Вирок № 137785984, 19.06.2026, Оболонський районний суд міста Києва

19.06.2026 Справа № 756/9461/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/9461/26

1-кп/756/1583/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.06.2026 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100050000544 від 18.03.2026, на підставі обвинувального акта про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Одеса Одеської області, зареєстрованого у цьому АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , такого, що має вищу освіту, офіційно непрацевлаштованого, неодруженого, раніше судимого:

- вироком Дарницького районного суду міста Києва від 17.06.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки (справа № 753/12105/25, провадження 1-кп/753/1829/25);

- вироком Солом`янського районного суду міста Києва від 22.12.2025 за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки зі звільненням його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік на підставі ст. 75 КК України (справа № 760/6929/24, провадження 1-кп/760/2051/25);

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

Судом установлено, що ОСОБА_5 , будучи особою, до якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, під час спливу іспитового строку та протягом року після засудження за ст. 309 КК України вчинив новий злочин, а саме незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту у великих розмірах за наступних обставин.

Так, у невстановлений день, час та місці, але не пізніше 17.03.2026, у ОСОБА_5 всупереч ст. 7 Закону України від 15.02.1995 «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», відповідно до якої обіг особливо небезпечної психотропної речовини - 4-MMС (4-метилметкатинон) заборонено, виник протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчиненого протягом року після засудження за ст. 309 КК України, у великих розмірах. Реалізуючи свій вищевказаний умисел, ОСОБА_5 , використовуючи всесвітню мережу «ІНТЕРНЕТ», у невстановленої досудовим розслідуванням особи замовив особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - 4-ММС (4-метилметкатинон). Після цього, ОСОБА_5 прибув до місця, вказаного йому невстановленою особою, а саме за адресою: м. Київ, вул. Лугова, 15, де побачив згорток клейкої стрічки червоного кольору із вмістом кристалоподібної речовини білого кольору, на що ОСОБА_5 відразу усвідомив, що вмістом цього згортку з кристалоподібною речовиною білого кольору є особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - 4-ММС (4-метилметкатинон). Продовжуючи реалізовувати свій вищевказаний умисел, ОСОБА_5 взяв згорток клейкої стрічки червоного кольору із вмістом кристалоподібної речовини білого кольору та поклав його до лівої нагрудної кишені куртки, в яку він був одягнений, тим самим незаконно придбав та почав зберігати при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - 4-ММС (4-метилметкатинон) для власного вживання без мети збуту.

Як наслідок, на місце події було викликано СОГ Оболонського УП ГУНП у м. Києві та після приїзду якої 17.03.2026 за адресою: м. Київ, вул. Лугова, 15, ОСОБА_5 у присутності двох понятих добровільно надав для огляду та вилучення згорток клейкої стрічки червоного кольору із вмістом кристалоподібної речовини білого кольору, а саме особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - 4-ММС (4-метилметкатинон), яку останній незаконно придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.

Відповідно до висновку експерта КНДЕКЦ від 24.03.2026 №СЕ-19/111-26/14691-НЗПРАП в наданій на дослідження речовині виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - 4-ММС (4-метилметкатинон), загальною масою 2,034 г, що відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров?я України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць, невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що знаходяться в незаконному обігу» становить великий розмір.

Також згідно Списку №2 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в Таблиці І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, 4-ММС (4-метилметкатинон) є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість визнав повністю, щиро покаявся, беззаперечно підтвердив обставини кримінального провадження, при цьому не оспорював день, час, місце, спосіб та мотиви вчиненого ним злочину відповідно до висунутого обвинувачення й показав наступне. Так, насамперед обвинувачений підтвердив, що він раніше судимий за ст. 309 КК України. Також обвинувачений показав, що він за допомогою інтернет мережі у невідомої йому особи замовив психотропну речовину для власного вживання, після чого 17.03.2026 він прибув до місця, повідомленого йому вказаною особою, де знайшов та поклав до карману своєї куртки згорток, в якому містилася психотропна речовина, та став зберігати її при собі. Після цього, його зупинили працівники поліції та запитали чи має він при собі заборонені речовини, на що він відразу повідомив, що має і добровільно в присутності понятих видав працівникам поліції згорток із психотропною речовиною.

Висловивши самозасудження своїх дій та зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність за вчинений злочин, просив суд суворо не карати.

Показання обвинуваченого ОСОБА_5 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння останнім змісту обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

У зв`язку з повним визнанням обвинуваченим своєї винуватості у вчиненому, враховуючи те, що учасники кримінального провадження не оспорюють обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, й судом було встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що мають істотне значення для вирішення обвинувачення по суті, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому, судом роз`яснено сторонам кримінального провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації №6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Таким чином, розглянувши кримінальне провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 в межах висунутого обвинувачення, допитавши останнього, дослідивши долучені відомості, що характеризують особу обвинуваченого, інші письмові документи, які мають істотне значення для прийняття рішення по суті обвинувачення, суд приходить до висновку, що за результатами судового розгляду повністю доведено винуватість ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 309 КК України та кваліфікує дії останнього як «незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчиненого протягом року після засудження за цією статтею, у великих розмірах».

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 зазначеного Кодексу суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до сталої судової практики при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Із системного аналізу положень ст. 23 КПК України та ст. 65 КК України слідує, що питання про наявність чи відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, вирішується судом у нарадчій кімнаті на підставі безпосередньо досліджених доказів.

Так, приймаючи рішення щодо виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, характер, мотиви та обставини вчинення злочину, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України суд не встановив.

