Рішення № 137767663, 22.06.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року ЛуцькСправа № 140/8413/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Кушнір С.В.,

за участю представника позивача Яківця М.В.,

представника відповідача Торгун С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Волинській області від 21.10.2024 № 0292070705, № 0292100705.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області у період з 21.08.2024 по 30.08.2024 згідно пп. 80.2.2, п. 80.2 ст. 80, п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України від 02.12.2010 №2755-VI на підставі наказу від 21.08.2024 № 3735-п була проведена фактична перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Однак, звертає увагу, що наказ ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 21.08.2024 № 3735-п «Про проведення фактичної перевірки суб`єкта господарювання, який здійснює діяльність в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 » не відповідає вимогам п. 81.1 ст. 81 ПК України, оскільки не містить найменування та реквізитів суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється), а також підстави для проведення фактичних перевірок, визначені в пункті 80.2 статті 80 ПК України.

Також зі змісту наказу не вбачається, яка саме інформація слугувала підставою для прийняття спірного наказу. Крім цього, відсутня інформація, що в даному випадку податковий контроль необхідно було здійснювати саме в формі фактичної перевірки.

Оскільки контролюючим органом не зазначено жодних конкретних відомостей про те, що саме стало передумовою для призначення фактичної перевірки, не визначено, які саме порушення чинного законодавства були допущені чи можливо допущено позивачем, вважає, що контролюючим органом не наведено наявність законних підстав визначених п. п. 80.2.2, 80.2 ст. 80 ПК України для проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 .

Отже, невиконання або порушення вимог ПК України при призначенні та проведенні перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, оскільки така перевірка не може породжувати будь-яких правових наслідків, окрім наслідків не легітимності усіх дій/ рішень, які вчинені/прийняті у межах та за наслідками такої перевірки.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 21.10.2024 № 0292070705 та № 0292100705, прийняті за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними, а тому підлягають скасуванню.

Щодо порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації зазначає, що в ході перевірки головними державними інспекторами було складено опис залишків товарів, які знаходяться в реалізації в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 993 258,00 грн. Проте, як вбачається з акту перевірки, перевіряючими первинні та облікові документи на описані залишки товарних запасів не досліджувались. Звертає увагу на те, що вартість товару за цінами реалізації може бути об`єктивно встановлена за наслідками аналізу контролюючим органом первинних та облікових документів, що, як встановлено, не мало місця у спірних правовідносинах. Відтак вважає висновок контролюючого органу про наявність у ФОП ОСОБА_1 у реалізації необлікованого товару на суму 993 258,00 грн. необґрунтованим.

Просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень було залишено без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України (а.с. 113-116).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2026 ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 153-156).

До Волинського окружного адміністративного суду дана справа надійшла 24.04.2026 та ухвалою суду від 29.04.2026 прийнято до провадження дану, її розгляд продовжено проводити за правилами загального позовного провадження суддею одноособово та призначено підготовче засідання на 14:00 20 травня 2026 року (а.с. 160).

Відповідач у додаткових поясненнях від 19.05.2026 позовні вимоги заперечив та зазначив, що інформацією, у зв`язку з якою прийнято наказ №3735-п від 21.08.2024, є наявна в податкового органу інформація, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, дотриманням роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками. На підтвердження отримання такої інформації у матеріалах справи наявний лист ДПС від 02.08.2024 №22275/7/99-00-07-03-03-07, який слугував підставою для проведення спірної фактичної перевірки. У зазначеному листі міститься інформація про можливі порушення податкового законодавства у магазинах торгової марки «YABLUKA». Зауважує, що позивач здійснює свою господарську діяльність під вищевказаною торговою маркою. Більше того, відповідно до наказу від 21.08.2024 № 3735-п проведення фактичної перевірки призначено саме в магазині «YABLUKA». З огляду на викладене, відповідач вважає, що контролюючим органом не було допущено порушень при призначенні та проведенні фактичної перевірки, а права позивача порушені не були.

Щодо встановлених порушень в ході проведення перевірки вказує на те, що в ході проведення перевірки виявлено факт здійснення реалізації позивачем товарів, які не обляковані у встанволеному законодавством порядку. На початок проведення перевірки перевіряючим не надано документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів (а.с. 165-170).

Підготовче засідання відкладалося.

Ухвалою суду від 03.06.2026 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 14:00 22.06.2026 (а.с. 197).

Позивач у додаткових поясненнях від 22.06.2026 (а.с. 202-203) позовні вимоги підтримав, з підстав, наведених у позовній заяві.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала з підстав, викладених у відзиві, просила відмовити у задоволенні його вимог.

Заслухавши вступні слова учасників справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 21.08.2024 №3735-п (а.с. 19 зворот) Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області була проведена фактична перевірка господарської одиниці суб`єкта господарювання, який здійснює діяльність в магазині: YABLUKA, розташованого за адресою: вул. Титова, 36, м. Дніпро, з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у томі числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками

За результатами перевірки складений акт перевірки від 30.08.2024 №2465/04/17159/09/17/РРО/ НОМЕР_1 (а.с. 20-22), у висновках якого контролюючий орган вказав на порушення суб`єктом господарювання вимог пункту 12 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації; виявлено необлікованих товарів (непродовольча група) на суму 993 258,00 грн.

- п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями.

В пункті 2.2.20 акту перевірки зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено неведення в порядку встановленому законом обліку товарних запасів на складах або за місцем реалізації, здійснення продажу товарів, які не відображені в такому обліку на суму 993258,00 грн; не надання платником податків посадовим особам органів ДПС у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, а саме: банківські виписки, договори оренди приміщень, Х-звіти РРО.

На підставі вказаного акту перевірки, ГУ ДПС у Волинській області було прийнято податкові повідомлення-рішення №0292070705 від 21.10.2024, яким за порушення п. 12 статті 3 Закону №265/95-ВР застосовано до підприємця штрафні санкції на суму 993258,00 грн (а.с. 24) та №0292100705 від 21.10.2024, яким за порушення п. 85.2 статті 85 ПК України застосовано до підприємця штрафні санкції на суму 1020,00 грн (а.с. 25).

Не погоджуючись із застосуванням фінансових санкцій на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, законодавства з питань регулювання виробництва та обігу підакцизних товарів (продукції), у тому числі товарів (продукції), що підлягають маркуванню, законодавства з питань застосування Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: 80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція (пункт 80.4 статті 80 Податкового кодексу України).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5 статті 80 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 81.1 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Суд наголошує на тому, що наказ про проведення перевірки є ключовим документом на підставі якого контролюючий орган може приступити до проведення перевірки.

Суд зазначає, що наказ про проведення перевірки є не лише внутрішнім організаційним документом контролюючого органу, а насамперед юридичним актом індивідуальної дії, який спрямований на породження правових наслідків для конкретного платника податків. Саме з моменту пред`явлення належно оформленого наказу виникає процесуальна підстава для допуску посадових осіб до перевірки, а відтак розпочинається реалізація заходів податкового контролю, які можуть впливати на майнову та правову сферу суб`єкта господарювання.

У зв`язку з цим наказ виконує, зокрема, гарантійну функцію, оскільки сприяє забезпеченню балансу між публічними інтересами держави у сфері податкового контролю та правами платника податків. Його зміст має бути достатньо визначеним і зрозумілим, таким, що дає можливість ідентифікувати особу, обсяг та межі перевірки без обґрунтованих сумнівів. Саме через наказ платник податків отримує можливість завчасно ознайомитися з підставами перевірки.

З огляду на це вимоги пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України щодо зазначення найменування платника податків, його реквізитів, об`єкта перевірки, виду та підстав перевірки мають імперативний характер і спрямовані на забезпечення належної індивідуалізації акта контролю. Відсутність такої індивідуалізації або її заміна узагальненими позначеннями фактично нівелює правову визначеність наказу як підстави для втручання у сферу господарської діяльності.

