Рішення № 137762392, 23.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/739/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова (бул. Б.Хмельницького, буд. 36-А, м. Харків, 61099) в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (м-н Конституції, буд.7, м. Харків, 61003; код ЄДРПОУ 04059243), до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (просп. Героїв Харкова, буд. 199, м. Харків, 61037; код ЄДРПОУ 05762269) про повернення земельної ділянки за участю представників:

прокуратури - Пєскової Ю.В.,

позивача - не з`явився,

відповідача - Черкасова І.Р.,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова 06.03.2026 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", в якій просить зобов`язати відповідача повернути територіальній громаді міста Харкова, в особі Харківської міської ради, земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:03:014:0034 площею 0,1132 га по проспекту Олександрівському (стара назва - Косіора), 1-Д у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому одержало її в оренду. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов договору оренди землі, не повернув земельну ділянку комунальної власності після закінчення строку дії договору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.03.2026 позовну заяву керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/739/26 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 26.03.2026, відповідач зазначив, що через відсутність у нього мети використання спірної земельної ділянки та водночас наявності обов`язку сплачувати орендну плату за користування нею, утримання цієї земельної ділянки є вагомим тягарем для відповідача, до того ж безцільним з точку зору ведення господарської діяльності. Правопопередник відповідача, а після його приєднання, й сам відповідач зверталися до позивача з пропозицією прийняти зворотно спірну земельну ділянку територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради. У відповідь Департамент земельних відносин Харківської міської ради у листі від 17.11.2025 № 10611/0/225-25 зазначив, що Департаментом вживаються відповідні заходи щодо повернення зазначених земельних ділянок до земель запасу міста. Проте, про будь-які подальші дії позивача з цього приводу відповідачу не відомо, будь-яких звернень, листів до відповідача від позивача не надходило. Отже, на думку відповідача, враховуючи бездіяльність позивача щодо вирішення питання щодо зворотного прийняття від відповідача спірної земельної ділянки та зважаючи на зацікавленість відповідача у вирішенні спору та у поверненні земельної ділянки власнику, відповідач вважає, що саме на позивача мають бути покладені судові витрати у цій справі з урахуванням приписів ч.9 ст. 129 ГПК України, та врахувати цей відзив під час вирішення справи №922/739/26. Крім того, у своєму відзиві відповідач зазначив, що законодавством прямо не передбачено право прокурора захищати інтереси територіальної громади, зокрема, вимагати повернення земельних ділянок, що їй належать. Тому відповідач вважає, що обґрунтування органу прокуратури у позові щодо підстав представництва інтересів в суді, зокрема, саме інтересів держави, мають бути дослідженні у судовому порядку.

31.03.2026 до суду надійшла відповідь прокурора на відзив відповідача на позовну заяву, в якій прокурор визнав доводи відповідача необґрунтованими та безпідставними та зазначив, що, згідно із законодавством, саме на орендаря покладається обов`язок повернення земельної ділянки після закінчення строку дії договору оренди землі. Проте, в порушення вимог ст. 34 Закону України "Про оренду землі", пунктів 21, 37 Договору оренди, спірна земельна ділянка відповідачем не повернута орендодавцеві. Також у відповіді на відзив прокурором було обґрунтовано підстави представництва інтересів держави в особі Харківської міської ради у даних правовідносинах.

07.04.2026 відповідач подав до суду заперечення на відповідь прокурора на відзив на позовну заяву, в яких відповідач наполягає на власних обґрунтуваннях, викладених у відзиві на позовну заяву, та зазначає, що не вбачає власної вини у неповерненні до цього часу спірної земельної ділянки власнику. Ані органом прокуратури, ані позивачем не наведені докази щодо свавільного утримання відповідачем спірної земельної ділянки, зокрема, доказів того, що позивач звертався до відповідача з вимогою про її повернення, а відповідач ігнорував такі вимоги чи відмовляв в їх задоволенні. Відповідач не відмовлявся та не відмовляється підписати акт про повернення земельної ділянки позивачу. Натомість, саме позивач проявляє бездіяльність, у зв`язку з чим саме орган прокуратури, а не він, подав позов. З огляду на це, відповідач вважає обґрунтованим покладання судових витрат саме на позивача, у відповідності до ч. 9 ст. 129 ГПК України.

28.04.2026 до суду надійшла заява відповідача з додатковими поясненнями, в якій відповідач зазначив, що задоволення позовних вимог у цій справі не може позбавити відповідача користуватися своєю власністю - фундаментом на спірній земельній ділянці. Відтак, незалежно від результату розгляду цієї справи, відповідач продовжуватиме користуватися спірною земельною ділянкою. Таким чином, на переконання відповідача, органом прокуратури обрано неефективний спосіб захисту інтересів позивача, держави, територіальної громади. Водночас, має бути вирішене питання щодо долі майна, яке залишається на поверхні земельної ділянки - фундаменту житлового будинку. За принципом superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею) фундамент має бути переданий власнику земельної ділянки, проте відповідачу має бути запропонована справедлива компенсація. На думку відповідача, передачу фундаменту разом із земельною ділянкою не слід вважати такою, що порушує обов`язок передачі майна у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому одержано її в оренду. Адже фундамент дозволяє продовжити будівництво житлового будинку, тобто, фундамент є поліпшенням земельної ділянки. Отже, відповідач стверджує, що позовна заява (без внесення змін до неї) не висвітлює та не пропонує вирішення зазначених питань, що у свою чергу може призвести до необхідності для сторін звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту, що зокрема, не відповідає принципам процесуальної економії.

07.05.2026 прокурор подав до суду заяву, в якій письмово виклав свою позицію щодо необґрунтованості та безпідставності доводів відповідача, які зазначені у заяві з додатковими поясненнями.

Протокольною ухвалою господарського суду від 02.06.2026 підготовче провадження у справі № 922/739/26 закрито; розгляд справи по суті призначено на 23.06.2026 о 14:00.

У судовому засіданні, яке відбулося 23.06.2026, представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача не заперечував по суті позовних вимог, але зазначив, що не може повернути земельну ділянку добровільно через бездіяльність позивача, у зв`язку з чим просив, у разі задоволення позовних вимог, покласти на останнього судові витрати, оскільки спір виник з його вини. Також представник відповідача зазначив, що поверненню земельної ділянки у первісному стані перешкоджає фундамент, який знаходиться на спірній земельній ділянці, та право власності на який перейшло до відповідача від попередника.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до пункту 8 додатку 1 до рішення 5 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об`єктів" від 27.09.2006 № 117/06 Державному підприємству (ДП) заводу "Електроважмаш" за рахунок земель житлової та громадської забудови надано в оренду земельну ділянку по просп. Олександрівському (стара назва - Косіора), 1-Д у м. Харкові загальною площею 0,3572 га (у тому числі ділянку № 1 площею 0,2440 га та ділянку № 2 площею 0,1132 га) для завершення будівництва багатоповерхового житлового будинку до 01.10.2009 (але не пізніше прийняття об`єкта в експлуатацію).

На підставі вищевказаного рішення, між Харківською міською радою та ДП завод "Електроважмаш" укладено Договір оренди землі від 23.03.2007 на користування земельною ділянкою № 2 площею 0,1132 га, кадастровий номер 6310138200:03:014:0034, яка розташована за адресою: просп. Олександрівський (Косіора), 1-Д у м. Харкові, для завершення будівництва багатоповерхового житлового будинку строком до 01.10.2009 (але не пізніше прийняття об`єкта в експлуатацію), який зареєстровано у Харківській регіональній філії (ХРФ) ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" у Державному реєстрі земель 14.05.2007 за № 740767100026.

На виконання умов зазначеного договору Управлінням земельних відносин Харківської міської ради в особі начальника Бароніна Б.І. та ДП завод "Електроважмаш" в особі директора Чередника В.І. 16.05.2009 за реєстраційним №395 на підставі рішення 5 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.09.2006 № 117/06 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об`єктів" та Договору оренди землі від 14.05.2007 № 740767100026 складено акт приймання-передачі земельної ділянки по просп. Олександрівському (Косіора), 1-Д у м. Харкові площею 0,1132 га строком до 01.10.2009 (але не пізніше прийняття об`єкта в експлуатацію) для завершення будівництва багатоповерхового житлового будинку. На момент складення акта земельна ділянка була придатна для використання за цільовим призначенням.

Згідно з п. 3 Договору, на земельній ділянці об`єкти нерухомого майна відсутні.

Відповідно до п. 7 Договору, у випадку не здачі об`єкту до експлуатації у встановлені в рішенні строки, а також не отримання дозволів на виконання будівельних робіт, зазначене рішення втрачає чинність і договір оренди земельної ділянки підлягає розірванню у встановленому порядку.

Згідно з п. 8 Договору, його укладено строком до 01.10.2009 (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до пункту 15 Договору, земельна ділянка передається в оренду для завершення будівництва багатоповерхового житлового будинку (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації).

Згідно з пунктом 21 Договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Орендодавець, у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

Підпунктом "з" пункту 31 Договору визначено, що орендар зобов`язаний при передачі земельної ділянки Орендодавцю до підписання акту прийому-передачі привести земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан, у тому числі усунути недоліки, вказані Орендодавцем. Приведення земельної ділянки у придатний стан включає в себе благоустрій території та інші дії за необхідністю, при цьому за Орендарем залишається право власності на всі будівлі, які будуть збудовані на ділянці у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до підпункту "а" пункту 37 Договору, дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

На лист Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова від 23.09.2025 № 51-105-4913ВИХ-25 (51-1381-25) щодо виявлених порушень законодавства у сфері земельних відносин ДП завод "Електроважмаш" та вжиття заходів реагування, у тому числі в судовому порядку, Департаментом земельних відносин Харківської міської ради листом від 12.11.2025 № 10524/0/225-25 повідомлено, що будь-які додаткові угоди до договору оренди землі від 23.03.2007, зареєстрованого у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" у Державному реєстрі земель 14.05.2007 за № 740767100026, між Харківською міською радою та ДП "Завод "Електроважмаш" не укладалися.

Відповідно до інформації Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради, викладеної у листі міської ради від 12.11.2025 №10524/0/225-25, містобудівні умови та обмеження для проєктування будь-яких об`єктів будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138200:03:014:0034, що розташована по просп. Олександрівському (Косіора), 1-Д у м. Харкові, не надавалися.

Згідно з інформацією Департаменту інспекційної роботи Харківської міської ради, викладеною у листі міської ради від 12.11.2025 № 10524/0/225-25, у реєстрі будівельної діяльності, розміщеному на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (e-construction.gov.ua), який містить інформацію про документи, що дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття об`єктів до експлуатації з травня 2011 року, відсутня інформація про наявність документів дозвільного або декларативного характеру на об`єкт будівництва за адресою: просп. Олександрівський (Косіора), 1-Д у м. Харкові.

За інформацією Департаменту діловодства Харківської міської ради, викладеною у листі міської ради від 12.11.2025 № 10524/0/225-25, відповідно до положення про Департамент діловодства, затвердженого рішенням 1 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 09.12.2020 № 7/20 "Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 8 скликання" зі змінами, Департамент діловодства забезпечує облік письмових звернень громадян, електронних звернень та електронних петицій, а також звернень юридичних осіб, адресованих міському голові, секретарю міської ради, головам постійних комісій, депутатам міської ради, першому заступнику міського голови, заступнику міського голови - керуючому справами виконавчого комітету міської ради та заступникам міського голови.

З метою встановлення єдиного порядку формування справ, забезпечення їх обліку, оперативного пошуку документів за змістом та видом, визначення термінів зберігання справ у Харківській міській раді передбачена Номенклатура справ.

Даною номенклатурою визначено, що сформовані справи за зверненнями юридичних осіб та звернення громадян зберігаються у відділах Департаменту діловодства 5 років. Після закінчення зазначеного терміну вилучаються і знищуються як такі, що не внесені до Національного архівного фонду.

Справи (документи), які були сформовані Департаментом діловодства за зверненнями громадян та юридичних осіб у період з 01.01.2016 по 24.02.2022, включно, були невиправно пошкоджені у зв`язку з повномасштабною військовою агресією російської федерації, про що складено акт № 1 від 28.09.2022, затверджений 12.10.2022.

Водночас, за наявною в Департаменті діловодства інформацією, звернень від ДП завод "Електроважмаш", АТ "Електроважмаш", АТ "Українські енергетичні машини" або інших юридичних та фізичних осіб щодо продовження дії Договору оренди землі, зареєстрованого у Державному реєстрі земель 14.05.2007 за №740767100026, до Департаменту діловодства у період з 2020 по 2025 роки не надходило.

Крім того, згідно з Витягом з Державного земельного кадастру № НВ-0000311122026 від 27.02.2026, земельна ділянка площею 0,1132 га з кадастровим номером 6310138200:03:014:0034, розташована на території Індустріального району м. Харкова за адресою: просп. Олександрівський (Косіора), 1-Д у м. Харкові, сформована та її державну реєстрацію здійснено 14.05.2007.

Земельна ділянка перебуває у комунальній власності та обліковується за ДП "Завод "Електроважмаш" як орендарем.

Таким чином, з урахуванням пунктів 8, 15, 21, п.п. "з" пункту 31 та пункту "а" п. 37 Договору оренди землі від 23.03.2007, зареєстрованого у ХРФ "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель 14.05.2007 за № 740767100026, право оренди ДП завод "Електроважмаш" земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:014:0034 площею 0,1132 га по просп. Олександрівському (Косіора), 1-Д у м. Харкові закінчилося 01.10.2009 о 23:59:59.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 № 248-р погоджено з пропозицією Фонду державного майна щодо перетворення ДП "Завод "Електроважмаш" в акціонерне товариство у процесі приватизації. Згідно з офіційними відомостями з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Акціонерне товариство "Завод "Електроважмаш" є правонаступником ДП завод "Електроважмаш".

Надалі, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 за № 1005-р "Про погодження реорганізації акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" шляхом приєднання до акціонерного товариства "Турбоатом", було погоджено пропозицію Фонду державного майна щодо реорганізації акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" (код згідно з ЄДРПОУ 00213121) після завершення перетворення державного підприємства "Завод "Електроважмаш" у процесі приватизації шляхом приєднання до акціонерного товариства "Турбоатом" (код згідно з ЄДРПОУ 05762269).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 № 1228-р зобов`язано Фонд державного майна забезпечити у тижневий строк після завершення процедури приєднання Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", передачу в управління Кабінету Міністрів України пакета акцій у розмірі 75,22407664 відсотка, що належить державі у статутному капіталі акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", але не пізніше 28.12.2021.

З метою виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 №1005, наказом Фонду державного майна від 01.12.2021 № 2143 "Щодо АТ "Завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121)" затверджено Передавальний акт балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів від АТ "Завод "Електроважмаш" (товариство, що приєднується) до АТ "Українські енергетичні машини" (товариство-правонаступник), згідно з яким усі активи, зобов`язання, майно, права та обов`язки товариства, що приєднується, передаються товариству-правонаступнику, а саме: АТ "Українські енергетичні машини", в порядку та на умовах, встановлених чинним законодавством України з дати затвердження та підписання передавального акта.

