Ухвала суду № 137769520, 23.06.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5801/26

1-кс/308/3724/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Великі Лучки, Мукачівського району, Закарпатської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні №42023070000000191, відомості про яке 09.08.2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, у кримінальному провадженні №42023070000000191, відомості про яке 09.08.2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 10.03.2005 призначений Головою Воловецької районної державної адміністрації відповідно до Розпорядження Президента України № 499/2005-рп. Перебуваючи на зазначеній посаді, ОСОБА_4 , будучи наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи із прямим умислом вчинив незаконні дії з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи, а саме в інтересах ТОВ «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур» (код ЄДРПОУ 33447980), а саме 02 грудня 2005 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи за адресою: с. Воловець, вул. Пушкіна, 8, Закарпатської області, зловживаючи службовим становищем, діючи за попередньою змовою групою осіб, які на даний час досудовим розслідуванням не встановлені, видав розпорядження голови Воловецької РДА № 406, яким надав вказаному Товариству в оренду строком на 49 років для створення рекреаційної зони спортивно-оздоровчого комплексу земельну ділянку лісового фонду державної власності площею 122, 0485 га, яка розміщена на території Жденіївського лісництва ДП «Воловецьке лісове господарство», станом на сьогодні урочище «Паражин» Пашківецького лісництва Свалявського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України, достовірно знаючи, що вказана земельна ділянка відноситься до земель лісового фонду та відповідно до державного акту на право постійного користування землею І-ЗК № 000306 від 24.11.1997 перебуває у постійному лісокористуванні Воловецького державного лісогосподарського підприємства, правонаступником якого є Свалявське надлісництво філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України. При цьому, ОСОБА_4 , будучи головою Воловецької районної державної адміністрації, достовірно знаючи, що надання вищезгаданої земельної ділянки в оренду для створення рекреаційної зони спортивно-оздоровчого комплексу не відносилося до компетенції Воловецької РДА Закарпатської області, так як згідно вимог ч. 1 ст. 57 Земельного кодексу України земельні ділянки лісового фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди - іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи, а саме ТОВ «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур» у вигляді довгострокової оренди земельної ділянки, зловживаючи владою, використовуючи авторитет займаної ним посади, її статусність та можливості, зокрема, право висувати вимоги і приймати рішення, обов`язкові для виконання будь-якими юридичними чи фізичними особами, діючи всупереч інтересам служби, 04.12.2005, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи за адресою: с. Воловець, вул. Пушкіна, 8, Закарпатської області, уклав строком на 49 років з ТОВ «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур» (код ЄДРПОУ 33447980) договір оренди земельної ділянки лісового фонду державної власності площею 122, 0485 га з кадастровим номером 2121555300:07:001:0014, яка розміщена на території Жденіївського лісництва ДП «Воловецьке лісове господарство», станом на сьогодні урочище «Паражин» Пашківецького лісництва Свалявського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України. У подальшому, відповідно до договору від 23.11.2012 про внесення змін до договору оренди зазначену земельну ділянку поділено на 2 земельні ділянки 2121555300:07:001:0015 площею 121,1373 га та 2121555300:07:001:0016 площею 0,9112 га. Внаслідок зазначених вище протиправних дій ОСОБА_4 , які полягали у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди на користь ТОВ «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур» використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, державі завдано матеріальної шкоди на суму 7603405, 47 грн.

На підставі наведеного, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (в редакції станом на 05.11.2005), а саме зловживання службовим становищем, тобто умисне, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції станом на 05.11.2005).

Прокурор у клопотанні посилається на сукупність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Злочин, який інкримінуються ОСОБА_4 передбачає можливість призначення покарання у виді позбавленням волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Окрім того, відповідно до інформації Державної міграційної служби ОСОБА_4 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , а також у зв`язку із віком (73 роки) на нього не поширюються обмеження щодо виїзду чоловіків за межі України під час дії воєнного стану. Вищевказані обставини, дають підстави вважати, що ОСОБА_4 усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, може переховування від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України. ОСОБА_4 з урахуванням відомих йому обставин вчинення кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у позапроцесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни наданих органу досудового розслідування показань. Оцінюючи можливість впливу на свідків, слід виходити із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом. Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків, їх родичів, в тому числі із застосуванням психологічного та фізичного насильства або ж шляхом підкупу з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, приховування їх від суду або для виготовлення та використання в якості доказів документів, які будуть спотворювати реальні фактичні обставини інкримінованого йому діяння, що утруднить встановлення дійсних обставин справи. Не покладення на підозрюваного ОСОБА_4 зобов`язання виконувати передбачені статтею 194 КПК України обов`язки, зможе надати останньому можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваного кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню. Крім того, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання. Підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На підставі наведеного, прокурор просить застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Великі Лучки, Мукачівського району, Закарпатської області, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, строком на 2 місяці. Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту у якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; цілодобово не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; здати на зберігання до органів Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у клопотанні, зауваживши на наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Підозрюваний ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання зауваживши, що працював на посаді з березня 2005 року, пропрацювавши 1 рік 2 місяці. У травні 2006 року комплекс уже стояв, все було підведено, на територію ніхто не пускав, договір вже був підписаний. Просив застосувати особисте зобов`язання. Заслухавши позицію прокурора, з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження №42023070000000191 підтверджено, що органом досудового розслідування Шостим слідчим відділом (із дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.08.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

19.06.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції станом на 05.11.2005), а саме зловживання службовим становищем, тобто умисне, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

До матеріалів справи також додано постанову про заміну групи прокурорів від 17.06.2026 року; витяг з Державної міграційної служби України; вимога УІАП ГУ НП в З/о; розпорядження Президента України; державний акт на право постійного користування землею серії І-ЗК №000306; рішення Воловецької районної ради від 21.08.1997 року; протокол №42 Загальних зборів учасників ТОВ «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур» від 01.10.2013 року; договір оренди земельної ділянки від 08.12.2005 року; протокол огляду місця події від 08.05.2026 року; технічний звіт; висновок експерта за результатами проведення комплексної судової земельної-технічної експертизи з питань землеустрою №2042-Е від 16.06.2026 року; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя погоджується з доводами в клопотанні про доведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки такий витікає з серйозності висунутої підозри та тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_4 в разі визнання його винуватим, відсутності обмежень у виїзді за кордон таким, впливу на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, з підстав, вказаних у клопотанні, решту ризиків слідчий суддя вважає необгрунтованими.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вказане правопорушення відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, визначеної ст. 12 КК України, віднесене до категорії тяжких злочинів.

Прокурором під час судового засідання доведено, а підозрюваним не спростовано, наявність ризику. Більш м`які запобіжні заходи, на переконання слідчого судді, не можуть запобігти вказаним ризикам.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховуються в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду.

Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, з урахуванням пред`явленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, у зв`язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри, наявність якої потребує забезпечення не лише прав підозрюваного, але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів, особу підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні, наявність ризиків, похилий вік підозрюваного, доходить висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час з 24 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. Також на підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту у якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; здати на зберігання до органів Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 186, 194, 195, 309, 376, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період з 24 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби без застосування електронних засобів контролю за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту у якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; здати на зберігання до органів Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Встановити строк дії даної ухвали та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків до 16 серпня 2026 року, включно.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Копію ухвали передати для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 .

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений 29 червня 2026 року.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1