Рішення № 137768215, 29.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 рокуСправа №160/8748/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якій позивач просить:

- стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), витрати, пов`язані з його утриманням в Одеському державному університеті внутрішніх справ, в сумі 157939,18 грн (сто п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять гривень 18 копійок) на користь Одеського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571570, 65014, м. Одеса, вул. Успенська, 1, р/р НОМЕР_2 ).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у 2022 році ОСОБА_1 було зараховано на навчання до Одеського державного університету внутрішніх справ, присвоєно йому первинне спеціальне звання «рядовий поліції». 01.09.2022 між ГУНП в Дніпропетровській області, ОДУВС та відповідачем укладено Контракт № К-56/22 «Про здобуття освіти за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» в Одеському державному університеті внутрішніх справ», предметом якого є підготовка за державним замовленням за денною формою здобуття освіти здобувача ступеня вищої освіти «бакалавр» за спеціальністю «Правоохоронна діяльність». ОДУВС виконав свої зобов`язання за Контрактом, відповідач здобув ступінь вищої освіти «бакалавр» та проходив службу в ГУНП в Дніпропетровській області. Згідно з проведеним відділом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ОДУВС розрахунком фактичних витрат, пов`язаних із утриманням курсанта ОСОБА_1 , на його утримання було витрачено загалом 157 939, 18 грн. Однак, як стало відомо ОДУВС із листа з начальника ГУНП в Дніпропетровській області від 04.02.2026 № 51334-2026 наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 03.02.2026 № 171 о/с ОСОБА_1 звільнено за п. 7 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про національну поліцію» (за власним бажанням). Таким чином, відповідач не відпрацював трьох років в Національній поліції після закінчення навчання в ОДУВС. Пунктом 3.3.6. Контракту передбачено, що у разі дострокового розірвання, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції через хворобу або скорочення штатів, особа зобов`язується відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України, в особі Виконавця (ОДУВС), витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі. Для забезпечення можливості відшкодувати витрати у добровільному порядку 18.02.2026 відповідачу направлено повідомлення про відшкодування витрат на утримання за час навчання № 1/466-2026 із зазначенням суми, яка згідно з розрахунком підлягає відшкодуванню, яке отримано 26.02.2026. Відповідач протягом 30-ти днів з моменту отримання повідомлення витрати відшкодував, що зумовило звернення до суду.

Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/8748/26, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Копія ухвали суду надіслана позивачу через підсистему «Електронний суд» та доставлена в електронний кабінет (довідки про доставку електронного листа); відповідачу копія ухвали суду надіслана засобами поштового зв`язку.

18.05.2026 на адресу суду повернувся конверт з поштовим відправленням, яким на адресу відповідача надсилалася вказана ухвала суду, з відміткою поштового відділення про невручення. При цьому адреса, на яку здійснено відправлення судом, збігається з адресою зареєстрованого місця проживання відповідача відповідно до витягу з Єдиного державного демографічного реєстру, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, згідно з частиною 11 статті 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Як наслідок, застосовуючи по аналогії закону до спірних правовідносин частину 11 статті 126 КАС України, враховуючи положення частини першої статті 131 КАС України, а також те, що направлену відповідачеві копію ухвали суду про відкриття провадження у справі повернуто до суду з незалежних від суду причин, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №804/575/18.

Відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористався.

За приписами частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України (ID-картка) № НОМЕР_3 , виданого 24.12.2021, орган, що видав 1220; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Наказом ректора Одеського державного університету внутрішніх справ від 22.08.2022 №223 о/с ОСОБА_1 прийнято на службу в поліцію та зараховано на навчання курсантом першого курсу Одеського державного університету внутрішніх справ з присвоєнням спеціального звання «рядовий поліції».

01.09.2022 між Одеським державним університетом внутрішніх справ (виконавець), Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області (замовник) та рядовим поліції ОСОБА_1 укладено Контракт №К-56/22 про здобуття освіти за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» в Одеському державному університеті внутрішніх справ, предметом якого є підготовка за державним замовленням за денною формою навчання здобувача ступеня вищої освіти бакалавра за спеціальністю 262 «Правоохоронна діяльність» (далі Контракт).

За умовами, визначеними в пункті 3.1. Контракту № К-56/22, виконавець зобов`язується, зокрема, забезпечити навчання Особи згідно з освітньою (професійною) програмою підготовки для здобуття ступеня вищої освіти «бакалавр»; створити умови для якісної теоретичної та практичної підготовки Особи згідно з освітньою (професійною) програмою; після закінчення навчання видати Особі документ про вищу освіту державного зразка та/або направлення службу; забезпечити Особі можливість користуватися навчально-матеріальною базою; після відрахування Особи (закінчення навчання) затвердити довідку-розрахунок витрат, пов`язаних з утриманням у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, за весь термін навчання.

