Ухвала суду № 137788842, 20.04.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/10140/26

Провадження №1-кс/752/3377/26

У Х В А Л А

Іменем України

20.04.2026 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання, внесене в рамках кримінального провадження № 62026000000000312 від 25.03.2026 року прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, -

в с т а н о в и в:

прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 620260000000000312 від 25.03.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3,4 ст. 358, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України.

Просить накласти арешт на майно, вилучене 17.04.2026 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів.

Дослідивши документи, додані до клопотання, встановлено наступне.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, слідчим управлінням ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026000000000312 від 25.03.2026 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3,4 ст. 358, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що у ОСОБА_4 та невстановлених досудовим розслідуванням осіб у не встановлені дату та час, однак до 17.10.2025, тобто у період дії воєнного стану, за невстановлених обставин, з метою власного незаконного збагачення, виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим нерухомим майном шляхом використання завідомо підроблених документів, а також, грошовими коштами осіб, яким в подальшому вказане нерухоме майно буде реалізовуватись під час правочинів.

У подальшому, з метою реалізації вказаного злочинного умислу останні розробили план, відповідно до якого мали визначити об`єкти нерухомості, власники яких тривалий час не користуються своїм нерухомим майном, після чого, забезпечити виготовлення підроблених право установчих документів або довіреності від власників на розпорядження таким майном та в подальшому, використовуючи вказані підроблені документи, внаслідок вчинення правочину відчужити зазначене нерухоме майно третім особам, чим забезпечити набуття останніми права власності на нього.

17 квітня 2026 року в період часу з 23.47 год. по 01.55 год. слідчим проведено обшук на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено речі та документи, перелік яких наведено у клопотанні прокурора.

18.04.2026 року слідчим СУ ГУНП у м. Києві повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України.

18.04.2026 року слідчим СУ ГУНП у м. Києві повідомлено ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.

17 квітня 2026 року в період часу з 23.47 год. по 01.55 год. слідчим проведено обшук на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено речі та документи, перелік яких наведено у клопотанні прокурора.

Постановою від 18.04.2026 року слідчого СУ Головного управління Національної поліції у місті Києві вищезазначене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 62026000000000312 від 25.03.2026р.

Звертаючись до суду з клопотанням про арешт вказаного майна, слідчий зазначив, що метою такого заходу кримінального провадження є збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

На переконання суду в даному випадку слідчий дотримався вказаних вимог закону, а тому клопотання підлягає частковому задоволенню.

Так відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка серед іншого зобов`язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.

Доводи клопотання та додані до нього матеріали, на думку суду, містять достатньо даних, які вказують на ті обставини, що майно, вилучене під час проведення обшуку, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об`єктом кримінально протиправних дій чи набуто кримінально протиправним шляхом, а відтак можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, оскільки відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

З огляду на наведене, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170 - 173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання, внесене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62026000000000312 від 25.03.2026 року - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме:

-Копія договору позики від 09.10.2023, зареєстрована в реєстрі за № 3549 на 4 арк.;

-Копія договору іпотеки від 09.10.2023, зареєстрована в реєстрі за № 3551 на 6 арк.;

-Копія договору про внесення змін від 06.10.2025, зареєстрована в реєстрі за № 5379 на 2 арк.;

-Копія договору про внесення змін від 04.10.2024, зареєстрована в реєстрі за № 935 на 2 арк.;

-Копія договору про внесення змін від 04.10.2024, зареєстрована в реєстрі за № 5378 на 2 арк.;

-Копія договору від 06.10.2025, зареєстрована в реєстрі за № 936 на 2 арк.;

-Довіреність від 19.12.2024 № UVZ-Nr2611/2024 на ім`я ОСОБА_5 з апостолем на 2 арк.;

-Довіреність від 02.04.2025 № UVZ-Nr0710/2025 на ім`я ОСОБА_5 з апостолем з перекладом на 5 арк.;

-Аркуш паперу А4 із зазначенням інформації щодо квартир;

-Печатка лікаря ОСОБА_7 ;

-Печатка лікаря ОСОБА_8 ;

-Печатка лікаря ОСОБА_9 ;

-Печатка для довідок ТОВ «Сіті-Доктор» (код 41343884);

-Печатка для довідок Ендокринологічного центру КМНКЛ №18 ВО КМР (код 019937706);

-Печатка для довідок ТОВ «МЦ Добробут-Поліклініка» (код 38806862);

-Кутовий штамп КМП КМНКЛ №18 ВО КМР;

-Кутовий штамп ТОВ «МЦ Добробут-Поліклініка»;

-Печатка ТОВ «Своя сила» (код 45872991);

-Жорсткий диск Transcend модель tsogsj25ck3 w/0I78868;

-Жорсткий диск Toshiba об`ємом 480 гб s/n:86as105qtayv;

-Пристрій, схожий на диктофон з micro sd Apacer 32 гб;

-Ноутбук фірми Dell latitude 5480 s/n:6jc2zm2 із зарядним пристроєм до нього.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя