Ухвала суду № 137786657, 22.06.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/10181/25 1-кп/335/501/2026

УХВАЛА

22 червня 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

процесуального прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 за адресою: вул. Перемоги, буд. 107-Б, м. Запоріжжя, клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про витребування від Печерського районного суду міста Києва матеріалів судового провадження № 757/54345/24-к, провадження 1-кс-46228/24, за клопотанням заступника Генерального прокурора ОСОБА_5 про проведення обшуку під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024050010009870 від 12 вересня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України.

17.06.2026 обвинуваченою ОСОБА_4 подане клопотання про визнання обшуку незаконним та доказів недопустимими, в якому, просила переглянути ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.11.2024 про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання судді Мар`їнського районного суду Донецької області ОСОБА_4 , визнати вказану ухвалу такою, що постановлена з грубим порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, тобто незаконною, а клопотання слідчого таким, що не підлягає задоволенню, визнати незаконним обшук, проведений 12.11.2024 у квартирі за місцем проживання судді Мар`їнського районного суду Донецької області ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_4 та визнати незаконним вилучення під час проведення цього обшуку речей, визнати дії слідчих слідчої групи у кримінальному провадженні № 62024050010009870 від 12.09.2024 під час проведення несанкціонованого обшуку та вилучення особистих речей ОСОБА_4 без дозволу слідчого судді (ухвали слідчого судді) незаконними, визнати протокол обшуку від 12.11.2024 у кримінальному провадженні № 62024050010009870 від 12.09.2024 очевидно недопустимим доказом, отриманим внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Також, з метою оцінки допустимості доказів заявила клопотання про витребування у Печерського районного суду міста Києва матеріалів судового провадження № 757/54345/24-к, провадження 1-кс-46228/24, за клопотанням заступника Генерального прокурора ОСОБА_5 про проведення обшуку під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024050010009870 від 12.09.2024.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 клопотання про витребування вищезазначеного судового провадження підтримала та просила його задовольнити.

Процесуальний прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення вказаного клопотання заперечувала.

Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Обвинувачена просила провести судове засідання за відсутності захисника. Враховуючи, що участь захисника під час розгляду цього кримінального провадження відповідно до вимог КПК України не є обов`язковою, суд вважав за можливе провести судове засідання за його відсутності.

Заслухавши клопотання обвинуваченої, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження у межах вирішуваного питання, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Статтею 93 КПК України визначено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Недопустимими є також докази, що були отримані під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

Згідно з ч. 4 ст. 87 КПК України докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

При цьому, згідно з положеннями ч. 2 ст. 89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Згідно з ч. 3 цієї ж статті, сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Оскільки обвинувачена звернулась до суду із клопотанням про визнання доказів очевидно недопустимими, що у разі його задоволення може потягнути неможливість їх дослідження або припинення їх дослідження, тому з метою вирішення цього клопотання обвинуваченої, перевірки та оцінки доводів цього клопотання в частині наявності чи відсутності підстав, передбачених вищезазначеними положеннями КПК України, для визнання доказів очевидно недопустимими, суд вважає за необхідне з метою повного, всебічного та об`єктивного судового розгляду даного кримінального провадження, дотримання засад змагальності кримінального судочинства, з урахуванням загальних засад кримінального провадження, реалізації сторонами їхніх процесуальних прав, витребувати від Печерського районного суду міста Києва належним чином засвідчену копію журналу судового засідання та копію носія інформації (диску), якими зафіксовано процедуру розгляду слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва судового провадження № 757/54345/24-к, провадження 1-кс-46228/24, за клопотанням заступника Генерального прокурора ОСОБА_5 про проведення обшуку під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024050010009870 від 12.09.2024 за місцем проживання ОСОБА_4 .

Водночас, вимоги клопотання обвинуваченої в частині витребування від Печерського районного суду міста Києва матеріалів вказаного провадження у повному обсязі не підлягають задоволенню, оскільки суд першої інстанції, який розглядає кримінальне провадження, не наділений процесуальними повноваженнями здійснювати перегляд ухвали слідчого судді та повторне дослідження матеріалів провадження, які слугували підставою для постановлення такої ухвали. Крім того, таке дослідження матеріалів провадження виходить за межі судового розгляду, зокрема, оцінки доказів згідно з п. 4 ч. 3 ст. 87 КПК України.

Таким чином, клопотання обвинуваченої підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 22, 84, 87, 89, 93, 350, 358, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_4 задовольнити частково.

Витребувати від Печерського районного суду міста Києва належним чином засвідчену копію журналу судового засідання та копію носія інформації (диску), якими зафіксовано процедуру розгляду слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва судового провадження № 757/54345/24-к, провадження 1-кс-46228/24, за клопотанням заступника Генерального прокурора ОСОБА_5 про проведення обшуку під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024050010009870 від 12 вересня 2024 року за місцем проживання ОСОБА_4 .

У задоволенні іншої частини вимог клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 22 червня 2026 року.

Повний текст ухвали оголошено 26 червня 2026 року о 15:25 год.

Суддя ОСОБА_1