Рішення № 137768213, 29.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 рокуСправа №160/6807/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якій позивач просить:

-стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 67284,63 гривень.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває фізична особа ОСОБА_1 , яка має не заявлений до суду податковий борг в сумі 67284,63 грн. Податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем в установлені законом строки нарахованих контролюючим органом податкових зобов`язань згідно із податковими повідомленнями-рішеннями, інформація щодо оскарження яких у контролюючого органу відсутня. З урахуванням вимог ст.ст.56, 57 ПК України та у зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені строки, нараховані грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу. Відповідно до ст.59 ПК України та у зв`язку із несплатою відповідачем до бюджету податкового боргу була сформована податкова вимога, яка направлена на адресу платника податків засобами поштового зв`язку. Однак податковий борг відповідачем не сплачений і не списаний, що зумовило звернення до суду із цим позовом.

23.03.2026 судом здійснено запит до відділу надання адміністративних послуг щодо відомостей щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ).

09.04.2026 на адресу суду надійшла відповідь на запит від Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.

Ухвалою суду від 14.04.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/6807/26, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Цією ж ухвалою витребувано у відповідача докази узгодження податкових повідомлень-рішень №0133442408 від 12.03.2025, №0133452408 від 12.03.2025, №0133462408 від 12.03.2025, №0133472408 від 12.03.2025; докази погашення суми податкового боргу (за наявності).

Копія ухвали суду від 14.04.2026 надіслана позивачу засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» та доставлена до електронного кабінету (довідка про доставку електронного листа); відповідачу надіслана засобами поштового зв`язку.

29.04.2026 від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

01.05.2026 ОСОБА_2 ознайомилася з матеріалами справи.

15.05.2026 відповідачем подано заяву про залишення без розгляду позовної заяви ГУ ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. В обґрунтування заяви відповідачем зазначено наступне. Строк звернення до суду з позовом про стягнення боргу становить три місяці. Він обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення передбачених законом вимог. Відповідач вважає, що такі підстави виникли у ГУ ДПС у Дніпропетровській області під час проведення податкової перевірки, за результатом якої складено згаданий вище Акт про результати позапланової перевірки Nє 455/04-36-24-08/2396800382 від 04 лютого 2025 року. Тобто, починаючи саме з 04 лютого 2025 року податковий орган повинен був протягом трьох місяців реалізувати своє право на звернення до суду з даним позовом, строк звернення якого закінчився 04 травня 2025 року. Натомість до адміністративного суду з цим позовом податковий орган звернувся лише 19.03.2026, тобто поза межами встановлено абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України тримісячного строку. Щодо витребуваних судом доказів, відповідачем вказано, що вона наведені податкові повідомлення-рішення не отримувала та відповідно їх не узгоджувала.

25.05.2026 від позивача надійшли заперечення на заяву про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування заперечень відповідачем зазначено, що підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, несплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Факт узгодження грошового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом. П. 56.17 ПК України вказує, що податкове зобов`язання вважається узгодженим після процедури адмін. оскарження (тобто після отримання рішення за скаргою від ДПСУ або закінчення 10 робочих днів з моменту отримання платником ППР). Отже, контролюючий орган набув право для звернення до суду через 30 днів з дня надіслання (вручення) вимоги. Таким чином, станом на дату подання позову (19.03.2026), ці суми вже становили узгоджений податковий борг. Позивач не пропустив строк, оскільки керувався датою узгодження, а не датою винесення ППР.

Розглянувши подане відповідачем клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного суду України (далі КАС України) суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно із частинами третьої та четвертої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За змістом частини першої, частини другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Так, відповідно до пункту 102.4. статті 102 Податкового кодексу України (далі ПК України), у разі, якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Верховний Суд, аналізуючи наведені вище норми права в постанові від 25.02.2020 по справі №1340/5767/18 (адміністративне провадження №К/9901/25029/19), виснував, що положеннями пунктів 95.1-95.3 статті 95 і пункту 102.4 статті 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, а також строку - 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Строк у 1095 днів є присічним для контролюючого органу, протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом.

Зазначена позиція підтримана у подальшому Верховним Судом, зокрема у постановах від 12.10.2021 у справі №819/1399/17, від 18.05.2022 у справі №640/26239/20, від 11.12.2025 у справі № 320/39105/23.

Зважаючи на викладене, а також ураховуючи предмет та підстави заявленого позову, якими є стягнення податкового боргу, що виник згідно з податкових повідомлень-рішень №0133442408 від 12.03.2025, №0133452408 від 12.03.2025, №0133462408 від 12.03.2025, №0133472408 від 12.03.2025, суд не вбачає правових підстав для перегляду висновку про відсутність порушень строку звернення до суду із цим позовом, викладеного в ухвалі про відкриття провадження у справі, клопотання відповідача необґрунтоване та задоволенню не підлягає.

Відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористалася.

