Ухвала суду № 137784475, 24.06.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 24.06.2026Справа № 554/8626/26 Провадження № 1-кс/554/8465/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава клопотання слідчого СВ ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026170440000019 від 09.01.2026 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кошманівка Машівського району Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей, не працюючого, в силу статті 89 КК України не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України,

в с т а н о в и л а :

До провадження слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідність в чому слідчий обґрунтував наступним.

У провадженні СВ ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області переувають матеріали досудового розслідування, внесено до ЄРДР під № 12026170440000019 від 09.01.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.307 КК України.

В рамках даного кримінального провадження ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

Так, у 2025 році у ОСОБА_6 виник прямий умисел на вчинення особливо тяжкого злочину в метою отримання прибутку незаконного збуту наркотичних засобів у великих розмірах.

На реалізацію вказаного злочинного задуму, упродовж 2025-2026 років, ОСОБА_6 , діючи умисно, розуміючи значення своїх суспільно-небезпечних дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, маючи умисел на незаконний збут наркотичного засобу, у невстановленому для досудового розслідування місці незаконно придбав наркотичний засіб канабіс, масою 17 000 грам, тобто в особливо великих розмірах.

Незаконно придбаний наркотичний засіб в особливо великих розмірах ОСОБА_6 у період часу до 16 год 29 хв. 22.06.2026 незаконно зберігав з метою збуту за адресою свого проживання: АДРЕСА_2 , у пластикових ємностях різного об`єму.

Своїми умисними діями, які виразилися незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту наркотичних засобів в особливо великих розмірах, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Підозра ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується зібраними на початковому етапі досудового розслідування доказами, а саме: протоколом затримання особи від 22.06.2026, підозрюваної у вчиненні злочину; протоколом обшуку від 22.06.2026, проведеного за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколом про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 09.06.2026; рапортом від 22.06.2026; іншими доказами в їх сукупності та загальності.

Посилаючись на обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_6 підозри, наявність ризиків, передбачених п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, які обумовлюють застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий просить застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання покладених на нього обов`язків та запобігти існуючим ризикам.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, просив його задовольнити в повному обсязі з викладених у ньому підстав.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 просив врахувати, що підозрюваний займається ремонтами квартир та є єдиним годувальником своєї сім`ї. Зокрема, він має на утриманні дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, троє малолітніх дітей та матір пенсійного віку. Також підозрюваний має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, повністю співпрацює з органами досудового розслідування. Тому просив застосувати запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з такого.

За змістом положень статті 131 КПК України запобіжні заходи застосовується з метою досягнення дієвості кримінального провадження.

Частиною 1 статті 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України (ч.2 ст.177 КПК України).

Згідно з ч.3 ст.176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу (ч.1 ст.183 КПК України).

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують слідчий та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що 22.06.2026 року о 21 год. 43 хв. ОСОБА_6 було затримано в порядку статті 208 КПК України.

23.06.2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (серед інших, рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Мюррей проти Об`єднаного Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

Системний аналіз положень КПК України свідчить про те, що на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання стосовно доведеності/не доведеності винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації її діяння відповідно до норм КК України, позаяк вони підлягають вирішенню за результатами судового розгляду по суті обвинувального акта.

На цій стадії кримінального провадження слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів визначає, чи є вірогідною причетність особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення (за стандартом «обґрунтованої підозри»), щоб застосувати до неї запобіжний захід.

На переконання слідчого судді, викладені у клопотанні слідчого та повідомленні про підозру фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення у сукупності з наданими слідчим матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з відповідним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.3 ст.307 КК України, і такі докази на даному етапі є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, встановлені у ході досудового розслідування факти та обставини могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.307 КК України, пред`явлена підозра є обґрунтованою.

Оцінюючи доводи сторін кримінального провадження щодо наявності ризиків для кримінального провадження, слідчий суддя виходить з того, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик переховування від органу досудового розслідування чи суду обумовлений серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема суворістю передбаченого покарання. Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, та у випадку доведеності вини та постановленні у кримінальному провадженні обвинувального вироку йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Тому, наявні підстави вважати, що усвідомлюючи вказане, ОСОБА_6 може вчинити дії, направлені на переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (пункт 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Стороною обвинувачення також доведено наявність ризику, що підозрюваний може здійснити спробу незаконно вплинути на свідків у кримінальному провадженні, внаслідок чого ці особи можуть змінити своєї показання або відмовитись від надання показань.

Ризик знищити або сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що під час досудового розслідування органу досудового розслідування необхідно встановити джерела придбання ОСОБА_6 наркотичного засобу, обіг якого обмежено, місця його виготовлення та зберігання. Перебуваючи на волі, останній зможе вчинити дії на знищення чи приховування речових доказів з метою уникнення кримінальної відповідальності, що не забезпечить встановлення об`єктивної істини у вказаній справі, не сприятиме викриттю злочинної діяльності ОСОБА_6 . Крім того, в ході слідства необхідно провести відповідні слідчі дії та перевірити підозрюваного на причетність до вчинення інших злочинів.

Про наявність ризиків вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить те, що ОСОБА_6 не має будь-якого офіційного джерела прибутку, місця роботи, що може бути поштовхом до вчинення аналогічного злочину.

Слідчим суддею у відповідності до статті 178 КПК України враховуються також дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, вік та стан його здоров`я, наявність постійного місця проживання, сім`ї, на утриманні дружини, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, трьох малолітніх дітей, матері пенсійного віку, міцність його соціальних зв`язків у місці проживання, репутацію, майновий стан, а також те, що ОСОБА_6 раніше не судимий.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою здатний запобігти вказаним ризикам.

Отже, надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, на які вказують слідчий та прокурор, а також про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Відтак, установлені у кримінальному провадженні факти та обставини вказують на наявність визначених законодавцем правових підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Даних про неможливість утримання підозрюваного під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Згідно з ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях стверджує, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого безальтернативного ув`язнення підозрюваного.

Враховуючи тяжкість та характер інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, відомості про його майновий, сімейний та соціальний стан, беручи до уваги стримувальний аспект застави, яка має бути достатньо значною, аби забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, слідчий суддя вважає за необхідне визначити ОСОБА_6 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На думку суду, застава саме у такому розмірі цілком здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків.

У разі внесення застави слід покласти на підозрюваного такі обов`язки: 1) прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду; 2) не відлучатись за межі Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора та суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним по кримінальному провадженню; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого слід задовольнити та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначивши останньому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 194, 196, 197, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и л а :

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку тримання під вартою, передбаченого ч.1 ст.197 КПК України, строком на 60 днів, який обчислювати з 21 год. 43 хв. 22 червня 2026 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 20 серпня 2026 року, 21 год. 43 хв.

Визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26304855, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA398201720355289002000015950, призначення платежу - застава, прізвище, ім?я, по-батькові особи, за кого вноситься застава, сума застави, дата внесення застави, № ухвали суду та назва суду.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов?язки: 1) прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду; 2) не відлучатись за межі Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора та суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним по кримінальному провадженню; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз?яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув?язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув?язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, підозрюваний зобов?язаний виконувати покладені на нього обов?язки, пов?язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв?язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення.

Повний текст ухвали складено 26 червня 2026 року о 14 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1