Рішення № 137793989, 30.06.2026, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/792/20

Провадження № 2/505/226/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року місто Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Дзюбинського А.О.,

за участі секретаря судового засідання Антонюк Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Подільського міськрайонного суду Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про відшкодування про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи

До Подільського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

В обґрунтування поданого позову АТ КБ «ПриватБанк» зазначає про те, що відповідачка, працюючи касиром-операціоністом банку та будучи матеріально відповідальною особою, у період з 05.01.2016 по 01.11.2017 та з 05.10.2018 по 06.05.2019 незаконно привласнила грошові кошти банку шляхом їх перерахування з транзитних рахунків АТ КБ «ПриватБанк» на власний банківський рахунок, чим завдала банку матеріальної шкоди на загальну суму 317 211,46 грн.

Вироком Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10.02.2020 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.

Оскільки після виявлення правопорушень відповідачка частково відшкодувала завдані збитки у сумі 15 047,31 грн, АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з ОСОБА_1 невідшкодований залишок матеріальної шкоди в розмірі 302 164,15 грн.

Позиція відповідача

Відповідачем письмові заяви по суті справи до суду не подано.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі, судовий розгляд справи

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 18.03.2020 справу передано для розгляду судді Івінському О.О.

Ухвалою судді Івінського О.О. 26.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами загального позовного провадження. Визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання у підготовчому судовому провадженні.

Ухвалою суду від 02.09.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2026 вказана справа передана для розгляду судді Дзюбинському А.О.

Ухвалою судді Дзюбинського А.О. від 04.05.2026 цивільну справу прийнято до свого провадження. Розгляд справи вирішено продовжити за правилами загального позовного провадження, призначено судове засідання.

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду 29.06.2026 не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Представником позивача Лужковською Людмилою Леонідівною до суду надіслано заяву від 13.04.2026 про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечувала.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.

При цьому, суд бере до уваги позицію Верховного Суду, сформульовану у Постанові КЦС ВС від 24.10.2024 у справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23) згідно якої, якщо сторони чи їх представники, інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

29.06.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, оголошено про дату проголошення судового рішення 30.06.2026.

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2955220 від 30.06.2026, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , змінено прізвище на ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 30.06.2026 постановлено провести заочний розгляд цивільної справи на підставі наявних у ній доказів.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, процесуальні дії не вчинялись.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді касира-операціоніста відділення № 2 м. Подільськ Регіонального підрозділу «Южного ГРУ» Публічного акціонерного Товариства Комерційний банк «ПриватБанк».

Вироком Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10.02.2020 справі № 505/4180/19, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України, та відповідно до ст.70 КК України призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади касира-операціоніста на підприємствах в установах та організаціях на строк 1 (один) рік. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, з покладенням обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.

Вироком Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10.02.2020 справі № 505/4180/19 встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді касира-операціоніста відділення № 2 м.Подільськ Регіонального підрозділу «Южного ГРУ» Публічного акціонерного Товариства Комерційний банк «ПриватБанк», будучи матеріально-відповідальною особою, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне привласнення чужого майна, в період з 05.01.2016 по 01.11.2017, маючи реальний доступ до грошових коштів на рахунках банку, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправність та небезпечність своїх дій, з метою незаконної наживи на свою користь, використовуючи власний банківський логін «ОБ090193КИА», за допомогою якого здійснюється доступ до рахунків банку, керуючись єдиним умислом, незаконно, привласнила з транзитних рахунків ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 грошові кошти у сумі 184 800,46 грн, які були їй ввірені та перебували в її віданні, шляхом їх перерахування через здійснення багаторазових безготівкових операцій, на особистий банківський рахунок, відкритий в ПАТ «Альфа-Банк» № НОМЕР_4 , чим завдала потерпілому - ПАТ КБ «ПриватБанк» матеріальної шкоди на загальну суму 184 800,46 грн, розпорядившись в подальшому привласненими грошовими коштами на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_1 , перебуваючи посаді касира-операціоніста відділення № 2 м.Подільськ Регіонального підрозділу «Южного ГРУ» Публічного акціонерного Товариства Комерційний банк «ПриватБанк», будучи матеріально-відповідальною особою, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне привласнення чужого майна, в період з 05.10.2018 по 06.05.2019, маючи реальний доступ до грошових коштів, що знаходилися на транзитних рахунках банку, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправність та небезпечність своїх дій, з метою незаконної наживи на свою користь, використовуючи власний банківський логін «СЮ090193КМА1», за допомогою якого здійснюється доступ до рахунків банку, керуючись єдиним умислом, незаконно, повторно привласнила з транзитних рахунків ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 грошові кошти у сумі 132 411,00 грн, які були їй ввірені та перебували в її віданні, шляхом їх перерахування через здійснення багаторазових безготівкових операцій на особистий банківський рахунок, відкритий в ПАТ «Альфа-Банк» № НОМЕР_4 , чим завдала потерпілому - ПАТ КБ «ПриватБанк» матеріальної шкоди на загальну суму 132 411,00 грн.

Внаслідок вчинених правопорушень ОСОБА_1 завдала матеріальну шкоду АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 317 211,46 грн.

При розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_1 цивільний позов не заявлявся

ОСОБА_1 частково відшкодувала АТ КБ «ПриватБанк» завдані збитки у сумі 15 047,31 грн.

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 є правовідносини щодо відшкодування майнової шкоди, завданої юридичній особі внаслідок вчинення відповідачкою кримінальних правопорушень шляхом незаконного привласнення ввірених їй грошових коштів під час виконання трудових обов`язків.

Норми права, які застосовував суд, мотиви суду

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 та п. 8 і 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а одними із способів захисту цивільного права є відшкодування збитків, інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як роз`яснено у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, суд не перевіряє повторно обставини вчинення відповідачем кримінального правопорушення та її винуватість, оскільки ці обставини встановлені вироком суду, який набрав законної сили. Предметом дослідження у даній справі є лише наявність підстав для цивільно-правового відшкодування шкоди та її розмір.

Таким чином, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 своїми неправомірними діями завдала позивачу матеріальних збитків, її вина у спричиненні такої шкоди доведена вироком Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10.02.2020 справі № 505/4180/19, а з цивільними позовом в рамках кримінального провадження представник АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 не звертався, тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, та з ОСОБА_1 слід стягнути на користь АТ КБ «ПриватБанк» матеріальні збитки, завдані внаслідок вчинення злочину у розмірі 302 164,15 грн.

Розподіл судових витрат у справі

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позов у даній справі пред`явлено Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, тому позивач був звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, а позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір.

Позов подано до суду 18.03.2020, тому розмір судового збору визначається відповідно до Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на момент звернення з позовом. За подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову становить 302 164,15 грн, тому сума судового збору складає 4 532,46 грн (302 164,15 грн ? 1,5 %), яка підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити повністю позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням у розмірі 302 164 (триста дві тисячі сто шістдесят чотири) гривні 15 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 4 532 (чотири тисячі п`ятсот тридцять дві) гривні 46 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 30.06.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1

Суддя

Подільського міськрайонного суду

Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