Ухвала суду № 137766063, 29.06.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/2708/26

Справа № 754/11703/24

У Х В А Л А

Іменем України

29 червня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т. А.

за участю секретаря судового засідання Юхименко А. Є.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідачки ОСОБА_3 ,

розглядаючи у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , треті особи: П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Жерліцина Олена Володимирівна про визнання заповіту недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до Деснянсбкого районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Жерліцина Олена Володимирівна, про визнання заповіту недійсним.

Ухвалою судді від 28.08.2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та визначено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні.

20.01.2025 представником позивача було подано заяву про призначення судової почеркознавчої експертизи. В обґрунтування підстав представник зазначає, що оспорюваний заповіт, складений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповіт № 67241232, номер в реєстрі нотаріальних дій - 9-94, бланк № НМВ051889, посвідчений нотаріусом П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори від 22.02.2021 року є недійсним, як правочин, вчинений під впливом помилки, а відтак необхідно перевірити наявність вільного волевиявлення спадкодавця ОСОБА_5 , для чого в свою чергу, необхідно провести судово-почеркознавчу експертизу.

В суді відповідачка та її представник - адвокат Змаженко Л. Я. зазначили, що позивачем вказане клопотання подано виключно з метою затягування розгляду справи, це не перше звернення позивача до суду з надуманими вимогами, крім того судом в іншій справі перевірявся психічний стан померлого на час вчинення заповіту і за наслідками розгляду справи було відмовлено в задоволенні позовних вимог. Крім того, зазначила про подання заяви про залишення позову без розгляду.

Ухвалою суду від 21.01.2025 у справі призначено судову почеркознавчу експертизу.

25.02.2025 матеріали справи повернуті на адресу суду з експертної установи з клопотанням експерта про надання додаткових матеріалів.

Ухвалою судді від 26.02.2025 було поновлено провадження у справі для розгляду клопотання експерта.

Представник позивача - адвокат Єрмак О. В. на виконання вимог експерта, подав суду клопотання про витребування зразків почерку та підпису померлої особи.

Заперечень від відповідачки та її представника - адвоката Змаженка Л. Я. не надійшло.

Згідно ухвали суду від 10.03.2025 клопотання представника позивача - адвоката Єрмака О.В. про витребування доказів на виконання вимог експерта, було задоволено.

10.03.2025 від представника позивача - адвоката Єрмака О. В. надійшло суду клопотання про долучення доказу здійснення оплати вартості експертизи.

Станом на 31.03.2025 на адресу суду надійшли витребувані судом докази.

Ухвалою суду від 31.03.2025 року матеріали справи повернуті експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної згідно ухвали суду від 21.01.2025.

29.07.2025 року на адресу суду були повернуті матеріали справи з повідомленням про неможливість надання висновку.

Ухвалою судді від 01.08.2025 року було поновлено провадження у справі та призначено судове засідання.

Ухвалою судді від 04.09.2025 року було повернуто матеріали справи експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної згідно ухвали суду від 21.01.2025 та витребувано інформацію по справі.

30.12.2025 матеріали справи повернуті на адресу суду з експертної установи з доданим клопотанням експерта, щодо уточнення питань ухвали суду від 21.01.2025.

Ухвалою судді від 27.01.2026 було поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 09.02.2026 року матеріали цивільної справи повернуто експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для продовження проведення посмертної судової почеркознавчої експертизи, призначеної згідно ухвали суду від 21.01.2025.

21.04.2026 року матеріали справи повернулися на адресу суду з висновком експерта.

Ухвалою судді від 22.04.2026 було поновлено провадження у справі.

