Ухвала суду № 137785785, 25.06.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/4753/25

Провадження №: 1-кс/755/2854/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" червня 2026 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисників-адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , подане в межах кримінального провадження № 12025100040000515 від 12.02.2025 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Світловодськ Кіровоградської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого:

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України,

встановив:

25 червня 2026 року в провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025100040000515, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.02.2025 року, у відношенні ОСОБА_7 .

Слідчий в своєму клопотанні посилається на те, що слідчим відділомДніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025100040000515 від 12.02.2025, за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим транспортним засобом з метою власного збагачення, діючи з корисливих мотивів, реалізував злочинний план за наступних обставин.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше жовтня 2024 року ОСОБА_7 , свідомо увійшовши у довіру до директора ТОВ «ТУТ ЕНЕРГІЯ» (код ЄДРПОУ 44250850) ОСОБА_10 , надалі, протягом тривалого часу підтримуючи систематичне спілкування, активно користуючись довірою та впевненістю ОСОБА_10 у його порядності та добросовісності, шляхом переконливих запевнень та маніпуляцій, переконав останнього передати йому в усне тимчасове користування транспортний засіб марки «AUDI» моделі «Q5», 2023 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , білого кольору, який є законною власністю вказаного товариства.

У подальшому ОСОБА_7 фізично отримав вказаний автомобіль, комплект ключів та реєстраційні документи, нібито, для використання виключно в особистих цілях, без будь-якого права на відчуження, розпорядження чи зміну правового статусу цього майна. При цьому, ОСОБА_7 достовірно знав, чітко усвідомлював та повністю розумів, що вказаний транспортний засіб передається йому виключно у тимчасове користування на умовах довіри, а ОСОБА_10 не має жодного наміру дарувати, безоплатно відчужувати, передавати у власність або у будь-який інший спосіб переоформлювати право власності на цей автомобіль на користь ОСОБА_7 чи будь-яких інших третіх осіб.

Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше лютого 2025 року, точної дати слідством не встановлено, у ОСОБА_7 , який перебував в місті Києві, точного місця слідством не встановлено, та який на той момент фактично утримував автомобіль у себе, сформувався та виник злочинний умисел, спрямований на остаточне незаконне заволодіння цим транспортним засобом та його протиправне вилучення із законного володіння ТОВ «ТУТ ЕНЕРГІЯ» (код ЄДРПОУ 44250850), з метою подальшого приховування та переоформлення на третіх осіб.

Надалі, ОСОБА_7 з метою реалізації свого злочинного наміру щодо незаконного заволодіння транспортним засобом, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше лютого 2025 року, точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_7 перебуваючи в місті Києві, точного місця слідством не встановлено, діючи умисно та протиправно, заздалегідь та цілеспрямовано забезпечив виготовлення завідомо підроблених офіційних документів підприємства, які створювали у третіх осіб хибне уявлення про нібито легальність його дій. Зокрема, невстановленим досудовим розслідуванням шляхом, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, були виготовлені: наказ від імені директора ТОВ «ТУТ ЕНЕРГІЯ» (код ЄДРПОУ 44250850), про зняття автомобіля з обліку та його продаж, а також довіреність на ім`я підставної особи - ОСОБА_11 .

У подальшому ОСОБА_7 , будучи повністю впевненим у своїх діях та продовжуючи реалізацію злочинного умислу на незаконне заволодіння транспортним засобом, використовуючи зазначені підроблені документи, організував укладення договору комісії № 8783/25/1/000067 від 07.02.2025 через ТОВ «ДК КАР ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 45219146). Надалі, ОСОБА_7 дотримуючись свого злочинного плану, продовжуючи його реалізацію на підставі укладеного договору комісії № 8783/25/1/000067 від 07.02.2025, який засвідчено представником ТОВ «ДК КАР ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 45219146), перебуваючи 08.02.2025 у Територіальному сервісному центрі № 8048 Регіонального сервісного центру МВС України в м. Києві, за адресою: вул. Миколи Грінченка, 18 м. Київ, надав невстановленому досудовим розслідуванням працівнику сервісного центру вказаний договір комісії, на підставі якого, в цей же день укладено відповідний правочин та здійснено перереєстрацію права власності на автомобіль марки «AUDI» модель «Q5» реєстраційний номер НОМЕР_3 , білого кольору, 2023 року випуску, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , на ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за явно фіктивною ціною в розмірі 519 496,00 грн.

