Ухвала суду № 137774450, 29.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/18951/24

У Х В А Л А

29 червня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 у справі №380/18951/24 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

на розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, задоволено повністю. Суд вирішив визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Львівської міської ради (пл. Ринок, буд. 1, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 26256622), яка полягає у ненаданні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в сумі 100000 гривень згідно з поданою заявою від 21.10.2019; зобов`язати виконавчий комітет Львівської міської ради (пл. Ринок, буд. 1, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 26256622) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) передбачену ухвалою Львівської міської ради №4520 від 23.04.2015 (зі змінами та доповненнями) одноразову матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в сумі 100000 гривень на підставі поданої ним заяви від 21.10.2019.

Зазначене рішення набрало законної сили 22.04.2025.

04.06.2026 від позивача за вх. №48176 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 року у справі №380/18951/24.

В обґрунтування поданої заяви покликається на те, що вищевказане рішення набрало законної сили, однак, незважаючи на відкриття виконавчого провадження, відповідач не виконує рішення суду, а позивач позбавлений альтернативних методів реалізації захищених судом інтересів окрім як шляхом встановлення судового контролю. Відповідач не виплатив заборгованість на підставі рішення суду, що потребує втручання суду. Просить заяву задовольнити.

Вирішуючи заяву позивача, суд керується такими мотивами.

Частиною 1 ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. ч. 2-4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

При цьому, суд наголошує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, насамперед, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, задоволено повністю. Суд вирішив визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Львівської міської ради (пл. Ринок, буд. 1, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 26256622), яка полягає у ненаданні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в сумі 100000 гривень згідно з поданою заявою від 21.10.2019; зобов`язати виконавчий комітет Львівської міської ради (пл. Ринок, буд. 1, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 26256622) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) передбачену ухвалою Львівської міської ради №4520 від 23.04.2015 (зі змінами та доповненнями) одноразову матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в сумі 100000 гривень на підставі поданої ним заяви від 21.10.2019.

Зазначене рішення набрало законної сили 22.04.2025 та на виконання якого видано виконавчий лист 30.10.2025.

18.12.2025 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано сторонам для відома та виконання.

Як вбачається зі змісту заяви, відповідач не виконує рішення суду, чим позивач позбавлений альтернативних методів реалізації захищених судом інтересів окрім як шляхом встановлення судового контролю.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, п. п. 24-27, від 13.06.2006, п. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України»№11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

У рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

З огляду на викладене, суд вправі вживати заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення строку для подання звіту щодо виконання рішення суду від 21.03.2025.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, виконавчим комітетом Львівської міської ради не виконано рішення суду у даній справі, чим порушило законні права позивача. Доказів поважності не виконання рішення суду відповідачем не надано.

З огляду на викладене, а також те, що виконавчим комітетом Львівської міської ради судове рішення, яке набрало законної сили, не виконане, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення місячного строку для подання звіту щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2025.

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що заява позивача про встановлення строку для подачі звіту про виконання рішення суду відповідно до ст.382 КАС України підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 287, 370, 372, 373, 382, КАС України, суд

У Х В А Л И В:

заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 у справі №380/18951/24 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задоволити.

Встановити судовий контроль за виконанням виконавчим комітетом Львівської міської ради рішення Львівського окружного адміністративного від 21.03.2025 у справі №380/18951/24.

Встановити виконавчому комітету Львівської міської ради строк для подання звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 у справі №380/18951/24 тривалістю 30 календарних днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Потабенко В.А.