Рішення № 137770630, 29.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року м. Київ справа №640/19288/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН Системс» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.11.2018р.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАН Системс" звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 07.11.2018 №5972615147 та №5982615147.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки контролюючого органу щодо завищення ним податкового кредиту є необгрунтованими, оскільки базуються виключно на інформації щодо діяльності контрагентів товариства, а саме порушенням ними обов`язків щодо подання податкової звітності, відсутністю або незначною кількістю працівників та основних фондів тощо. При цьому, позивач доводить, що в ході перевірки контролюючим органом не досліджувались господарські операції із спірними контрагентами на предмет їх реальності, належним чином не аналізувались первинні документи щодо виконання договорів, укладених позивачем із його контрагентами, процес транспортування, отримання та оприбуткування придбаних товарів від постачальників, подальше використанню цих товарів у господарській діяльності.

Таким чином позивач доводить, що висновки, викладені в акті перевірки, ґрунтуються виключно на наявній внутрішній інформації ДПС та припущеннях відносно юридичних осіб, з яким позивач перебував у договірних відносинах, наполягає, що всі господарські операції, на підставі яких було сформовано спірний податковий кредит фактично відбулись, та підтверджуються належним чином складеною первинною документацією, яку відповідач проігнорував під час перевірки.

За таких обставин позивач переконує, що податкове повідомлення-рішення складено безпідставно та має бути скасовано.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №640/19288/18 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу розподілено судді Кочановій П.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року суддею Кочановою П.В. прийнято до свого провадження адміністративну справу № 640/19288/18, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, надав відзив, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що, під час здійснення перевірки встановлені обставини, які у сукупності свідчать про наявність у первинних документах недостовірних відомостей про учасників поставок, фактичну неможливість виконання цих поставок, саме задекларованими контрагентами, спрямованості дій платника на отримання необґрунтованої податкової вигоди у вигляді зменшення бази оподаткування та, як результат, зменшення суми податків, що належить сплаті.

Фактично позивачем було проведено господарські операції з контрагентом шляхом формального складення первинних документів, які не супроводжувалися дійсним рухом активів у процесі виконання операцій саме з цими контрагентами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року замінено первісного відповідача Головне управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980), правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, б. 33/19, м. Київ, 04655, код ЄДРПОУ ВП: 44116011).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАН Системс», код ЄДРПОУ: 35001516, місцезнаходження: 04074, м. Київ, вул. Лугова, буд. 2, оф.4-11, зареєстровано у якості юридичної особи з 28.03.2007, з основним видом економічної діяльності, згідно КВЕД: 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього, інші види: 95.12 Ремонт обладнання зв`язку, 46.66 Оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткованням, 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем, 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення, 33.13 Ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устатковання, 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання, 62.02 Консультування з питань інформатизації, 62.03 Діяльність із керування комп`ютерним устаткованням, є платником ПДВ з 16.04.2007, перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві (Правобережна ДПІ).

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва у справі №760/6919/16-к від 01.08.2016, винесеною за клопотанням слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області, в межах матеріалів кримінального провадження № 12015000000000630 від 08.12.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, було задоволено клопотання та надано дозвіл на проведення у кримінальному провадженні № 12015000000000630 позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України у тому числі, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН Системс».

На підставі наказу від 03.05.2018 №14790, відповідно до приписів п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI, зі змінами та доповненнями, у зв`язку із надходженням ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 у справі №760/6919/16-к, винесеної в рамках кримінального провадження від 08.12.2015 № 12015000000000630 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст. 209, ч.3 ст. 212, ч.4 ст.190, ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, у період з 12.10.2018 по 24.05.2018 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ЛАН Системс» з метою дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Акротус-Систем» (код ЄДРПОУ: 39474962), ТОВ «Арнад плюс» (код ЄДРПОУ: 397559943), ТОВ «Ренесанс Славія Інвестмент» (код ЄДРПОУ: 32852075), ТОВ «Драйв Денс Київ» (код ЄДРПОУ: 35997875), ТОВ «ТІК Енергія» (код ЄДРПОУ: 36424719), ТОВ «Біо Плюс» (код ЄДРПОУ:36586825), ТОВ «Світ Фуд» (код ЄДРПОУ: 38864306), ТОВ «Металлсервіс Україна» (код ЄДРПОУ:38946535), ТОВ «Фондор Груп» (код ЄДРПОУ: 39161539), ТОВ «СТ Мідл» (код ЄДРПОУ: 39165685), ТОВ «Гран Бутік» (код ЄДРПОУ:39721811), ТОВ «Арабікус» (код ЄДРПОУ: 39795071), ТОВ «Барбадос ЛТД» (код ЄДРПОУ: 39861332), ТОВ «Бром форс» (код ЄДРПОУ: 39879596), ТОВ «Інтер Технолоджі» (код ЄДРПОУ: 39931839), ТОВ «Елістар Компані» (код ЄДРПОУ: 39931996), ТОВ «Марино Торг» (код ЄДРПОУ: 39882792), ТОВ «Домініка Трейд» (код ЄДРПОУ: 39883204), ТОВ «ТОВ «Бурж Ком» (код ЄДРПОУ: 39936470), ТОВ «Бурбон Трейд» (код ЄДРПОУ: 39941606), ТОВ «Вендер Проджект» (код ЄДРПОУ: 39401391), ТОВ «Коралсіті» (код ЄДРПОУ: 39472352), ТОВ «ВТК Сиріус» (код ЄДРПОУ: 39707891), ТОВ «Мол грант» (код ЄДРПОУ: 39832034), ТОВ «Мідленд Інвест» (код ЄДРПОУ: 39852129), ТОВ «Гард Комьюніті» (код ЄДРПОУ: 39843662), ТОВ «Білд Комьюніті» (код ЄДРПОУ: 39873730), ТОВ «ТОВ «Бест Комьюніті» (код 39873877), ТОВ «КОНСАЛТКОМ» (код 39932853), ТОВ «Пенсі Груп» (код 39932921), ТОВ «Макао Союз» (код ЄДРПОУ: 39938750), ТОВ «Ареал Софт Груп» (код 39954814), ТОВ «Компанія «Інвест Гарант» (код ЄДРПОУ: 40136254), ТОВ «Кортес-плюс» (код ЄДРПОУ: 39710362), ТОВ «Форест-таун 2015» (код ЄДРПОУ: 39882090), ТОВ «Олмофо» (код ЄДРПОУ: 39930086), ТОВ «Профбудкомплекс» (код 40028021), ТОВ «ЄС «Європейська будівельно-фасадна компанія» (код ЄДРПОУ: 36850050), ТОВ «ЕНКОД КОНСТРАКШН» (код ЄДРПОУ: 39237361); ТОВ «ТК Спектр» (код ЄДРПОУ: 39730370), ТОВ «Фреш продакшн» (код ЄДРПОУ: 38799709),ТОВ «Маджестик Лайн» (код ЄДРПОУ: 38952491), ТОВ «Анадора» (код ЄДРПОУ: 39937233), ТОВ «Сафарс» (код ЄДРПОУ: 39937516), ТОВ «Альтерсвіфт» (код ЄДРПОУ: 39832055), ТОВ «Врожай 2015» (код ЄДРПОУ: 39983410), ТОВ «Стандарт промбуд» (код ЄДРПОУ: 40047395), TOB «РЗХ ЛІМ1ТЕД» (код ЄДРПОУ: 39526198), ТОВ «Малаві» (код ЄДРПОУ: 39861589), ТОВ «Наполі Груп» (код ЄДРПОУ: 39865997), ТОВ «Багіра Фінанс» (код ЄДРПОУ: 3875073і), TOB «ІК «Дельта» (код ЄДРПОУ: 39623466), ТОВ «Голд Трейд» (код ЄДРПОУ: 39279857), ТОВ «Шериф комфорт» (код ЄДРПОУ: 39735866), ТОВ «Сурінам плюс» (код ЄДРПОУ: 39861463), ТОВ «Промомаркетгруп» (код ЄДРПОУ: 39276264), ТОВ «БЮ «Нові Горизонти» (код ЄДРПОУ: 39387168), ТОВ «НОВА ПЕРСПЕКТИВА-2015» (код ЄДРПОУ: 39816164), ТОВ« 1нгер буд» (код ЄДРПОУ: 39452095), ТОВ «Будівельні технології «Кразбуд» (код ЄДРПОУ: 39323036), ТОВ «Інтербілд Комьюніті» (код ЄДРПОУ: 39932429), ТОВ «Ека Строй Плюс» (код ЄДРПОУ: 38637567), ТОВ «Підлога- Бетон» (код ЄДРПОУ: 37909981), ТОВ «Біз-лайн» (код ЄДРПОУ: 39621563), ТОВ «ТД «Метрокепітал Груп» (код ЄДРПОУ: 37354392), ТОВ «Сільник» (код ЄДРПОУ: 37692894), ТОВ «Фоса-Інтернейшнл» (код ЄДРПОУ: 38380067), ТОВ «ПАНОРАМА-СКАЙ» (код ЄДРПОУ: 39343141), ТОВ «Омелюх груп» (код ЄДРПОУ: 39343995), ТОВ «БК «Профбуд-2015» (код ЄДРПОУ: 39669448), ТОВ «Гранді плюс» (код ЄДРПОУ: 39962762), ПП «БУДПОСТАЧ-ЗАКАРПАТТЯ» (код ЄДРПОУ: 37858019), ТОВ «САЛЕС ЛТД» (код ЄДРПОУ: 39420964), ТОВ «АРГЕНТО УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ: 39621144), ТОВ «АЛТІМА ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ: 39870310), ТОВ «КОНТИНЕНТ ДК» (код ЄДРПОУ: 38387020), ТОВ «НУБІРОМ» (код ЄДРПОУ: 39267705), TOB «АСТОР АГРОТРЕЙД» (код ЄДРПОУ: 39590404), ТОВ «Ковад-Проммонтаж» (код ЄДРПОУ: 34688267) за період з 01.01.2014 по 29.07.2016, за результатами якої складено Акт від 12.10.2018 № 988/26-15-14-07-02-18.

