Ухвала суду № 137794179, 29.06.2026, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 242/5842/18

1-кп/171/754/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м.Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

провів підготовче судове засідання в залі суду міста Апостолове у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015050000000785 від 01.09.2015 по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк Донецької області, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 110 КК України-

ВСТАНОВИВ:

08.06.2026 прокурор Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .. В обґрунтування вказує про те, що в грудні 2014 року (точна дата в ході досудового розслідування не встановлена), ОСОБА_6 , перебуваючи на території м. Донецьк, діючи умисно, за власного ініціативою, з ідеологічних мотивів, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України прийняв рішення про участь у терористичній організації «ДНР». 03.11.2014 року за результатами так званих «виборів» в «Народний Совет ДНР», організованих ватажками терористичної організації «ДНР», ОСОБА_5 обрано так званим «депутатом» від псевдо-політичної сили «Донецкая республика». 12.12.2014 ОСОБА_5 відповідно до «Постановления «І-29П-НС «О составе комитета Народного Совета по природоиспользованию, зкологи, недрам и природним ресурсам» від 12.12.2014, що має ознаки нормативно-правового документа, але згідно із законодавством України є нікчемним, призначено членом «комитета по природоиспользованию, зкологи, недрам и природним ресурсам» (надалі «комітет»), що входить до складу «Народного Совета ДНР». Адресою розташування «комітету» є будівля, незаконно зайнята представниками «ДНР», за адресою: Донецька області, м. Донецьк, Ворошиловський район, бул. Пушкіна, 34. В подальшому, «постановою НС ДНР» № І-721П-НС від 21 жовтня 2016 року в зв`язку із втратою довіри громадського руху «Донецкая республика» достроково припинено повноваження депутата народної ради ДНР від фракції «Донецька республіка» ОСОБА_5 (посвідчення № 095) та признано його мандат вакантним. В період з 03.11.2014 по 21.10.2016 ОСОБА_5 , знаходячись у приміщенні «комітету», за адресою: Донецька області, м. Донецьк, Ворошиловський район, бул. Пушкіна, 34, будучи депутатом народної ради - «членом «комітету» та використовуючи надані представниками терористичної організації «ДНР» владні повноваження, будучи особою, на яку покладено відповідальність за виконання завдань та функцій «комітету», приймав участь у терористичній організації «ДНР» шляхом участі в розробці та подальшому «прийнятті» документів, які мають ознаки нормативно-правових актів, але відповідно до чинного законодавства України є нікчемними, в тому числі: «Про охорону навколишнього середовища»; «Про особливо охоронюваних природних територіях»; «Про надра»; «Гірський Закон Донецької Народної Республіки»; «Про державне регулювання в галузі видобутку і використання вугілля, про особливості соціального захисту працівників організацій вугільної промисловості»; «Про екологічну експертизу»; «Про відходи виробництва та споживання». «Про рибальство та збереження водних біологічних ресурсів»; «Про тваринний світ»; «Про внесення змін до Законів Донецької Народної Республіки« Про ліцензування окремих видів господарської діяльності »та« Про надра » (в частині оптимізації процедури видачі ліцензій на користування надрами)».

ОСОБА_5 , будучи так званим «депутатом Народного Совета ДНР», реалізовував завдання політичного блоку терористичної організації «ДНР» щодо надання допомоги учасникам силового блоку «ДНР» та забезпечення їх протиправної діяльності шляхом голосування за документи, які мають ознаки нормативно-правових актів, але відповідно до чинного законодавства України є нікчемними, в тому числі «О Министерстве государственной безопасности», «О безопасности», «О воинской обязанности и военнойслужбе», «О мобилизационной подготовке и мобилизации в Донецкой Народной Республике», «О полиции», «Об обороне», «О внутреннихвойсках Министерства внутренних дел» тощо. Також, за час перебування на вказаній посаді ОСОБА_5 використовуючи надані представниками терористичної організації «ДНР» владні повноваження, на виконання завдань та функцій так званого «Народного Совета ДНР», налагодив взаємодію з окремими засобами масової інформації, використовуючи їх для висвітлення діяльності «ДНР», здійснення пропагандистських акцій на її підтримку, зокрема через мережу Інтернет, та формування думки серед населення і світової спільноти як про законність власних дій, так і про легітимність створення та діяльності «ДНР». З цією ж метою ОСОБА_5 здійснюється прийом громадян, які мешкають на території м. Донецьк, Київський р-н, вул. Панфілова 8,м. Донецьк, вул. Артема, буд. 285 та на території Ясинуватського району Донецької області, які тимчасово підконтрольні терористичній організації «ДНР». Будучи «депутатом Народного Совета ДНР» - членом «комитета Народного Совета комитета Народного Совета по природоиспользованию, зкологи, недрам и природним ресурсам» ОСОБА_5 , діючи умисно, з ідеологічних та корисливих мотивів, приймаючи участь у терористичній організації «ДНР», з метою забезпечення реалізації вищезазначених злочинних намірів вказаної терористичної організації, вчиняв та продовжує вчиняти дії, спрямовані на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також утримання захопленої незаконними збройними формуваннями терористичної організації «ДНР» частини Донецької області. Також, перебуваючи на вказаній посаді ОСОБА_5 , використовуючи надані представниками терористичної організації «ДНР» владні повноваження, шляхом проведення зустрічей з мешканцями міста та використовуючи окремі засоби масової інформації, зокрема через мережу Інтернет, висвітлює діяльність «ДНР» та проводить пропагандистську роботу з популяризації ідеї незалежності Донецької області від України з метою формуванця думки серед населення і світової спільноти про законність власних дій, легітимність створення та діяльності «ДНР», та висвітлюючи дії офіційної влади України як ворожі. В період з 03.11.2014 по 21.10.2016 року ОСОБА_5 , будучи депутатом «Народного Совета «ДНР» - членом комитета «по природо использованию, зкологи, недрам и природним ресурсам Народного Совета ДНР», знаходячись у будівлі «Народного Совета ДНР» за адресою м. Донецьк, Ворошиловський район, бульвар Пушкіна, 34, підпорядковуючись відповідно до встановленої ієрархічної структури всієї терористичної організації, та виконуючи вказівки ватажків терористичної організації «ДНР», вчинив умисні дії спрямовані на досягнення загальної злочинної мети усієї терористичної організації «ДНР» - зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України та прийняв участь у терористичній організації «ДНР».

