Рішення № 13779209, 11.01.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.11 Справа № 2/176

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я. за участю представника позивача Шмотолохи В.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Спільного українсько-російського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Компютекс-Авто” ЛТД, м. Львів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Бібрка про стягнення 265563 грн. 19 коп.

В С Т А Н О В И В:

Спільне українсько-російське підприємство товариство з обмеженою відповідальністю “Компютекс-Авто” ЛТД, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Бібрка про стягнення 265563 грн. 19 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 15.11.2010р. призначив розгляд справи на 29.11.2010р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 16.12.2010р., 11.01.2011р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір, згідно якого відповідачу було передано на умовах товарного кредиту у власність товар. Однак відповідач свої зобовязання щодо оплати за отриманий товар не виконав, на дату звернення до суду заборгованість за товар становила 131763 грн. 70 коп. Відповідачу також згідно умов договору нараховано 133799 грн. 49 коп. процентів за користування комерційним кредитом. Таким чином, просив стягнути з відповідача 265563 грн. 19 коп.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 29.11.2010р. не виконав, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику сторони розяснено права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 11.01.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 14.01.2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

22 вересня 2009р. між позивачем та відповідачем було укладено генеральний договір №ДГ-30 на поставку нафтопродуктів.

За цим договором постачальник (позивач) зобовязується продати, покупець (відповідач) приймати та оплачувати на умовах і на протязі терміну дії договору нафтопродукти.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив відповідачу по видаткових накладних №РН-0000749 від 18.03.2010р., №РН-0000750 від 18.03.2010р., №РН-0000752 від 19.03.2010р., №РН-0000823 від 25.03.2010р. (оригінали видаткових накладних оглянуті в судовому засіданні, завірені копії долучені до матеріалів справи) товар на загальну суму 131763 грн. 70 коп.

Відповідно до п. п. 5.2., 5.3. генерального договору №ДГ-30 на поставку нафтопродуктів від 22.09.2009р. за згодою продавця оплата може здійснюватись на умовах товарного кредиту, що передбачає відстрочення оплати поставленого товару під процент, тобто плати за використання товару отриманого в кредит.

Згідно п. 5.4 генерального договору розмір процентів становить 0,2% від вартості поставленого товару за кожен день відстрочення оплати за перші 5 банківських днів, 0,5% за наступні 5 банківських днів, 1,0% за кожний (з наступних після зазначених) день відстрочення оплати до моменту надходження грошових коштів на банківський рахунок продавця (позивача).

Оплата суми проценту за товарний кредит здійснюється покупцем на підставі вставленого продавцем рахунку на протязі 2-х банківських днів від дати його одержання.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника сторони, відповідач свої зобовязання перед позивачем щодо оплати за отриманий товар та процентів не виконав, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем за товар становить 131763 грн. 70 коп. та 133799 грн. 49 коп. процентів за користування комерційним кредитом.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст. 1057 ЦК України договором, виконання якого повязане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом. До комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054-1056 цього Кодексу, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобовязання, і не суперечить суті такого зобовязання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, тобто статей 1046-1053, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Оскільки поставка товару відбувалася постачальником (позивачем) без попередньої його оплати зі сторони покупця (відповідача), враховуючи положення пункту 5.2 договору, це свідчить про згоду сторін у справі на поставку товару на умовах комерційного кредиту.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобовязання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 131763 грн. 70 коп. основного боргу, 133799 грн. 49 коп. процентів за користування комерційним кредитом.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 551, 599, 612, 625, 626, 1057 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 233 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Спільного українсько-російського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Компютекс-Авто” ЛТД, м. Львів, вул. Княгині Ольги, 5а (ідентифікаційний код 22331602) 131763 грн. 70 коп. основного боргу, 133799 грн. 49 коп. процентів за користування комерційним кредитом, 2655 грн. 64 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя