Ухвала суду № 137782500, 29.06.2026, Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/2305/26

провадження № 2/165/1176/26

Нововолинський міський суд Волинської області

УХВАЛА

29 червня 2026 року м.Нововолинськ

Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Гайворонський О.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Назарук Юлії Володимирівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Назарук Ю.В. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Одночасно, позивач звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

Заявлені вимоги обґрунтовує наступним.

Рішенням Нововолинського міського суду від 22 жовтня 2025 року встановлено факт батьківства, а саме, що ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . При зверненні за оформленням спадкових прав в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 нотаріусом Нововолинської держаної нотаріальної контори Волинської області ОСОБА_6 повідомлено, що після смерті ОСОБА_3 заведена спадкова справа №97/2025 та 16.06.2025 видане свідоцтво про спадщину за законом спадкоємцеві, який прийняв спадщину. Станом на 16.06.2025 в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян були відсутні відомості щодо актових записів про шлюб та батьківство ОСОБА_3 . Вказано, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини, тому у зв`язку із зверненням спадкоємця 16.06.2026 йому було видано свідоцтво про право на спадщину на підставі поданої заяви. Також зазначено, що 10.03.2026 спадкоємця, який отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, було належним чином повідомлено про заяву ОСОБА_7 та нововиявлені обставини, а саме: про рішення суду, свідоцтво про народження, де зазначено, що ОСОБА_3 визнаний та зазначений батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №5005954947411-18409827365 від 09.06.2026 вбачається, що об`єкт нерухомості (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1835179207107), а саме: квартира АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 2-600, виданий 16 червня 2026 року Нововолинською державною нотаріальною конторою Волинської області. Разом з тим, згідно даного ж Витягу, вбачається в позиції «інформація про право власності до 2013 року» - «Власник 1» - ОСОБА_8 ; «Власник 2» - ОСОБА_3 ; «Власник 3» ОСОБА_2 .

Зазначає, що ОСОБА_3 не бажає підтримувати родинних відносин, відмовляє в комунікації та не погоджується щодо справедливого та рівного розподілу спадщини, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вимушена звернутися за захистом майнових прав неповнолітнього сина ОСОБА_5 . Крім того, просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно із п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно із п.4 ч.1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити , зокрема, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та реально існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Представником позивача, на думку суду, не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (в разі задоволення позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно), як цього вимагає ст.151 ЦПК України, не надано жодних доказів, що свідчать про можливість відповідача приховати майно, відчужити його.

Зважаючи на вищевикладене, виходячи з оцінки обгрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що обраний позивачем вид забезпечення позову не може бути застосований судом, а тому відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову, роз`яснивши, що позивач не позбавляється права звернутись із заявою про забезпечення позову в будь-який час протягом розгляду справи в суді, у разі обґрунтування вимоги про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України,

постановив:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Назарук Юлії Володимирівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно відмовити повністю.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Олександр ГАЙВОРОНСЬКИЙ