Рішення № 137788427, 24.06.2026, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/721/26

Провадження №2/594/666/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого Чир П.В.

за участі секретаря Кушнір Т.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Борщеві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача в його користь загальну суму заборгованості за кредитним договором №1567-7809 від 25.06.2025 в розмірі 16805,44 грн. та судові витрати у розмірі 2662,40 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.06.2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про надання кредиту №1567-7809, який підписаний електронним підписом відповідача, одноразовим ідентифікатором А2405.Позивач вказав, що виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, відповідно до умов кредитного договору. Однак, відповідач всупереч чинному законодавству та умовам договору належним чином покладені на неї зобов`язання не виконала, порушила умови договору і має прострочену заборгованість, яка станом на 02.03.2026 складає 16805,44 грн, з яких: заборгованість за кредитом 4306,67 грн., заборгованість за нарахованими процентами 8458,77 грн., заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК - 3500 грн, заборгованість по комісії - 540 грн.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 22.05.2026 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

01.06.2026 відповідач ОСОБА_2 подала до суду відзив, в якому позовні вимоги визнала частково в розмірі тіла кредиту 4 306,67 грн., просить повністю відмовити у стягненні кабальних відсотків, комісій та річних. Вказала, що позивачем надіслано на адресу відповідача вимогу про дострокове повернення кредиту вих. № 1567-7809 від 23.03.2026 р., чим кредитор змінив строк виконання основного зобов`язання та зажадав повернення кредиту в повному обсязі. Таким чином, будь-які подальші нарахування відсотків є незаконними. Позивачем порушено обмеження нарахувань за мікрокредитами: загальна сума нарахованих позивачем відсотків (8 458,77 грн), відсотків річних (3 500,00 грн) та комісії (540,00 грн) значно перевищує граничні розміри. Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», загальна сума часток, відсотків, пені та інших платежів за такими договорами не може перевищувати подвійного розміру суми, отриманої споживачем. Окрім того, відповідно до п. 22 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану споживач повністю

звільняється від відповідальності за прострочення зобов`язань. Зазначила, що на даний час вона перебуваю у вкрай скрутному матеріальному становищі. Перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (в декреті), її доходи обмежені лише соціальними виплатами, на її забезпеченні знаходиться малолітня дитина. ЇЇ батько переніс інсульт, перебуває у важкому стані та потребує постійних великих витрат на лікування та сторонній догляд. Просить суд врахувати її сімейний та майновий стан та суттєво зменшити розмір будь-яких додаткових нарахувань. На підтвердження зазначеного до відзиву долучила копію свідоцтва про народження дитини від 07.03.2025, виписку із медичної картки стаціонарного хворого №1587 ОСОБА_3 та копію вимоги від 23.03.2026.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у поданій заяві просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, у поданому відзиві просить справу слухати у її відсутності .

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.

25.06.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1567-7809.

Згідно з п. 2.2. Договору Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 4.1, 4.2 Договору суму кредиту 1000 грн., дата видачі кредиту 25.06.2025, Базовий період складає 21 календарних днів (п. 4.8 Договору).

Строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику, 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) Кредиту 24.06.2026 року. (п. 4.14 Договору).

Відповідно до п. 4.17 Денна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає: 0.918% (нуль цілих, дев`ятсот вісімнадцять тисячних процентів).

Комісія за видачу кредиту становить 15.00 % від суми виданого Кредиту (п. 4.11 Договору).

Згідно з п. 4.15. Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 3858.53 (три тисячі вісімсот п`ятдесят вісім цілих, п`ятдесят три сотих ) процентів..

Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення цього Договору (за весь Строк кредитування) складає: 4 349.25 грн. та включає в себе: суму Кредиту, комісію за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту), проценти за користування Кредитом та комісійну винагороду, яка стягується з Позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги під час здійснення платежів за Договором через вебсайт Кредитодавця або через Особистий кабінет.. (п. 4.16 Договору).

Підписанням Договору відповідач підтвердила, що до укладення договору уважно ознайомилась з текстом цього договору та правилами, а також отримала від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою та п`ятою статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на вебсайті Кредитодавця або у мобільному додатку, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання. (п. 12.9.1. Договору).

Також підписанням Договору відповідач підтвердила, що невід`ємною частиною цього Договору є додатки: (1) Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), (2) Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України (п.12.21 Договору).

При цьому зі змісту Договору вбачається, що такий договір підписаний електронним підписом відповідача, одноразовим ідентифікатором A2405.

15.07.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії №1567-7809, згідно якої Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 600,00 грн.

28.07.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії №1567-7809, згідно якої Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 600,00 грн.

31.07.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії №1567-7809, згідно якої Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 600,00 грн.

01.08.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії №1567-7809, згідно якої Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 600,00 грн.

08.08.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії №1567-7809, згідно якої Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 600,00 грн.

15.08.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії №1567-7809, згідно якої Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1000,00 грн.

18.08.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії №1567-7809, згідно якої Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 900,00 грн.

19.08.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії №1567-7809, згідно якої Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1100,00 грн.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному чи кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК Українидо відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1567-7809.

