Ухвала суду № 137792114, 23.06.2026, Сокирянський районний суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 722/832/26

Номер провадження 1-в/722/50/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

з участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника державної установи «Сокирянська виправна колонія (№67)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання щодо засудженого ОСОБА_4 ,-

ВСТАНОВИВ:

Начальник державної установи «Сокирянська виправна колонія (№67)» ОСОБА_5 звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, яке обґрунтовував тим, що засуджений ОСОБА_4 своєю сумлінною поведінкою та ставленням до режиму відбування покарання довів своє виправлення, а тому відповідно до ст.81КК України до нього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання.

Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо клопотання та просив у його задоволенні відмовити. Вважає, що дане клопотання заявлено передчасно, оскільки під час розгляду даної справи в судовому засіданні не здобуто переконливих доказів, що засуджений виправився, а тому застосування до нього ст.81 КК України вважає передчасним.

Представник виправної колонії та засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, однак направили до суду заяви про розгляд клопотання без їхньої присутності, клопотання підтримують та з наведених у ньому підстав просили його задовольнити.

Дослідивши матеріали клопотання та матеріали особової справи засудженого, з`ясувавши думку прокурора, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, при цьому фактично відбув необхідну частину призначеного судом покарання.

Суд враховує, що фактичне відбуття зазначеного в законі строку покарання це формалізована підстава для умовно-достроково звільнення. Пленум Верховного Суду України у постанові №2 від 26 квітня 2002 року „Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким орієнтує суди нижчих ланок на те, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Вирішальне значення при умовно-достроковому звільненні має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Маріуполь, Донецької області, не одружений, не працюючий, раніше не судимий.

Засуджений ОСОБА_4 , відбуває покарання за вироком Малиновського районного суду м.Одеси від 15.04.2020 року за ч.3 ст.15, ч.3 ст.152 КК України до 7 (семи) років позбавлення волі. Зараховано у строк період з 14.08.2019 року по 07.03.2023 року.

Початок строку відбування покарання з 14.08.2019 року.

Згідно розпорядження від 11.04.2023 року, вирок Малиновського районного суду м.Одеси від 15.04.2020 року набрав законної сили 07.03.2023 року.

Кінцевим строком відбування ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі є 14.08.2026 року.

Вирішуючи питання щодо наявності, передбачених ст.81 КК України, підстав для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , суд виходить з наступного.

Так, згідно роз`яснень, які містяться у п.17 постанови Пленуму Верховного суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» №2 від 26.04.2002 року, під час судового розгляду питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання суди повинні ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи тощо.

Відповідно до ч.1 ст.102 КВК України режим у виправних і виховних колоніях це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов`язків тощо.

Частиною 3 ст.107 КВК України передбачено, що засуджені зобов`язані: дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами; утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна колонії і предметів, якими вони користуються при виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд і використовувати їх тільки за призначенням; виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії; виконувати необхідні роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм; дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці.

Як вбачається із особової справи, засуджений ОСОБА_4 в місцях позбавлення волі перебуває з 14.08.2019 року.

За час перебування у ДУ «Одеський слідчий ізолятор» в 4 (чотирьох) випадках притягувався до дисциплінарної відповідальності. Стягнення погашені у встановленому законом порядку, не заохочувався.

За час перебування у ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор» до дисциплінарної відповідальності не притягувався, двічі заохочувався.

02.02.2024 року прибув до ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)».

Під час відбування покарання засуджений не притягувався до дисциплінарної відповідальності. При цьому, за весь період відбування покарання заохочувався у трьох випадках, у вигляді подяки

Частиною 1 ст.118 КВК України передбачено, що засуджені до позбавлення волі мають право працювати.

Як встановлено із матеріалів особової справи та із дослідженої характеристики, затвердженої 15.02.2024 року начальником ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)», вбачається, що засуджений ОСОБА_4 по прибуттю до установи до будь-яких оплачуваних робіт не залучався у зв`язку із стійким небажанням працювати, з приводу працевлаштування до персоналу установи не звертався. За час перебування в установі до дисциплінарної відповідальності не притягувався, в жодному випадку не заохочувався. По відношенню до персоналу установи напоказ тактовний, у відношенні до інших засуджених вживчивий, стосунки підтримує із засудженими негативної спрямованості. Роботи із самообслуговування та благоустрою установи виконання покарань виконує неохоче та лише під контролем. У заходах не бере активної участі, відвідує не системно, Приймає участь у ПДВВ «Підготовка до звільнення». Не бере відповідальності за вчинені дії на себе, не усвідомлює наслідки вчиненого правопорушення для потерпілої особи, заперечує серйозність або мінімізує наслідки своїх дій, на профілактичному обліку не перебуває (а.о.с.19-20) та згідно витягу з протоколу №3/2024 від 15.1002024 року засідання комісії ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)» засудженому відмовлено в переводі до дільниці соціальної реабілітації як особі, яка не довела, що стає на шлях виправлення (а.о.с.24). Довідкою №101 виданої 06.02.2024 року медичною частиною установи, вбачається, що стан здоров`я засудженого задовільний (а.о.с. 23).

