Ухвала суду № 137785198, 29.06.2026, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/1867/25

Провадження № 2-др/692/11/26

29.06.2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року с-ще Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Левченко Л.О.,

за участю секретаря Савенко О.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Лободи О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника позивача Мневця Олександра Миколайовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання рішення незаконним,

УСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник позивача ОСОБА_2 адвокат Мневець О.М. з заявою про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання рішення незаконним.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 05.06.2026 позов ОСОБА_2 задоволено. Вказує, що рішенням вимогу про стягнення витрат на правову допомогу задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 5000,00грн. таких витрат. Зазначає, що у позовній заяві стороною позивача було зазначено про суму судових витрат, які позивач поніс в зв`язку із розглядом справи, що складається з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі фіксованої суми 30000,00грн., про додаткові витрати позивача по сплаті на користь об`єднання грошових сум в розмірі 4000,00грн. за кожне призначене судове засідання в суді та що докази на підтвердження понесених позивачем судових витрат будуть надані суду в порядку, встановленому ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Вважав, що судом не вирішено питання стягнення з відповідача судових витрат, понесеним позивачем, пов`язаних з оплатою участі представника позивача в судових засіданнях в розмірі 4000,00грн. за кожне призначене судове засідання в суді. Зазначив, що ОСОБА_2 сплачено на користь АО «Ткачук та партнери» кошти за участь представника позивача в 3-х судових засіданнях на загальну суму 12 000,00грн. З посиланням на норми ЦПК України просив стягнути з відповідача на користь позивача 12000,00грн. витрат на правничу допомогу.

Від представника відповідача надійшла заява - заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. У заяві представник вказав, що рішенням суду від 05.06.2026 було задоволено позовні вимоги позивача та поряд з іншим, стягнуто користь ОСОБА_2 5000,00грн. витрат на правову допомогу, отже, судом вже було вирішено питання про судові витрати. Зазначив, що жодних підтверджуючих доказів про понесені позивачем витрати на правову допомогу до суду ані під час підготовчого засідання, ані під час розгляду справи стороною позивача не надавалось. Стороною позивача не надано жодного розрахунку вартості наданих послуг з зазначенням їх складових, та не надано жодного доказу на підтвердження понесених витрат. Суд виніс рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу позивачу у розмірі 5000,00грн., що становить співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у цій справі. Додаткове рішення може бути ухвалене лише у випадку неповноти первісного рішення або у випадку, коли судом не вирішено питання про судові витрати. Оскільки судом вже вирішено питання судових витрат, повторне звернення позивача з цього приводу є зловживанням процесуальними правами. Окрім того вважав, що заявлені витрати у розмірі 4 000,00грн. за кожне засідання є необґрунтованими і завищеними, оскільки адвокат фактично брав участь у засіданнях у режимі відеоконференції, що не потребує додаткових транспортних чи організаційних витрат і такий розмір витрат не відповідає принципу співмірності та розумності. Тому просив відмовити в ухваленні додаткового рішення.

У судовому засіданні представник позивача Мневець О.М. зазначив, що рішенням суду від 05.06.2026 позовні вимоги було задоволено, при цьому частково задоволено стягнення витратна професійну правничу допомогу. У позові було вказано розмір витрат на професійну правничу допомогу та про очікувані додаткові витрати. У судових дебатах сторона позивача наполягала на стягненні судових витрат. Представник приймав участь у 3 судових засіданнях, сторона позивача надає докази участі у цих засіданнях, які оплачені позивачем, тому просить винести додаткове рішення про стягнення цих витрат.

У судовому засіданні представник відповідач Лобода О.В. проти ухвалення додаткового рішення заперечувала. Вказала, що суд у рішенні вирішив питання стягнення судових витрат та визначив їх розмір і повторне звернення можна визнати зловживанням правом. Розмір судових витрат встановлюється на підставі доказів, які надаються до судових дебатів або протягом 5 днів, якщо сторона заявила про це у судовому засіданні, одна сторона позивача відповідних заяв не робила, доказів понесених витрат не наддали. Вважала заявлений розмір витрат_- 4000,00грн. за участь у одному засіданні завищеним та таким, що не відповідає принципу співмірності. Зазначила, що платежі позивача вчинено з 07.01.2026 по 10.04.2026. Протягом розгляду справи докази надані не були, у позові не вказано порядку розрахунку.

Дослідивши заяву з додатками та матеріали цивільної справи № 692/1867/25 суд дійшов до наступного.