Таким чином, громадянин України ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 110 КК України, а саме, в участі у терористичній організації та вчиненні умисних дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час виникла необхідність в застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яка обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- вчинити спробу переховуватися від суду;

- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої, зареєстрований та мешкає на території України тимчасово непідконтрольній українській владі, підтримує зв`язки з учасниками непередбачених законом збройних формувань терористичної організації «донецька народна республіка», не має офіційного місця роботи, що дає йому можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Незважаючи на обізнаність ОСОБА_5 про розслідування щодо нього кримінального провадження, останній з метою ухилення від кримінальної відповідальності умисно переховується від слідства та суду.

Відповідно до відомостей ІКС ІПНП ОСОБА_5 перебуває в розшуку за ГУ НП в Донецькій, ОРС №00-2650 від 09.09.2015 року.

Всі ці чинники дають ґрунтовні підстави вважати, що у разі затримання ОСОБА_5 не стане виконувати свої процесуальні обов`язки, передбачені КПК України, у тому числі щодо явки до органу досудового розслідування, та з метою уникнення від покарання, яке йому загрожує в разі доведення його винуватості в суді, продовжить дії, направленні на переховування від суду, оскільки ризик втечі ним буде розцінений менш небезпечним, ніж кримінальне переслідування і процедура виконання покарання.

Всі ці фактори у своїй сукупності беззастережно доводять факт можливості переховування ОСОБА_5 від суду та виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе попередити цей ризик.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала, з підстав викладених в ньому, просила клопотання задовольнити.

Захисник щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, поклався на думку суду.

Заслухавши пояснення прокурора, захисника, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання та кримінального провадження, зважаючи на те, що слідством доведено наявність достатність підстав вважати, що обвинувачений переховується від органів досудового розслідування та суду, перебуває на тимчасово окупованій території України, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 6 ст.193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Частиною 1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З матеріалів клопотання вбачається, що в провадженні Апостолівського районного суду Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015050000000785 від 01.09.2015 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 110 КК України..

Зазначене свідчить, що ОСОБА_5 набув статусу обвинуваченого у вказаному кримінальному провадженні.

Згідно положень ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до п.с ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема: c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Однією з підстав правомірного обмеження права на свободу й особисту недоторканність у кримінальному провадженні є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово тлумачив термін «обґрунтована підозра» і робив висновки про наявність чи відсутність такої у конкретних справах. Так, у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», ЄСПЛ вказує: Суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (див. рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182).

Європейський суд з прав людини також зазначав, що хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому, суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Положеннями ст.183КПКУкраїни визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, якийзастосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, щожоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цьогоКодексу.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

При вирішенні питання обрання запобіжного заходу суд погоджується із доводами прокурора про те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 30.04.2020 року ОСОБА_5 оголошено в розшук.

Відповідно до відомостей ІКС ІПНП ОСОБА_5 перебуває в розшуку за ГУ НП в Донецькій, ОРС №00-2650 від 09.09.2015 року.

З клопотання вбачається, що на даний час обвинувачений ОСОБА_5 перебуває на не підконтрольній органам державної влади та місцевого самоврядування України території, де переховується від суду.

В пункті 36 Рішення від 20.05.2010р., яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява №37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання ,яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих обвинувачень, можна виправдано вважати, що такий ризик існує.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої, зареєстрований та мешкає на території України тимчасово непідконтрольній українській владі.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого у даному випадку не суперечить приписам п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, оскільки наведені дані про особу обвинуваченого не гарантують запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м`яких запобіжних заходів, судом не встановлено.

Частиною 6 ст. 193 КПК України передбачено, що у випадку розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, обвинуваченого після затримання цієї особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.

Також суд при постановленні ухвали враховує положення абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, де зазначено, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, розмір застави не визначається.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 підлягає задоволенню. Разом з тим у зв`язку із оголошенням обвинуваченого у розшук, судове провадження відносно ОСОБА_5 підлягає зупиненню відповідно до ст. 335 КПК України.

Керуючись вимогами статей 177,178,183,186,194,196,197,207,208,395КПКУкраїни, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015050000000785 від 01.09.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 110 КК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.

Обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Провадження у справі щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зупинити до розшуку обвинуваченого.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід розглядається судом після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали суду оголошено 29.06.2026.

Суддя ОСОБА_1