Так, ст. 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст.526, ч. 1 ст.527, ч. 1 ст.530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частини 1, 5ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З довідки про перерахування суми кредиту №1567-7809 від 25.06.2025 року, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 отримала від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» шляхом здійснення переказу на платіжну карту НОМЕР_1 , кошти у загальній суму 7000,00 грн.

Відповідач належним чином не виконувала свої зобов`язання за Договором №1567-7809 унаслідок чого виникла прострочена заборгованість.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №1567-7809 від 25.06.2025, заборгованість ОСОБА_1 станом на 02.03.2026 складає 16805,44 грн., з яких: заборгованість за кредитом 4306,67 грн; заборгованість за процентами 8458,77 грн., заборгованість по комісії 540 грн. та заборгованість за відсотками за ст. 625 ЦК України 3500 грн.

Ураховуючи, що відповідач докази на спростування доводів позивача не надала, суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 умов договору про відкриття кредитної лінії №1567-7809 від 25.06.2025, а відтак, позивач на праві кредитора вправі вимагати повернення суми кредиту від позичальника.

Визначаючи розмір заборгованості, суд виходить із такого.

Щодо позовних вимог про стягнення із відповідача комісії в розмірі 540 грн., то ці вимоги задоволенню не підлягають і в цій частині в позові слід відмовити, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (частина друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» передбачив право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування. Але законодавство визначає і низку пов`язаних із цим обмежень для банку.

На виконання вимог, зокрема, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Отже, банк має надати споживачу за визначеною формою детальний розпис усіх складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів, включно з передбаченою у договорі комісією за обслуговування, за кожним платіжним періодом.

Пунктом 4.11 кредитного договору передбачено, що Комісія за видачу кредиту становить 15.00 % від суми виданого Кредиту.

Однак, розмір комісії за надання кредиту, який визначено в кредитному договорі, встановлено без уточнення найменування конкретних послуг та систематичності запиту споживачем інформації щодо обслуговування кредитної заборгованості.

Водночас з тексту позовної заяви взагалі не випливає і зміст вказаної послуги, і обґрунтованість встановлення плати за її надання відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таким чином, за змістом загальних норм права об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (пункти 28, 29), у справі № 363/1834/17 (пункт 27).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України). Отже, суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 28).

Інакше кажучи, у кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (пункт 31.25).

Розрахунок для позичальника суми його чергового платежу, суми дострокового повернення заборгованості, а також інформування позичальника у вигляді SMS-повідомлень, довідок за телефоном, електронною поштою, через інтернет-сервіс банку або в іншій формі щодо суми платежу, щодо стану кредитної заборгованості, щодо надходження та зарахування коштів на рахунок для повернення заборгованості, щодо зарахування коштів платежу на рахунок для погашення заборгованості тощо, є діями, які банк вчиняє, насамперед, на власну користь. Надання за ціною встановленої у кредитному договорі комісії інших послуг за обслуговування, не пов`язаних із інформуванням позичальника, не передбачено.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Таким чином банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за обслуговування, встановленому у договорі, який підписали сторони, оскільки такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункти 29-31).

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Враховуючи вищевикладене, умови договору щодо сплати комісії за надання кредиту, є нікчемними, а вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією в сумі 540 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про стягнення із відповідача заборгованості на підставі ст.625 ЦК в розмірі 3500 грн, то такі теж задоволенню не підлягають і в цій частині в позові слід відмовити, з огляду на наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 та затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ,в Україні введено воєнний стан, який неодноразово Указами Президента України продовжувався і діє до цього часу, суд вважає, що позичальник підлягає звільненню від відповідальності з повернення грошових коштів, визначеної статтею 625 ЦК, у зв`язку із веденням режиму воєнного стану на всій території України.

Враховуючи ту обставину, що заборгованість визначеної статтею 625 ЦК в розмірі 3500 грн., нараховані у період дії в Україні воєнного стану, вона підлягає списанню кредитодавцем та підстави для її стягнення за рішенням суду відсутні.

Суд враховує, що відповідачем на погашення кредитної заборгованості внесено 3440.42 грн. частина яких в сумі 510 грн. позивачем зарахована на погашення нарахованої комісії. Оскільки комісія позивачем нараховані безпідставно то суму 510 грн. слід зарахувати на погашення тіла кредиту, залишок якого станом на 02.03.2026 становить 4306.67 грн. (4306.67 510 = 3796,67) згідно розрахунку заборгованості відповідача.

Таким чином, суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором №1567-7809 від 25.06.2025 у розмірі 12255,44 грн, з яких: 3796,67 грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 8458,77 грн. заборгованість по відсоткам з якими відповідач погодилась, підписуючи умови кредитного договору, за його користування.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1941,56 грн. ( 2662, 40 х 12255,44 грн. : 16805,44 грн).

Керуючись ст.ст.4,13,76-81,89,133,141, 247, 258,259,263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» суму заборгованості за кредитним договором № 1567-7809 від 25 червня 2025 року в розмірі 12255(дванадцять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) грн. 44 коп. з них: 3796,67 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 8458,77 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 1941,56 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 407, м. Київ, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_2 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне рішення складено 29 червня 2026 року.

Головуючий Чир П. В.