За приписами частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків фізична особа за ідентифікаційним номером НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місце проживання згідно з відомостями з реєстру територіальної громади та паспортними даними: АДРЕСА_1 .

Відповідач у період з 11.12.2020 по 28.04.2023 була зареєстрована фізичною особою-підприємцем, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію; основний вид економічної діяльності за КВЕД: Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. 28.04.2023 припинено підприємницьку діяльність (підстава: власне рішення).

Згідно із розрахунком, наведеним у позовній заяві, розрахунком суми позову, доданого до позовних матеріалів, та за даними інтегрованих карток платника податків, за відповідачем рахується податкова заборгованість у загальній сумі 67284,63 грн., з яких:

по податку на доходи фізичних осіб (код платежу 11010500), що виникла:

14.04.2025 у сумі 340,00грн. штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням №0133442408 від 12.03.2025;

30.04.2025 у сумі 48682,80грн. - основний платіж за податковим повідомленням-рішенням №0133452408 від 12.03.2025;

30.04.2025 у сумі 12170,70 - штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням №0133452408 від 12.03.2025;

по військовому збору (код платежу 11011001):

30.04.2025 у сумі 4056,90грн. - штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням №0133462408 від 12.03.2025;

30.04.2025 у сумі 1014,23грн. - штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням №0133462408 від 12.03.2025;

по адміністративним штрафам та іншим санкціям (код платежу 21081103):

14.04.2025 у сумі 1020,00грн. - штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням №0133472408 від 12.03.2025.

Копії податкових повідомлень-рішень №0133442408 від 12.03.2025, №0133452408 від 12.03.2025, №0133462408 від 12.03.2025, №0133472408 від 12.03.2025 надіслані відповідачу засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням на адресу: АДРЕСА_2 , однак не вручені та повернуті відправнику за закінченням терміну зберігання.

12.05.2025 відповідачу виставлена податкова вимога форми «Ф» №0014480-1305-0436 на суму 67284,63грн., яка надіслана ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку на адресу: АДРЕСА_2 , однак не вручена та повернута відправнику за закінченням терміну зберігання.

Вважаючи, що у відповідача як у платника податків наявна несплачена податкова заборгованість, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Згідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Згідно до пунктів 36.1 - 36.3 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 58.3. статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За змістом пункту пунктів 42.1., 42.2. статті 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (пункт 42.5 статті 42 ПК України).

При цьому, податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (пункт 45.1 статті 45 ПК України).

Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59.5 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Положенням підпункту 41.1.1. пункту 41.1, пункту 41.4 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

У ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків та має податкову заборгованість за платежем «податок на доходи фізичних осіб», «військовий збір з фізичних осіб», «адміністративні штрафи та інші санкції».

Податкова заборгованість у сумі, що заявлена до стягнення, виникла за відповідачем у зв`язку з несплатою у встановлені терміни податкових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями №0133442408 від 12.03.2025, №0133452408 від 12.03.2025, №0133462408 від 12.03.2025, №0133472408 від 12.03.2025.

Верховний Суд в постанові від 21.05.2024 у справі № 160/15166/22 виснував, що у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, зокрема і пені, факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов`язання (що включає і нараховану пеню), чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Суд зазначає, що факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.

При вирішенні питання узгодженості податкових повідомлень-рішень є необхідним дослідження питання щодо належного вручення/направлення таких податкових повідомлень-рішень платнику податків за його податковою адресою (адресою місце проживання).

В матеріалах справи наявні докази надіслання відповідачу податкових повідомлень-№0133442408 від 12.03.2025, №0133452408 від 12.03.2025, №0133462408 від 12.03.2025, №0133472408 від 12.03.2025 засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням на адресу зареєстрованого місце проживання, однак поштові відправлення не отримані та повернуті поштовим відділенням позивачуз відміткою про невручення, разом з цим з урахуванням положень пункту 42.2 статті 42 ПК України є такими, що вручені платнику податків належним чином.

Суд зазначає, що обов`язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про прийняття відповідного рішення кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень.

Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 15.02.2023 у справі № 420/26492/21.

Докази оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному та/або в судовому порядку матеріали справи не містять, а відповідачем таких доказів не надано і на вимогу суду.

За викладених обставин, нараховані контролюючим органом податкові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Матеріали справи не містять і доказів оскарження направленої відповідачу податкової вимоги форми «Ф» №0014480-1305-0436 від 12.05.2025.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд доходить висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу в сумі 67284,63 грн. та здійснення всіх передбачених чинним законодавством заходів щодо його стягнення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем не спростовано обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, докази оплати суми податкового боргу, в тому числі часткової, також не надано.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню, а кошти в сумі 67284,63грн. підлягають стягненню з відповідача на користь державного бюджету.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, підстави для розподілу таких витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) до фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення суми податкового боргу задовольнити.

Стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до бюджету в сумі 67284,63 грн. (шістдесят сім тисяч двісті вісімдесят чотири гривні 63 копійки).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова