Рішення № 13779204, 08.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.11                                                                                           Справа№ 23/173

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства (надалі –КП) «Туристичний комплекс «Дрогобич», м. Дрогобич,

до відповідача Комунального підприємства (надалі –КП) «Комбінат міського господарства», м. Дрогобич,

про стягнення 2926,34 грн.

За участю представників:

від позивача - Рудницька Н.О. - представник,

від відповідача – Волошин Ю.І. - представник.

Суть спору: КП «Туристичний комплекс «Дрогобич», м. Дрогобич, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з КП «Комбінат міського господарства», м. Дрогобич, 2926,34 грн. зайво сплачених коштів за надані відповідачем на підставі Договору № 15/06 від 01.06.2009 р. послуги з червня 2009 р. по липень 2010 р. +Позовні вимоги мотивовані нормами Договору № 15/06 від 01.06.2009 р. про надання послуг із вивезення, складування, захоронення та утилізації твердих побутових відходів, ст.ст. 11, 16, 526, 611, 629 ЦК України.

          Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач оплатив йому фактично виконані роботи, обсяг яких згідно з актами здачі-прийняття виконаних робіт перевищує, передбачені у п. 1.1. Договору 135 м куб. У пункті 1.2. договору передбачено, що вивезення ТПВ проводиться відповідно до Норм утворення твердих побутових відходів для міста Дрогобича, затверджених рішенням виконкому Дрогобицької міської ради № 13 від 27.01.2009 р. або по фактичному нагромадженню. У довідці-дислокації до Договору № 15/06 в графі «Розрахункова одиниця»також є посилання на дану умову, а саме зазначено: «по факту».

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в ухвалах суду, у судових засіданнях оголошувались перерви.

          Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

          Як вбачається з наявних у матеріалах справи Актів здачі-прийняття робіт, підписаних сторонами, відповідач виконав для позивача за період часу, зазначений у позовній заяві (з червня 2009 р. по липень 2010 р.), роботи з вивезення та утилізації 192,000 м куб. твердих побутових відходів. Загальна вартість робіт становила 8324,16 грн. Як пояснено представником позивача у судових засіданнях та вбачається з долученого акту звіряння розрахунків, позивач, заявляючи позов, мав на увазі роботи, виконані за період часу червень 2009 р. - червень 2010 р. включно, тобто по липень 2010 р. У актах здачі-приймання зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають. Підписуючи вищезгадані акти здачі-приймання, сторони погодили, що відповідач фактично виконав для позивача роботи у обсягах та по ціні, які у них зазначено. Вказана у вищезгаданих Актах вартість послуг з вивезення та утилізації твердих побутових відходів відповідає тарифам, затвердженим Рішеннями виконавчого комітету Дрогобицької міської ради № 37 від 21.02.2008 р. та № 58 від 04.03.2010 р. Суд бере до уваги ту обставину, що у Актах здачі-приймання робіт за червень 2009 р. –червень 2010 р. відсутні посилання на те, що зазначені у них роботи виконувались на підставі Договору № 15/06 від 01.06.2009 р. про надання послуг із вивезення, складування, захоронення та утилізації твердих побутових відходів.

          Позивач платіжними дорученнями № 156 від 29 вересня 2009 р., № 174 від 07 жовтня 2009 р., № 182 від 13 жовтня 2009 р., № 30 від 04 лютого 2010 р., № 104 від 26 березня 2010 р., № 139 від 29 квітня 2010, № 146 від 07 травня 2010 р. сплатив відповідачу 4000 грн. за вивіз сміття згідно рахунку № 904104 від 21.05.2009 р. та акту здачі-прийняття в червні 2009 р. Крім цього, позивач платіжними дорученнями № 162 від 21 травня 2010 р., № 202 від 21 червня 2010 р., № 206 від 29 червня 2010 р., № 184 від 09 червня 2010 р., № 212 від 07 липня 2010 р. сплатив відповідачу ще 6500 грн. за вивіз сміття згідно рахунку № 904104 за травень 2010 р. та акту здачі-прийняття в травні 2010 р. Як пояснено представником відповідача у судових засіданнях, усі суми, сплачені вищепереліченими платіжними дорученнями, не дивлячись на зазначене у них цільове призначення платежів, він зарахував в рахунок оплати робіт, виконаних з червня 2009 р. по липень 2010 р. Представник позивача у судовому засіданні 08.02.2011 р. дала пояснення, що позивач не заперечував проти зарахування цих сум в рахунок оплати послуг, наданих йому протягом спірного періоду часу. Таким чином, згідно з актами здачі-прийняття робіт позивачу протягом спірного періоду часу надано відповідачем послуг загальною вартістю 8324,16 грн. Тоді як платіжними дорученнями № 156 від 29 вересня 2009 р., № 174 від 07 жовтня 2009 р., № 182 від 13 жовтня 2009 р., № 30 від 04 лютого 2010 р., № 104 від 26 березня 2010 р., № 139 від 29 квітня 2010, № 146 від 07 травня 2010 р., № 162 від 21 травня 2010 р., № 202 від 21 червня 2010 р., № 206 від 29 червня 2010 р., № 184 від 09 червня 2010 р., № 212 від 07 липня 2010 р. позивачем сплачено 10500 грн.

          Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Вказані положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Вказані положення застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. З аналізу норм статей 177 та 190 ЦК України вбачається, що гроші є речами і вважаються майном. Відтак, 2175,84 грн. (10500 грн. - 8324,16 грн.) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

          Суд не бере до уваги Акт здачі-прийняття робіт за липень 2010 р. та здійснені відповідачем оплати: 22.12.2010 р. по акту здачі-прийняття робіт за вересень 2010 р.; 28.12.2010 р. по акту здачі-прийняття робіт за листопад 2010 р.; 15.11.2010 р. по акту здачі-прийняття робіт за серпень 2010 р.; 13.08.2010 р. по акту здачі-прийняття за липень 2010 р., оскільки вказані місяці виходять за межі спірного періоду часу, який зазначено позивачем у позовній заяві.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Комбінат міського господарства»(82100, м. Дрогобич, вул. П. Орлика, 15, код за ЄДРПОУ 32300054) на користь Комунального підприємства «Туристичний комплекс «Дрогобич»(82100, м. Дрогобич, майдан Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 36527548) 2175,84 грн. зайво отриманих коштів за виконані з червня 2009 р. по липень 2010 р. роботи, 75,84 грн. державного мита та 175,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Суддя