Рішення № 13778838, 10.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

10.02.2011

Справа №5002-33/6052-2010

за позовом відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6)

до Первомайського управління водного господарства (смт. Первомайське, вул. Октябрська, 138)

про визнання договору укладеним в редакції позивача

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Позивача: Мельнікова Тетяна Володимирівна, представник, довіреність від 04.01.2011 р. №010-Д, ВАТ «Крименерго».

Відповідача: Скадінг Юрій Валентинович, представник, довіреність від 11.01.2011 р. №06-02/8; Метельська Ірина Олегівна, представник, довіреність від 11.01.2011 р. №06-02/8, Первомайське управління водного господарства.

Суть спору: відкрите акціонерне товариство «Крименерго» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, Первомайського управління водного господарства, та просить суд визнати договір про загальне використання технічних мереж № 321 укладеним у редакції проекту позивача.

Позовні вимоги вмотивовані недосягненням сторонами згоди щодо редакції договору про спільне використання технологічних електричних мереж, у зв'язку з чим договір був укладений з протоколом розбіжностей. Так, з посиланням на частину 4 статті 188 Господарського кодексу України позивач просить суд врегулювати зазначені розбіжності.

Відповідач позов не визнав за мотивами, що викладені у відзиві на позов (а.с. 29-32).

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд

встановив:

З матеріалів справи вбачається, що 22 серпня 2006 року між відкритим акціонерним товариством «Крименерго» та Первомайським управлінням водного господарства укладений договір № 321 на поставку електричної енергії.

06 жовтня 2010 року позивач на виконання постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики № 910 від 17 жовтня 2005 року направив на адресу відповідача два екземпляра договору про спільне використання технологічних електричних мереж (а.с. 11).

24 листопада 2010 року відповідач направив на адресу позивача підписаний договір № 321 з протоколом розбіжностей (а.с. 17).

Недосягнення згоди між сторонами в частині підписання вищевказаного договору, з’явилося підставою для звернення відкритого акціонерного товариства «Крименерго» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Оскільки спірні правовідносини виникли між сторонами через наявність розбіжностей при укладенні договору про спільне використання технологічних електричних мереж, вони повинні регулюватися Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією (далі – ПКЕЕ, Правила), а також главами 52, 53 Цивільного кодексу України та главою 20 Господарського кодексу України.

У відповідності з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно з абзацом першим частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною 2 зазначеної правової норми встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

З матеріалів справи вбачається, що відкрите акціонерне товариство «Крименерго» зробило пропозицію Первомайському управлінню водного господарства укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж, необхідність у чому виникла з огляду на вимоги, викладені в постанові НКРЕ України № 910 від 17 травня 2005 року.

У відповідності до статті 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі, якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Вирішення переддоговірних спорів судом регулюється статтею 187 Господарського кодексу України та статтею 649 Цивільного кодексу України, виходячи зі змісту яких і принципу свободи договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна із сторін ухиляється від його укладення, та на спори з умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов, при цьому, можливість розгляду судом цих спорів обумовлюється обов’язковістю договору (за державним замовленням, на підставі правового акту органу державної влади чи місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом).

Згідно з частиною 1 статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Так, відповідно до пункту 2 Постанови НКРЕ України № 910 від 17 жовтня 2005 року електропередавальні організації зобов’язані в строк до 18 листопада 2010 року врегулювати у відповідності з положеннями пункту 1.10 Правил КЕЕ відносини з власниками технологічних електричних мереж, які передають електричну енергію іншим суб’єктам господарської діяльності.

Пунктом 1.13 Правил передбачено, що укладення, внесення змін, подовження чи розірвання дії будь-якого із договорів здійснюються відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 затверджений типовій договір про спільне використання технологічних електричних мереж.

Відповідно до частини 3 статті 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Частиною 2 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що Кабінет Міністрів України, уповноважені Президентом України міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови (абзац 3 частина 4 статті 179 Господарського кодексу України).