Тобто, затвердивши вищезазначений Передавальний акт, Фонд державного майна фактично затвердив обсяг переданих правонаступнику - АТ "Українські енергетичні машини" прав і обов`язків АТ "Завод "Електроважмаш" (Боржника у справі № 922/2565/20) у зв`язку з реорганізацією шляхом приєднання до АТ "Турбоатом" (теперішня назва - АТ "Українські енергетичні машини").

Також, як вбачається з Протоколу позачергових загальних зборів АТ "Українські енергетичні машини" (попередня назва - АТ "Турбоатом") № 31/2021 від 23.12.2021, вказаними зборами, серед іншого, було прийняте рішення про затвердження Передавального акту балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів від АТ "Завод Електроважмаш" до АТ "Українські енергетичні машини".

Відповідно до п. 1.4 Статуту Товариства, затвердженого протоколом спільних позачергових загальних зборів АТ "Українські енергетичні машини" та АТ "Завод "Електроважмаш" від 23.12.2021 № 32/2021, Товариство є правонаступником всіх прав та обов`язків АТ "Завод "Електроважмаш" внаслідок приєднання останнього до Товариства відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 № 1005-р "Про погодження реорганізації акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" шляхом приєднання до акціонерного товариства "Турбоатом" (правонаступник АТ "Укренергомашини").

Отже, всі підтверджені належним чином права, обов`язки, зобов`язання Товариства, що приєднується, а також права, обов`язки, зобов`язання інших осіб в частині правовідносин з Товариством, що приєднується, переходять в повному обсязі до Товариства-правонаступника навіть у випадку, якщо вони мали (матимуть) місце після дати складання Передавального акту або з будь-яких причин не були включені в Передавальний акт.

Вказані висновки щодо правонаступництва прав та обов`язків ДП завод "Електроважмаш" АТ "Завод "Електроважмаш" - АТ "Українські енергетичні машини" викладені в ухвалі Господарського суду Харківської області від 14.08.2024 у справі №922/2565/20, що набрала законної сили.

Відповідно до інформації від 16.10.2025 № 1578/5/35-00-04-06-10, наданої Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, встановлено, що АТ "Завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121) був платником орендної плати за земельну ділянку площею 0,1132 га з кадастровим номером 6310138200:03:014:0034, що розташована у м. Харкові за адресою: просп. Олександрівський (Косіора), 1-Д.

Згідно з податковими деклараціями з плати за землю (орендної плати), підприємством АТ "Завод "Електроважмаш" задекларовано та сплачено податкових зобов`язань з орендної плати за земельну ділянку площею 0,1132 га: за 2010 рік - 18093,29 грн; за 2011 рік - 18093,29 грн; за 2012 рік - 18093,29 грн; за 2013 рік - 18093,29 грн; за 2014 рік - 18093,29 грн; за 2015 рік - 22598,49 грн; за 2016 рік - 32383,59 грн; за 2017 рік - 34326,61 грн; за 2018 рік - 34326,61 грн; за 2019 рік - 34326,61 грн; за 2020 рік - 31466,06 грн (відповідно до п. 524 підр. 10 р. ХХ "Перехідні положення" ПКУ, не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності); за 2021 рік - 64 418,39 грн.

З 01.12.2021 правонаступником прав та обов`язків АТ "Завод "Електроважмаш" став платник АТ "Українські енергетичні машини" (код ЄДРПОУ 05762269).

Згідно з податковими деклараціями з плати за землю (орендної плати), підприємством АТ "Українські енергетичні машини" задекларовано та сплачено податкових зобов`язань з орендної плати за земельну ділянку площею 0,1132 га: за 2021 рік - 2860,55 грн; за 2022 рік - 6293,23 грн (відповідно до пункту 69.14 підр. 10 р. ХХ "Перехідні положення" ПКУ, за період з 01.03.2022 до 31.12.2022 не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); за 2023 рік - 43423,29 грн; за 2024 рік - 11409,47 грн (згідно рішень Харківської міської ради від 30.04.2024 № 564/24 та від 19.08.2024 № 633/24, з 01.04.2024 по 31.12.2024 платникам орендної плати надано пільгу в розмірі 100% нарахованих податкових зобов`язань); за 2025 рік - 0,00 грн (згідно з рішеннями Харківської міської ради від 03.12.2024 № 683/24, від 30.04.2025 № 801/25, від 25.09.2025 № 920/25 з 01.01.2025 по 31.12.2025 платникам орендної плати надано пільгу в розмірі 100% нарахованих податкових зобов`язань). Заборгованість відсутня.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нього від 17.02.2026, право власності, інші речові права, іпотеки та обтяження на земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:03:014:0034 не зареєстровані на будь-яких фізичних або юридичних осіб.

АТ "Українські енергетичні машини" (як правонаступник прав та обов`язків ДП завод "Електроважмаш" та АТ "Завод "Електроважмаш") з 23.03.2007 по теперішній час використовує земельну ділянку площею 0,1132 га з кадастровим номером 6310138200:03:014:0034 за адресою: м. Харків, просп. Олександрівський (Косіора), на підставі договору оренди землі від 23.03.2007.

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 02.02.2026 № 10-20-14,1-593/0/19-26, встановлено, що за Книгами записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, а також договорів оренди землі, записи в яких здійснювались до 01.01.2013, обліковується договір оренди землі № 740767100026 від 14.05.2007, укладений між Харківською міською радою та ДП "Завод "Електроважмаш" строком до 01.10.2009 щодо земельної ділянки площею 0,1132 га з кадастровим номером 6310138200:03:014:0034 за адресою: м. Харків, просп. Олександрівський (Косіора), 1-Д.

Інформація щодо укладення додаткових угод до вищезазначеного Договору оренди землі № 740767100026 від 14.05.2007, а також відомості щодо передачі зазначеної у запиті земельної ділянки місту згідно з актом приймання-передачі, у Відділі не обліковуються.

Таким чином, АТ "Українські енергетичні машини" всупереч вимогам договору оренди землі не повернуло земельну ділянку комунальної власності після закінчення строку дії договору.

З огляду на викладене, прокурор вважає, що АТ "Українські енергетичні машини" зобов`язано повернути Харківській міській раді земельну ділянку комунальної власності площею 0,1132 га з кадастровим номером 6310138200:03:014:0034, розташовану за адресою: м. Харків, просп. Олександрівський (Косіора), 1-Д, в попередньому стані.

З`ясувавши усі фактичні обставини спору та надавши їм правову кваліфікацію, суд приймаючи рішення у цій справі, виходить з наступного.

Статтею 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Право на звернення за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, встановлено нормами ст. 4 Господарського процесуального кодексу України.

Положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст. 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Статтями 123, 124 ЗК України, які визначають, що набуття права користування земельними ділянками, які перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування згідно з його повноваженнями, визначеними ст. 122 ЗК України, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтями 125, 126 ЗК України, які передбачають, що право власності або користування земельною ділянкою виникає з моменту державної реєстрації такого права відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Аналогічні положення дублюються ст. 13 Закону України "Про оренду землі", який є спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, та згідно з яким відносини оренди землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі, скріплюють його своїми підписами, що підтверджує дотримання сторонами письмової форми договору.

Разом із тим, цивільні права та обов`язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі", істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.

Як визначено ч. 1, 2 ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі", під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до положень ст. 19 цього Закону, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права. Після завершення будівництва та прийняття об`єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об`єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі припиняється, у тому числі, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Аналогічні підстави припинення орендних правовідносин визначені у пункті 37 договору оренди.

Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах.

Згідно з п. 36 Договору оренди, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Як зазначалося вище, Договір оренди землі від 23.03.2007 було укладено строком до 01.10.2009 (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Разом з тим, ДП завод "Електроважмаш", АТ "Завод "Електроважмаш" та АТ "Українські енергетичні машини" не зверталося у строк не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії вказаного договору, а також після 01.10.2009 із заявами, листами-повідомленнями про намір продовжити дію договору оренди землі від 23.03.2007.