У висновках вказаного Акту зазначено про встановлення порушень ТОВ «ЛАН Системс»: п. 44.1, п. 44.2 ст.44, п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 26983 грн., у т.ч. за 2015 рік на 23097 грн., за 2016 рік 3886 грн., а також п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 29981 грн., у т.ч. за жовтень 2015 року на суму 1381 грн., за листопад 2015 року на суму 21178 грн., за грудень 2015 року на суму 6208 грн., за червень 2016 року на суму 1214 грн.

Позивач переконує у безпідставності вказаних висновків тією обставиною, що під час здійснення перевірки ГУ ДФС не було проаналізовано первинну документацію, на підставі якої було сформовано показники податкової звітності.

З метою підтвердження правомірності визначення податкового кредиту позивачем надано суду копії первинної документації, за наслідком аналізу якої судом встановлено наступне.

27.10.2015 між позивачем (замовник) та ТОВ «МАЛАВІ» (постачальник) було укладено Договір поставки № 1, за умовами якого постачальник зобов`язується здійснити поставку комунікаційного обладнання (товар), на умовах, визначених цим Договором та згідно Додатку № 1 до Договору, а замовник зобов`язується прийняти і здійснити оплату за поставлений товар в порядку, передбаченому цим Договором (п.п. 1.1).

Загальна сума Договору складається з вартості Товару, визначеного Додатком № 1 до цього Договору та становить 8289,54 грн., у т.ч. ПДВ 1381,59 грн. (п.п. 2.1); оплата здійснюється у розмірі 100% повної вартості товару згідно п. 2.1 цього Договору на протязі 10 календарних днів з моменту поставки товару.

Додатком № 1 до цього Договору є Специфікація товару, вартість якого складає 8289,54 грн., в т.ч. ПДВ 1381,59 грн.

На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано рахунок-фактуру № МВ00000111 від 27.10.2015 на загальну суму 8289,54 грн., у т.ч. ПДВ 1381,59 грн., видаткову накладну № МВ0000108від 28.10.2015 на загальну суму 8289,54 грн., у т.ч. ПДВ 1381,59 грн., довіреність на отримання товару № 147 від 27.10.2015, платіжне доручення № 1241 від 02.11.2015 на оплату товару на загальну суму 8289,54 грн., у т.ч. ПДВ 1381,59 грн., оборотно-сальдову відомість по рахунку 281 за 2015 рік, картку рахунку 281 за 2015 рік, податкову накладну № 111 від 28.10.2015, видаткову накладну № РН-0000154 від 07.12.2015 на загальну суму 9752,40 грн., у т.ч. ПДВ 1625,40 грн., Довіреність № 90-14 від 21.12.2014.

03.11.2015 між позивачем (замовником) та ТОВ «ІНТЕР ТЕКНОЛОДЖІ» (постачальник), було укладено Договір поставки № 1, за умовами якого постачальник зобов`язується здійснити поставку комунікаційного обладнання (товар), на умовах, визначених цим Договором та згідно Додатку № 1 до Договору, а замовник зобов`язується прийняти і здійснити оплату за поставлений товар в порядку, передбаченому цим Договором (п.п.1.1 Договору).

Загальна сума Договору складається з вартості Товару, визначеного Додатком № 1 до цього Договору та становить 3343,68 грн., у т.ч. ПДВ 557,28 грн. (п.п. 2.1); оплата здійснюється у розмірі 100% повної вартості товару згідно п. 2.1 цього Договору на протязі 10 календарних днів з моменту поставки товару.

Додатков № 1 до цього Догвору є Специфікація товару, вартість якого складає 3343,68 грн., в т.ч. ПДВ 557,28 грн.

04.11.2015 між позивачем (замовник) та ТОВ «ІНТЕР ТЕКНОЛОДЖІ» (постачальник), було укладено Договір поставки № 2, за умовами якого постачальник зобов`язується здійснити поставку комунікаційного обладнення (товар), на умовах, визначених цим Договором та згідно Додатку № 1 до Договору, а замовник зобов`язується прийняти і здійснити оплату за поставлений товар в порядку, передбаченому цим Договором (п.п.1.1 Договору).

Загальна сума Договору складається з вартості Товару, визначеного Додатком № 1 до цього Договору та становить 80469,30 грн., у т.ч. ПДВ 13411,55 грн. (п.п. 2.1); оплата здійснюється у розмірі 100% повної вартості товару згідно п. 2.1 цього Договору на протязі 10 календарних днів з моменту поставки товару.

Додатком № 1 до цього Догвору є Специфікація товару, вартість якого складає 80469,30 грн., у т.ч. ПДВ 13411,55 грн.

На підтвердження здійснення господарських операцій із цим контрагентом за Договорами № 1 та № 2 позивачем надано рахунок-фактуру №ІЖ00000176 від 04.11.2015 на загальну суму 80469,30 грн., у т.ч. ПДВ 13411,55 грн., видаткову накладну №ІЖ00000175 від 14.11.2015 на загальну суму 80469,30 грн., у т.ч. ПДВ 13411,55 грн., довіреність на отримання товару № 163 від 11.11.2015, платіжне доручення на оплату товару № 1266 від 12.11.2015 на загальну суму 80469,30 грн., у т.ч. ПДВ 13411,55 грн., оборотно-сальдові відомості по рахунку 281 за 2015 рік, картки рахунку 281 за 2015 рік, податкову накладну № 1 від 04.11.2015 на загальну суму 3343, 68 грн. у т.ч. ПДВ 557,28, На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано рахунок-фактуру №ІЖ00000008 від 03.11.2015 на загальну суму 3343,68 грн., у т.ч. ПДВ 557,28 грн., видаткову накладну №ІЖ00000008 від 04.11.2015 на загальну суму 3343,68 грн., у т.ч. ПДВ 557,28 грн., довіреність на отримання товару № 154 від 03.11.2015, платіжне доручення на оплату товару № 1258 від 10.11.2015 на загальну суму 3343,68 грн., у т.ч. ПДВ 557,28 грн., податкову накладну № 53 від 11.11.2015 на загальну суму 80469,30 грн., у т.ч. ПДВ 13411,55 грн., видаткову накладну № РН-0000141 від 04.11.2015 на загальну суму 4179,60 грн., у т.ч. ПДВ 696,60 грн., довіреність на отримання товару № 641 від 03.11.2015, видаткову накладну № РН-0000143 від 12.11.2015 на загальну суму 23500,00 грн., у т.ч. ПДВ 3916,67 грн., Довіреність на отримання товару № 865340 від 10.11.2015, видаткову накладну № РН-0000145 від 18.11.2015 на загальну суму 97530,00 грн., у т.ч. ПДВ 16255,00 грн., Довіреність на отримання товару № QS000000254 від 17.11.2015.

11.11.2015 між позивачем (замовник) та ТОВ «СУРІНАМ ПЛЮС» (постачальник) було укладено Договір поставки № 1, за умовами якого постачальник зобов`язується здійснити поставку комунікаційного обладнання (товар), на умовах, визначених цим Договором та згідно Додатку № 1 до Договору, а замовник зобов`язується прийняти і здійснити оплату за поставлений товар в порядку, передбаченому цим Договором (п.п.1.1 Договору).

Загальна сума Договору складається з вартості Товару, визначеного Додатком № 1 до цього Договору та становить 19535,60 грн., у т.ч. ПДВ 3225,60 грн. (п.п. 2.1); оплата здійснюється у розмірі 100% повної вартості товару згідно п. 2.1 цього Договору на протязі 10 календарних днів з моменту поставки товару.

Додатком № 1 до цього Договору є Специфікація товару, вартість якого складає 19353,60 грн., в т.ч. ПДВ 3225,60 грн.

На підтвердження здійснення господарських операцій за цим Договором позивачем надано: рахунок-фактуру № СА00000051 від 11.11.2015 на загальну суму 19353,60 грн., у т.ч. ПДВ 3225,60 грн., видаткову накладну № СА00000018 від 19.11.2015 на загальну суму 19353,60 грн., у т.ч. ПДВ 3225, 60 грн., Довіреність на отримання товару № 166 від 19.11.2015, платіжне доручення № 1279 від 20.11.2015 на суму 19353,60 грн., у т.ч. ПДВ 3225,60 грн., оборотно-сальдову відомість по рахунку 281 за 2015 рік, картку рахунку № 281 за 2015 рік, податкову накладну № 13 від 19.11.2015 на загальну суму 19353,60 грн., у т.ч. ПДВ 3225,60 грн., видаткову накладну № РН-0000149 від 25.11.2015 на загальну суму 24192,00 грн., у т.ч. ПДВ 4032,00 грн., Довіреність на отримання товару № 2891 від 25.11.2015.

26.11.2015 між позивачем (замовник) та ТОВ «БРОМ ФОРС» було укладено Договір поставки № 1, за умовами якого постачальник зобов`язується здійснити поставку комунікаційного обладнання (товар), на умовах, визначених цим Договором та згідно Додатку № 1 до Договору, а замовник зобов`язується прийняти і здійснити оплату за поставлений товар в порядку, передбаченому цим Договором (п.п.1.1 Договору).

