Рішення № 137774481, 23.06.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/15442/25

Провадження № 2/686/3037/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

23 червня 2026 року

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Чевилюк З.А.,

з участю секретаря Томашівської А.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому цивільну справу №686/15442/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором №C.20.981.78118 від 23.06.2017 року в розмірі 106012,58 грн. та судового збору 2422,40 грн.

23.06.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір №C.20.981.78118.

На виконання умов вищевказаного договору Акціонерним Товариством «Ідея Банк» свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю.

Відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

25.07.2023 року між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» було укладено Договір Факторингу №01.02 31/23, відповідно до якого АТ «Ідея Банк» відступило свої Права Вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло Право Вимоги за Первинними Договорами, в розмірі Заборгованостей Боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в Реєстрі Боржників. В тому числі за даним Договором Факторину ТОВ «Свеа Фінанс» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед АТ «Ідея Банк» за договором №C20.981.78118 від 23.06.2017 року.

Згідно розрахунку заборгованості по Кредитному договору №C20.981.78118 від 23.06.2017 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Свеа Фінанс» складає 106 012,58 грн., а саме:

1) Заборгованість за основним боргом - 36 386,36 грн.

2) Заборгованість за відсотками - 69 626,22 грн.

Неможливість досудового врегулювання спору зумовило звернення до суду з даним позовом.

Сторони до суду не з`явилися, повідомлялись про час та дату судового засідання в у встановленому законом порядку. Представник позивача подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала та наполягала на його задоволені. Заперечень щодо заочного розгляду справи не висловлено. Враховуючи викладене, суд ухвалив заочно розглянути справу та винести заочне рішення. Наслідки заочного розгляду роз`яснені та зрозумілі.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

23.06.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір №C.20.981.78118.

На виконання умов вищевказаного договору Акціонерним Товариством «Ідея Банк» свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю.

Відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

25.07.2023 року між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» було укладено Договір Факторингу №01.02 31/23, відповідно до якого АТ «Ідея Банк» відступило свої Права Вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло Право Вимоги за Первинними Договорами, в розмірі Заборгованостей Боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в Реєстрі Боржників. В тому числі за даним Договором Факторину ТОВ «Свеа Фінанс» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед АТ «Ідея Банк» за договором №C20.981.78118 від 23.06.2017 року.

Згідно розрахунку заборгованості по Кредитному договору №C20.981.78118 від 23.06.2017 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Свеа Фінанс» складає 106 012,58 грн., а саме: заборгованість за основним боргом - 36 386,36 грн.; заборгованість за відсотками - 69 626,22 грн.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в ч.1ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

При цьому, згідно з частиною 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина 2 статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про можливість стягнення з відповідача заборгованості за основним боргом 36 386,36 грн. та заборгованості по відсотках 69 626,22 грн.

Судові витрати підлягають стягненню на користь позивача з відповідача, відповідно до ст.141 ЦПК.

Керуючись ст.ст. 2,12,13,76,81,141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК, ст.ст.526, 599, 627, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію» суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (ЄДРПОУ 37616221, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.6) заборгованість за Договором №C.20.981.78118 від 23.06.2017 року у розмірі 106012,58 грн. та судовий збір 2422,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення може бути оскаржено за заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дати проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлено 26 червня 2026 року.

Суддя : Чевилюк З.А.