Ухвала суду № 13779200, 14.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

14.02.11                                                                                           Справа№ 5015/707/11

Суддя господарського суду Львівської області Морозюк А.Я.

Розглянувши матеріали:

За заявою:Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, м. Львів

про:Порушення справи про банкрутство Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Торговий дім «Самбір»(79019,м.Львів, вул.Заводська, 6/9, ідентифікаційний код 34260239) В С Т А Н О В И В:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Торговий дім «Самбір»(79019,м.Львів, вул.Заводська, 6/9, ідентифікаційний код 34260239) в порядку ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

В заяві ініціюючий кредитор зазначає, що станом на 14.12.2010 року боржник має заборгованість по податках та платежах перед бюджетом на загальну суму 504 071,35 грн, з них по податку на прибуток у сумі 292 683,19 грн, по податку на додану вартість у сумі 209338,34 грн, по податку з доходів найманих працівників у сумі 2049,82 грн.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора(кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим законом.

Згідно із абз.8 ст.1 зазначеного Закону, безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2009 року у справі № 2а-9317/08/1370 стягнуто з ПП «ВКФ «Торговий дім «Самбір»на користь держави податковий борг в сумі 377750,19 грн. Доказів пред’явлення виконавчого документа до виконання в орган ДВС ініціюючий кредитор до заяви не долучив.

Згідно з положеннями абзаців 7 та 8 ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” безспірними є вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами; до складу грошових зобов’язань не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.

Відповідно до абзацу 3 ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, боржником є суб’єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, зокрема зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

За змістом ст.13 Закону України «Про систему оподаткування»(цей закон втратив чинність згідно п.2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України), в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори(обов’язкові платежі), вичерпний перелік яких міститься у статтях 14 та 15 цього закону. Податки і збори (обов’язкові платежі), справляння яких не передбачено Законом України «Про систему оподаткування», сплаті не підлягають.

Згідно ст.8 Податкового кодексу України (набрав чинності з 01.01.2011 року), в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. Перелік цих податків і зборів міститься в статтях 9 та 10 цього Кодексу. Відповідно до п.9.4 ст.9 та п.10.5 ст.10 вказаного Кодексу, установлення загальнодержавних та місцевих податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.

З огляду на наведене закон не відносить суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій тощо, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів(обов’язкових платежів).

Згідно з положеннями Закону України «Про державну податкову службу в Україні»пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно-правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства.

За змістом ст.ст.111,113,129 Податкового кодексу України, штрафні(фінансові) санкції(штрафи) та/або пеня є мірою фінансової відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, при вирішенні питання про склад вимог за податками і зборами(обов’язковими платежами) під час порушення справ про банкрутство суд має виходити з того, що суми пені, штрафів та інших штрафних чи фінансових санкцій враховуються окремо.

Отже, сума штрафних санкцій не може належати до складу грошових вимог ініціюючого кредитора та відповідно бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.

Така позиція суду узгоджується із викладеним у п.4.3, 4.5 Рекомендацій Президії ВГСУ від 04.06.2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Як вбачається із матеріалів справи, безспірна заборгованість, факт якої встановлений Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2009 року у справі № 2а-9317/08/1370 в сумі 377750,19 грн, складається не лише з сум податків і зборів, а також із сум штрафних санкцій.

Із змісту вказаної Постанови, а також наявних у матеріалах справи копій корінців податкових повідомлень-рішень вбачається наступне. На підставі Акту перевірки від 04.08.2008 року, податковим повідомленням-рішенням від 15.08.2008 року № 0002232300/0/20051 боржнику визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 104789 грн-основного платежу та 52395 грн-штрафних(фінансових) санкцій, всього на суму 157184 грн. На підставі Акту перевірки від 04.08.2008 року, податковим повідомленням-рішенням від 15.08.2008 року № 0002222300/0/20052 боржнику визначено суму податкового зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 145929 грн-основного платежу та 72965 грн-штрафних(фінансових) санкцій, всього на суму 218894 грн. На підставі Акту перевірки від 04.08.2008 року, податковим повідомленням-рішенням від 15.08.2008 року № 000242/1730/0/20112 боржнику визначено суму податкового зобов’язання по податку з доходів найманих працівників в сумі 513,55 грн - основного платежу та 1027,10 грн- штрафних(фінансових) санкцій, всього на суму 1540,65 грн.

Таким чином, із суми, яка стягнута Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2009 року у справі № 2а-9317/08/1370, сума основного боргу боржника по податках станом на дату подання заяви про порушення справи про банкрутство сукупно складає менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати, розмір якої у відповідний період визначено у ст.22 Закону України „Про державний бюджет України на 2011 рік”(на дату подання заяви 300 мінімальних розмірів заробітної плати складають 282300 грн). Решту суми складають штрафні санкції, які не можуть бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.

Наведене також підтверджується змістом наявної у матеріалах справи довідки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про суми податкового боргу платника податків станом на 14.12.2010 року, з якої вбачається, що в структурі податкової заборгованості ПП «ВКФ «Торговий дім «Самбір»податкові зобов’язання складають 251193,09 грн, які сукупно складають менше 300 мінімальних заробітних плат. Решту суми заборгованості складають штрафні санкції(127917,10 грн) та пеня, розрахована на суму несплаченого податкового боргу платника податків(124961,16 грн), які не можуть бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи наведене, виходячи із змісту норми абзаців 3, 8 ст.1, ч.3 ст.6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а також норми ч. 1 ст. 5 вказаного Закону (відповідно до якої провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України), відсутні ознаки неплатоспроможності боржника, відсутня сукупність обставин, з наявністю яких ч.3 ст.6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначає можливість провадження у справі про банкрутство.

Одночасно суд вказує на те, що на адресу господарського суду 25.01.2011 р. ДПІ у Шевченківському районі м. Львова вже було подано заяву про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Торговий дім «Самбір» з тими ж самими вимогами та доказами про заборгованість боржника, і ухвалою господарського суду Львівської області від 26.01.2011 р. за № 5015/348/11 у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство було відмовлено з тих же підстав.

Керуючись абз.3,7,8 ст.1, ч. 1 ст. 5, ч.3 ст.6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.62, ст. 86 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1.          Відмовити у прийнятті заяви Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Торговий дім «Самбір».

Додаток(для ДПІ у Шевченківському районі м. Львова): Заява про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи, на 34 аркушах.

Суддя