Загальна сума Договору складається з вартості Товару, визначеного Додатком № 1 до цього Договору та становить 23899,20 грн., у т.ч. ПДВ 3983,20 грн. (п.п. 2.1); оплата здійснюється у розмірі 100% повної вартості товару згідно п. 2.1 цього Договору на протязі 10 календарних днів з моменту поставки товару.

Додатком № 1 до цього Договору є Специфікація товару, вартість якого складає 23899,20 грн., в т.ч. ПДВ 3983,20 грн.

На підтвердження здійснення господарських операцій за цим Договором позивачем надано: рахунок-фактуру №БУ00000088 від 26.11.2015 на загальну суму 23899,20 грн., у т.ч. ПДВ 3983,20 грн., видаткову накладну№БУ00000088 від 26.11.2015 на загальну суму 23899,20 грн., у т.ч. ПДВ 3983,20 грн., Довіреність на отримання товару № 175 від 26.11.2015, платіжне доручення № 1281 від 27.11.2015 на суму 23899,20 грн., у т.ч. ПДВ 3983,20 грн.

30.11.2015 між позивачем (замовник) та ТОВ «БРОМ ФОРС» було укладено Договір поставки № 1, за умовами якого постачальник зобов`язується здійснити поставку комунікаційного обладнання (товар), на умовах, визначених цим Договором та згідно Додатку № 1 до Договору, а замовник зобов`язується прийняти і здійснити оплату за поставлений товар в порядку, передбаченому цим Договором (п.п.1.1 Договору).

Загальна сума Договору складається з вартості Товару, визначеного Додатком № 1 до цього Договору та становить 37248,00 грн., у т.ч. ПДВ 6208,00 грн. (п.п. 2.1); оплата здійснюється у розмірі 100% повної вартості товару згідно п. 2.1 цього Договору на протязі 10 календарних днів з моменту поставки товару.

Додатком № 1 до цього Договору є Специфікація товару, вартість якого складає 37248,00 грн., в т.ч. ПДВ 6208,00 грн.

На підтвердження здійснення господарських операцій за цим Договором позивачем надано: рахунок-фактуру №БУ00000150 від 01.12.2015 на загальну суму 37248,00 грн., у т.ч. ПДВ 6208,00 грн., видаткову накладну№БУ00000129 від 01.12.2015 на загальну суму 37248,00 грн., у т.ч. ПДВ 6208,00 грн., Довіреність на отримання товару № 179 від 01.12.2015, платідне доручення № 1292 від 07.12.2015 на суму 37248,00 грн., у т.ч. ПДВ 6208,00 грн., оборотно-сальдові відомості по рахунку 281 за 2015 рік, картки рахунку 281 за 2015 рік, податкову накладну № 61 від 26.11.2015 на загальну суму 23899,20 грн., у т.ч. ПДВ 3983,20 грн., податкову накладну № 1 від 01.12.2015 на загальну суму 37248,00 грн., у т.ч. ПДВ 6208,00 грн., видаткову накладну № РН-0000151 від 26.11.2015 на загальну суму 29874,00 грн., у т.ч. ПДВ 4979,00 грн., довіреність на отримання товару № 525 від 26.11.2015, Акт № ОУ-0000243 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.12.2015, Акт № ОУ-0000044 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 05.04.2016, рахунок-фактуру № ПУ000000186 від 01.06.2016 на загальну суму 7284,48 грн., у т.ч. ПДВ 1214,08 грн., довіреність № 95 від 01.06.2016, платіжне доручення № 1523 від 13.06.2016 на загальну суму 7284,48 грн., у т.ч. ПДВ 1214,08 грн., оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 за 2016 рік, картку рахунку 281 за 2016 рік, податкову накладну № 31 від 01.06.2016 на загальну суму 7284,48 грн., у т.ч. ПДВ 1214,08 грн., видаткову накладну № РН-0000097 від 01.06.2016 із широкою номенклатурою товару на загальну суму 2290704,00 грн., у т.ч. ПДВ 381784,00 грн., Довіреність на отримання товару № 1133 від 31.05.2016, сертифікат відповідності товару Серія ВГ, зареєстрована в реєстрі за № UA1.177.0011801-16, сертифікат відповідності товару Серія ВГ, зареєстрована в реєстрі за № UA1.177.0011008-13, Сертифікат відповідності товару Серія ГЕ зареєстрована в реєстрі за № UA1.161.0081504-11, Додаток до сертифікату відповідності Серія ГЕ № UA1.161.0081504-11 від 24.06.2011, Сертифікат відповідності товару Серія ВГ зареєстрована в реєстрі за № UA1.161.0167947-13, Додаток до цього Сертифікату Серія ГЕ № UA1.161.0167947-13, Сертифікат відповідності товару Серія ВГ зареєстрована в реєстрі за № UA1.161.0167943-13, Додаток до цього Сертифікату Серія ГЕ № UA1.161.0167943-13, картку № 00410 Складського обліку матеріалів за формою № М-12, картку № 2265 Складського обліку матеріалів за формою № М-12, картку № 2095 Складського обліку матеріалів за формою № М-12, картку № 01073 Складського обліку матеріалів за формою № М-12, картку № 01931 Складського обліку матеріалів за формою № М-12, картку № 01481 Складського обліку матеріалів за формою № М-12, картку № 3257 Складського обліку матеріалів за формою № М-12, картку № 00247 Складського обліку матеріалів за формою № М-12, картку № 3515 Складського обліку матеріалів за формою № М-12, АКТ № НП/2-0357333 здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 790,00 грн., ПДВ 131,67 грн., експрес накладну 59000145982189, АКТ № НП/2-0181461 здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 80,00 грн., ПДВ 13,33 грн., експрес накладну 59000185271253, Запит до ТОВ «АШАН Україна ГІПЕРМАРКЕТ» вих. № 267/070916-16 від 07.09.2016 щодо наявності та працездатності обладнання, відповідь на запит від ТОВ «АШАН Україна ГІПЕРМАРКЕТ», якою підтверджено наявність та працездатність обладнання, Запит до ПАТ «ГІДРОСІЛА» вих. № 267/070916-14 від 07.09.2016 щодо наявності та працездатності обладнання», відповідь на запит від ПАТ «ГІДРОСІЛА», якою підтверджено наявність та працездатність обладнання, Запит до ПАТ «Київобленерго» вих.№ 267/070916-15 від 07.09.2016 щодо наявності та працездатності обладнання», відповідь на запит від ПАТ «ГІДРОСІЛА», якою підтверджено наявність та працездатність обладнання, Запит до ТОВ «Ядзакі Україна» вих.№ 267/070916-12 від 07.09.2016 щодо наявності та працездатності обладнання», відповідь на запит від ТОВ «Ядзакі Україна», якою підтверджено наявність та працездатність обладнання.