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 05 червня 2026 року позов ОСОБА_2 до ТОВ «Газорозподільні мережі України» про визнання рішення незаконним - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Черкаської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» № 2 від 30.09.2025 про задоволення Акта про порушення № 20 від 30.08.2025 та складання акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості по об`єкту: приватний будинок по АДРЕСА_1 відносно споживача ОСОБА_2 на суму 24195,28грн. Стягнуто з ТОВ «Газорозподільні мережі України» на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 1211,20грн. Вимогу про стягнення витрат на правовову допомогу задоволено частково та стягнуто з ТОВ «Газорозподільні мережі України» на користь ОСОБА_2 5000,00грн. таких витрат.

Згідно ч. 1-3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1,2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначив Верховний суд у своїй постанові 24 січня 2022 року по справі № 757/36628/16-ц, у відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 червня 2022 року у справі № 915/517/21 містить висновок, що «відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Подібні правові позиції викладено у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/14598/20 та додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18».

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Такий висновок зроблено у постанові КЦС ВС від 28 вересня 2022 року по справі № 529/201/20.

У рішенні Драбівського районного суду Черкаської області від 05 червня 2026 року було досліджено питання обґрунтованості вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Так, судом було встановлено наявність Договору про надання правничих послуг від 23.10.2025 (без зазначення номеру), укладеного між Адвокатським об`єднанням «Ткачук і партнери» та ОСОБА_2 , предметом якого є надання правничої допомоги, щодо скасування рішення з розгляду актів про порушення ТОВ «Газорозподільні мережі України» від 30.09.2025 про нарахування необлікованого об`єму та обсягу природного газу і його вартості та поновлення газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 . Договором визначено, що вартість послуг визначається наступним чином: клієнт сплачує на користь об`єднання оплату у розмірі 30000,00грн. (п. 5.1.1), у випадку представництва інтересів клієнта у суді, клієнт додатково сплачує на користь об`єднання оплату в розмірі 4000,00грн. не пізніше 3 днів до дня такого судового засідання (5.1.2). У той же час, суд зазначив, що позивачем не було надано жодного розрахунку наданих послуг з зазначенням їх складових та вартості, та не надано жодного доказу на підтвердження понесених позивачем витрат з надання правової допомоги. За таких обставин суд дійшов висновку, що виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини цієї справи, складність та категорію справи, наявність заперечень відповідача, те що послуги з професійної правничої допомоги фактично були надані однак є неможливим перевірити порядок обчислення їх розміру суд дійшов висновку,що до стягнення підлягають такі витрати у розмірі 5000,00грн., про що суд зазначив у мотивувальній частині вказаного рішення.

Представник позивача, обґрунтовуючи заяву про ухвалення додаткового рішення вказав, що рішенням суду не вирішено питання судових витрат і він у судових дебатах зазначав, що надасть відповідні докази у подальшому, протягом 5 днів.

Суд наголошує, що відповідно до ухвали суду від 17.12.2025 розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання рішення незаконним проводився за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Стаття 279 ЦПК України визначає особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Так, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч. 1 ст. 279 ЦПКУ).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 279 ЦПКУ).

Суд звертає увагу, що оскільки розгляд цієї справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження, то судові дебати не проводились, а твердження представника позивача про будь-які заяви, зроблені під час виступу у судових дебатах у справі, не відповідають дійсності.

Стороною позивача надано докази надання правової допомоги з порушенням порядку їх подання, визначеного ст. 83 ЦПК України, а у матеріалах справи відсутні будь-які письмові заяви, клопотання про неможливість вчасного надання доказів понесених витрат на правову допомогу та необхідність надання таких доказів протягом 5 днів з дня ухвалення рішення.

Суд зазначає, що саме посилання у позові на надання доказів понесених витрат відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України не є чітким формулюванням та не свідчить про бажання сторони надати відповідні докази саме протягом 5 днів після ухвалення рішення, в той же час таке формулювання вказує на ознайомлення позивача з обов`язком вчинення процесуальних дій вчасно. Також суд звертає увагу, що додані до заяви сторони позивача квитанції на підтвердження понесених витрат було виготовлено задовго до ухвалення рішення і позивач не був позбавлений можливості надати такі докази вчасно.

Оскільки рішенням суду від 05.06.2026 вирішено питання щодо усіх позовних вимог та щодо розподілу судових витрат, сторона позивача не дотрималась порядку надання доказів щодо правової допомоги, звернення з відповідними заявами (клопотаннями) і сторона відповідача заперечує проти стягнення витрат на правову допомогу, то у даній цивільній справі відсутні правові підстави для ухвалення додаткового рішення по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 134, 263-264, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача Мневця Олександра Миколайовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання рішення незаконним відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п?ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л.О. Левченко

Повний текст рішення виготовлений 29 червня 2026року.