15.05.2026 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Єрмака О.В. про призначення комплексної судової психолого-почеркознавчої та посмертної судово-психіатричної експертизи.На вирішення експертів представник просив суд поставити наступні питання: Чи могли встановлені судово-почеркознавчою експертизою збиваючі фактори природного характеру впливати на: когнітивне сприйняття ОСОБА_5 змісту документа; критичність оцінки змісту документа; здатність правильно розуміти юридичну природу правочину; здатність вільно формувати власне волевиявлення? Чи свідчать встановлені особливості письма та підпису про: психоемоційне напруження; когнітивне виснаження; зниження концентрації уваги; ослаблення контролю письмово-рухового акту; порушення критичності мислення; підвищену навіюваність; психологічну вразливість? Чи могли: органічне ураження головного мозку; психоорганічний синдром; похилий вік; встановлені порушення координації; збиваючі фактори природного характеру - впливати на здатність ОСОБА_5 правильно сприймати зміст та правову природу документа, який ним підписувався? Чи міг ОСОБА_5 на момент підписання заповіту помилково сприймати документ як інший правочин або неправильно розуміти його правову природу та наслідки? Чи мав ОСОБА_5 індивідуально-психологічні особливості, пов`язані з: похилим віком; психоорганічним синдромом; когнітивними змінами; психологічною залежністю; навіюваністю; зниженням критичності мислення; психологічною вразливістю? Чи могли виявлені у ОСОБА_5 психічні, психологічні та когнітивні особливості впливати на здатність: критично оцінювати зміст документа; усвідомлювати характер правочину; прогнозувати правові наслідки; вільно та усвідомлено формувати власне волевиявлення? Чи перебував ОСОБА_5 на момент підписання заповіту у такому психоемоційному та когнітивному стані, який міг обмежувати здатність до повноцінного та вільного волевиявлення? Чи існує взаємозв`язок між: встановленими психіатричними особливостями; психоорганічним синдромом; встановленими почеркознавчою експертизою збиваючими факторами; характером виконання рукописного тексту та підпису; здатністю особи правильно сприймати правову природу документа? Чи могли встановлені експертами психічні, психологічні та фізіологічні особливості впливати на здатність ОСОБА_5 діяти незалежно, без стороннього психологічного впливу, навіювання або помилки? Чи відповідав психічний, психологічний та когнітивний стан ОСОБА_5 на момент підписання заповіту стану особи, здатної повною мірою вільно, критично та усвідомлено формувати власне волевиявлення? Для проведення комплексної експертизи витребувати з матеріалів цивільної справи №754/15586/21 ориггінал, а за неможливості отримання оригіналу належним чином завірену копію судової експертири Державної установи "Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України.

Заслухавши думку відповідачки та її представника - адвоката Змаженка Л.Я., які категорично заперечували проти вказаної заяви, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом..

Згідно із вимогами ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

За приписами ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження, зокрема є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, а також вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Частинами 5-7 ст. 81 ЦПК України визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Відповідно до положень частини першої статті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частини 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд, несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням процесуальних дій.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначили суду відповідачка та її представник - адвокат Змаженко Л.Я., позивачем у межах розгляду цивільної справи №754/15586/21 в тому числі заявлялось клопотання про перевірку психічного стану померлого на час вчинення заповіту та за наслідками проведеної експертизи комісією експертів було складено відповідний висновок у відповідності до якого було визначено, що за психічним станом під час написання заповіту ОСОБА_5 усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними.

Згідно з вимогами ст. 112 ЦПК України, комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань.

У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність.

За результатами проведених досліджень, узагальнення та оцінки отриманих результатів експертами складається та підписується єдиний висновок, в якому формулюється загальний висновок щодо поставлених на вирішення експертизи питання або питань. У разі виникнення розбіжностей між експертами висновки оформлюються відповідно до частини другої статті 111 цього Кодексу

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2024 у справі № 335/837/22 (№ в ЄДРСР 118258955)звертає увагу на те, що саме з метою виконання такого завдання сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Отож, якщо сторона здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей, вона виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від таких дій. І саме на це спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами.

Таким чином, враховуючи той факт, що у межах розгляду справи №754/15586/21 перевірявся психічний стан померлого на час складення ним заповіту на ім`я відповідачки, відповідно сторона позивача не була позбавлена можливості у випадку неповноти вказаного висновку просити суд призначити додаткову або повторну посмертну судово-психіатричну експертизу, однак даним правом не скористалась, відтак, суд приходить до висновку, що в даному випадку клопотання про призначення комплексної судової психолого-почеркознавчої та посмертної судово-психіатричної експертизи з переліком запитань, складених стороною позивача має на меті перевірку та спростування викладеного експертами у висновку, складеному у межах розгляду справи №754/15586/21.

Крім того, клопотання про призначення комплексної судової психолого-почеркознавчої та посмертної судово-психіатричної експертизи, було подане представником позивача 15.05.2026, тобто майже через 2 роки з моменту відкриття провадження у справі, з суттєвим пропуском встановленого строку, передбаченого частиною другою статті 83 та частиною 3 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки з висновком експертів, наданим у межах розгляду справи №754/15586/21 сторона позивача була обізнана, на час звернення до суду з позовом у даному провадженні, та не була позбавлена відповідної можливості ставити перед судом питання про призначення комплексної судової психолого-почеркознавчої та посмертної судово-психіатричної експертизи з метою отримання відповідей для належного обгрунтування своїх позовних вимог для захисту своїх порушених прав та безпосередньо звертаючись до суду з даним позовом.

Таким чином, суд приходить до висновку про порушення стороною позивача вимог ст.ст.83, 177 ЦПК України при зверненні до суду з клопотанням про призначення комплексної судової психолого-почеркознавчої та посмертної судово-психіатричної експертизи.

Згідно з вимогами п.1 ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі викладеного, вищевказані дії сторони позивача, суд розцінює як зловживання процесуальними правами, що призводять до невиправданого затягування судового процесу.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Керуючись ст. ст. 81, 84, 103 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача - адвоката Єрмака О.В. про призначення комплексної судової психолого-почеркознавчої та посмертної судово-психіатричної експертизи - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлено 29.06.2026.

Суддя: Т. А. Зотько