Рішення № 137783008, 29.06.2026, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/344/26

Провадження № 2/292/342/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року с-ще Пулини

Пулинського районного суду Житомирської області

Головуюча суддя Гуц О.В.

секретар судового засідання Риданова Г.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У С Т А Н О В И В :

У квітні 2026 року позивач ТОВ "Фінансова Компанія "Фінтраст Капітал" звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 , мотивуючи його тим, що 25.01.2023 між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено електронний договір №6303227 про надання споживчого кредиту.

Згідно умов кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 5300 грн, строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 дні. Дата останнього платежу по кредиту 20.01.2024.

ТОВ "Авентус Україна" свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало ОСОБА_1 кредит в сумі 5300 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

Укладаючи кредитний договір, сторони передбачали нарахування процентів, стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту. Знижена процентна ставка 0,896 % в день.

У період з 25.01.2023 по 26.11.2023 відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 3 638,72 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 3638,72 грн.

Позивачем нараховано проценти за 54 календарних днів (28.11.2023 - 20.01.2024) в межах строку договору відповідно до наступного: 5300 грн * 1,99 % = 105,47 грн*54 календарних днів = 5 695,38 грн

27.11.2023 між ТОВ "Авентус Україна", як клієнтом та ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна", як фактором, укладено договір факторингу №27.11/23-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором.

До ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна"відповідно до даного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача в розмірі 12682,90 грн., з яких: сума кредиту 5300 грн., сума процентів за користування кредитом - 7382,90 грн.

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ "Авентус Україна" повідомило відповідача шляхом направлення повідомлення на електронну пошту, зазначену при укладенні кредитного договору.

Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" від 25.11.2024 змінено найменування з ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" на нове найменування ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал".

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 5300 грн. - тіло кредиту, 7382,90 грн. - нараховані проценти та 5695,38 грн. - нараховані проценти за 54 календарних днів, всього 18378,28 грн.

Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнутиз ОСОБА_1 на його користь суму заборгованості в розмірі 18378,28 грн., сплачений судовий збір 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн..

Ухвалою Пулинського районного суду Житомирської області від 22.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд її призначений у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця проживання. Однак, поштове відправлення адресоване ОСОБА_1 повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній».

Відповідно до норм ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У постанові Верховного Суду від 19 грудня 2022 року у cправі №910/1730/22 зазначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі №910/8197/19, від 09 грудня 2021 року у справі №911/3113/20).

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Враховуючи, що розгляд справи призначено у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, вжиття судом заходів повідомлення відповідача про розгляд справи, передбачених процесуальним законом, ненадходження від відповідача відзиву на позовну заяву, а також від учасників справи будь-яких заяв та клопотань, в тому числі про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не надходило, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 25.01.2023 між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства укладено договір про надання споживчого кредиту № 6303227, згідно умов якого сума кредиту (загальний розмір) складає 5300 грн. Строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів, тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день, знижена процентна ставка 0,896 % в день.

Згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит, дата видачі кредиту/дата платежу - 25.01.2023, кількість днів у розрахунковому періоді - 10, а всього 360 днів, чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період - 5300 грн., перший платіж -474,62 грн., послідуючі по 1054,70 грн., останній місяць - 6354,70 грн., всього 42689,12 грн., сума кредиту за договором/погашення суми кредиту всього 5300 грн., проценти за користування кредитом всього 37389,12 грн., реальна річна процентна ставка - 44760,29 %, загальна вартість кредиту - 42689,12 грн.

Договір про надання споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 25.01.2023 за допомогою електронного підпису - одноразовим ідентифікатором С3154, після чого відповідач отримав кредит в сумі 5300 грн. на свою платіжну карту, що підтверджується листом про перерахування коштів від ТОВ "Авентус Україна", виданим ТОВ "Пейтек Україна" № 20231206-14 від 2023-12-06.

25.01.2023 відповідач підписав за допомогою електронного підпису - одноразовим ідентифікатором С3154 паспорт споживчого кредиту, згідно якого ОСОБА_1 надано кредит в сумі 5300 грн., на 360 днів, на споживчі (особисті) потреби. Стандартна процентна ставка річних - 726,35% (1,99% в день), знижена процентна ставка річних - 715,25% (0,896% в день). Загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою - 37969,20 грн., загальні витрати за стандартною процентною ставкою за зниженою процентною ставкою - 37389,12 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою - 43269,20 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту за зниженою процентною ставкою - 42689,12 грн., реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою - 75218,24%, реальна річна процентна ставка за зниженою процентною ставкою - 44760,29%. За прострочення виконання та/або невиконання зобов"язань за договором про споживчий кредит, передбачено штраф: 150,00 грн. на 4 день невиконання та/або неналежного виконання зобов"язань з повернення кредиту та/або процентів за користування кредитом та 53,00 грн. починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання зобов"язань з повернення кредиту та/або процентів за користування кредитом.