У цій справі встановлено, що в наказі про проведення перевірки як об`єкт визначено «магазин електроніки «Yabluka», тобто використано комерційне найменування торговельного об`єкта, яке не є суб`єктом податкових правовідносин і не може самостійно нести обов`язки платника податків. Водночас фактичні перевірочні дії були здійснені щодо конкретної фізичної особи-підприємця - ФОП ОСОБА_1 , на якого й були складені документи за результатами перевірки.

Така невідповідність між суб`єктом, визначеним у наказі та суб`єктом, щодо якого фактично здійснено контрольні заходи, свідчить про порушення принципу індивідуальності адміністративного акта. Адже наказ не може ототожнюватися з абстрактним описом місця здійснення діяльності або торговельної назви, оскільки саме конкретний платник податків є носієм прав та обов`язків у податкових правовідносинах.

Суд наголошує, що належне визначення адресата наказу є визначальною умовою його легітимності, оскільки саме цей елемент забезпечує персоніфікований характер державного втручання. У разі відсутності чіткого визначення платника податків або підміни його комерційним позначенням об`єкта господарської діяльності, наказ втрачає властивість індивідуального акта та не може вважатися належною правовою підставою для допуску до перевірки.

Отже, значення наказу у процедурі податкового контролю полягає не лише у формальному оформленні рішення контролюючого органу, а у забезпеченні законності початку перевірки, визначеності її меж та гарантуванні прав платника податків. Недотримання вимог щодо індивідуалізації суб`єкта перевірки ставить під сумнів правомірність усієї процедури податкового контролю, що здійснювалася на підставі такого наказу.

Суд також враховує, що за змістом частини другої статті 19 Конституції України будь-яка реалізація владних управлінських функцій контролюючим органом повинна мати чітку нормативну підставу та здійснюватися у порядку, встановленому законом.

Оскільки наказ про проведення перевірки не забезпечував належної індивідуалізації платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки, подальше здійснення перевірочних заходів стосовно ФОП ОСОБА_1 не відповідало вимогам законності, що є самостійним підтвердженням неправомірності спірних дій контролюючого органу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що встановлені у справі порушення, допущені при оформленні та визначенні змісту наказу про проведення перевірки, є такими, що мають істотний характер, оскільки стосуються базової передумови здійснення податкового контролю - належної та індивідуалізованої правової підстави для його початку.

Невідповідність наказу вимогам Податкового кодексу України щодо визначення конкретного платника податків та об`єкта перевірки, а також фактичне проведення перевірки щодо іншого суб`єкта, ніж той, який зазначений у наказі, свідчить про порушення процедури призначення перевірки, що є визначальною стадією податкового контролю. У такому випадку сам наказ не може розглядатися як належна та законна підстава для проведення перевірки.

Суд виходить з того, що протиправність наказу про проведення перевірки має наслідком незаконність усіх дій контролюючого органу, вчинених на його виконання, а також результатів такої перевірки, оформлених відповідними актами та прийнятими на їх підставі рішеннями. За відсутності належної правової підстави для проведення перевірки, сам процес її здійснення не породжує правомірних юридичних наслідків.

У зв`язку з цим усі інші доводи сторін, наведені у заявах по суті справи, у тому числі щодо правильності встановлених під час перевірки обставин, оцінки доказів та застосування норм матеріального права, не мають вирішального значення для правильного вирішення спору, оскільки вони стосуються наслідків перевірки, яка проведена з істотним порушенням процедури її призначення.

Таким чином, встановлена протиправність наказу про проведення перевірки є самостійною та достатньою підставою для висновку про незаконність результатів перевірки, що унеможливлює їх збереження в правовому полі незалежно від інших доводів учасників справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.06.2026 у справі № 380/26084/24.

Відтак винесення податкових повідомлень рішень від 21.10.2024 № 0292070705, № 0292100705 є протиправним та не ґрунтується на вимогах закону, а тому позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 7954,23 грн, сплачений квитанцією від 22.07.2025 (а.с. 9)

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 21.10.2024 № 0292070705, № 0292100705.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 7954,23 грн (сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири гривні 23 копійки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43000, Волинська обл., м. Луцьк, Київський м-н, 4, код ЄДРПОУ 44106679).

Суддя Р.С. Денисюк

Повний текст рішення суду складено 29.06.2026