Типова форма відповідного договору, порядок визначення обґрунтованого обсягу витрат, що підлягає компенсації, форма відшкодування (викуп, у тому числі в розстрочку, оформлення корпоративних прав, надання пільг у визначеному розмірі) встановлюються Кабінетом Міністрів України (абзац 3 частина 6 статті 179 зазначеного кодексу).

Відповідно до пункту 1.7 ПКЕЕ у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору.

Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

Відносини сторін у разі передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами споживача регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання. Передача (транзит) електричної енергії без оформлення договору про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання забороняється (пункт 5.15 Правил).

Істотні умови договору між власником мереж та користувачем електричної енергії визначаються Правилами користування електричною енергією.

Так, відповідно до протоколу розбіжностей, який був надісланий відповідачем позивачу (а.с. 18-20), відповідач не згоден з викладенням декількох пунктів в редакції позивача.

Так, пункт 1.2 договору позивач пропонує викласти в наступній редакції:

«Передача електричної енергії забезпечується відповідно до додатку «Однолінійна схема», наданого власником мереж з обов'язковим зазначенням місць встановлення, типів, марки обладнання, довжини ліній, які задіяні в передачі електричної енергії.

Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж, визначених додатком «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін».

Відповідач в протоколі розбіжностей вказує на те, що в даному пункті необхідно конкретизувати, що точка підключення електричних мереж користувача повинна бути встановлена до обліку електричної енергії власника, з огляду на те, що власнику, Первомайському управлінню водного господарства, виділяються певні ліміти потужності та споживання, а межі яких він не має право перевішувати.

Однак, відповідно до підпункту 20 пункту 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний у разі використання технологічних електричних мереж іншими суб'єктами укладати з користувачами договори про спільне використання технологічних електричних мереж та у передбачених цими Правилами випадках договори про технічне забезпечення електропостачання споживача із суб'єктами господарювання та організаціями, електроустановки яких приєднані до цих технологічних електричних мереж.

Крім того, у типовому договорі про спільне використання технологічних електричних мереж пункт 1.2 викладений в редакції, яка цілком співпадає з редакцією, що запропонована позивачем.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, у зв'язку з чим пункт 1.2 договору підлягає викладенню саме в редакції, що ним запропонована.

Пункт 2.2 договору запропонований позивачем в редакції, що цілком співпадає з редакцією, передбаченою типовим договором, а саме: «Забезпечувати на межі балансової належності електромереж підтримання параметрів якості електроенергії та узгодженого рівня надійності електропостачання відповідно до категорії струмоприймачів користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, згідно з ПУЕ.

У разі, якщо власник мереж є основним споживачем, рівень надійності електропостачання відповідно до категорії струмоприймачів користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, не може бути вищим, ніж існуюча категорія надійності електропостачання власника мереж».

Відповідач заперечує проти редакції, запропонованої позивачем, та в протоколі розбіжностей просить уточнити, що власник може забезпечувати піддержання параметрів якості електроенергетики на межі балансової приналежності, яка знаходиться в компетенції власника. Надійність електропостачання електричної установи користувача ІІІ категорії.

Однак, редакція пункту 2.2 договору, що запропонована відповідачем не передбачена ані Правилами КЕЕ, ані типовим договором, крім того, відповідачем не обґрунтована, у зв'язку з чим суд погоджується з викладенням пункту 2.2 в редакції позивача.

Пункт 2.3 договору про спільне використання технологічних мереж, суд затверджує в редакції, що запропонована позивачем, тобто «забезпечувати виконання графіка попереджувальних ремонтів та обсягів робіт, визначених технологічними картами ремонту елементів обладнання, збереження встановлених на території власника мереж електроустановок», оскільки вона цілком співпадає з Типовим договором, редакція ж відповідача зазначеного пункту таким договором не передбачена.

Пункт 2.4 договору суд затверджує в редакції позивача, а саме: «Щомісяця до 25 числа розрахункового періоду надавати користувачу рахунок на оплату послуг за спільне використання технологічних електричних мереж та два примірники Акту прийому-здачі наданих послуг, оформлених власником мереж. Щорічно до 01 жовтня надавати користувачу два примірники довідки про обсяги переданої електричної енергії за базовий період, оформленої власником мереж», з огляду на наступне.

