Ухвала суду № 137777848, 29.06.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/10020/26

УХВАЛА

29 червня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В.,

розглянувши в письмовому провадженні подані Хмельницькою обласною військовою адміністрацією клопотання про залучення третьої особи в адміністративну справі за позовом Керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького , в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Хмельницької обласної військової адміністрації , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Окружної прокуратури міста Хмельницького звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області з позовом до Хмельницької обласної військової адміністрації, у якому просить: визнати протиправною бездіяльність Хмельницької обласної державної (військової) адміністрації щодо незатвердження положення про територію та об`єкт природно-заповідного фонду - лісовий заказник місцевого значення «Барвінська криниця»; зобов`язати відповідача вчинити дії, пов`язані із затвердженням положення про вказаний об`єкт природно-заповідного фонду та оформленням охоронного зобов`язання щодо нього.

Ухвалою суду від 09.06.2026 відкрито провадження у справі № 560/10020/26, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, а також залучено до участі у справі Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 24.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Хмельницької обласної військової адміністрації про заміну неналежного відповідача у справі № 560/10020/26.

До суду 25.06.2026 надійшли клопотання Хмельницької обласної військової адміністрації про залучення до участі у справі Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Суд розцінює подані заяви як два процесуальні клопотання одного учасника справи з тотожним предметом.

Оскільки клопотання стосуються залучення до участі у справі однієї й тієї самої особи та ґрунтуються на однакових фактичних і правових підставах, суд вирішує їх спільно в межах однієї ухвали.

В обґрунтування клопотань відповідач зазначає, що Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації є структурним підрозділом обласної державної адміністрації, входить до її складу, забезпечує виконання покладених на нього завдань у сфері охорони навколишнього природного середовища, охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду України, а також є юридичною особою публічного права.

Відповідач посилається на те, що відповідно до Положення про Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням начальника Хмельницької обласної військової адміністрації від 10.07.2025 № 842/2025-р, Департамент відповідно до покладених на нього завдань розглядає та затверджує положення про території та об`єкти природно-заповідного фонду місцевого значення у порядку, визначеному законодавством, а також здійснює оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду.

Заявник вважає, що рішення суду у цій справі може вплинути на права, інтереси або обов`язки Департаменту, оскільки предмет спору стосується саме тих питань, які відповідно до Положення про Департамент віднесені до його функціональної компетенції.

Дослідивши клопотання, матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Згідно з частиною четвертою статті 49 КАС України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Частиною п`ятою статті 49 КАС України передбачено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 50 КАС України, якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.

Відповідно до частини другої статті 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Так, суд враховує, що провадження у цій справі відкрито ухвалою від 09.06.2026, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, а клопотання про залучення Департаменту подані 25.06.2026.

Тобто такі клопотання подані до початку розгляду справи по суті в розумінні частини другої статті 262 КАС України, що підтверджує дотримання заявником процесуального строку звернення з такими клопотаннями.

Відповідно до абзаців 1-3 частини першої статті 5 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначаються у положеннях про них, які розробляються відповідно до цього Закону, і затверджуються: центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

Відповідно до частини шостої статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Отже, спеціальний закон у сфері природно-заповідного фонду прямо визначає обласну державну адміністрацію як суб`єкта, уповноваженого затверджувати положення щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, а також передавати відповідні території та об`єкти під охорону з оформленням охоронного зобов`язання.

Водночас, відповідно до змісту частини першої статті 5 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій.

За частиною другою статті 5 цього Закону, у межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій, а також з урахуванням вимог статті 18 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", їх голови визначають структуру місцевих державних адміністрацій.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Частиною першою статті 11 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій очолюють відповідні підрозділи і несуть персональну відповідальність перед головами відповідних державних адміністрацій за виконання покладених на ці підрозділи завдань.

За частиною четвертою статті 11 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій зі статусом юридичних осіб публічного права здійснюють визначені Законом України "Про державну службу" повноваження керівника державної служби у цих структурних підрозділах.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», голови місцевих державних адміністрацій очолюють відповідні місцеві державні адміністрації, здійснюють керівництво їх діяльністю, несуть відповідальність за виконання покладених на місцеві державні адміністрації завдань і за здійснення ними своїх повноважень.

Згідно з пунктом 4-1 частини першої статті 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», голови місцевих державних адміністрацій затверджують положення про апарат місцевої державної адміністрації та положення про її структурні підрозділи.

Частиною першою статті 42 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій здійснюють керівництво галузями управління, несуть відповідальність за їх розвиток.

За частиною другою статті 42 цього Закону, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій підзвітні та підконтрольні головам відповідних місцевих державних адміністрацій, а також органам виконавчої влади вищого рівня.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у районі, області військові адміністрації утворюються у разі нескликання сесії відповідно районної, обласної ради у встановлені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" строки або припинення їх повноважень згідно із законом, або для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку. У разі прийняття рішення про утворення районних, обласних військових адміністрацій їх статусу набувають відповідно районні, обласні державні адміністрації, а голови районних, обласних державних адміністрацій набувають статусу начальників відповідних військових адміністрацій.

Із наведеного вище правового регулювання вбачається, що структурний підрозділ місцевої державної адміністрації, у тому числі той, який має статус юридичної особи публічного права, діє у межах структури відповідної місцевої державної адміністрації, виконує покладені на нього завдання, є підзвітним і підконтрольним голові відповідної місцевої державної адміністрації, але водночас може мати власну процесуальну правосуб`єктність і юридичну заінтересованість у результаті розгляду справи, якщо спір стосується його функціональної компетенції.

У постанові від 30.04.2025 у справі № 560/9167/23 Верховний Суд зазначив, що правовий статус та порядок вступу у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, врегульовані статтею 49 КАС України. Про залучення третіх осіб суд постановляє ухвалу, у якій має бути зазначено, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Верховний Суд також звернув увагу, що інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за її відсутності. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи та запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.

У постанові від 21.05.2026 у справі № 640/5585/20 Верховний Суд дійшов висновку, що незалучення до участі у справі особи, на права, свободи, інтереси або обов`язки якої може безпосередньо вплинути рішення, порушує її право на судовий захист, оскільки така особа не бере участі у справі та не реалізує комплекс своїх процесуальних прав. Верховний Суд також зазначив, що участь третьої особи зумовлена як завданням адміністративного судочинства, так і вимогами процесуального законодавства щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

Суд також бере до уваги підхід, викладений в ухвалі Верховного Суду від 19.02.2025 у справі № 990/261/24, відповідно до якого для вирішення питання про залучення третьої особи враховується юридична заінтересованість такої особи та обґрунтоване припущення, що судове рішення може вплинути на її права чи обов`язки у правовідносинах, щодо яких виник спір.

Отже, вирішуючи питання про залучення третьої особи, суд має встановити не те, чи є така особа належним відповідачем у справі, а те, чи може рішення у справі вплинути на її права, свободи, інтереси або обов`язки.

При цьому, такий вплив може полягати не лише у прямому покладенні обов`язку в резолютивній частині судового рішення, але й у зміні або оцінці правовідносин, у яких така особа бере участь, у впливі на її управлінські функції, обсяг дій, які можуть бути пов`язані з виконанням судового рішення, або на її можливість надати пояснення щодо обставин, пов`язаних із предметом спору.

Так, предметом спору у цій справі є оцінка бездіяльності Хмельницької обласної військової адміністрації щодо затвердження положення про лісовий заказник місцевого значення «Барвінська криниця» та оформлення охоронного зобов`язання щодо цього об`єкта природно-заповідного фонду.

З наданого суду витягу з Положення про Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації вбачається, що Департамент є структурним підрозділом Хмельницької обласної державної адміністрації, входить до її складу і в межах Хмельницької області забезпечує виконання покладених на нього завдань з охорони навколишнього природного середовища.

Підпунктом 32 пункту 5 Положення про Департамент передбачено, що Департамент відповідно до покладених на нього завдань розглядає та затверджує положення про території та об`єкти природно-заповідного фонду місцевого значення у порядку, визначеному законодавством.

Підпунктом 33 пункту 5 Положення про Департамент передбачено, що Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду.

Пунктом 17 Положення про Департамент передбачено, що Департамент є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, власні бланки, а також у межах своєї компетенції, як юридична особа, наділений цивільною правоздатністю і дієздатністю та може бути позивачем і відповідачем у суді.

Суд враховує, що ухвалою від 24.06.2026 у цій справі відмовлено у заміні Хмельницької обласної військової адміністрації на Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації.

Водночас, суд вказує на те, що питання заміни неналежного відповідача та питання залучення третьої особи регулюються різними нормами процесуального права та мають різні процесуальні критерії.

Для заміни відповідача суд має встановити, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, а також врахувати процесуальні умови, передбачені статтею 48 КАС України.

Натомість для залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, визначальним є встановлення можливого впливу судового рішення на права, свободи, інтереси або обов`язки такої особи відповідно до частини другої статті 49 КАС України.

Отже, відмова у заміні відповідача не виключає можливості залучення Департаменту до участі у справі як третьої особи, якщо рішення у справі може вплинути на його права, інтереси або обов`язки.

Суд зазначає, що у цій справі позовні вимоги заявлені до Хмельницької обласної військової адміністрації як відповідача.

Однак предмет позову стосується питань затвердження положення про об`єкт природно-заповідного фонду місцевого значення та оформлення охоронного зобов`язання, тобто саме тих питань, які відповідно до Положення про Департамент віднесені до функцій Департаменту.

З огляду на це рішення суду у справі може вплинути на права, інтереси та обов`язки Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації, оскільки судове рішення може містити оцінку дій або бездіяльності, пов`язаних із розробленням, розглядом, погодженням, затвердженням положення про лісовий заказник місцевого значення «Барвінська криниця» та оформленням охоронного зобов`язання щодо цього об`єкта природно-заповідного фонду.

Крім того, у разі задоволення позову виконання судового рішення може бути пов`язане з підготовкою, опрацюванням або оформленням документів у межах функціональної компетенції Департаменту, зокрема щодо розроблення, розгляду, затвердження або оформлення відповідних документів у сфері природно-заповідного фонду.

Також рішення суду у справі може стосуватися внутрішньоорганізаційних управлінських відносин між Хмельницькою обласною військовою адміністрацією та її структурним підрозділом щодо виконання завдань у сфері охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Суд враховує і те, що Департамент може володіти інформацією та документами щодо стану розроблення, погодження, розгляду або затвердження положення про відповідний об`єкт природно-заповідного фонду, а також щодо обставин, пов`язаних з оформленням охоронного зобов`язання.

Його участь у справі сприятиме повному і всебічному з`ясуванню обставин справи, забезпеченню права заінтересованої особи бути почутою та ухваленню законного й обґрунтованого судового рішення.

При цьому, залучення Департаменту до участі у справі як третьої особи не змінює предмета та підстав позову, не змінює складу сторін, не тягне зміни підсудності та відповідно до абзацу третього частини другої статті 49 КАС України не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання Хмельницької обласної військової адміністрації про залучення Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 44, 49, 50, 51, 165, 241, 243, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Хмельницької обласної військової адміністрації про залучення третьої особи у справі № 560/10020/26 - задовольнити.

Залучити до участі у справі № 560/10020/26 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ: 42814282, місцезнаходження: 29000, м. Хмельницький, вул. Свободи, 70, тел. (0382) 61-85-08, e-mail: eko.khm.adm@ukr.net).

Надіслати Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації копію цієї ухвали, копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Встановити Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації строк для подання письмових пояснень щодо позову - 15 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Встановити іншим учасникам справи строк для подання відповіді на письмові пояснення третьої особи - 5 днів з дня отримання таких пояснень.

Копію ухвали надіслати учасникам справи та Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя Є.В. Печений