Станом на квітень місяць 2024 року із дослідженої характеристики, затвердженої 27.04.2024 року засуджений ОСОБА_4 по прибуттю до установи до будь-яких оплачуваних робіт не залучався у зв`язку із стійким небажанням працювати, з приводу працевлаштування до персоналу установи не звертався. За час перебування в установі до дисциплінарної відповідальності не притягувався, в жодному випадку не заохочувався. По відношенню до персоналу установи напоказ тактовний,у відношенні до інших засуджених вживчивий, стосунки підтримує із засудженими негативної спрямованості.Роботи із самообслуговування та благоустрою установи виконання покарань виконує неохоче та лише під контролем. У заходах не бере активної участі, відвідує не системно, Приймає участь у ПДВВ «Підготовка до звільнення». Не бере відповідальності за вчинені дії на себе, не усвідомлює наслідки вчиненого правопорушення для потерпілої особи, заперечує серйозність або мінімізує наслідки своїх дій, на профілактичному обліку не перебуває (а.о.с.28-29) та згідно витягу з протоколу №8/2024 від 25.04.2024 року засідання комісії ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)» засудженому відмовлено в клопотанні перед судом про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, як особі, яка не довела, що стає на шлях виправлення (а.о.с.36). Довідкою №179 виданої 27.03.2024 року медичною частиною установи, вбачається, що стан здоров`я засудженого задовільний (а.о.с. 84).

Станом на листопад місяць 2024 року із дослідженої характеристики, затвердженої 14.11.2024 року засуджений ОСОБА_4 по прибуттю до установи до будь-яких оплачуваних робіт не залучався у зв`язку із стійким небажанням працювати, з приводу працевлаштування до персоналу установи не звертався. За час перебування в установі до дисциплінарної відповідальності не притягувався, в жодному випадку не заохочувався. По відношенню до персоналу установи напоказ тактовний,у відношенні до інших засуджених вживчивий, стосунки підтримує із засудженими негативної спрямованості.Роботи із самообслуговування та благоустрою установи виконання покарань виконує неохоче та лише під контролем. У заходах не бере активної участі, відвідує не системно, Приймає участь у ПДВВ «Підготовка до звільнення». Не бере відповідальності за вчинені дії на себе, не усвідомлює наслідки вчиненого правопорушення для потерпілої особи, заперечує серйозність або мінімізує наслідки своїх дій, на профілактичному обліку не перебуває (а.о.с.39-40) та згідно витягу з протоколу №32/2024 від 14.11.2024 року засідання комісії ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)» засудженому відмовлено в клопотанні перед судом про умовно-дострокове звільнення, як особі, яка не довела своє виправлення (а.о.с.47). Довідкою №528 виданої 05.11.2024 року медичною частиною установи, вбачається, що стан здоров`я засудженого задовільний (а.о.с.43).

Станом на квітень місяць 2026 року із дослідженої характеристики, затвердженої 16.04.2026 року засуджений ОСОБА_4 по прибуттю до установи до будь-яких оплачуваних робіт не залучався, з жовтня місяця 2024 року працевлаштований сіткоплетільником малопомітної металевої перешкоди. Встановлені обсяги робіт та поставлені йому завдання виконує вчасно і якісно, проявляє розумну ініціативу під час виконання дорученої йому роботи. За час перебування в установі до дисциплінарної відповідальності не притягувався, двічі заохочувався у вигляді оголошення подяки.По відношенню до персоналу установи тактовний та ввічливий, законні вимоги виконує.У відношенні до інших засуджених вживчивий, дружні стосунки підтримує із засудженими позитивної спрямованості, будує з ними рівні і доброзичливі взаємовідносини.Роботи із самообслуговування та благоустрою установи виконання покарань виконує, розуміє необхідність виконання таких робіт. На заходи виховного характеру реагує правильно, робить для себе відповідні висновки, приймає активну участь у ПДВВ «Підготовка до звільнення», також пройшов курси життєвих навичок та отримав відповідний сертифікат. На даний час приймає участь у проведенні корекційної програми «Резільєнтність як чинник збереження психічного здоров`я», тренінгові заняття відвідує регулярно, проявляє зацікавленість до них. Згідно з вироком суду вину у скоєному злочині не визнав, проте під час відбування покарання повністю усвідомив усю протиправність свого діяння та щиро в ньому розкаюється, на профілактичному обліку не перебуває (а.о.с.84-85) та згідно витягу з протоколу №11/2026 від 16.04.2026 року засідання комісії ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)» комісією прийнято рішення клопотати перед судом про встновлення адміністративного нагляду (а.о.с.89). Довідкою №76 виданої 30.03.2026 року медичною частиною установи, вбачається, що стан здоров`я засудженого задовільний (а.о.с.88).

Станом на квітень місяць 2026 року із дослідженої характеристики, затвердженої 30.04.2026 року засуджений ОСОБА_4 по прибуттю до установи до будь-яких оплачуваних робіт не залучався, з грудня місяця 2024 року і по теперішній час працевлаштований сіткоплетільником малопомітної металевої перешкоди. Встановлені обсяги робіт та поставлені йому завдання виконує вчасно і якісно, проявляє розумну ініціативу під час виконання дорученої йому роботи. За час перебування в установі до дисциплінарної відповідальності не притягувався, тричі заохочувався у вигляді оголошення подяки.По відношенню до персоналу установи тактовний та ввічливий, законні вимоги виконує.У відношенні до інших засуджених вживчивий, дружні стосунки підтримує із засудженими позитивної спрямованості, будує з ними рівні і доброзичливі взаємовідносини.Роботи із самообслуговування та благоустрою установи виконання покарань виконує, розуміє необхідність виконання таких робіт. На заходи виховного характеру реагує правильно, робить для себе відповідні висновки, приймає активну участь у ПДВВ «Підготовка до звільнення», також пройшов курси життєвих навичок. На даний час приймає участь у проведенні корекційної програми «Резільєнтність як чинник збереження психічного здоров`я», тренінгові заняття відвідує регулярно, проявляє зацікавленість до них. Згідно з вироком суду вину у скоєному злочині не визнав, проте під час відбування покарання повністю усвідомив усю протиправність свого діяння та щиро в ньому розкаюється, на профілактичному обліку не перебуває (а.о.с.92-93) та згідно витягу з протоколу №13/2026 від 30.04.2026 року засідання комісії ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)» комісією прийнято рішення клопотати перед судом про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, як особі, яка довела своє виправлення (а.о.с.102). Довідкою №97 виданої 20.04.2026 року медичною частиною установи, вбачається, що стан здоров`я засудженого задовільний (а.о.с.99).

Як вбачається із психологічної характеристики на засудженого ОСОБА_4 , останній з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей, врівноваженості, низької імпульсивності та достатнього рівня самоконтролю, після звільнення прогнозується переважно стримана, обдумана та соціально прийнятна поведінка. Ймовірно уникатиме конфліктів, прийматиме рішення з урахуванням наслідків, адаптація до умов життя на волі може проходити поступово, без різких поведінкових відхилень, однак потребуватиме часу через інертність та недостатню сформованість чітких життєвих перспектив. У разі несприятливих обставин можливі труднощі адаптації, пов`язані з пасивністю та недостатньою гнучкістю поведінки, загальний прогноз після звільнення обережно сприятливий.

Відповідно до ст.6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Частиною 2 ст.81 КК України передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

ОСОБА_4 засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.152 КК України, який за приписами ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, крім того свою вину у вчиненні злочину не визнав.

Враховуючи визначений засудженому початок строку відбування покарання, станом на час розгляду клопотання засуджений ОСОБА_4 відбув більше двох третин строку покарання, призначеного судом.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» №2 від 26.04.2002 року, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття рішення при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч.2 ст.81 КК України).

З самого початку відбування покарання засуджений ОСОБА_4 до будь-яких оплачуваних робіт не залучався у зв`язку із стійким небажанням працювати, не мав дисциплінарних стягнень, стосунки підтримував із засудженими негативної спрямованості, роботи із самообслуговування та благоустрою установи виконання покарань виконував неохоче та лише під контролем, у заходах активної участі не брав, відвідував їх не системно, не брав відповідальності за вчинені дії на себе, не усвідомлював наслідки вчиненого правопорушення для потерпілої особи, заперечував серйозність або мінімізував наслідки своїх дій.