Більше того, ДП "Завод "Електроважмаш" не виконало умови Договору оренди землі щодо будівництва багатоповерхового житлового будинку до 01.10.2009 (але не пізніше прийняття об`єкта в експлуатацію).

Містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єктів на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138200:03:014:0034 по просп. Олександрівському, 1-Д у м. Харкові Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради не надавалися і не отримувалися.

Відсутні відомості про отримання дозвільних документів, у тому числі щодо початку будівництва зазначеного житлового комплексу. Документи, що підтверджують введення в експлуатацію багатоповерхового житлового будинку на вказаній земельній ділянці, замовником якого є АТ "Українські енергетичні машини" або будь-які інші фізичні чи юридичні особи, відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Згідно з частиною 2 статті 795 Цивільного кодексу України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Враховуючи законодавчі вимоги, саме на орендаря покладається обов`язок повернення земельної ділянки після закінчення строку дії договору оренди землі.

Аналогічного правового висновку дійшов Вищий господарський суд України у постановах від 08:11.2017 у справі № 927/354/16, від 06.04.2017 у справі №902/654/16.

Термін дії Договору оренди земельної ділянки від 14.05.2007 № 740767100026 закінчився 01.10.2009.

За таких обставин, у відповідача відпала правова підстава утримувати та користуватись спірною земельною ділянкою.

При цьому, земельна ділянка загальною площею 0,1132 га не повернута Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради.

Судом встановлено, що відповідно до передавального акту балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів від АТ "Завод "Електроважмаш" до АТ "Українські енергетичні машини" від 01.12.2021, відповідачу були передані незавершені капітальні інвестиції, які зазначені у Додатку 2 до передавального акту, а саме - фундамент житлового будинку по проспекту Олександрівському (Косіора), 1-Д, у м. Харкові, вартістю 3 955 525, 37 грн.

Відповідач вважає, що з урахуванням абз. 1 ч. 3 ст. 331 ЦК України, задоволення Господарським судом Харківської області позову окружної прокуратури у справі № 922/739/26 не може позбавити його права користуватися своєю власністю - фундаментом на спірній земельній ділянці, оскільки незалежно від результатів розгляду справи підприємство продовжуватиме користуватися спірною земельною ділянкою, що позбавить позивача можливості володіння та розпорядження нею, що свідчить про обрання прокуратурою неефективного способу захисту.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Як вбачається з п. 3 Договору оренди землі від 23.03.2007 на користування земельною ділянкою № 2 площею 0,1132 га, кадастровий номер 6310138200:03:014:0034, яка розташована за адресою: просп. Олександрівський (Косіора), 1-Д у м. Харкові, на цій земельній ділянці об`єкти нерухомого майна відсутні.

Відповідно до п. 7 Договору, у випадку не здачі об`єкту до експлуатації у встановлені в рішенні строки, а також не отримання дозволів на виконання будівельних робіт, зазначене рішення втрачає чинність і договір оренди земельної ділянки підлягає розірванню у встановленому порядку.

Окрім того, на лист Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова від 23.09.2025 № 51-105-4913ВИХ-25 (51-1381-25) щодо виявлених порушень законодавства у сфері земельних відносин ДП завод "Електроважмаш" та вжиття заходів реагування, у тому числі в судовому порядку, Департаментом земельних відносин Харківської міської ради листом від 12.11.2025 № 10524/0/225-25 повідомлено, що будь-які додаткові угоди до договору оренди землі від 23.03.2007, зареєстрованого у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" у Державному реєстрі земель 14.05.2007 за № 740767100026, між Харківською міською радою та ДП "Завод "Електроважмаш" не укладалися.

