Вирок № 137787159, 23.06.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1244/25

Кримінальне провадження № 1-кп/355/82/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" червня 2026 р. Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баришівка кримінальне провадження № 12025111080000296 від 25 червня 2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лукаші Баришівського району Київської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, маючого неповнолітню дитину доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 246 КК України, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, яку проходить на посаді розвідника-кулеметника 2 розвідувального відділення розвідувального взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з вимогами ст. 68 Конституції України, ОСОБА_4 зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України.

Згідно ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст. 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Положеннями ст. 66 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодувати завдані ними збитки.

Згідно з ч. 3 ст. 1 Лісового Кодексу України, усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України, п. 3 «Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007р., спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Згідно ст. 7 Лісового Кодексу України, ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Згідно ст. 8 Лісового Кодексу України, у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.

Згідно ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Статтею 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» зазначено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є, відповідно до ст. 6 цього Закон, у об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення. На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно ст. 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

Згідно ст. 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.

Так, ботанічний заказник місцевого значення «Бакумівський» оголошено рішенням Київського облвиконкому від 18.12.1984 року № 441 «Про класифікацію і мережу територій та об`єктів природно-заповідного фонду області».

Відповідно до п. 1.2. Положення про ботанічний заказник місцевого значення «Бакумівський», затвердженого начальником Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, заказник «Бакумівський», загальною площею 33, 4 га, розташований на території Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство», Баришівського лісництва квартал 34 виділ 1 в адміністративних межах Паришівської сільської ради Баришівського району.

Відповідно до п. 1.3. Положення про Ботанічний заказник місцевого значення «Бакумівський», затвердженого начальником Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, заказник входить до складу природно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.

Відповідно до п. 2.1 Положення про Ботанічний заказник місцевого значення «Бакумівський», затвердженого начальником Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, заказник створено з метою збереження дубово-липових середньовікових насаджень, де зростає барвінок малий.

Пунктом 3.1 Положення про Ботанічний заказник місцевого значення «Бакумівський», затвердженого начальником Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, передбачено, що на території Заказника забороняється рубки головного користування та прохідні рубки.

Наказом Держлісагенства України від 26.10.2022р. № 804 створено Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (далі ДП «Ліси України»).

Відповідно до наказу Держлісагенства України від 28.10.2022 № 942 припинено ДП «Бориспільське лісове господарство» шляхом реорганізації приєднання до ДП «Ліси України».

Однак, у порушення вищенаведених нормативно-правових актів ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення проти довкілля за наступних обставин.

Так, судом встановлено, що 24.06.2025р., близько 11 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , прибув на територію кварталу № 34 виділу № 1 ботанічного заказника місцевого значення «Бакумівський» Баришівського лісництва Бориспільського надлісництва філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України», який розташований на території с. Бакумівка, Броварського району, Київської області, з метою незаконної порубки дерев.

В цей час ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел на незаконну порубку дерев, які росли на території ботанічного заказника місцевого значення «Бакумівський», який згідно Закону України «Про природно-заповідний фонд України» відноситься до об`єктів природно-заповідного фонду України, діючи в порушення вищевказаних вимог законодавства України, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, усвідомлюючи факт знаходження дерева на території природно-заповідного фонду, без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, перебуваючи на території вищевказаного ботанічного заказника місцевого значення «Бакумівський», а саме: в межах виділу № 1 кварталу № 34, с. Бакумівка, Броварського району, Київської області здійснив порубку двох дерев породи «Липа», одне дерево діаметром 30 сантиметрів, друге дерево діаметром 26 сантиметрів, шляхом зпилення та повного відокремлення стовбурів від кореня за допомогою бензопили Werk WS-45PT.

Внаслідок зазначених протиправних дій ОСОБА_4 , було спричинено Державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України» майнову шкоду у розмірі 106 657 грн. 60 коп., що відповідно до примітки ст. 246 КК України вважається тяжкими наслідками, що в 60 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконній порубці дерев, вчиненій на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вину в пред`явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі за викладених у вироку обставин.

