Ухвала суду № 137786069, 19.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33573/26-к

пр. 1-кс-34771/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026100060000767 від 17.06.2026 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нововолинськ, Волинської області, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

учасники кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_5 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисник - адвокат ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 12026100060000767 від 17.06.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що слідчими СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві за процесуального керівництва Печерської окружної прокуратури м. Києва кримінального провадження № 12026100060000767 від 17.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи чітко обізнаним, що в Україні введений воєнний стан, 17.06.2026 приблизно о 16 год. 23 хв. перебуваючи в центральній частині міста Києва, зайшов до приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, видаючи себе за доброчесного покупця, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає з працівників магазину та не може перешкодити, вважаючи, що його дії залишаться непомітними для працівників магазину, ОСОБА_4 приблизно о 16 год. 30 хв. зайшов до примірочної магазину з наступними речами, які він обрав для себе: Брюки карго Onyx чорний М, артикул 10236, у кількості 1 шт., ціною за одиницю 2 399 грн 00 коп., футболка тактична бойова Combat синій L, артикул 9464, у кількості 1 шт., ціною за одиницю 1 139 грн 00 коп., худі Bezet Skull чорний XL, артикул 11950, у кількості 1 шт., ціною за одиницю 1 999 грн 00 коп., загальною сумою 5537 грн 00 коп.

З метою доведення до кінця свого злочинного умислу, ОСОБА_4 знаходячись у примірочній вищевказаного магазину, зняв з себе свій одяг, в який він у той момент був одягнений та знявши бірки з вищевказаного товару, надягнув на себе одяг, належний магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ФОП « ОСОБА_7 »), вийшов з примірочної та направився на вихід, оминувши касову зону та маючи при собі вищевказаний неоплачений товар попрямував у невідомому напрямку, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми діями, ОСОБА_4 , завдав матеріального збитку ФОП « ОСОБА_7 » на загальну суму 5537 грн. 00 коп.

17.06.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано у порядку ст. 208 КПК України.

18.06.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Копія клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріалів на його обґрунтування відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України вручені підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику - 18.06.2026.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, санкція якого передбачає кримінальне покарання у позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років, що вже саме по собі може бути вагомою підставою і мотивом для підозрюваного переховуватися від слідства та суду.

На даний час існують ризики того, що підозрюваний, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

У той же час, при визначенні розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваному обов`язків, необхідно врахувати наявність обґрунтованої підозри та вагомість наявних доказів про вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим, а також вагомість доказів, якими підтверджується наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

З огляду на зазначене, сторона обвинувачення вважає необхідним застосувати положення ч. 5 ст. 182 КПК України та призначити заставу у межах 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, одночасно поклавши на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримала та просила задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що стороною обвинувачення не доведені мета застосування запобіжного заходу, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Також вказав, що підозрюваний перебуває під наглядом з надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку за місцем проживання.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, перевіривши клопотання та дослідивши докази, якими обґрунтовується клопотання, заперечення та докази, якими вони обґрунтовуються, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчими СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві за процесуального керівництва Печерської окружної прокуратури м. Києва кримінального провадження № 12026100060000767 від 17.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

17.06.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано у порядку ст. 208 КПК України.

18.06.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні зібрані докази (матеріали провадження), якими обґрунтовується повідомлення про підозру ОСОБА_4 , зокрема:

- протоком прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення;

- протоколом допиту потерпілого;

- протоколам допиту свідка;

- протоколом огляду місця події;

- протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину;

- протоколом допиту підозрюваного;

- протоколом огляду відео;

- протоколами огляду речей;

- речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).

Виходячи з наявних в матеріалах даних, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

При цьому, докази на вказаній стадії кримінального процесу на їх допустимість відповідно до ст. 89 КПК України слідчим суддею не оцінюються.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучені до клопотання.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_4 . Крім того, вищенаведені обставини підтверджуються поясненнями прокурора наданими під час розгляду цього провадження.

Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, особу підозрюваного, його вік, сімейний та майновий стан, та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення

Слідчий суддя, з урахуванням матеріалів клопотання та пояснень сторін у судовому засіданні, вбачає наявними ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, з таких підстав.

Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), підтверджується тим, що ОСОБА_4 , розуміючи тяжкість інкримінованого йому злочину та невідворотність покарання, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, що призведе до уникнення кримінальної відповідальності, так як на території міста Києва у останнього фактично відсутнє місце проживання.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Також слідчий суддя зазначає, що досудове розслідування, як процедура, пов`язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки такої особи. Адже співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.

Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними в будь-який момент кримінального провадження.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, проявляється у тому, що підозрюваний може вплинути на потерпілого, свідка з метою зміни їх показів, показання яких мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 , в ході виконання процесуальних дій отримає копії документів, котрі нададуть останньому можливість фізично та психологічно вплинути на свідків, потерпілого та інших причетних осіб, оскільки останній володіє інформацією про їх анкетні дані, що може призвести до зміни показів вже допитаних осіб та відмови давати покази встановлених в ході досудового слідства свідків.

Разом з цим, слід врахувати що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Тобто, ризик впливу на свідків існує на початковому етапі кримінального провадження, як при зібранні доказів, так і до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 , не має стабільного заробітку та постійного джерела прибутку, також слід врахувати характер вчинення кримінального правопорушення, а саме вчинення кримінальне правопорушення відноситься до злочину майнового характеру, а отже останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.

З огляду на встановлення наявності обґрунтованої підозри, доведеність існування передбачених п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, особу підозрюваного та конкретні обставини правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що будь-який більш м`який запобіжний захід, не зможе запобігти встановленим у провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , а тому наявні підстави для задоволення клопотання та застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується, у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При вирішенні такого питання варто взяти до уваги практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

ЄСПЛ в справі «Істоміна проти України» (Istomina v. Ukraine, заява №23312/15 від 13.01.2022, пункт 25) зазначив, що, зокрема, гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції має на меті забезпечити не відшкодування будь-яких збитків, завданих внаслідок підозрюваного правопорушення, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрата застави або позову проти гарантів у разі неявки підсудного на судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його або її боку втекти. Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні так само обережно встановити відповідний розмір застави, як і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави.

Тобто, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого боку - не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в такому випадку перетворилося б на безальтернативне.

При цьому КПК визначає саме слідчого суддю чи суд суб`єктом визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, що ґрунтується на суддівському розсуді, тобто суб`єктивній оцінці об`єктивних обставин справи.

Таким чином, враховуючи тяжкість злочину, майновий та сімейний стан підозрюваного, слідчий суддя вважає за належне визначити заставу межах 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 33 280, 00 грн, що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде непомірним для підозрюваного.

Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Покладення даних обов`язків в разі внесення застави є застереженням від настання наслідків, що супроводжуються вище встановленими слідчим суддею ризиками, передбаченими ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний, у відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України, звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Щодо повідомлення захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 щодо перебування підозрюваного під наглядом з надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку за місцем проживання, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 242 КПК України, призначення експертизи є обов`язковим, якщо виникає необхідність встановити психічний стан особи за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності, обмеженої осудності.

Наведені захисником факти вказують на наявність обґрунтованих сумнівів щодо здатності підозрюваного ОСОБА_4 у повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними на момент вчинення інкримінованого йому правопорушення, що потребує обов`язкового залучення спеціальних знань.

Водночас, надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку свідчить про наявність у особи розладів психіки, які за певних обставин можуть зумовлювати непередбачувану або суспільно небезпечну поведінку.

Разом з тим, на даний час у матеріалах клопотання відсутній офіційний висновок експерта, який би констатував обмежену чи повну неосудність підозрюваного ОСОБА_4 або неможливість перебування останнього в умовах слідчого ізолятора.

Сама по собі заява захисту про медичний нагляд не є безумовною підставою для відмови у застосуванні запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (зокрема, ризик переховування від органів досудового розслідування та ризик вчинення іншого правопорушення), залишаються актуальними та не можуть бути нівельовані більш м`якими запобіжними заходами.

Враховуючи вищевикладене, з метою повного, всебічного й неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати слідчого/прокурора у порядку п. 3 ч. 2 ст. 242 КПК України невідкладно вжити заходів щодо з`ясування обставин перебування підозрюваного ОСОБА_4 під примусовим амбулаторним наглядом.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати у кримінальному провадженні № 12026100060000767 від 17.06.2026 до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування на 30 днів, тобто до 16.07.2026.

Строк тримання під вартою підозрюваного обчислювати з моменту його затримання, а саме: 17.06.2026 о 16 год. 17 хв.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 33 280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

р/р UA128201720355259002001012089

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

МФО 820172;

Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 16.07.2026.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Доручити слідчому/прокурору у кримінальному провадженні № 12026100060000767 від 17.06.2026 в порядку п. 3 ч. 2 ст. 242 КПК України з`ясувати обставини, що мають значення для кримінального провадження, та провести дослідження фактів, викладені в повідомленні захисника - адвоката ОСОБА_6 щодо перебування підозрюваного під наглядом з надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку за місцем проживання.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1