Згідно з матеріалами справи, всі означені документи було надано позивачем у відповідь на Запит № 1 від 12.10.2018 в рамках проведення документальної позапланової виїзної перевірки, призначеної Наказом № 14790 від 03.10.2018.

На підставі означеного Акту перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.11.2018 № 5972615147, яким товариству, за порушення п.п. 44.1, п.44.2 ст.44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України збільшено зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 26983 грн., а також застосовано штрафну санкцію у розмірі 971,5 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 07.11.2018 № 5982615147, яким товариству, за порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України збільшено зобов`язання з податку на додану вартість на суму 29981 грн., а також застосовано штрафну санкцію у сумі 7495,25 грн.

Означені висновки Акту ґрунтуються на тому, що відповідно до інформації, наявної у податкового органу, позивачем сформовано податковий кредит із контрагентами, у яких відсутні основні засоби, достатня кількість трудових ресурсів, та стосовно яких неможливо встановити ланцюг постачання товару, який вподальшому реалізовано позивачу, при цьому, взято до уваги, що контрагенти ТОВ «ЛАН Системс» є фігурантами кримінального провадження, що, за переконанням останнього, вказує на документальне оформлення операцій при їх фактичному невиконанні.

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем рішеннями та результатами перевірки, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 ПК України).

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За змістом пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, у тому числі, придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із пунктом 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України ).

При цьому, згідно із пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Отже, право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 ПК України, зареєстрована та підписана уповноваженою особою.

Згідно із пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частини першої статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Наявність первинних документів, що посвідчують договірні відносини позивача з контрагентом та документи, складені у зв`язку з виконанням умов договору, зокрема, акти надання послуг, податкові накладні.

Разом з тим, після дослідження взаємовідносин платника податків з його контрагентом контролюючий орган дійшов висновку про неможливість виконання робіт (надання послуг) за вищевказаними документами, оскільки правочини між ТОВ «Луксмі» та ТОВ «Форест-Таун 2015» здійснено на його думку без мети настання реальних наслідків, а оформлення первинних документів відбувалося з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій.

Оцінюючи такі доводи відповідача, суд зазначає, що надані позивачем до матеріалів справи первинні документи відповідають положенням законодавства та містять обов`язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому мають юридичну силу та підтверджують рух активів, зміну зобов`язань та капіталу позивача. Окрім того, відповідачем не підтверджено факту відсутності у позивача бухгалтерських та інших фінансово-господарських документів, оформлених відповідно до вимог чинного законодавства, що не доводить його позиції та доводів, викладених як у відзиві на позовну заяву, так і в апеляційній скарзі.

Відповідачем не подано суду доказів, які однозначно свідчили б про одержання від платника документів з порушенням вимог законодавства, підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність позивача як платника податків. Не доведено також, що на момент вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, що останній не був зареєстрований у встановленому законом порядку.

Позиція відповідача ґрунтується лише на аналізі інформації по контрагентам позивача - ТОВ «МАЛАВІ», ТОВ «СУРІНАМ ПЛЮС», ТОВ «ІНТЕР ТЕКНОЛОДЖІ», ТОВ «БРОМ ФОРС», ТОВ «ПРОФБУДКОМПЛЕКС», водночас контролюючий орган не враховує первинних документів, наданих до матеріалів справи.

При цьому суд звертає увагу, що платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Аналогічних висновків дійшов Європейський суд з прав людини у справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» від 18.03.2010 року (заява №6689/03), де зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника з тим, щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції.

Таким чином, позивач не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як і не може нести відповідальність за неподання контрагентом первинних документів. У разі якщо контрагентом допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків.

Така ж правова позиція підтримана Верховним судом у постановах, зокрема, від 24.01.2018 року у справі №824/942/13, від 14.03.2018 року у справі №803/1198/16.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Про фіктивність господарських операцій може свідчити невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковість здійснених операцій.

Сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.

Збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.

Інформація про контрагентів позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДФС може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє.

За умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.07.2024 року у справі №440/2167/19.

Суд звертає увагу, що наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів платника податків, в яких не винесено вироку суду в кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, в силу приписів КАС України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Суд також вважає за необхідне наголосити на тому, що згідно із вимогами цивільного та податкового законодавства існує «презумпція правомірності правочину» (ст.204 ЦК України) та «презумпція правомірності рішень платника податку» (пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України), а відповідно до ст.61 Конституції України, юридична відповідальність особи має виключно «індивідуальний характер». Тобто, якщо контрагент позивача не виконав своїх податкових зобов`язань, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, і платник податків, в свою чергу, в даному випадку, не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При чому, одночасно також слід зазначити й про той факт, що вищенаведені висновки повністю узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними зокрема, в постановах від 10.04.2020 р. (справа №440/1082/19), від 17.03.2020 р. (справа №812/9439/13а), від 12.06.2022 р. (справа №520/2388/20), від 05.10.2022 р. (справа №640/1269/19), від 01.02.2023 р. (справа №300/1753/21), від 19.06.2023 р. (справа №810/1577/17).

Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

У відповідності до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.2. ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пункт 78.1 ст. 78 ПК визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової виїзної перевірки.

У відповідності до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з визначених обставин, зокрема, отримано рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

За своїм характером призначення документальної позапланової перевірки на підставі рішення суду може розцінюватися як заходи забезпечення кримінального провадження, а також як специфічна слідча (розшукова) дія (ст.ст.91, 92, 93 КПК України).

Відсутність узгодженого процесуального порядку проведення документальних позапланових перевірок в кримінальному провадженні призводить до різного порядку призначення та проведення таких перевірок і як наслідок до різних правових наслідків їх застосування, що перед усім вказує на доцільність визначення документальної перевірки в системі слідчих дій передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, як самостійної дії.

Проведення перевірки податковим органом в межах кримінальної справи на виконання ухвали зокрема слідчого судді, є самостійною підставою її проведення, результати якої є доказом в кримінальному провадженні.

Сплив строку дії ухвали постановленої в порядку кримінально-процесуального законодавства для забезпечення кримінального провадження в частині збирання доказів, свідчить про припинення дії такої для осіб, яких вона стосувалась і вчинення будь-яких дій на реалізацію такої, поза межами строку у ній зазначеному, не має правових підстав.

У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 164 Кримінального кодексу України строк дії ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали.

Суд зазначає, що наявними матеріалами справи підтверджується, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва Демидовської А.І. від 01 серпня 2016 року у справі №760/6919/16-к (провадження №1-кс/760/10651/16), винесеної в рамках кримінального провадження від 08 грудня 2015 року №120150000000000630 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 205, частиною 3 статті 209, частиною 3 статті 212, частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України надано дозвіл на проведення у кримінальному провадженні №120150000000000630 позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України, зокрема і позивача, при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з означеними контрагентами.

Як роз`яснено колегією суддів Київського апеляційного адміністративного суду у постанові від 19 вересня 2018 року №826/5021/17, поняття «надати дозвіл на проведення перевірки» податковим органом, не є тотожним поняттю «призначити перевірку» судом.

Таким чином, за відсутності рішення суду (слідчого судді) саме про призначення перевірки, призначення її наказом керівника контролюючого органу відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є безпідставним, оскільки його норма однозначно регламентує обставини, за яких може бути здійснена перевірка, а саме таку перевірку перш за все повинен призначити суд, постановивши відповідне рішення про призначення перевірки.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 19 квітня 2017 року по справі №К/800/29416/16 та від 17 травня 2017 року по справі №К/800/25377/16.

Водночас, ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва у справі № 760/6919/16-к, якою надано дозвіл на проведення у кримінальному провадженні № 12015000000000630 позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України в тому числі позивача була винесена 01.08.2018.

Таким чином, термін дії вказаної ухвали становив один місяць з моменту її постановлення та на момент винесення наказу про проведення документальної позапланової перевірки (03.10.2018) закінчився, а отже проведення перевірки поза межами строку дії вказаної ухвали є протиправним.

Аналогічна правова позиція викладена також Верховним Судом у постанові від 28.08.2018 по справі № 812/1212/17.

Крім того, в резолютивній частині ухвали по справі № 760/6919/16-к від 01.08.2016 вказано, що тривалість проведення вказаної позапланової документальної перевірки за даною ухвалою не повинна перевищувати строку, визначеного п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України.

Так, п. 82.2. ст.82 Податкового кодексу України визначено, що тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позапланова документальна перевірка є протиправною та такою, що нівелює її результати.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 01.08.2016 №760/6919/16-к скасована ухвалою Київського апеляційного суду від 19.12.2018.

Європейський суд з прав людини наголошує на необхідності реалізації принципу правової визначеності між платником податку та органом фіскальної служби, який здійснює адміністрування та контроль за сплатою податків та зборів таким платником податків, що відповідає прогнозованості діяльності суб`єкта владних повноважень. Рішення та дії контролюючого органу мають відповідати вимогам закону, й цілком закономірним та очікуваним є сподівання особи на дотримання контролюючим органом цієї вимоги. У разі, якщо особа постраждала від неправомірного рішення та дій контролюючого органу, особа має бути поновлена в своїх порушених правах судом відповідно до положень ст. 13 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України згідно із ст. 9 Конституції України зазначене є «правомірним очікуванням» в світлі практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки суд прийшов до висновку про протиправність призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЛАН Системс», оформленої протиправно сформованим Наказом від 03.10.2018 №14790 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЛАН Системс»», то на переконання суду, це є достатньою підставною для визнання протиправними її правових наслідків, зокрема, податкових повідомлень рішень Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 07.11.2018 № 5982615147, № 5972615147.

Разом з тим, оскільки судом встановлені порушення під час призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, що мають наслідком визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, то суд не надає оцінку виявлених порушень податкового законодавства, зафіксованих в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 26.10.2018 №280/26-15-14-07-02-10/35001516.

Додатково до наведеного, суд при вирішенні даної справи враховує правові висновки Верховного Суду, наведені в постанові від 13.11.2018 у справі №812/963/16. Так, Верховний Суд вказав, що проведення перевірки податковим органом в межах кримінальної справи на виконання ухвали слідчого судді є самостійною підставою її проведення відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, результати якої є доказом у кримінальному провадженні.

Конкуренція між пріоритетом вирішення кримінальної справи над податковим спором і навпаки існувала із самого початку унормування фінансових правовідносин.

Так, пунктом 36 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» передбачено, що у разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України, «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17.07.2015 № 655-8 і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов`язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення - рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

До запровадження наведених норм, діяли положення пункту 86.9 статті 86 ПК України, які були чинними у періоди за який здійснюється перевірка, якими передбачалось, що у разі якщо грошове зобов`язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

Загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення - рішення.

За положеннями підпункту 102.2.2 пункту 102.2 статі 102 ПК України, грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо посадову особу платника податків засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов`язання або у кримінальному проваджені винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Враховуючи наведене, Верховний Суд встановив, що органи податкової служби не мають права виносити податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили відповідним рішенням в кримінальній справі, якщо грошове зобов`язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази набрання законної сили відповідним рішенням в кримінальній справі № 760/6919/16-к, що на думку суду, додатково до наведеного вище доводить передчасність та протиправність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень у цій справі, в частині перевірки проведеної на виконання ухвали слідчого судді в межах кримінального провадження.

В свою чергу, невиконання податковим органом порядку проведення документальної позапланової перевірки призводить до порушення відповідачем способу реалізації владних управлінських функцій та відсутності правових наслідків такої перевірки, що в свою чергу свідчить про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідком здійснення протиправної податкової перевірки платника податків.

Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.

Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення заявлених вимог. Натомість доводи відповідача по суті спору не свідчать про законність вчинених ним дій, за наслідком яких було прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з підстав, викладених у його мотивувальній частині.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2795 від 16.11.2018 на суму 1921,00 грн., оскільки позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у розмірі 1921,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241 - 246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН Системс» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.11.2018р. - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 07.11.2018 №5972615147 та №5982615147.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН Системс», код ЄДРПОУ: 35001516, місцезнаходження: 04074, м. Київ, вул. Лугова, буд. 2, оф.4-11 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04655, м.Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 29 червня 2026 року.

Суддя Кочанова П.В.