Ухвала суду № 137764204, 29.06.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о в і д м о в у у в и д а ч і с у д о в о г о н а к а з у

м.Чернівці

29 червня 2026 року Справа № 926/2667/26

Суддя Господарського суду Чернівецької області Гушилик С.М., розглянувши заяву за вх.№2667 від 26.06.2026 року

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79018, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корп.28, код 35234236)

Боржник: Фізична особа-підприємець Здерчук Аліна Борисівна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості в сумі 126555,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до Господарського суду Чернівецької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Здерчук Аліни Борисівни заборгованості за кредитним договором №011/83886/00783476 від 14.01.2020 року в сумі 126555,81 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 85380,98 грн та заборгованість за відсотками в розмірі 41174,83 грн.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ФОП Здерчук Аліною Борисівною укладено кредитний договір №011/83886/00783476 від 14.01.2020 року, згідно якого кредитор надав позичальнику кредитні кошти, а позичальник зобов`язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені договором.

19.06.2023 року АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали договір відступлення права вимоги №114/2-62, згідно якого, та у відповідності до ст.512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «Райффайзен Банк», включно і Здерчук Аліни Борисівни за кредитним договором №011/83886/00783476 від 14.01.2020 року.

У зв`язку із частковим погашенням кредиту у ФОП Здерчук А.Б. утворилась заборгованість в сумі 126555,81 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 85380,98 грн та заборгованість за відсотками в розмірі 41174,83 грн, яку стягувач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2026 року заяву про видачу судового наказу вх.№2667 передано на розгляд судді Гушилик С.

Розглянувши заяву про видачу судового наказу, судом виявлено підстави для відмови у видачі судового наказу, враховуючи наступне.

У відповідності до вимог ст.12 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема, у порядку наказного провадження.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, визначені ГПК України.

Так, підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями розділу ІІ ГПК України.

Згідно зі ст.147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Виходячи з загальних засад наказного провадження та встановленого порядку розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.

У відповідності до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язкові вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу викладені у ст.150 ГПК України, відповідно до п.4, 5 ч.2 якої у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника та обставини, на яких вони ґрунтуються, а також перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Згідно п.4 ч.3 ст.150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Доказами у справі, відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст.78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Суд, згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із наведених приписів правових норм, при зверненні заявника до господарського суду із заявою про видачу судового наказу та при викладенні обставин, на яких ґрунтуються вимоги заявника, останнім мають бути зазначені та надані належні, допустимі, достовірні та вірогідні докази, на підтвердження заявлених ним вимог та обставини їх виникнення.

Відповідно до ч.1 ст.148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У заяві про видачу судового наказу стягувач зазначає, що заборгованість боржника за кредитним договором №011/83886/00783476 від 14.01.2020 року в сумі 126555,81 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 85380,98 грн та заборгованість за відсотками в розмірі 41174,83 грн, однак заявник не надає доказів отримання боржником кредитних коштів за договором та не надає розрахунок за відсотками.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що заявником не надано належних доказів на підтвердження отримання ФОП Здерчук А.І. кредитних коштів за договором, а з наданих заявником доказів не вбачається безспірності таких вимог.

За приписами ч.2 ст.154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Як встановлено судом, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про видачу судового наказу не відповідає вимогам, встановленим до її змісту, оскільки в порушення вимог п.п.4, 5 ч.2 та п.4 ч.3 ст.150 ГПК України заявником не зазначено усіх обставин та доказів, на яких ґрунтуються вимоги, та не надано доказів, що підтверджують безспірність вимог саме у заявленому розмірі.

Згідно п.1 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог ст.150 цього Кодексу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч.2 ст.152 ГПК України).

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч.1 ст.153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п.1, 2, 8, 9 ч.1 ст.152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст.148, 150, 152, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79018, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корп.28, код 35234236) в задоволенні заяви про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості в сумі 126555,81 грн з Фізичної особи-підприємеця Здерчук Аліни Борисівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку ст.235 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 Господарського процесуального кодексу України ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя Світлана ГУШИЛИК