Обставиною, яка пом`якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_5 , висловивши самозасудження своєї кримінально караної поведінки та зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність, винуватість у вчиненні злочину визнав повністю та під час допиту в суді зазначив, що шкодує про свій вчинок і розкаюється, що, на переконання суду, свідчить про наявність обставини, що пом`якшує покарання, - щире каяття.

Зважив суд і на дані про особу винного, котрий має вищу освіту, неодружений, має постійне місце реєстрації та місце проживання, за місцем проживання характеризується формально посередньо, раніше судимий, за даними наявної документації на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність.

Водночас, призначаючи покарання обвинуваченому та встановлюючи ступінь його винуватості у вчиненому, суд повинен дати оцінку не лише кримінально караним діянням, а й обставинам кримінального провадження у сукупності з даними про особу обвинуваченого, зокрема, відомостями про схильність такої особи до вчинення кримінальних правопорушень та відомостями про поведінку до вчинення злочинних дій, про її соціальні зв`язки, спосіб життя, стан здоров`я та інші обставини, які впливають на прийняття рішення.

З огляду на матеріали кримінального провадження, враховуючи принципи й загальні засади призначення покарання, характер і спосіб вчинення злочину у сукупності зі ставленням обвинуваченого до вчиненого та відомостями про особу останнього, зваживши на позиції сторін кримінального провадження в судових дебатах, суд приходить до висновку про призначення винному основного покарання у виді позбавлення волі в межах санкції норми закону, яка передбачає відповідальність за вчинене.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України в разі, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Відповідно до ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 78 КК України в разі вчинення особою, до якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 є раніше судимим:

- вироком Дарницького районного суду міста Києва від 17.06.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки (справа № 753/12105/25, провадження 1-кп/753/1829/25). 15.09.2025 поставлений на облік Подільського РВ ФДУ «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» у м. Києві та Київській області;

- вироком Солом`янського районного суду міста Києва від 22.12.2025 за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки зі звільненням його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік на підставі ст. 75 КК України (справа № 760/6929/24, провадження 1-кп/760/2051/25). При цьому, дані, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а також такі ж, що містяться на офіційному сайті «СУДОВА ВЛАДА» свідчать про те, що цей вирок місцевим судом було ухвалено саме 22.12.2025.

У цьому кримінальному провадженні обвинувачений вчинив злочин за ч. 2 ст. 309 КК України не пізніше 17.03.2026.

Вищевказане свідчить про те, що обвинувачений, будучи особою, до якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, протягом періоду іспитового строку, а також протягом року після засудження за ст. 309 КК України вчинив новий злочин за ч. 2 ст. 309 КК України.

З огляду на викладене, враховуючи тяжкість злочину, відомості про особу ОСОБА_5 , ставлення останнього до вчиненого, суд приходить до висновку про призначення останньому остаточного покарання за сукупністю вироків за правилами статей 71, 72 КК України, а саме до покарання у виді позбавлення волі, призначеного за цим вироком, слід частково приєднати невідбуту частину покарання:

- за попереднім вироком суду від 17.06.2025 (справа № 753/12105/25, провадження 1-кп/753/1829/25) у виді пробаційного нагляду, перевівши менш суворий вид покарання (пробаційний нагляд) в більш суворий (позбавлення волі) з урахуванням правил, установлених пунктом 1 ч. 1 ст. 72 КК України;

- за попереднім вироком суду від 22.12.2025 (справа № 760/6929/24, провадження 1-кп/760/2051/25) у виді позбавлення волі.

Таким чином, суд приходить до висновку про призначення остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за сукупністю вироків у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням, підстав для застосування положень статей 69, 75 КК України суд не вбачає.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України, процесуальних витрат - ст. 124 КПК України.

Приймаючи рішення щодо запобіжного заходу стосовно обвинуваченого, суд враховує, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026100050000544 від 18.03.2026 стосовно ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений період доби, строк дії якого визначено до 26.07.2026 (справа №756/8911/26), водночас, враховуючи те, що суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_6 основного покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням, з огляду на положення статей 177, 178 КПК України, дані про його особу, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд вважає правильним до набрання вироком законної сили обрати обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений період доби.

Керуючись положеннями статей 100, 369-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дарницького районного суду міста Києва від 17.06.2025 та вироком Солом`янського районного суду міста Києва від 22.12.2025 та остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 4 (чотири) місяці.

Початок строку відбування ОСОБА_8 покарання рахувати з моменту фактичного затримання, доставлення та поміщення до ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «КИЇВСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР» чи іншої установи виконання покарань після набрання вироком законної сили.

До набрання вироком законної сили обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 23:00 до 06:00, але не більше ніж на строк 2 (два) місяці, за виключенням необхідності отримання будь-якого виду медичної допомоги, передбаченої Законом України від 19.11.1992 №2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (екстреної, первинної, спеціалізованої, паліативної), а також за виключенням періоду часу прямування та перебування в укритті на період оголошення повітряної тривоги у місті Києві, зобов`язавши ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою суду.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 процесуальний обов`язок, визначений ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду.

Оболонському УП ГУНП у м. Києві негайно поставити на облік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_7 те, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - 4-ММС (4-метилметкатинон) загальною масою 2,034 г (постанова від 07.04.2026), яку передано на тимчасове зберігання до камери зберігання речових доказів Оболонського УП ГУНП у м. Києві (квитанція №008113), - після набрання вироком законної сили знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави у рахунок відшкодування витрат на залучення експерта (Отримувач: ГУК у м. Києві/Оболонський р-н 24060300; Код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Номер рахунку (IBAN): UA098999980313040115000026006; Код класифікації доходів бюджету: 24060300; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження):

- 3 565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. (висновок від 24.03.2026 №СЕ-19/111-26/14691-НЗПРАП).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1