Відповідач в протоколі розбіжностей просів пункт 2.4 договору викласти в наступній редакції: «договір на поставку електричної енергії користувач укладає з електропостачальною організацією».

Суд вважає безпідставною викладену відповідачем редакцію пункту 2.4, оскільки відповідно до умов договору № 321 про поставку електричної енергії, користувачем визначено відкрите акціонерне товариство «Крименерго», крім того, пункт 2.4 передбачений Типовим договором, тому зазначений пункт підлягає викладенню в редакції позивача.

Пункти 2.6, 2.7, 2.8, 2.11, 2.12 договору відповідач в протоколі розбіжностей просив виключити, при цьому обґрунтування своїм вимогам не надав.

Суд вважає зазначити наступне.

Пунктом 10.2 Правил користування електричною енергією встановлені обов’язки споживача електричної енергії.

Одночасно, Типовим договором про спільне використання технологічних електричних мереж, зокрема, пунктами 2.6, 2.7, 2.8, 2.11, 2.12 визначені такі обов’язки споживача електричної енергії, тобто редакція позивача цілком відповідає з вимогам Правил КЕЕ та Типового договору, у зв'язку з чим суд погоджується з вимогами позивача, та запропонована ним редакція зазначених пунктів підлягає викладенню в його редакції, а саме:

«2.6. Забезпечити безперешкодний доступ (за службовим посвідченням) відповідальних представників користувача до власних електричних установок для проведення технічної перевірки, контролю за рівнем споживання електричної енергії.

2.7. Забезпечити безперешкодний доступ (за службовим посвідченням) відповідальних представників Користувача для виконання користувачем відключення або обмеження споживання електричної енергії субспоживачам відповідно до встановленого цими Правилами порядку або за обґрунтованою письмовою вимогою Користувача припиняти чи обмежувати обсяг передачі електричної енергії.

2.8. Своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень.

2.11. За необхідності укласти договори про технічне забезпечення електропостачання споживача з іншими суб'єктами господарювання, приєднаними безпосередньо до електричних мереж Власника мереж, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач.

2.12. Забезпечувати відповідно до акта про пломбування збереження і цілісність встановлених на території (у приміщенні) власника мереж розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр)».

Пункт 2.9 договору суд затверджує в редакції позивача, а саме: «У разі передачі електричної енергії в електричні мережі інших суб'єктів господарювання забезпечити складення балансу електричної енергії у власних технологічних електричних мережах для проведення комерційних розрахунків», оскільки така редакція передбачена Типовим договором, а також підпунктом 19 пункту 10.2 Правил КЕЕ. Редакція же відповідача не передбачена чинним законодавством та ним не обґрунтована.

Обов’язок власника електричної енергії, який запропонував позивач в пункті 2.10, а саме: «оперативно повідомляти користувача та інших суб'єктів господарювання, електроустановки яких приєднані до технологічних електричних мереж власника мереж, про порушення, що пов'язані з перериванням електропостачання, їх причини і терміни відновлення режиму електропостачання, про виведення в ремонт, а також введення в дію після ремонту технологічних електричних мереж, якими передається електроенергія», відповідач в протоколі розбіжностей просив доповнити наступним - «Якщо перерва в електропостачанні проводиться за ініціативою постачальника електроенергії, повідомлення про режим поставки електроенергії споживачу проводиться постачальником електроенергії».

Однак, суд вважає, що пункт 2.10 підлягає затвердженню в редакції позивача, оскільки вона цілком співпадає з редакцією Типового договору.

Пункти 3.2, 5.4, 6.6, 8.1.4, 8.1.5, 9.2, 9.3 договору відповідач просив виключити, однак редакції зазначених пунктів передбачені Типовим договором про спільне використання електричних мереж та Правилами користування електричною енергією у зв'язку з чим, суд погоджується з вимогами позивача та редакція пункту 3.2 підлягає викладенню в наступній редакції:

Пункт 3.2 «На доступ до розрахункових засобів та систем обліку електричної енергії, що розташовані на об'єктах користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, для зняття показів».

Пункт 5.4 «На доступ до електроустановок, розрахункових засобів та систем обліку електричної енергії, що розташовані на об'єктах власника мереж і враховують обсяг електричної енергії, для зняття показів. Перевіряти схеми приєднання струмоприймачів власника мереж, які беруть участь у регулюванні навантаження в електромережі, а також перевіряти працездатність встановлених у власника мереж пристроїв протиаварійної автоматики та інших пристроїв, що забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі».

Пункт 6.6 «На вимогу постачальника електричної енергії у зазначені в цій вимозі терміни».

Пункт 8.1.4 «У разі невиконання обґрунтованих вимог користувача щодо відключення субспоживачів власник мереж відшкодовує завдані ним збитки іншим суб'єктам відповідно до законодавства України».

Пункт 8.1.5 «На підставі складеного акта про пломбування власник мереж відповідає за збереження розташованих на його об'єктах засобів обліку, які належать користувачу або іншим суб'єктам, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, а також за збереження відповідних пломб (відбитків їх тавр), установлених на розрахункових приладах обліку».

Пункт 9.2 «Сторони договору забезпечують доступ постачальника електричної енергії до розрахункових засобів обліку електричної енергії користувача у термін, встановлений договором про постачання електричної енергії, укладеним між постачальником та користувачем».

Пункт 9.3 «Власник мереж зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж власника мереж, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії, у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж власника мереж».

Пункт 3.3 запропонований позивачем в наступній редакції: «вимагати від користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, дотримання на належному рівні показників якості електричної енергії на межі балансового розподілу електромереж відповідно до умов цього договору».

Редакція позивача зазначеного пункту кореспондується з вимогами підпункту 2 пункту 8.2 та підпункту 7 пункту 10.2 Правил КЕЕ, якими визначені обов’язки споживача електричної енергії, зокрема, забезпечувати постачання електричної енергії, якісні характеристики якої відповідають параметрам, визначеним державними стандартами, та зазначені в договорі та підтримувати параметри якості електричної енергії у своїх мережах відповідно до параметрів, визначених державними стандартами та умовами договору.

Одночасно, саме така редакція передбачена пунктом 3.3 Типового договору про спільне використання електричної енергії, у зв'язку з чим суд затверджує редакцію позивача.

В пункті 5.2 договору в протоколі розбіжностей, відповідач просив уточнити, що якість електричної енергії, яка отримується споживачем від власника, визначається за приладами, які необхідно встановлювати в щитку обліку електричної енергії, оскільки відповідно до пункту 11.2.5 Правил користування електричної енергії електропередавальна організація зобов’язана здійснювати контроль за показниками якості та вживати заходів щодо поліпшення якості електричної енергії у своїх мережах.

Однак, суд не може погодитися з такими висновками відповідача, оскільки Типовим договором не передбачена така редакція пункту 5.2 договору про спільне використання електричної енергії, а обов’язки користувача електричної енергії передбачені розділом 4 Типового договору.

З огляду на викладене пункт 5.2 договору підлягає викладенню в редакції позивача, а саме: «На отримання від Власника мереж інформації щодо якості електричної енергії, порядку визначення плати за використання електричних мереж Власника мереж, умов та режимів передачі електричної енергії».

Пункт 5.3 договору позивач просить викласти в наступній редакції: «На відшкодування згідно з законодавством України збитків, заподіяних унаслідок порушення його прав».

В пункті 5.3 договору відповідач просить конкретизувати, хто саме може бути винними в перерві подачі електричної енергії при визначенні шкоди в цьому випадку.

Суд не погоджується з доводами відповідача, оскільки в даному випадку, а саме в пункті 5.3 договору мова йде лише про наявність права на відшкодування шкоди у випадку його нанесення у відповідності з чинним законодавством, тому суд погоджується з редакцією позивача.

Пункт 6.1 договору підлягає затвердженню в редакції позивача, а саме: «Без попередження у разі виникнення аварійних ситуацій в електроустановках власника мереж на час, що не перевищує визначеного ПУЕ для струмоприймачів відповідної категорії користувача», оскільки саме така редакція зазначеного пункту передбачена Типовим договором.

Редакція пункту 6.1 договору, що запропонована відповідачем, не передбачена діючим законодавством.

Пункт 6.5 договору позивач запропонував викласти в наступній редакції :

Пункт 6.5 «У разі відсутності резервного живлення з повідомленням не пізніше ніж за 10 днів для проведення планових ремонтних робіт в електроустановках електропередавальної організації (постачальника електричної енергії), власника мереж або для приєднання нових споживачів».

Відповідач в протоколі розбіжностей просив доповнити зазначений пункт наступним: «Якщо перерва в електропостачанні проводиться за ініціативою постачальника, у тому разі він попереджає споживача про перерву в електропостачанні».

Однак, суд погоджується з редакцією пункту 6.5, що запропонована позивачем, оскільки вона цілком співпадає з редакцією, що передбачена Типовим договором.

Редакція пункту 8.1.1 договору, запропонована позивачем, цілком співпадає з редакцією Типового договору, а саме: «власник мереж забезпечує передачу електричної енергії технологічними електричними мережами спільного використання з дотриманням показників якості електричної енергії та категорії з надійності електропостачання. У разі погіршення передбачених умовами договору про постачання електричної енергії показників якості електричної енергії з вини власника мереж останній відшкодовує користувачу завдані збитки відповідно до законодавства України».

Так, відповідно до підпункту 7 пункту 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний: підтримувати параметри якості електричної енергії у своїх мережах відповідно до параметрів, визначених державними стандартами та умовами договору.

Таким чином, запропонована відповідачем редакція пункту 8.1.1 договору, в якому відсутня відповідальність за погіршення якості електричної енергії за винною власника, є такою, що суперечить чинному законодавству, а тому пункт 8.1.1 підлягає затвердженню у вищевикладеній редакції позивача.

Пункт 9.1 договору, який викладений позивачем в редакції, що передбачена Типовим договором, відповідач просив доповнити наступним змістом: «та з представником постачальника (при знятих таврах) провести відключення електроустановки користувача в точці розведення балансової вартості).

Однак, суд не погоджується з редакцією відповідача, оскільки вона не передбачена Типовим договором та необхідність його доповнення не доведена відповідача.

Тобто, в даному випадку, суд також погоджується з редакцією позивача, та пункт 9.1 договору про спільне використання електричних мереж підлягає викладенню наступним чином:

Пункт 9.1 «Власник мереж зобов'язаний припинити надання послуг із спільного використання технологічних електричних мереж на вимогу постачальника електричної енергії».

Пункт 10.2 договору позивачем запропонований в наступній редакції: «Строки проведення ремонтів в електромережах власника мереж, під час яких електроустановки користувача будуть відключені або буде знижена надійність електропостачання інших споживачів, доводяться до відома заінтересованих сторін письмовим повідомленням власника мереж, узгодженим з постачальником електричної енергії».

Суд вважає також, що редакція пункту 10.2 договору необґрунтована відповідачем, який він запропонував доповнити тим, що власник «повинен повідомляти за телефоном або нарочним користувача», оскільки така редакція не передбачена ані Типовим договором, ані Правилами КЕЕ, у зв'язку з чим пункт підлягає затвердженню у редакції позивача.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини 2 статті 187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Здійснивши аналіз вищевказаних правових норм та дослідивши обставини даної справи, суд з огляду на положення частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 187 Господарського кодексу України, а також враховуючі позицію сторін, яка була заявлена ними при розгляді даної справи, вважає за необхідне позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 14 лютого 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Вважати укладеним договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 321 між відкритим акціонерним товариством «Крименерго» та Первомайським управлінням водного господарства, в редакції відкритого акціонерного товариства «Крименерго».

3. Стягнути з Первомайського управління водного господарства (смт. Первомайське, вул. Октябрська, 138, р\р 35221001000103 в УДК в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 0537139) на користь відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, р\р 26005303320163, філія КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) 85.00 грн. державного мита та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Радвановська Ю.А.