Ухвала суду № 137787751, 29.06.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 29.06.2026

Справа № 334/3472/26

Провадження № 1-кс/334/1582/26

УХВАЛА

іменем України

29 червня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя

у складі: слідчого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю дізнавача - ОСОБА_3

власника майна - ОСОБА_4

представника власника майна адвоката - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду м.Запоріжжя клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_5 по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 квітня 2026 року під №12026087050000122 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, про скасування арешту майна

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, мотивуючи тим, що в провадженні СД Запорізького районного управління ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстру досудових розслідувань під №12026087050000122 від 08 квітня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

08 квітня 2026 року до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшла заява від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що невстановлена особа, шахрайським шляхом, а саме обману, представившись співробітником СБУ, використовуючи номери телефонів НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , заволоділа грошовими коштами потерпілого, які він надіслав через касу відділення банку «AT Ощадбанк», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бородинська, буд. №18, 07 квітня 2026 року о 16:35 годині на рахунок НОМЕР_4 грошові кошти у сумі 99000 грн. (отримувач ОСОБА_6 , код отримувача НОМЕР_7); 07 квітня 2026 року о 17:01 годині на рахунок НОМЕР_5 грошові кошти в сумі 51380 грн. (отримувач ОСОБА_7 , код отримувача НОМЕР_6). Таким чином, спричинивши ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 150380 грн.

В межах зазначеного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2026 року накладено арешт на грошові кошти у розмірі 51380 грн., які знаходяться на банківському рахунку ОСОБА_7 , НОМЕР_5 , РНОКПП № НОМЕР_6 , відкритий у AT "Банк Кредит Дніпро", ЄРДПОУ 14352406, розташований за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, будинок №32.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені грошові кошти належать потерпілому ОСОБА_4 та є предметом кримінального правопорушення, внаслідок якого потерпілому було заподіяно майнову шкоду.

Належність вказаних грошових коштів у сумі 51380 грн. потерпілому ОСОБА_4 підтверджується матеріалами кримінального провадження, банківськими документами, допитом потерпілого та іншими доказами, які містяться у матеріалах досудового розслідування.

На теперішній час походження грошових коштів встановлено, їх належність потерпілому підтверджена належними та допустимими доказами, а будь-який спір щодо права власності на зазначені кошти відсутній.

Подальше перебування вказаних грошових коштів під арештом не відповідає завданням кримінального провадження, оскільки ризики їх приховування, відчуження, втрати або знищення відсутні. Навпаки, продовження арешту фактично обмежує право потерпілого ОСОБА_4 на володіння та користування належним йому майном та продовжує заподіяння майнової шкоди особі, яка визнана потерпілою у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.100 КПК України речовий доказ повинен бути якнайшвидше повернутий законному володільця, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України.

Згідно ст.174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю або частково, якщо замовником буде доведено, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Оскільки грошові кошти є індивідуально визначеним речовим доказом, їх збереження може бути забезпечене без застосування арешту шляхом передачі потерпілому на відповідальне зберігання та зміни способу зберігання шляхом перерахування зазначених коштів на банківський рахунок потерпілого як законного володільця.

З урахуванням викладеного просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2026 року у кримінальному провадженні, зареєстроване в Єдиному реєстру досудових розслідувань під №12026087050000122 від 08 квітня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, на грошові кошти у сумі 51380 грн., що перебувають на рахунку ОСОБА_7 , НОМЕР_5 , РНОКПП № НОМЕР_6 , відкритий у AT 1Банк Кредит Дніпро2, ЄРДПОУ 14352406, розташований за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, будинок №32.

Передати зазначені грошові кошти потерпілому ОСОБА_4 на відповідальне зберігання до прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні;

Змінити спосіб зберігання речового доказу у вигляді грошових коштів у сумі 51380 грн. шляхом їх перерахування на банківський рахунок потерпілого ОСОБА_4 як законного володільця із збереженням за зазначеними коштами статусу речового доказу у кримінальному провадженні;

Зобов`язати AT «Банк Кредит Дніпро» після набрання ухвалою законної сили здійснити перерахування грошових коштів у сумі 51380 грн. на рахунок потерпілого: Установа банку: Філія Запорізьке обласне управління AT "Ощадбанк", МФО: 313957, код отримувача: 1982721851, картковий рахунок: НОМЕР_8, отримувач: ОСОБА_4 ;

Визнати подальше застосування арешту та зберігання грошових коштів на заблокованому рахунку таким, що не відповідає завданням кримінального провадження та порушує права потерпілого як законного володільця.

В судовому засіданні власника майна ОСОБА_4 та представник власника майна адвокат ОСОБА_5 підтримали клопотання про скасування арешту майна просили його задовольнити.

Дізнавач ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.

Заслухавши доводи власника майна ОСОБА_4 , представника власника майна адвоката ОСОБА_5 , думку дізнавача, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до змісту ст.170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Частиною 2 ст.170 КПК України передбачено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В судовому засіданні встановлено, що 08 квітня 2026 року були внесені відомості до ЄРДР під №12026087050000122 з правовою кваліфікацією ч.1 ст.190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2026 року накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: для забезпечення збереження речових доказів на грошові кошти у розмірі 51380 гривень, які знаходяться на банківському рахунку ОСОБА_7 , НОМЕР_5 , РНОКПП № НОМЕР_6 , відкритий у АТ «Банк кредит Дніпро», ЄРДПОУ 14352406, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, буд. №32.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2026 року метою накладення арешту на грошові кошти у розмірі 51380 гривень є забезпечення кримінального провадження та збереження речового доказу як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, оскільки вказаний грошові кошти зберігають на собі сліди кримінального правопорушення та обґрунтовано мають значення для встановлення обставин скоєння вищевказаного кримінального правопорушення.

Отже, суд приходить до висновку, що вказаний арешт за ухвалою слідчого судді від 14 квітня 2026 року на грошові кошти у розмірі 51380 гривень по суті є формою забезпечення доказів у кримінальному провадженні, зняття арешту з грошових коштів на даний час може негативно вплинути на хід досудового розслідування, в збереженні арешту вилученого майна є нагальна потреба, а тому на теперішній час слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту в порядку ст.174 КПК України на тимчасово вилучене майно, накладеного ухвалою слідчого судді. Заявником при зверненні до суду не доведено, що на даний час відсутні потреби у застосуванні арешту майна або необґрунтованість його накладення, у зв`язку з чим слідчий суддя на даному етапі досудового розслідування не знаходить достатніх підстав для задоволення внесеного клопотання про скасування арешту.

Відповідно до роз`яснень пункту 13 листа ВССУ №223-558/0/4-13 від 05 квітня 2013 року, рішення за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про арешт майна, на відміну від ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому (п.9 ч.1 ст.309 КПК), оскарженню не підлягає.

Крім того, за вказаних обставин певне тимчасове втручання в реалізацію права власності, яке прямо передбачено законом, не суперечить змісту статті 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження, з дотриманням справедливого балансу інтересів.

Виходячи з викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, щодо відмови в задоволенні клопотання про скасування арешту майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170, 174 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні представника власника майна адвоката ОСОБА_5 по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 квітня 2026 року під №12026087050000122 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1