У подальшому, ОСОБА_7 дотримуючись свого злочинного плану, продовжуючи його реалізацію до кінця, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, приховування слідів злочину та створення штучних перешкод для його повернення законному власнику, у невстановлений досудовим розслідуванням час, 12.02.2025 перебуваючи в місті Києві, точного місця слідством не встановлено, діючи умисно та протиправно, ОСОБА_7 організував екстрене відчуження автомобіля марки «AUDI» модель «Q5» реєстраційний номер НОМЕР_3 , білого кольору, 2023 року випуску, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , через мобільний застосунок «Дія» на ім`я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , створивши уяву, спрямованої виключно на протиправне утримання транспортного засобу та створення видимості його набуття «добросовісним набувачем».

Такими своїми умисними, суспільно небезпечними та корисливими діями ОСОБА_7 вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, що завдало ТОВ «ТУТ ЕНЕРГІЯ» (код ЄДРПОУ 44250850) матеріальної шкоди у особливо великих розмірах, яка відповідно до висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи становить 2 085 758,36 (два мільйони вісімдесят п`ять тисяч сімсот п`ятдесят вісім) гривень 36 копійок.

24.06.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Обгрунтованість підозри підтверджується матеріалами кримінального провадження, зокрема: протоколом допиту потерпілого; наказом ТОВ «ТУТ ЕНЕРГІЯ» (код ЄДРПОУ 44250850) від 11.10.2024 № 11/10-24; договором фінансового лізингу № 14716/03/23-Г від 20.03.2023; додатковою угодою від 30.05.2023 до Договору фінансового лізингу № 14716/03/23-Г від 20.03.2023; довідкою ТОВ «ТУТ ЕНЕРГІЯ» (код ЄДРПОУ 44250850) від 17.02.2024 № 17/02-01; протоколом огляду місця події від 17.03.2025; висновком експерта від 30.10.2025 № 1438-95/2025.01-5; висновком експерта від 31.12.2025 № СЕ-19/111-25/74311-АВ; іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності.

Розслідуванням встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_7 може здійснити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.

Враховуючи наявність викладених ризиків, характер та тяжкість інкримінованих злочинів, зухвалість його вчинення під час воєнного стану та ракетних обстрілів, застосування до підозрюваного ОСОБА_7 більш м`яких запобіжних заходів, а саме особистого зобов`язання, особистої поруки, застави, домашнього арешту, є таким, що не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою та не зменшить зазначені ризики до прийнятного рівня.

Таким чином, враховуючи адміністративні ресурси, підозрюваного, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_7 інкримінованому йому злочину, а саме особливо тяжкого злочину, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, приховувати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, чи/та експертів, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інші кримінальні правопорушення, необхідно застосувати до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Беручи до уваги наявності вказаних ризиків, сторона обвинувачення приходить до висновку про неможливість запобігти їм, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Враховуючи виключність даного випадку, викликаного резонансом події, особою підозрюваного, його матеріального стану, зухвалою поведінкою щодо вчинення злочину, вчинення його в умовах воєнного стану, то застава у розмірі трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати не здатна забезпечити виконання ним, покладених на нього обов`язків, на виконання вимог ст. ст. 182, 183 КПК України, а тому вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 гривень, що приблизно дорівнює сумі збитків завданих його неправомірними діями державному бюджету, в особі територіальній громаді міста Києва.

Необхідність визначення застави саме у такому розмірі обґрунтовується тим, що відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Ураховуючи тяжкість, специфіку, резонанс, кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , дані про особу підозрюваного, нездатність застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваного покладених на нього обов`язків, є необхідним визначити останній, розмір застави - 998 400 гривень, тобто 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3028 грн), оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_7 , покладених на нього процесуальних обов`язків.