Замовник, у відповідності до пункту 3.2 положень Контракту, зобов`язується призначити Особу після отримання нею документа про вищу освіту державного зразка на посаду, визначену комісією з персонального розподілу, в порядку, установленому законодавством, про що в місячний терм повідомити Виконавця; забезпечити проходження Особою практики та/або стажування за відповідною програмою, розробленою Виконавцем та погодженою із Замовником; у місячний строк проінформувати Виконавця про звільнення Особи зі служби в Національній поліції України протягом трьох років після закінчення навчання та надіслати відповідні документи (копію довідки про місце реєстрації молодого фахівця; витягів з наказів про зарахування та випуску з вищого навчального закладу, копію рапорту на звільнення; копію висновку атестації; копію висновку службового розслідування за факт звільнення (інших супутніх документів - пояснень, актів, тощо); завірену копію наказу про призначення (переміщення по службі); завірену копію наказу про звільнення; копію контракту про здобуття освіти у вищому навчальному закладі та копію заяви від батьків про згоду підписання контракту молодим фахівцем; копію послужного списку молодого фахівця; копії паспорту та ідентифікаційного номеру; копію довідки-розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі курсанта; копію атестату на предмет речового майна), необхідні для примусового стягнення з Особи витрат, пов`язаних з її утриманням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Згідно з пунктом 3.3. Контракту № К-56/22 відповідач взяв на себе зобов`язання після закінчення навчання прибути до місця призначення в строк, визначений у направленні на службу, та приступити до виконання службових обов`язків за відповідною посадою; у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції в період навчання та протягом трьох років після закінчення навчання з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції через хворобу або скорочення штатів, відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України, в особі Виконавця витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».

14.03.2025 відповідач закінчив Одеський державний внутрішніх справ за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» та відряджений до ГУНП в Дніпропетровській області для призначення на посаду згідно із отриманим фахом.

Відповідно до розрахунку фактичних витрат, пов`язаних із утриманням курсанта ОСОБА_1 в Одеському державному університеті внутрішніх справ за період навчання з 01.09.2022 по 14.03.2025, витрати склали 157939,18 грн., з яких: грошове забезпечення 77595,53грн.; предмети, матеріали, обладнання та інвентар 14816,00грн.; продукти харчування 39850,35грн.; оплата теплопостачання 11062,97грн.; оплата водопостачання та водовідведення 4817,57грн.; оплата електроенергії 9796,18грн.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 14.03.2025 №350 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 03.02.2026 №171 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Кам`янського районного управління поліції, звільнено зі служби в поліції з 03.02.2026 за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію». Підстава: рапорт ОСОБА_1 від 03.11.2025.

Листом від 04.02.2026 №51334-2026 Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області повідомлено ректорові Одеського державного університету внутрішніх справ про звільнення зі служби молодого фахівця, а також вирішення питання щодо відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, під час навчання за державним замовленням.

Листом від 17.02.2026 №1/466-2026 Одеським державним університетом внутрішніх справ повідомлено відповідачу необхідність відшкодування витрат на утримання за час навчання, які згідно з проведеним відділом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ОДУВС розрахунком становлять 157939,18 грн. та що у разі несплати суми заборгованості витрат на утримання під час навчання протягом 30-ти днів, дане питання буде вирішуватись у судовому порядку.

Копію листа з розрахунком надіслано відповідачу засобами поштового зв`язку рекомендованим листом 050559033426 на адресу зареєстрованого місце проживання, який відповідно до відомостей з сайту АТ «Укрпошта» (відстеження доставлення рекомендованого листа 050559033426) вручено одержувачу 26.02.2026.

Не сплата у добровільному порядку відповідачем витрат, пов`язаних з його утриманням у ВНЗ, стала підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» навчальні заклади включені до загальної структури Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 №901-VІІІ вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України і здійснювали навчання курсантів, слухачів, ад`юнктів та докторантів за державним замовленням з підготовки фахівців для потреб міліції, продовжують їх навчання та підготовку як фахівців для Національної поліції в межах раніше доведеного державного замовлення для потреб міліції.

Відповідно до пункту 3 Розділу І Статуту Одеського державного університету внутрішніх справ, затвердженого наказом МВС України від 15.05.2012 №429 зі змінами, Університет є державним закладом вищої освіти зі специфічними умовами навчання, який належить до сфери управління МВС.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІІ Статуту засновником Університету є МВС .

Згідно з пунктом 4 Розділу IV Статуту Університет має право здійснювати підготовку здобувачів вищої освіти для МВС, Національної поліції України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, та органів державної влади України, а також на умовах договорів із фізичними і юридичними особами України та за угодами і контрактами, укладеними з фізичними і юридичними особами України та за угодами і контрактами, укладеними із фізичними і юридичними особами зарубіжних країн, за умови отримання відповідних ліцензій на провадження освітньої діяльності.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Частиною першою статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що Національна поліція України це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно із частиною 1 статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до положень частини першої статті 72 Закону України «Про Національну поліцію» професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.

Згідно із частиною другою статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону №580-VIII особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (частина п`ята статті 74 цього Закону).

Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261 (далі Прядок №261).

Вказаний Порядок затверджений на виконання частини четвертої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до пункту 1 Порядку цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

-дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

-звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Пунктом 2 Порядку №261 визначено, що витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС.

При цьому, згідно із положеннями пункту 3 Порядку №261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

За змістом приписів пунктів 4 та 5 Порядку №261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.

Згідно із пунктом 8 Порядку №261, у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

Стягнення суми витрат припиняється в разі: поновлення на навчанні особи, що була відрахована з вищого навчального закладу; повторного прийняття особи на службу в поліцію. Якщо таке поновлення здійснено після відкриття виконавчого провадження щодо відшкодування витрат, стягнення їх суми припиняється на підставі вимоги стягувача (пункт 9 Порядку №261).

З огляду на викладені норми, суд зазначає, що відповідач перебував на посаді, віднесеної до публічної служби, від моменту зарахування на посаду курсанта першого курсу з присвоєнням спеціального звання «рядовий поліції» і до звільнення зі служби в поліції, а отже, у цьому випадку питання відшкодування відповідачем витрат на навчання пов`язане із питаннями реалізації правового статусу особи.

За таких обставин, питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після його звільнення зі служби в Національній поліції, належить до питання проходження публічної служби такою особою.

Також суд зазначає, що у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 30.01.2019 у справі № 810/2610/16 та від 13.03.2019 у справі № 723/18/17, а також Верховного Суду, викладеною в постановах від 12.12.2018 у справі № 804/285/16, яка є обов`язковою для врахування в силу частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обов`язок щодо відшкодування витрат за утримання у вищому військовому навчальному закладі також міститься і в Контракті про здобуття освіти в Одеському державному університеті внутрішніх справ від 01.09.2022 №К-56/22.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач відповідно до пунктів 3.3.5.-3.3.6. Контракту № К-56/22 відповідач взяв на себе зобов`язання після закінчення навчання прибути до місця призначення в строк, визначений у направленні на службу, та приступити до виконання службових обов`язків за відповідною посадою; у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції в період навчання та протягом трьох років після закінчення навчання з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції через хворобу або скорочення штатів, відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України, в особі Виконавця витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».

При цьому, за умовами Контракту виконавець (ОДУВС) зобов`язується, зокрема, після відрахування Особи (закінчення навчання) затвердити довідку-розрахунок витрат, пов`язаних з утриманням у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, весь термін навчання.

З матеріалів справи слідує, що відповідно до витягу з наказу (по особовому складу) Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 03.02.2026 №171 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0199969), інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Кам`янського районного управління поліції, звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію» з 3 лютого 2026 року.

На виконання вимог пункту 3 Порядку №261 та умов Контракту позивачем були здійснені розрахунки фактичних витрат, пов`язаних з грошовим, продовольчим, речовим забезпеченням, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Так, відповідно до розрахунку фактичних витрат, пов`язаних із утриманням курсанта ОСОБА_1 в Одеському державному університеті внутрішніх справ за період навчання з 01.09.2022 по 14.03.2025, витрати склали 157939,18 грн., з яких: грошове забезпечення 77595,53грн.; предмети, матеріали, обладнання та інвентар 14816,00грн.; продукти харчування 39850,35грн.; оплата теплопостачання 11062,97грн.; оплата водопостачання та водовідведення 4817,57грн.; оплата електроенергії 9796,18грн.

Листом від 17.02.2026 №1/466-2026 Одеським державним університетом внутрішніх справ надіслано відповідачу розрахунок та повідомлено про необхідність добровільного погашення витрат, пов`язаних з його утриманням в Одеському державному університеті внутрішніх справ, в сумі 157939,18грн., який отримано 26.02.2026.

Доказів не погодження відповідача із розрахунком витрат матеріали справи не містять.

Суд одночасно звертає увагу на те, що курсанти, які навчаються в Одеському державному університеті внутрішніх справ, перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання, є державними (бюджетними).

Разом з тим, будучи обізнаним під час підписання Контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі, у разі звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання, відповідач станом на час розгляду справи не здійснив відшкодування вказаних витрат, доказів добровільного відшкодування суми витрат, пов`язаних з його утриманням в Одеському ДУВС, до суду не надано.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем не спростовано обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, докази сплати суми витрат також не надано.

Наявність правових підстав для припинення стягнення суми витрат судом не встановлено.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, тому підстави для розподілу таких витрат відсутні, а судові витрати на сплату судового збору позивачу - суб`єкту владних повноважень відповідно до приписів статті 139 КАС України не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.77, 139, 241-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Одеського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571570, місцезнаходження: 65014, Одеська область, м. Одеса, вул. Успенська, буд.1) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення витрат задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Одеського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571570, р/р НОМЕР_2 , місцезнаходження: 65014, Одеська область, м. Одеса, вул. Успенська, буд.1) витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, в сумі 157939,18 грн. (сто п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять гривень 18 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова