Рішення № 137783009, 29.06.2026, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/399/26

Провадження № 2/292/374/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року с-ще Пулини

Пулинського районного суду Житомирської області

головуюча суддя Гуц О.В.

секретар судового засідання Риданова Г.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У С Т А Н О В И В :

У травні 2026 року позивач ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_1 , мотивуючи його тим, щоміж ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" та ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" укладено договір факторингу №СЦ-091024-24 від 09.10.2024, відповідно до якого останнє набуло право вимоги до боржника на всі суми, відступлені йому.

На виконання умов договору укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 21.11.2020-100001098 від 21.11.2020 на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1

21.11.2020 між ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 21.11.2020-100001098.

Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 7000,00 грн. строком на 14 днів за процентною ставкою у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду "Економ". У подальшому встановлена процентна ставка у розмірі 2,5 % за 1 (один) день користування кредитом.

ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 7000 грн.

У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим станом на 04.03.2026 утворилася заборгованість у розмірі 15980 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 7000 грн., за відсотками - 8980 грн.

Посилаючись на викладене, товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР" просить суд стягнути зОСОБА_1 на користь ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" суму заборгованості за Кредитним договором №21.11.2020-100001098 від 21.11.2020 в розмірі 15900,00грн. та судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрат, понесених позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу в розмірі 212 грн. 58 коп.

Ухвалою Пулинського районного суду Житомирської області від 28.05.2026 прийнято позовну заяву до свого провадження, розгляд її призначений у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачка повідомлялася про розгляд справи шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця проживання. Однак, поштове відправлення адресоване ОСОБА_1 повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній».

Відповідно до норм ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У постанові Верховного Суду від 19 грудня 2022 року у cправі №910/1730/22 зазначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі №910/8197/19, від 09 грудня 2021 року у справі №911/3113/20).

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Враховуючи, що розгляд справи призначено у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, вжиття судом заходів повідомлення відповідача про розгляд справи, передбачених процесуальним законом, ненадходження від відповідача відзиву на позовну заяву, а також від учасників справи будь-яких заяв та клопотань, в тому числі про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не надходило, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 21 листопада 2020 року між ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферта) №21.11.2020-100001098 шляхом підписання заявки одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит в сумі 7000 грн. з первинним строком користування 14 календарних днів з дати отримання за процентною ставкою "Економ"/"Стандарт". Ставка "Економ" - фіксована процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного та пролонгованого строків. В свою чергу ставка "Стандарт" - фіксована процентна ставка у розмірі 2,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується після/в період закінчення первинного та пролонгованого строків.

Долученою електронною квитанцією про переказ коштів №307785551 від 21.11.2020 та карточкою субконто контрагенти по договору від 21.11.2020, підтверджується надання відповідачці кредиту по договору №21.11.2020-100001098 на суму 7000 грн. Номер заказа:14069604032. Номер карти: НОМЕР_1 .

Відповідно до паспорту споживчого кредиту від 21.11.2020, який підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором, останній надано фінансовий кредит в розмірі 7000 гривень, строком на 14 днів, процентна ставка - 881,64 % річних, загальні витрати за кредитом - 1960 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту - 21000 грн.

09.10.2024 між ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" (фактор) та ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" (клієнт) укладено договір факторингу №СЦ-091024-14, згідно якого фактор зобов"язується передати (сплатити) загальну ціну відступлення права вимоги в зазначеній сумі, а клієнт зобов"язується відступити права вимоги за кредитним договором в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. Грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право вимоги до боржників, включаючи суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями, пенями та всіма іншими платежами, право на одержання яких належить клієнту.

До договору долучено Акт прийому-передачі переліку №1 від 09.10.2024 та перелік реєстру боржників за кредитним договором №21.11.2020-100001098 від 21.11.2020, боржник ОСОБА_1 , перейшло від ТОВ «Споживчий центр» до ТОВ «Новий Колектор» на загальну суму 15980 грн. з яких 7000 грн. - основне зобов`язання, 8980 грн. - проценти.

З довідки про розмір простроченої заборгованості за кредитним договором №21.11.2020-100001098 від 25.11.2020, вбачається, що станом на 04.03.2026 ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 15980 грн., яка складається із: простроченої заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7000 грн.; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 8980 грн.

На виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» надано інформацію, з якої вбачається, що на ім"я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ).

Відповідно до виписки за договором №б/н за період 21.11.2020-25.11.2020, на карту ОСОБА_1 21.11.2020 зараховано 7000 грн., якими вона користувалася, знімала, проводила розрахунок, переказувала з однієї картки на іншу.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Визначення поняття зобов"язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов"язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З положень частини першої та другої ст. 1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно із ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

У справі встановлено, що кредитний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 частини першоїст.3 Закону України "Про електронну комерцію").

У ч.1 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.12 Закону України "Про електронну комерцію").

Окрім того, відповідно до Положення про застосування електронного підпису та електронної печатки, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 серпня 2017 року №78, всім банкам надана можливість використання електронного підпису для застосування безпаперових технологій при наданні банківських послуг та визначено, що суб`єкти електронної взаємодії - Національний банк України, банки України, комерційні агенти банків, клієнти та контрагенти банків України (п.5 розділу 1).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку, що "Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами".

Таким чином, підписання відповідачкою договору, шляхом зазначення одноразового ідентифікатора відповідає вимогам чинного законодавства.

ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме відповідачці надано кредит в розмірі 7000 грн, шляхом перерахування на її картковий рахунок.

У той же час, з матеріалів справи вбачається, що відповідачка не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, а саме не повернула кредит та не сплатила відсотки за його використання, внаслідок чого згідно з наданим розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 04.03.2026 становить 15980,00 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту в ромірі 7000,00 грн, та заборгованості за відсотками - 8980,00 грн.

Оскільки ОСОБА_1 не виконала умови кредитного договору та не сплатила заборгованість в добровільному порядку, суд вважає стягнути з неї на користь позивача примусово заборгованість в сумі 15980 грн., оскільки ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" набуло право вимоги до відповідачки на підставі договору №СЦ-091024-24 від 09.10.2024 укладеного із кредитодавцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп.

На підтвердження витрат, пов"язаних з підготовкою та направленням документів боржнику позивач надав квитанцію №2059639 від 12.05.2026 на суму 212,58 грн., опис вкладення на ім"я ОСОБА_1 .

При зазначених обставинах з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати, пов"язані з підготовкою та направленням документів боржнику в розмірі 212,58 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 526, 625, 626, 628,629, 631, 633, 634, 638, 530,610, 1049,1050, 1051,1054, ст. ст. 12, 13, 76,81, 89, 141, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР" (юридична адреса: 01133, м. Київ, Печерський район, вул. Алмазова Генерала, 13, оф. 601, код ЄДРПОУ 43170298, номер рахунку: НОМЕР_5 ) заборгованість за Кредитним договором № 21.11.2020-100001098 від 21.11.2020 в розмірі 15980 (п"ятнадцять тисяч дев"ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривень 40 копійок) та витрати понесені позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу у розмірі 212,58 грн..

Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. В. Гуц