Оскільки в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні ( злочині), погодився з кваліфікацією вчиненого ним діянням, а так само визнав всі інші фактичні обставини його вчинення, а прокурор та потерпілий не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності їх заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, переконавшись у тому, що всі зазначені особи правильно розуміють зміст встановлених обставин, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні цього кримінального правопорушення.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені показаннями обвинуваченого, наданими ним безпосередньо в судовому засіданні, і які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованого обвинуваченому діяння і ніким не оспорюються, суд приходить до переконання, що діяння, яке було вчинено ОСОБА_4 мало місце, воно містить склад кримінального правопорушення ( злочину), передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України і він винен у його вчиненні, так як вчинив незаконну порубку дерев на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 65 КК України та роз`яснень, що містяться у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У пункті 3 зазначеної постанови Пленуму ВСУ вказано, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення ( форма вини, мотив, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень ), склад сім`ї , його матеріальний стан, тощо.

Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 246 КК України є тяжким злочином.

Так, згідно характеризуючи даних, що містяться у матеріалах кримінального провадження, ОСОБА_4 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, наразі є обвинуваченим у кримінальному провадженні за ст. 185 ч.4 КК України, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується незадовільно, є військовослужбовцем, який самовільно залишив військову частину ( місце служби) .

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 66 КК України, є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид покарання, який має бути призначений обвинуваченому, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, відомості про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття, сприяння розкриттю злочину.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд також враховує не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень, його ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину

Враховуючи наведені вище обставин, суд вважає, за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.246 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої статті.

Суд вважає, що це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде ефективним і дієвим з метою профілактики подальшої поведінки обвинуваченого

Цивільний позов не заявлено.

Підлягають стягненню з обвинуваченого на підставі ст. 124 КПК України витрати на залучення експертів:

- за проведення судової інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/111-25/41038-ФХЕД від 03.07.2025р. 7 131 грн. 20 коп.;

- за проведення судової трасологічної експертизи № СE-19/111-25/45969-TP від 29.07.2025р. -2 228 грн. 50 коп.

Враховуючи те, що вилучена у обвинуваченого ОСОБА_4 бензопила «Еrk WS-54PT, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, керуючись положеннями ст. 96-1, п. 3, 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, суд вважає за необхідне застосувати спеціальну конфіскацію шляхом конфіскації у власність держави вказаного речового доказу.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370- 374, 394 , 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 246 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти ) років позбавлення волі.

Запобіжний захід не обирався.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру документально підтверджені витрати:

- за проведення судової інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/111-25/41038-ФХЕД від 03.07.2025р. 7 131 ( сім тисяч сто тридцять одну ) грн. 20 коп. на користь держави на рахунок: (UA138999980313080115000010742; Отримувач коштів ГУК у Київ.обл/Баришівська сел/24060300; Код отримувача Казначейство України (ЕАП); Код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989; Код класифікації доходів бюджету 24060300; Назва платежу: за проведення експертизи по кримінальному провадженню);

-- за проведення судової трасологічної експертизи № СE-19/111-25/45969-TP від 29.07.2025р. -2 228( дві тисячі двісті двадцять вісім) грн. 50 коп. (на рахунок: (UA138999980313080115000010742; Отримувач коштів ГУК у Київ.обл/Баришівська сел/24060300; Код отримувача Казначейство України (ЕАП); Код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989; Код класифікації доходів бюджету 24060300; Назва платежу: за проведення експертизи по кримінальному провадженню).

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Баришівського районного суду Київської області від 27.06.2025р. скасувати.

Речові докази по справі :

- 1 ( одну) колоду дерева деревини породи «Липа», що була предметом кримінального правопорушення, повернути власнику - Баришівський селищній раді;

- 9 ( дев`ять ) колод дерева деревини породи «Липа», що була предметом кримінального правопорушення, повернути власнику - Баришівський селищній раді;

- диск CD-R із записом з відеокамери від 18.09.2025 року залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до положень ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію майна, яке було знаряддям вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, шляхом конфіскації у власність держави ланцюгової бензопили червоного кольору «Werk WS-45PT».

Вирок в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині може бути оскаржено учасниками процесу протягом 30-ти діб з моменту його проголошення до Київського апеляційного суду.

Копія вироку в порядку ст.376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Баришівського

районного суду ОСОБА_6