Ухвала суду № 137790767, 29.06.2026, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/1029/26

Провадження 1-кс/193/140/26

У Х В А Л А

іменем України

29 червня 2026 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі: слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області клопотання слідчого СВ відділення поліції №9 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Софіївка Софіївського району, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

В С Т А Н О В И В:

29.06.2026 до Софіївського районного суду надійшло клопотання слідчого СВ ВП №9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у зв`язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026041580000099 від 26 червня 2026 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Слідчим зазначено, що ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , вчинив кримінальне правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

Так 26.06.2026 у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом та обернення його на свою користь, поєднаний з проникненням в приміщення гаража на території домоволодіння ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , так як він раніше неодноразово бував на вказаній території і знав про зазначений факт.

26.06.2026 приблизно о 15:30 ОСОБА_5 , реалізуючи раніше виниклий злочинний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом та обернення його на свою користь та поєднаний з проникненням в приміщення гаража, перебуваючи неподалік території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , пройшов через незачинену хвіртку на зазначену територію, тим самим незаконно проник на територію та підійшов до приміщення гаражу, двері якого були не зачиненні. Далі, пересвідчившись у відсутності сторонніх осіб, шляхом вільного доступу через двері зайшов в середину приміщення гаражу де побачив мотоцикл SPARK SP-150 світло - синього кольору з ключем в замку запалення, власницею якого є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після чого підійшов до мотоцикла SPARK SP-150 світло - синього кольору та, не заводячи двигун, викотив останній за межі території домоволодіння. Далі, за допомогою ключа, завів двигун мотоцикла та поїхав в сторону с. Жовте Криворізького району Дніпропетровської області, тим самим протиправно незаконно заволодів транспортним засобом, який перебуває у власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Виконавши всі можливі дії, направлені на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене з проникненням у приміщення, ОСОБА_5 місце вчинення злочину покинув, завдавши потерпілій матеріальні збитки.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене з проникненням у приміщення.

Таким чином, підозрюваний ОСОБА_5 , вчинив тяжкий злочини за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8-ми років.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, встановлено ризики, які знайшли своє підтвердження в ході досудового розслідування та на даний час не зникли, а саме:

п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, у зв`язку з чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, останній може переховуватись від суду з метою уникнення понесення покарання, оскільки на час розгляду клопотання ОСОБА_5 , є військовослужбовцем військової служби за призовом під час 2 мобілізації та його підрозділ, у зв`язку із виконанням бойових завдань, постійно здійснює передислокацію на території України, тому перебуваючи на волі ОСОБА_5 , може повернутись до місця несення служби і в такому разі виконання загальних засад Кримінального процесуального кодексу України в частині розумності строків судового розгляду забезпечити не вдасться за можливе та підозрюваний буде посилатися на неявку до органу досудового розслідування та суду мотивуючи проходженням військової служби. В той же час, враховуючи активність проведення бойових дій на території України, наявний очевидний ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 , від органів досудового розслідування або суду на території, які непідконтрольні українській владі;

п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Існування даного ризику обґрунтовується тим, що кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , є тяжким злочином та полягає у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненого з проникненням у приміщення, у зазначеному кримінальному провадженні показання свідків, які особисто знайомі з підозрюваним, мають доказове значення, таким чином, більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою, не здатні запобігти зазначеному ризику;

п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_5 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наслідки та ризик втечі для нього, перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності може вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства.

В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, підтвердивши наявність ризиків, передбачених п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, прохав залишити питання про визначення застави на розсуд суду.

Слідчий вважає, що підозра оголошена 27.06.2026 о 16 год. 30 хв. є обґрунтованою та достатньо ризиків для вирішення питання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_5 , його захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні погоджуючись зі змістом та аргументами пред`явленої підозри, прохали задовольнити клопотання у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання підозрюваного. Також, пояснили, що дружина ОСОБА_5 працює сутки через двоє та, у зв`язку з закриттям дитсадочком , йому необхідно доглядати дитину.

Заслухавши пояснення, дослідивши клопотання та надані сторонами докази, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Слідчим суддею встановлено, в провадженні СВ ВП № 9 Криворізького РУП ГУ НП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026041580000099 від 26 червня 2026 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.

Підозрюваним у вчиненні цього злочину є ОСОБА_5 , якого 27.06.2026 року о 00:04 год. було затримано у порядку ст. 208 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків і порядку, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

27.06.2026 о 16 год 30 хв. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненого з проникненням у приміщення .

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що у відповідності до ст. 183 КПК України, до особи яка підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

На переконання слідчого судді ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищевказаного злочину, що підтверджується доданими до клопотання: протоколами огляду від 26.06.2026, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 26.06.2026, протоколами допитів свідків від 26.06.2026.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи й просто для складання обвинувального акту, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Відтак, слідчий суддя вважає, що усі ті докази, що зібрані на даний час органом досудового розслідування є вагомими, які вказують на обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_5 .

