Рішення № 137762617, 26.06.2026, Долинський районний суд Кіровоградської області

Справа № 403/112/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2026 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Поліщук Т.І.,

розглянув у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Терра+», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речового права, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом до відповідачів Фермерського господарства «Терра+» (далі ФГ «Терра+») та ОСОБА_2 , та просив суд: визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 2 березня 2021 року між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ФГ «Терра +» щодо земельної ділянки площею 6,6635 га, кадастровий номер: 3525882300:02:000:0517, номер запису про інше речове право: 40853561 від 2 березня 2021 року; скасувати рішення державного реєстратора Гурівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56944287 від 5 березня 2021 року.

ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та просила суд визнати недійсним договір оренди землі, укладений 29 березня 2010 року між нею та ОСОБА_1 , зареєстрований 7 вересня 2010 року у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» за № 0410385500051.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 22 травня 2026 року задоволено первісний позов.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 2 березня 2021 року між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем Фермерським господарством «Терра +» щодо земельної ділянки площею 6,6635 га, кадастровий номер: 3525882300:02:000:0517, номер запису про інше речове право: 40853561 від 2 березня 2021 року.

Скасовано рішення державного реєстратора Гурівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56944287 від 5 березня 2021 року, про державну реєстрацію речового права за договором оренди земельної ділянки, укладеним 2 березня 2021 року між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем Фермерським господарством «Терра +» щодо земельної ділянки площею 6,6635 га, кадастровий номер: 3525882300:02:000:0517, номер запису про інше речове право: 40853561.

Стягнуто з Фермерського господарства «Терра +» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по 1211,20 грн з кожного понесених судових витрат.

Відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі.

Позивачем в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України зроблено заяву щодо вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення.

27 травня 2026 року позивачем подано докази щодо розміру понесених судових витрат на правничу допомогу.

У судове засідання первісний позивач ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся про місце та час розгляду справи, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник первісного відповідача ФГ «Терра+» та первісна відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились, повідомлялись про місце та час розгляду справи. Їх представник ОСОБА_3 надіслав до суду письмові заперечення проти стягнення судових витрат на правничу допомогу на користь первісного позивача, в яких зазначає, що не заперечує проти розгляду цієї справи за відсутності представника ФГ «Терра+».

Суд, дослідивши необхідні матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до такого висновку.

Згідно з п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

За п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України відзив повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати фізичних осіб, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

За змістом ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом договору про надання правничої допомоги від 1 лютого 2024 року № 2402.01 від 1 лютого 2024 року між Адвокатом Чапалою Ю.О. (надалі Адвокат, Виконавець), з однієї сторони та Будяком А.І. (надалі Клієнт, Замовник), з іншої сторони, іменовані надалі Сторони, укладено цей Договір за яким в порядку і на умовах Договору Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надати правничу допомогу як захисника або представника перед будь-якими фізичними та юридичними особами, незалежно від їх форми власності та підпорядкування, підприємствами, установами, організаціями, органами державної влади та місцевого самоврядування в усіх правоохоронних органах, контролюючих та наглядових органах, органах нотаріату та органах Міністерства юстиції України, у будь-яких судах всіх ланок у тому числі судах загальної юрисдикції, адміністративних та третейських судах. Відповідно до цього Договору Адвокат надає Клієнту правничу допомогу у зв`язку з розглядом спору про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію зазначеного договору оренди земельної ділянки, що полягає у підготовці Адвокатом проєктів процесуальних документів та наданні консультацій щодо їх змісту, правового обґрунтування. Права і повноваження Адвоката за цим Договором не обмежуються. Гонорар є формою винагороди Адвоката за здійснення захисту, представництво та наданні інших видів правової допомоги Клієнту та визначається угодою про узгодження розміру гонорару. Сторони домовились про погодинну оплату наданих Адвокатом послуг з професійної правової/правничої допомоги в розмірі 2000 грн за одну годину, починаючи з дати укладення цього Договору. Оплата гонорару здійснюється у порядку, визначеному п. 5.5 цього Договору. Оплата наданих та прийнятих послуг здійснюється Клієнтом протягом 30 днів з моменту прийняття відповідного обсягу послуг, що посвідчується підписанням Клієнтом одного з документів, зазначених у п. 5.4 цього Договору. Перелік наданих послуг та кількість витраченого часу зазначається сторонами в звітах, актах чи інших подібних документах. Оплата наданих послуг може здійснюватись Клієнтом за реквізитами суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи, самозайнятої особи тощо, повідомленими Адвокатом (пункти 1.1., 1.2, 5.1, 5.2, 5.4, 5.5 Договору).

До матеріалів справи додано акт № 01 від 27 травня 2026 року передання-прийняття послуг за договором № 2402.01 від 1 лютого 2024 року про надання правничої допомогу.

При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Верховний Суд у постанові від 16 квітня 2020 року (справа № 727/4597/19) зробив висновок, що відкриття власного рахунку адвокатом не є обов`язком, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Суд у цьому додатковому рішенні зазначав, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вищезазначеного, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

ЦПК України не встановлює вимог до надання розрахунку (опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, у тому числі відображення у такому розрахунку часу витраченого адвокатом, а тому такий розрахунок може бути наданий у будь-якій письмовій формі, у тому числі може відображатися в акті здачі-приймання виконаних робіт (правничої допомоги).

Верховний Суд у постановах від 16 листопада 2022 року (справа № 922/1964/21), від 7 липня 2021 року (справа № 910/12876/19) зазначав про те, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (чч. 1-3 ст. 134 ЦПК України).

Отже, положення ч. 2 ст. 134 ЦПК України передбачають право, а не імперативний обов`язок суду відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Застосування відповідних положень статті 134 ЦПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників, а сторона не позбавлена права доводити розмір фактично понесених витрат під час розгляду спору. Подібний висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 922/2826/23, від 19 червня 2024 року у справі № 910/14962/21.

Водночас, оскільки кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому згідно з положеннями ст. 134 ЦПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені. За вказаних обставин вирішення питання стосовно витрат, які сторона понесла у суді першої інстанції, має вирішуватися з урахуванням положень ч. 2 ст. 134 ЦПК України, а саме того, чи подавала особа відповідний розрахунок до цього суду (п. 5.5 постанови Верховного Суду від 21 червня 2022 року у справі № 908/574/20).

З матеріалів цієї справи слідує, що у позовній заяві (першій заяві по суті спору) ОСОБА_1 не подав до суду попередній розрахунок судових витрат на правничу допомогу, які він планує понести у суді першої інстанції. Окрім цього, він у цій заяві стверджував, що його судові витрати складаються із судових витрат зі сплати судового збору, а інші судові витрати він не планує нести.

Зазначення того, що докази понесення судових витрат на правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів з дня прийняття рішення, не можна вважати виконанням вимог ст. 134 ЦПК України щодо попереднього визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач разом з першою заявою по суті спору не подав до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат на правничу допомогу, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, враховуючи передбачене ст. 134 ЦПК України право суду відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат, а також враховуючи зазначені висновки Верховного Суду щодо дискреційних повноважень суду при застосуванні норм, зокрема, ст. 134 ЦПК України, суд відмовляє первісному позивачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.

До такого по суті висновку доходив Верховний Суд у додатковій постанові від 11 травня 2026 року у справі № 905/521/24.

Про наявність такої обставини також зазначав представник первісних відповідачів у поданих запереченнях проти заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 137, 141, 175, 258, 259, 263-265, 268, 270, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Залишити без задоволення заяву первісного позивача ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Терра+», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речового права, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський