Ухвала суду № 137765541, 24.06.2026, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/773/26

Провадження №1-кп/477/467/26

УХВАЛА

про продовження дії запобіжного заходу

24 червня 2026 року місто Миколаїв

Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

його захисника ОСОБА_5 ,

під час розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026152230000050 від 17 січня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 1 статті 162 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Вітовського районного суду Миколаївської області перебуває обвинувальний акт, за яким ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбаченого частиною 4 статті 185 та частиною 1 статті 162 КК України. Відносно нього обрано міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строк якого спливає 31 липня 2026 року.

24 червня 2026 року прокурор подав клопотання про продовження ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, так як продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України.

На його обґрунтування вказав, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнути від відповідальності та продовжити кримінальне правопорушення, яке йому інкримінується, оскільки він підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, не працевлаштований, не одружений, будь-яких осіб на своєму утриманні не має. Крім того, маючи анкетні дані, виписані в додатках до обвинувального акту відносно нього, та перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків та потерпілих.

В засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити.

Обвинувачений у вирішенні клопотання покладався на розсуд суду.

Захисник був такої ж думки.

Вислухавши думку обвинуваченого та його захисника, перевіривши клопотання та матеріали провадження, суд встановив наступне та прийшов до таких висновків.

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 17 січня 2026 року, о 04:00, діючи умисно, з корисною метою, під час дії воєнного стану, шляхом віджиму рами металопластикового вікна приміщення аптекив ТОВ Аптека 911.ЮА, розташованої за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, селище Полігон, вул. Поштова, 1-Б, звідки таємно викрав з касового апарату грошові кошти в сумі 8000 грн, мобільний телефон марки ОРРО моделі А78 8/128Gb вартістю 4320 грн.

А також в один із днів у січні 2026 року він, порушуючи конституційне право особи на недоторканність житла та іншого володіння, передбачене ст. 30 Конституції України, незаконно проник до житла ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , де перебував та вільно переміщувався, чим порушив встановлений порядок недоторканності житла.

Ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області йому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком по 17 березня 2026 року з визначенням розміру застави сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 133120 грн, а ухвалою слідчого судді від 17 березня 2026 року запобіжний захід був продовжений по 17 квітня 2026 року зі зменшенням розміру застави до 20 прожиткових мінімумів для прецездатних осіб, що складає 66560 грн.

Під час судового провадження ухвалами суду від 16 квітня та 02 червня 2026 року ця міра запобіжного також була продовжена.

У відповідності до ч. 2 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився.

Тримання під вартою, згідно ст. 183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Обираючи міру запобіжного заходу слідчий суддя визнав, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України: що він, перебуваючи на свободі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватися від органу досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

ОСОБА_4 обвинувачується у скоєні злочину за ч. 4 ст. 185 КК України, за вчинення якого йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років, він не працевлаштований, не має постійного місця проживання, не одружений, легальних джерел до існування не має, що підтверджує низький рівень соціалізації та існування ризиків переховування від суду та можливість продовження вчинення кримінальних правопорушень. Ці обставини та тяжкість вчиненого ним злочину в умовах воєнного стану свідчить і про те, що він, перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків та потерпілих з метою надання ними неправдивих свідчень або ж вчинити інші кримінальні правопорушення.

Тому суд вважає доведеним існування вказаних ризиків і таким чином клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 177, 178, 191, 331, 369-372, 376 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів.

Строк дії ухвали по 22 серпня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Вітовський районний суд Миколаївської області протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим з часу її отримання.

В засіданні було проголошено резолютивну частину ухвали, її повний текст складено на 26 червня для оголошення о 15:30.

Суддя ОСОБА_1