Рішення № 137774591, 29.06.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 р. № 400/12880/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. у порядку письмового провадження розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ПІК ПК", вул. Київська, 279Б,м. Вознесенськ,Миколаївська обл., Вознесенський р-н,56507, до відповідачівПівденної митниці, вул. Маріупольська, 57А,м. Миколаїв,54017, Миколаївської митниці, вул. Маріупольська, 57А,м. Миколаїв,54017, провизнання протиправними та скасування рішення від 09.10.2025 №504070/2025/000004/3, карток відмови в прийняті митної декларації,

До Миколаївського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "ПІК ПК" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Миклаївської митниці (далі відповідач 1), Південної митниці Державної митної служби України (далі відповідач 2) та просить (з урахуванням уточнення позовних вимог):

- визнати протиправною та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Південної митниці Державної митної служби України від 09.10.2025 року №504070/2025/000004/3;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення Південної митниці Державної митної служби України від 11.08.2025 року № UA504070/2025/000018.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що вважає рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості та картку відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення протиправними. Так, позивачем подавалась митна декларація, відповідно до якої позивачем митна вартість товару була визначена за основним (першим) методом визначення митної вартості, який передбачений ст. 58 Митного кодексу України. Однак, не зважаючи на подання позивачем всіх передбачених Митним кодексом України документів, відповідачем винесено непоґрунтоване рішення про коригування митної вартості товарів. Просить задовольнити позов.

Ухвалою від 08.12.2025 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Від Південної митниці до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що оскаржувані рішення та картка відмови є правомірними. Так, декларантом не було подано документів, визначених частинами другою-третьою статті 53 Кодексу; не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. З урахуванням положень пункту 2 частини шостої статті 54 Кодексу у Митниці були правові підстави для відмови у визнанні заявленої декларантом за ЕМД від 08.08.2025 № UA504070/2025/201160 митної вартості товару і прийняття Рішення. 09.10.2025 митницею, з врахуванням відповідного Рішення Держмитслужби, було прийнято рішення про №UA504070/2025/000004/3, яке у встановленому порядку надіслано декларанту. Рівень митної вартості не змінився. В графі 33 рішення зазначено обґрунтовані причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд

ВСТАНОВИВ:

29.09.2022 року між компанією LINYI НЕМЕІ PLASTIC PRODUCTS CO., LTD (Китай) (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІК ПК» (Покупець) укладено контракт №РІС/РС29092022. За умовами якого на підставі інвойсу №НЕ241029 від 09.04.2025р. придбано чергову партію «мішків пакувальних».

Позивачем 08.08.2025р року подано до митниці електронну митну декларацію за №25UA504070201160U7 (ви. №13727) за якою митна вартість товару визначена за ціною договору. Для здійснення митного оформлення товару подано документацію перелік якої наведено ЕМД.

08.08.2025 року від відповідача надійшло електронне повідомлення: «У зв`язку з тим, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості та містять розбіжності, а саме:

- довідка про транспортні витрати від 23.07.2025 № 471457 не містить інформації щодо плати Експедитору, яка передбачена пунктом 4.2.8 та 4.3.4 договору транспортного експедирування від 30.01.2023 №300123 (далі - договір №300123 від 30.01.2023) та відповідно до Закону України від 1 липня 2004 року N 1955-IV "Про транспортно- експедиторську діяльність" та підпункту 8 пункту 29 Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 N 65 включаються до витрат, пов`язаних з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно- експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду)',

- відсутнє документальне підтвердження відсутності страхування оцінюваного товару (інформація щодо відсутності страхових витрат, зазначена у довідці про транспортні витрати від 23.07.2025 № 471457 не відповідає умовам пунктів 1.2 та 4.4.7 договору №300123 від 30.01.2023);

- договір №300123 від 30.01.2023 наданий не в повному обсязі, а саме відсутня Заявка передбачена розділом №3 «Оформлення заявки на перевезення» та пунктами 1.4, 4.3.2 цього договору;

- ціна товару, зазначена в експортній декларації від 05.06.2025 №421320250000128517за одиницю виміру не відповідає ціні, зазначеній у комерційному інвойсі від 09.04.2025 №НЕ241029;

- ціна товару, зазначена в калькуляції від 09.04.2025 № б/н відповідає ціні, зазначеній в комерційному інвойсі від 09.04.2025 №НЕ241029. Правильний розрахунок собівартості повинен компенсувати всі витрати та забезпечити прибуток. У калькуляції не враховано забезпечення прибутку, накладних витрат тощо..;

- прайс лист № б/н від 28.10.2024 не містить терміну дії та не вказано для яких саме умов поставки розрахована вказана у прайс листі ціна;

На підставі частини 3 статті 53 Митного кодексу України необхідно надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації щодо числових значень складової митної вартості (транспортування (експедиторської винагороди, страхування); договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів (договір транспортного експедирування від 30.01.2023 №300123 в повному обсязі); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги , прейскуранти, специфікації (прайс листи) виробника товару».

Позивачем 11.08.2025 року подано відповідачу повідомлення з поясненнями щодо кожного пункту повідомлення відповідача.

11.08.2025 року митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості №UA504070/2025/000003/l.

Не погодившись з даним рішенням позивачем направлено на адресу Державної митної служби України скаргу від 04.09.2025 року, за результатами розгляду якої оскаржуване рішення відповідача було скасовано та зобов`язано прийняти нове рішення.

Відповідачем винесено нове рішення про визначення митної вартості товарів за №504070/2025/000004/3, проте у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару за ЕМД від 08.08.2025р. №UA504070/2025/201160 відмовлено.

Вважаючи протиправним рішення відповідача та картку відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За приписами ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

За приписами положень статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Єдиними підставами, які надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Водночас, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.

Так, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598).

Отже, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів від 09.10.2025 року №504070/2025/000004/3 вказано, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В такому разі декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Надані позивачем документи не містять розбіжностей або ознак підробки.

Митниця не надала суду доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.

У оскаржуваних рішеннях відповідачем зазначено розбіжності, які, на його думку, ставлять під сумнів достовірність заявленої декларантом митної вартості та не дають можливості визнати заявлену митну вартість товарів.

Суд зазначає, що такі висновки відповідача не свідчать про наявність розбіжностей, які ставлять під сумнів правильність визначення митної вартості.

Натомість, доказами, що містяться в матеріалах справи, підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 26.03.2019 по адміністративній справі №814/921/17, від 04.09.2018 по справі №814/2659/16, по справі №814/3790/14, 814/1204/15, 814/1216/16, 814/1253/14 та багатьох інших, відповідно до якої, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому полягають такі розбіжності, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх застосування не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Таким чином, відповідачем безпідставно здійснено визначення митної вартості товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.

За таких обставин, враховуючи, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA504180/2025/000002/2 від 01.08.2025 та картку відмови № UA504180/2025/000013 від 01.08.2025.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 139 КАС України підлягає стягненню з відповідача на користь бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 4661,32 грн.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІК ПК" (вул. Київська, 279Б,м. Вознесенськ,Миколаївська обл., Вознесенський р-н,56507, ідентифікаційний код 41216749) до Південної митниці (вул. Маріупольська, 57А,м. Миколаїв,54017, ідентифікаційний код 44017652) Миколаївської митниці (вул. Маріупольська, 57А,м. Миколаїв,54017, ідентифікаційний код 44017652) про визнання протиправними та скасування рішення від 09.10.2025 №504070/2025/000004/3, карток відмови в прийняті митної декларації - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Південної митниці від 09.10.2025 №504070/2025/000004/3.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення Миколаївської митниці від 11.08.2025 №UА504070/2025/000018.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південної митниця (вул. Маріупольська, 57А,м. Миколаїв,54017, ідентифікаційний код 44017652) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПІК ПК" (вул. Київська, 279Б,м. Вознесенськ,Миколаївська обл., Вознесенський р-н,56507 ідентифікаційний код 41216749) судовий збір в сумі 4661,32 грн (чотири тисячі шістсот шістдесят одна гривня тридцять дві копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. С. Брагар