Необхідність визначення розміру застави саме у такому розмірі також обґрунтовується тим, що діюче кримінальне процесуальне законодавство не встановлює обов`язку розкривати джерело походження коштів для сплати застави, а отже, заставу також може бути внесено іншою особою, яка має таку фінансову можливість.

Зазначений розмір застави не є завідомо непомірним з огляду на викладені можливості підозрюваного, його близьких осіб, а також пов`язаних з ним осіб, із внесення відповідної суми коштів в якості застави.

При цьому, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення.

Розмір загальної шкоди, що заподіяно внаслідок вчинення цього злочину становить 2 085 758 грн 36 коп.

Крім того, для забезпечення інтересів ефективного досудового розслідування, на підозрюваного, у разі внесення застави необхідно покласти обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, слідчого та прокурора у кримінальному провадженні; не відлучатися за межі м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілим: директором ТОВ «ТУТ ЕНЕРГІЯ» (код ЄДРПОУ 44250850) ОСОБА_10 , працівниками цього ж товариства, свідками: директором ТОВ «ДК КАР ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 45219146) ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_15 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд до України, окрім паспорта громадянина України; носити електронний засіб контролю.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі. Просив задовольнити, враховуючи те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні захисники підозрюваного просили відмовити в задоволенні клопотання, вважали його необґрунтованим та недоведеним. Крім того, заперечували і щодо обґрунтованості підозри, вважали, що в даному випадку існує цивільно-правовий спір між подружжям ОСОБА_16 та ТОВ «Тут енергія». Висновки експертів, протоколи допитів потерпілого вважали неналежними доказами. Відсутні документи і щодо перекваліфікації кримінального правопорушення. Ризики, які наведені в клопотанні вважали не підтвердженими, та такими, що ґрунтуються на припущеннях. ОСОБА_7 має постійне місце проживання, міцні сімейні та соціальні зв`язки, дружину та малолітнього сина, від органу досудового розслідування не ухилявся та не переховувався. Крім він займається діяльністю, спрямованою на підтримку держави, територіальних громад та військовослужбовців у період збройної агресії проти України, що підтверджується отриманими подяками.

Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав позицію захисників. За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100040000515, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.02.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. Відомості про кримінальне провадження внесене на підставі заяви про кримінальне правопорушення, поданої ОСОБА_10 , де останні повідомив, що 10.02.2025 йому стало відомо про те, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шахрайським шляхом заволодів транспортним засобом «Ауді», д.н.з. НОМЕР_2 .

24 червня 2026 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті. (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007р., п. 48).

Як вбачається зі змісту повідомлення про підозру, ОСОБА_7 вчинив дії, передбачені ч. 3 ст. 289 КК України, які виразились в незаконному заволодінні транспортним засобом, вартість якого становить 2 085 758,36 грн.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного ОСОБА_7 із вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого; протоколом огляду місця події; висновками експертів; іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 , а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за викладених в клопотанні обставин.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 289 КК України, особу підозрюваного, вік, сімейний стан, матеріальне становище, наявність стійких соціальних зв`язків та доходить висновку, що докази та конкретні обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, враховуючи, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, здійснювати незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні. В контексті цього ризику слідчий суддя враховує, що правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , яке полягає у незаконному заволодінні транспортним засобом, вартість якого у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що свідчить про вірогідність настання цього ризику.

Між тим, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Оскільки прокурор не довів обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, а саме - недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність застосування більш м`якого запобіжного заходу підозрюваному, ніж той, який зазначений у клопотанні.

Виходячи з конкретних обставин справи, даних про особу підозрюваного, який офіційно непрацевлаштований, одружений, має малолітнього сина, має постійне місце проживання в м. Києві, характер вчинення кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування, та враховуючи процесуальну поведінку підозрюваного, який самостійно прибув до суду для розгляду даного клопотання, слідчий суддя переконаний, що пропорційним тому ступеню небезпеки та існуючим ризикам у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, яке буде необхідним і достатнім для запобігання вказаним ризикам.

Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне, згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного відповідні обов`язки.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання - відмовити.

Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Покласти на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов`язки:

- не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_17