Що стосується працевлаштування та отримання засудженим ОСОБА_4 3 (трьох) заохочень, то суд не вважає сам факт працевлаштування та отримання таких заохочень як єдину та достатню підставу для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення, так як суд вважає, що дану пільгу засуджений повинен отримати лише після того, як своїми діями та поведінкою доведе остаточно, що визнав свою вину, щиро кається, став на шлях виправлення та перевиховання, чого в даному випадку немає.

Так, заохочення засуджений ОСОБА_4 отримав за «виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, дотримання правил трудового розпорядку по підсумках діяльності за І квартал 2025 року, за ІІІ квартал 2025 року та за І квартал 2026 року». Але, суд враховує, що виконання вищезазначених обов`язків засудженим є саме його обов`язком.

Суд зазначає при цьому, що наявність у засудженого заохочень за добросовісне відношення до праці ще не є необхідною та достатньою підставою для застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування призначеного судом покарання, так як поруч з цим повинні враховуватися такі обставини, як участь в суспільному житті установи виконання покарання, щире каяття, чого, на думку суду, в діях засудженого не було, але згідно характеристик вбачається вже під закінчення строку перебування у ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67), так як і визнання ним ниви у скоєному злочині.

Суд вважає, що така обставина сама по собі не може свідчити про виправлення засудженого, оскільки сумлінна поведінка засудженого передбачає не тільки наявність у останнього заохочень, застосованих у порядку, визначених ст.130 КВК України, але й те, що засуджений подає позитивний приклад для поведінки інших засуджених, проте, на думку суду, поведінка засудженого ОСОБА_4 не може слугувати, як позитивний приклад для інших засуджених.

При цьому, під сумлінною поведінкою слід розуміти зразкове додержання засудженим вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, безперечне виконання законних вказівок та розпоряджень адміністрації установи виконання покарань, корисну ініціативу, соціальну активність, участь у вирішенні питань організації навчання, відпочинку, побуту, вплив на виправлення інших засуджених, розвиток корисних соціальних зв`язків, відсутність порушень дисципліни під час всього періоду відбування покарання.

Суд також зазначає, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання відповідно до ст.9 КВК України є обов`язком засудженого, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним.

Відповідно, суд вважає, що дії засудженого ОСОБА_4 не відповідають вимогам щодо застосування положень, які передбачені ст.81 КК України та не відповідають положенням ст.9 КВК України.

Окрім того, суд звертає увагу на обставини справи, що стосуються тяжкості скоєного злочину, обставин його вчинення, наслідків скоєного злочину, відношення засудженого ОСОБА_4 до скоєного злочину.

Як вбачається з мотивувальної частини вироку, за яким засуджено ОСОБА_4 , його засуджено за особливо тяжкий злочин скоєний проти неповнолітньої особи.

Згідно резолютивної частини вироку останнього засуджено до основного покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 (сім) років., а також до набрання вироком законної сили обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. З вищевказаного розміру призначеного покарання у засудженого ОСОБА_4 станом на час слухання даного подання залишилося невідбутим покарання у вигляді позбавлення волі строком 1 (один) місяць 21 (двадцять один) день.

Відповідно, суд вважає, що застосування до засудженого ОСОБА_4 умовно-дострокового звільнення на даному етапі відбування покарання (при залишку невідбутого покарання у вигляді позбавлення волі строком 1 (один) місяць 21 (двадцять один) день є неспіврозмірним з наслідками, які заподіяні злочином проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітньої особи, не відповідатиме тяжкості вчиненого злочину, та обставинам його вчинення.

Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання.

Тобто, умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає в поведінці засудженого динаміки, яка б свідчила про його бездоганне виправлення та перевиховання, а саме: активної участі в суспільному житті установи виконання покарання, підвищення свого загальноосвітнього рівня, гарної поведінки в побуті та прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин, даним рішенням суду не буде виконана мета кримінального покарання - як її каральної так і виправної складової, а тому приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_4 не довів свого виправлення, а тому клопотання про його умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання подано передчасно і задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання.

На підставі ст.81 КК України та керуючись ст.ст.537 ч.1 п.2 539 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання начальника Державної установи «Сокирянська виправна колонія (№67)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання щодо засудженого ОСОБА_4 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 7-ми діб з дня її постановлення, шляхом подачі апеляційної скарги через Сокирянський районний суд Чернівецької області, а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Суддя: