Ухвала суду № 137786068, 19.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33568/26-к

пр. 1-кс-34766/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026000000001196 від 29.05.2026 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Ковалівка, Куп`янського району Харківської області, українки, громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 4 ст. 301-1 КК України,

учасники кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_5 , підозрювана - ОСОБА_4 , захисник - адвокат ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні за участю дитини управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Департаменту захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді з клопотання у кримінальному провадженні № 12026000000001196 від 29.05.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026000000001196 від 29.05.2026 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 4 ст. 301-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає зі своєю малолітньою донькою - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

З 2022 року, але не пізніше 29.05.2026, більш точної дати органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що її донька, перебуває у особливо вразливому стані в силу свого малолітства та залежного становища, як дитини від матері, розпочала реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на примушування малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для участі у виготовленні та розповсюдженні дитячої порнографії, що супроводжувалося насильницькими діями сексуального характеру, не пов`язаними з проникненням у тіло дитини.

ОСОБА_4 , фактично являючись особою, яка повинна займатись вихованням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , забезпечувати безпеку її життя та здоров`я, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та ігноруючи загальноприйняті норми моралі і поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_1 , неодноразово вчиняла сексуальне насильство відносно доньки, яке виразилось у примусовому оголенні, демонстрації, непристойних дотиках та прогладжуванні статевих органів дитини, які не пов`язані з проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У той же час, ОСОБА_4 , використовуючи невстановлений електронний пристрій та мобільний додаток (онлайн-платформу для здійснення відеотрансляцій у режимі реального часу) в он-лайн режимі неодноразово транслювала зображення із такими сексуалізованими діями щодо малолітньої дитини невизначеному колу користувачів.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України, а саме у сексуальному насильстві, тобто вчиненні насильницьких дій сексуального характеру не пов`язаних із проникненням в тіло особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

Крім цього, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень проти громадського порядку і моральності вчиненого за наступних обставин.

З 2022 року, але не пізніше 29.05.2026 року, більш точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , виник злочинний протиправний умисел спрямований на виготовлення та розповсюдження матеріалів порнографічного характеру за участі малолітньої доньки - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, ігноруючи принципи моральності, духовного і культурного життя суспільства та принципи статевої моралі в суспільстві, використовуючи мобільний додаток (онлайн-платформу для здійснення відеотрансляцій у режимі реального часу), за допомогою невстановленого електронного пристрою для фіксації фото-та відеозображень, підключеного до мережі Інтернет, організувала та провела пряму відеотрансляцію, тобто передачу зображення з камери одного електронного пристрою на екран іншого електронного пристрою за допомогою збереження відео шляхом буферизації та створення тимчасових файлів, під час якої примусово оголювала для демонстрації статеві органи малолітньої доньки, непристойно торкалась та погладжувала їх, примушувала приймати відверто сексуалізовані пози ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вчиняла інші дії сексуального характеру щодо неї.

У подальшому, серія медіа файлів під назвою «RED WHITE SLIPPERS» кількістю 102 відеофайли, була розповсюджена на форумі для педофілів в мережі DarkNet.

Відповідно до висновку експерта від 12.06.2026 відеофайли серії «RED WHITE SLIPPERS» із назвами «PGM001_1.mp4», «PGM001_2.mp4», «PGM002_1.mp4», «PGM002_2.mp4», «PGM002_3.mp4», «PGM002_4.mp4», «PGM003.mp4», «PGM004_01.mp4», «PGM004_02.mp4», «PGM005.mp4», «PGM006.mp4», «PGM007_01.mp4», «PGM007_02.mp4», «PGM008_01.mp4», «PGM008_02.mp4», «PGM009.mp4», «PGM010_01.mp4», «PGM010_02.mp4», «PGM011.mp4», «PGM012.mp4», «PGM013.mp4», «PGM014.mp4», «PGM015.mp4», «PGM016.mp4», «PGM017.mp4», «PGM018.mp4», «PGM019.mp4», «PGM020.mp4», «PGM021.mp4», грубо суперечить системі моральних норм, зображаючи реальний відверто сексуальний образ дитини, сексуалізацію дитини, сцену сексуального насильства, розбещення неповнолітніх, дії педофілії, є таким, що відноситься до дитячої порнографії.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 301-1 КК України, а саме у виготовленні та розповсюдженні дитячої порнографії з примушуванням малолітньої особи до участі у її створенні.

18.06.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 4 ст. 301-1 КК України.

Копія клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріалів на його обґрунтування відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України вручені підозрюваній ОСОБА_4 - 18.06.2026 о 14:00 год.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 4 ст. 301-1 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину та особливо тяжкого злочинів, санкція яких передбачає кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років та у вигляді позбавлення волі на строк від дев`яти до п`ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що вже саме по собі може бути вагомою підставою і мотивом для підозрюваного переховуватися від слідства та суду.

На даний час існують ризики того, що підозрювана, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 є запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Таким чином, враховуючи те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, сторона обвинувачення вважає, що тільки застосування саме найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зможе усунути ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної.

На підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України просить не визначати розмір застави у якості альтернативного запобіжного заходу.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримала та просила задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 заперечував щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на те, що підозра є необґрунтованою, а заявлені прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведені, просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрювана ОСОБА_4 підтримав позицію захисника.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Слідчим суддею встановлено, що за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026000000001196 від 29.05.2026 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 4 ст. 301-1 КК України.

18.06.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 4 ст. 301-1 КК України.

Під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні зібрані докази (матеріали провадження), якими обґрунтовується повідомлення про підозру ОСОБА_4 , зокрема:

- протоколом огляду від 01.06.2026, міжнародної бази даних Інтерполу під назвою ICSE (International Child Sexual Exploitation) де знаходиться інформація, що містить дитячу порнографію;

- протоколом огляду від 02.06.2026 ресурсу серії медіа файлів під назвою ««RED WHITE SLIPPERS», вивантажених з міжнародної бази даних Інтерполу під назвою ICSE (International Child Sexual Exploitation) де зафіксовано що ОСОБА_4 яка примушує доньку ОСОБА_7 до дій сексуального характеру ;

- висновком експерта від 12.06.2026 № КСЕ-19/123-26/8777, складеним за результатами проведення комплексної судової портретної та мистецтвознавчої експертизи встановлено, що у відеозаписі з назвою «PGM014.mp4» та у порівняльному зразку наданому на експертизу, особовій картці ДМС Україна на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зображена одна й та сама особа;

- висновком експерта від 12.06.2026 № КСЕ-19/123-26/8777, складеним за результатами проведення комплексної судової портретної та мистецтвознавчої експертизи встановлено, що у відеозаписі з назвою «PGM021.mp4» та у порівняльному зразку наданому на експертизу, особовій картці ДМС Україна на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зображена одна й та сама особа;

- висновком експерта від 12.06.2026 № КСЕ-19/123-26/8777, складеним за результатами проведення комплексної судової портретної та мистецтвознавчої експертизи встановлено, що відеозаписи з назвами «PGM001_1.mp4», «PGM001_2.mp4», «PGM002_1.mp4», «PGM002_2.mp4», «PGM002_3.mp4», «PGM002_4.mp4», «PGM003.mp4», «PGM004_01.mp4», «PGM004_02.mp4», «PGM005.mp4», «PGM006.mp4», «PGM007_01.mp4», «PGM007_02.mp4», «PGM008_01.mp4», «PGM008_02.mp4», «PGM009.mp4», «PGM010_01.mp4», «PGM010_02.mp4», «PGM011.mp4», «PGM012.mp4», «PGM013.mp4», «PGM014.mp4», «PGM015.mp4», «PGM016.mp4», «PGM017.mp4», «PGM018.mp4», «PGM019.mp4», «PGM020.mp4», «PGM021.mp4», належать до дитячої порнографії.

- іншими матеріалами досудового розслідування у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).

Виходячи з наявних в матеріалах даних, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 27, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

При цьому, докази на вказаній стадії кримінального процесу на їх допустимість відповідно до ст. 89 КПК України слідчим суддею не оцінюються.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваною ОСОБА_4 інкримінованих їй кримінальних правопорушень, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучені до клопотання.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_4 . Крім того, вищенаведені обставини підтверджуються поясненнями прокурора наданими під час розгляду цього провадження.

Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Отже, встановивши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих їй кримінальних правопорушень, слідчий суддя перевіряє наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, у сфері кримінального провадження поняття ризику можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов`язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальному провадженню, якої слід уникати. Саме в такому значенні, на думку слідчого судді, доцільно розуміти ризики, виокремленні у ч. 1 ст. 177 КПК України як конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваних, що заважають виконанню завдань кримінального провадження.

Отже, з метою усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у формах, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, та у разі існування високої ступені ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, застосовуючи стандарт достатності підстав, встановлює наявність таких ризиків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Вказуючи на наявність ризиків слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні посилався на можливість ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, які слідчий суддя вважає доведеними в силу наступного.

Слідчий суддя, з урахуванням матеріалів клопотання та пояснень сторін у судовому засіданні, вбачає наявними ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, з таких підстав.

Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), підтверджується тим, що підозрювана ОСОБА_4 вчинила умисні злочин, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжким та особливо тяжким, за яке законом передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком від 9 до 15 років. А тому, під страхом засудження до покарання у виді позбавлення волі, остання може переховуватись від органу досудового розслідування та, у подальшому, суду.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення), підтверджується тим, що на даний час триває досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 4 ст. 153, ч. 4 ст. 301-1 КК України, встановлюються всі речі (речові докази) та документи, що зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, ОСОБА_4 , не перебуваючи під вартою може знищити або сховати вказані матеріальні об`єкти та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні), полягає в тому, що підозрювана ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, може вчинити дії, направлені на зміну/відмову від наданих раніше свідчень допитаними у кримінальному провадженні особами у якості свідків та потерпілих, зокрема своїх дітей.

Разом з цим, слід врахувати що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Тобто, ризик впливу на свідків існує на початковому етапі кримінального провадження, як при зібранні доказів, так і до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Також, існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється), який полягає у тому, що беручи до уваги обставини вчинення кримінальних правопорушень, тривалість злочинних дій та особу ОСОБА_4 , у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що існує ризик того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці неодноразово підкреслював, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

З огляду на встановлення наявності обґрунтованої підозри, доведеність існування передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, особи підозрюваної та конкретні обставини злочинів, у вчиненні яких вона підозрюється, слідчий суддя вважає, що будь-який більш м`який запобіжний захід, не зможе запобігти встановленим у провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_4 , а тому наявні підстави для задоволення клопотання та застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_4 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, оскільки кореспондується з характером суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави, а також покласти на підозрювану обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується, у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Таким чином, враховуючи тяжкість злочину, майновий та сімейний стан, вік підозрюваного, слідчий суддя вважає за належне визначити заставу межах 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 499 200 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч двісті) грн, що зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та не є завідомо непомірною сумою для неї.

Окрім цього, обираючи відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Покладення даних обов`язків в разі внесення застави є застереженням від настання наслідків, що супроводжуються вище встановленими слідчим суддею ризиками, передбаченими ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний, у відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України, звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати у кримінальному провадженні № 12026000000001196 від 29.05.2026 до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування на 60 днів, тобто до 16.08.2026.

Взяти підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 499 200 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч двісті) грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

р/р UA128201720355259002001012089

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

МФО 820172;

Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 16.08.2026.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1