Слідчий суддя вважає доведеним існування ризиків, передбачених п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, у зв`язку з чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, останній може переховуватись від суду з метою уникнення понесення покарання, оскільки на час розгляду клопотання ОСОБА_5 , є військовослужбовцем військової служби за призовом під час 2 мобілізації та його підрозділ, у зв`язку із виконанням бойових завдань, постійно здійснює передислокацію на території України, тому перебуваючи на волі ОСОБА_5 , може повернутись до місця несення служби і в такому разі виконання загальних засад Кримінального процесуального кодексу України в частині розумності строків судового розгляду забезпечити не вдасться за можливе та підозрюваний буде посилатися на неявку до органу досудового розслідування та суду мотивуючи проходженням військової служби. В той же час, враховуючи активність проведення бойових дій на території України, наявний очевидний ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 , від органів досудового розслідування або суду на території, які непідконтрольні українській владі;

п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Існування даного ризику обґрунтовується тим, що кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , є тяжким злочином та полягає у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненого з проникненням у приміщення, у зазначеному кримінальному провадженні показання свідків, які особисто знайомі з підозрюваним, мають доказове значення, таким чином, більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою, не здатні запобігти зазначеному ризику;

п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_5 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наслідки та ризик втечі для нього, перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності може вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства.

Крім того, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, у справах «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, «Москаленко проти України» від 20.05.2010 в яких зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Слідчий суддя також погоджується із наявністю ризиків, передбачених 1,3,4 ч. 1, ст. 177 КПК України, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, у зв`язку з чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, останній може переховуватись від суду з метою уникнення понесення покарання, оскільки на час розгляду клопотання ОСОБА_5 , є військовослужбовцем військової служби за призовом під час 2 мобілізації та його підрозділ, у зв`язку із виконанням бойових завдань, постійно здійснює передислокацію на території України, тому перебуваючи на волі ОСОБА_5 , може повернутись до місця несення служби і в такому разі виконання загальних засад Кримінального процесуального кодексу України в частині розумності строків судового розгляду забезпечити не вдасться за можливе та підозрюваний буде посилатися на неявку до органу досудового розслідування та суду мотивуючи проходженням військової служби. В той же час, враховуючи активність проведення бойових дій на території України, наявний очевидний ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 , від органів досудового розслідування або суду на території, які непідконтрольні українській владі;

п. З ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Існування даного ризику обґрунтовується тим, що кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , є тяжким злочином та полягає у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненого з проникненням у приміщення, у зазначеному кримінальному провадженні показання свідків, які особисто знайомі з підозрюваним, мають доказове значення, таким чином, більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою, не здатні запобігти зазначеному ризику;

п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_5 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наслідки та ризик втечі для нього, перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності може вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 , вчинив тяжкий злочини за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8-ми років.

Слідчий суддя вважає також цілком доведеним існування ризиків, передбачених п . 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України КПК України, тобто ризику того, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, у зв`язку з чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, останній може переховуватись від суду з метою уникнення понесення покарання; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; ОСОБА_5 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наслідки та ризик втечі для нього, перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності може вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що підозрюваний ОСОБА_5 схильний до протиправної діяльності, зокрема скоєння кримінальних правопорушень.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу судом враховано особу підозрюваного, офіційно не працевлаштований, власного житла та постійного місця роботи не має. Є одруженим, має на утриманні дитину, з 26.05.2026 року самовільно залишив військову частину (з його слів) та знаходився вдома без будь-якого на те дозволу. За такого суд вважає, що підозрюваний має доволі слабкі соціальні зв`язки, які б утримували його від подальшої протиправної діяльності.

Слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, та з врахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_5 та одночасної потреби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, за наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слід зазначити, що досудове розслідування на даний час триває лише три дні, усі необхідні і достатні докази не зібрані, не всі слідчі дії проведені, а тому є всі підстави вважати, що перебуваючи під дією більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, підозрюваний ОСОБА_5 , може перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне провадження.

Доказів того, що стан здоров`я підозрюваного чи інші обставини на даний час унеможливлюють перебування ОСОБА_5 , під вартою, слідчому судді не надано.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України, виходячи з вимог ст. ст. 176, 177, 178, 182 КПК України, слідчий суддя враховує, що останній вперше притягується до кримінальної відповідальності, приймає до уваги майновий та сімейний стан підозрюваного, є військовослужбовцем . За вказаних умов, зважаючи на наявні ризики поза процесуальної поведінки підозрюваного, а також враховуючи обставини підозри, наявні обмежені дані щодо майнового стану підозрюваного, слідчий суддя вважає, що заставу необхідно визначити у розмірі передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

На погляд слідчого судді, застава буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов`язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на свідків чи не виконувати процесуальні обов`язки.

За змістом ч. 1,2 ст.197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання, тобто як видно з протокол затримання підозрюваного ОСОБА_5 з 27.06.2026 року о 00:04 год .

Керуючись ст. 110, 131-132, 176-178, 182, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ ВП №9 Криворізького РУП ГУ НП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 00 години 04 хвилин 25 серпня 2026 року, помістивши його до ДУ «Криворізька установа виконання покарань (№3)».

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у кримінальному провадженні у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26239738; банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442).

Сума застави у визначеному слідчим суддею розмірі у національній грошовій одиниці може бути внесена, як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою заставодавцем у будь-який момент протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При внесенні суми застави у визначеному слідчим суддею розмірі, підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_5 покласти такі обов`язки:

1) не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місяця роботи;

3) прибувати за кожною вимогою до слідчого, який здійснює кримінальне провадження, прокурора та суду;

4) утримуватись від жодних спілкувань з потерпілою та свідками й членами їхніх родин.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ ВП №9 Криворізького РУП ГУ НП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 та суд.

З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі якщо він будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього даною ухвалою обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, а до підозрюваного може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні № 12026041580000099 від 26 червня 2026 року.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення під розписку.

Копію ухвали направити для виконання начальнику ВП №9 Криворізького РУП ГУ НП в Дніпропетровській області та начальнику ДУ «Криворізька установа виконання покарань (№3)».

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1