Договір про надання споживчого кредиту, разом із правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», (нова редакція) затвердженими 10.02.2022, складають єдиний договір.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ "Авентус Україна", ОСОБА_1 має заборгованість, яка складається з: основний борг - 5300 грн., проценти - 7382,90 грн., а всього 12682,90 грн.

27 листопада 2023 року між ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" (фактор) та ТОВ "Авентус Україна" (клієнт) укладено договір факторингу №27.11/23-Ф, у відповідності до умов якого фактор зобов"язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов"язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов"язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов"яхань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно акта прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу №27.11/23-Ф та витягу з реєстру боржників від 27.11.2023, ТОВ "Авентус Україна"передав, а ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна"прийняв реєстр боржників кількістю 4991, на загальну суму 42 461 167,60 грн., в тому числі і до боржника ОСОБА_1 , сума заборгованості за основною сумою боргу - 5 300 грн., сума заборгованості за відсотками - 7382,90 грн., а всього 12 682,90 грн..

З платіжних інструкцій №№ 1809, 1810, 1811 від 01.12.2023, вбачається, що ТОВ "ФК"ФІНТРАСТ УКРАЇНА" сплатило ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" за договором факторингу №27.11/23-Ф від 27.11.2023, кошти в сумі 253 923,86 грн, 400 000,00 грн, 400 000,00 грн., відповідно.

Відповідно до повідомлення про відступлення прав вимоги від 27.11.2023, ТОВ "Авентус Україна" направило ОСОБА_1 повідомлення про відступ права грошової вимоги за його договором та передачу його персональних даних ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА", на підставі договору факторингу №27.11/23-Ф від 27.11.2023.

Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" від 25.11.2024, змінено найменування товариства на товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ".

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" за договором №6303227 про надання споживчого кредиту від 25.01.2023 за 54 календарних днів (28.11.2023-20.01.2024), ОСОБА_1 нараховано проценти за користування грошовими коштами в сумі 5695,38 грн.

На виконання ухвали суду від 22.05.2026, надійшлоповідомлення АТ КБ "ПриватБанк" №20.1.0.0.0/7-260529/110281-БТ від 04.06.2026, на ім"я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), на яку здійснено переказ коштів: 25.01.2023, сума 5300,00 грн..

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до частин 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов"язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З положень частини першої та другої ст.1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно із ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 3 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно досліджених матеріалів, договір між сторонами укладений в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

У ч.1 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).

Згідно з ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.12 Закону України "Про електронну комерцію").

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку, що "Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний відповідачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами".

Під час розгляду справи належними та допустимими доказами позивачем доведено про укладення кредитного договору з відповідачем в електронному вигляді шляхом підписанням договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, що відповідає нормам Закону України "Про електронну комерцію".

ТОВ "Авентус Україна" свої зобов"язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме відповідачу надано кредит на суму 5 300 грн., який 25.01.2023 перерахований на картковий рахунок ОСОБА_1 .

У той же час, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором та кошти не повернув, проценти не сплатив, що відповідно до статті 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені кредитним договором або законом.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ "Авентус Україна", ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 12682,90 грн., яка складається з основного боргу - 5300 грн. та процентів - 7382,90 грн.

Новий кредитор - ТОВ "ФК "Фінтраст капітал" в межах строку дії кредитного договору, права за яким він придбав у ТОВ "Авентус Україна", скористався своїм правом на нарахування відповідачу відсотків за користування кредитом за 54 календарних днів (28.11.2023-20.01.2024) в розмірі 5695,38 грн.: 5300 грн.*1,99% = 105,47 грн.*54 календарних днів = 5695,38 грн.

Оскільки ОСОБА_1 не виконав умови кредитного договору та не сплатив заборгованість в добровільному порядку, суд вважає стягнути з нього на користь позивача примусово заборгованість в сумі 18378,28 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених по справі судових витрат, то суд виходить із наступного.

Як зазначено в ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною третьої вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, заявку №1507 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №1507 від 27.04.2026 згідно договору №10/12-2024 від 10.12.2024, рахунок на оплату по замовленню №1507-27/04-2026 від 27.04.2026 в розмірі 10000,00 грн..

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четвертастатті 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ятастатті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України 17.10.2014 № 10 витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн. не є цілком співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Суд враховує, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, адвокат як представник позивача не приймав участь в судовому засіданні.

Отже, з врахуванням складності справи, що віднесена до категорії малозначних справ, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00грн.

Ураховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Згідно ст.141 ЦПК України, судовий збір сплачений позивачем у розмірі 2662 грн. 40 коп., покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст капітал" (місцезнаходження: вул.Набережно-Корчуватська,27, приміщення 2, м.Київ, 03045, код ЄДРПОУ 44559822) заборгованість в сумі 18378 (вісімнадцять тисяч триста сімдесят вісім) грн. 28 (двадцять вісім) коп., судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 (сорок) коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.

В іншій частині позову відмовити

Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. В. Гуц