Ухвала суду № 137770473, 29.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 червня 2026 року м. Київ № 320/26892/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368), при застосуванні обмежувальних коефіцієнтів з 01.01.2025 щодо розміру пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.25 № l «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»;

зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368) здійснити з 01.01.2025 перерахунок та виплату призначеної пенсії виходячи з 90 відсотків від заробітної плати вказаної у довідці Офісу Генерального прокурора від 22.05.2020 за № 21-1050зп, без обмеження її максимальною величиною бази нарахування єдиного соціального внеску, без обмеження пенсії максимальним розміром, без застосування обмежувальних коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.25 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», у щомісячному розмірі 61 260,83 грн, з урахуванням фактично виплачених сум.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої остання просить суд здійснювати розгляд справи з урахуванням позовних вимог в наступній редакції:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, при застосуванні обмежувальних коефіцієнтів з 01.01.25 щодо розміру пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.25 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану». Аналогічно при застосуванні обмежувальних коефіцієнтів з 01.01.26 щодо розміру пенсії на підставі постанови від 30.12.25 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану»;

зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01. 01.25 та 01.01.26 перерахунок та виплату призначеної пенсії виходячи з 90 відсотків від заробітної плати вказаної у довідці Офісу Генерального прокурора від 22.05.20 за Nє 21 - 1050 зп, без обмеження її максимальною величиною бази нарахування єдиного соціального внеску, без обмеження пенсії максимальним розміром, без застосування обмежувальних коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 03.01.25 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та 30.12.25 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», у щомісячному розмірі 61.260.83 грн, з урахуванням фактично виплачених сум.

Ознайомившись з поданою позивачем заявою про уточнення позовних вимог та вирішуючи питання щодо її прийняття, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Водночас, ч. 1 ст. 21 КАС України передбачено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Згідно з ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Пов`язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Підставою позову є юридичні факти, які наводяться позивачем на обґрунтування своєї матеріально-правової вимоги та які мають значення для судового захисту суб`єктивного права, тобто підстава позову - це частина позову, що відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, і докази, що підтверджують позов.

Підстави позову не можна ототожнювати з нормами права, на які посилається позивач. Зазначений висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, який зазначив, що під підставами позову, які може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на ці правовідносини.

При цьому, цими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин від характеру яких залежить правова кваліфікація спору.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову у даній справі є, зокрема, вимога про зобов`язання відповідача здійснити з 01.01.2025 перерахунок та виплату призначеної пенсії виходячи з 90 відсотків від заробітної плати вказаної у довідці Офісу Генерального прокурора від 22.05.2020 за № 21-1050зп, без обмеження її максимальною величиною бази нарахування єдиного соціального внеску, без обмеження пенсії максимальним розміром, без застосування обмежувальних коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.25 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», у щомісячному розмірі 61 260,83 грн, з урахуванням фактично виплачених сум.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у цій частині, позивач зазначив, що його пенсія була обмежена шляхом застосування понижуючих коефіцієнтів встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.25 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», що на думку позивача порушило його права.

Також, подаючи заяву про доповнення позовних вимог позивач доповнив предмет позову у даній справі є, зокрема, заявивши вимогу про про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2026 застосування понижуючих коефіцієнтів встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.25 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», у щомісячному розмірі 61.260.83 грн, з урахуванням фактично виплачених сум.

Обґрунтовуючи позовних вимог у цій частині, позивачем не наведено взагалі.

Суд звертає увагу, що системний аналіз предмету та підстав позову свідчить про те, що правовідносини між позивачем та відповідачем не пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, не є основними та похідними позовними вимогами, оскільки склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій суб`єкту владних повноважень.

Цей адміністративний позов не містить жодних посилань на однаковість підстав виникнення заявлених позовних вимог або поданих доказів; пояснень щодо того, в чому полягає їх однорідність (єдині підстави їх виникнення, доказування яких спирається на однакові докази і обставини, тощо).

Таким чином, дослідивши подану позивачем заяву, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем позовні вимоги є самостійними, стосуються різного періоду нарахування пенсійних виплат та різних підстав як для їх виплати, так і для звернення до суду про їх стягнення у примусовому порядку, тобто обґрунтовуються різними доказами та підставами виникнення, що, у свою чергу, не відповідає правилам об`єднання позовних вимог, які викладені у ст. 172 КАС України, а тому суд відмовляє у задоволенні поданого клопотання.

Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись ст. 243, 248, 257, 259-262 КАС України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог - відмовити.

Копію ухвали надіслати (вручити) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Головенко О.Д.