Відповідно до інформації Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради, викладеної у листі міської ради від 12.11.2025 №10524/0/225-25, містобудівні умови та обмеження для проєктування будь-яких об`єктів будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138200:03:014:0034, що розташована по просп. Олександрівському (Косіора), 1-Д у м. Харкові, не надавалися.

Згідно з інформацією Департаменту інспекційної роботи Харківської міської ради, викладеною у листі міської ради від 12.11.2025 № 10524/0/225-25, у реєстрі будівельної діяльності, розміщеному на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (e-construction.gov.ua), який містить інформацію про документи, що дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття об`єктів до експлуатації з травня 2011 року, відсутня інформація про наявність документів дозвільного або декларативного характеру на об`єкт будівництва за адресою: просп. Олександрівський (Косіора), 1-Д у м. Харкові.

Відповідно до відомостей аерокосмічної зйомки, які наявні у застосунку Google Erath Pro, доступний до завантаження у вільному доступі у мережі Інтернет та містить дані з 1985 року, встановлено наявність фундаменту багатоповерхового житлового будинку по просп. Олександрівському, 1-Д у м. Харкові станом на березень, червень-серпень 2008 року.

Зазначені відомості наявні у додатку 2.1 до передавального акту станом на 27.06.2008, який долучений АТ "Українські енергетичні машини" до заяви від 27.04.2026.

З пояснень відповідача вбачається, що внаслідок фінансово-економічної кризи 2008 року, ДП "Завод "Електроважмаш" втратило інтерес щодо подальшого будівництва багатоповерхового житлового будинку по просп. Олександрівському (Косіора), 1-Д у м. Харкові. Натомість, у АТ "Українські енергетичні машини", як правонаступника усіх прав та обов`язків ДП "Завод "Електроважмаш" та АТ "Завод "Електроважмаш", внаслідок відсутності фінансових ресурсів, відсутністю мети використання спірної земельної ділянки та водночас наявності обов`язку сплачувати оренду плату, утримання земельної ділянки є вагомим тягарем та безцільним з точки зору ведення господарської діяльності.

У зв`язку з цим, АТ "Українські енергетичні машини" листом від 10.10.2025 за №01-200 звернулось до Харківського міського голови щодо здійснення повернення земельних ділянок з оренди, які знаходиться за адресою: просп. Олександрівський (Косіора), 1-Д у м. Харкові загальною площею 0,2440 га (ділянка 1) та площею 0,1132 га (ділянка 2). До зазначеного листа, АТ "Українські енергетичні машини" долучено копії договорів оренди землі від 14.05.2007, копію статуту АТ "Укренергомашини", а також копію довіреності від 14.07.2025.

Разом з цим, у листі від 10.10.2025 за № 01-200, АТ "Українські енергетичні машини" відомості щодо наявності на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138200:03:014:0034 фундаменту багатоповерхового житлового будинку по просп.Олександріському (Косіора), 1-Д у м. Харкова не зазначено.

Крім того, відповідно до пункту 6 Договору оренди землі від 23.03.2007, який зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", в Державному реєстрі земель від 14.05.2007, № 740767100026 недоліків, які могли б перешкоджати ефективному використанню АТ "Українські енергетичні машини" земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:014:0034 за цільовим призначенням, не виявлено (пункт 6), земельна ділянка передана Орендарю для завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації (пункт 15).

Пунктом 21 Договору передбачено, що після припинення дії Договору орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" визначено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Таким чином, абзац 1 статті 34 Закону України "Про оренду землі" встановлює імперативний обов`язок АТ "Українські енергетичні машини" повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:03:014:0034 по закінченню терміну дії договору.

Вищевказане підтверджуються сформованим правовим висновком, який зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №910/2389/23 щодо застосування норм права, а саме: "У разі закінчення строку договору оренди, на який його було укладено, та невиконання орендарем свого обов`язку з повернення земельної ділянки, належним та ефективним способом захисту порушених прав орендодавця відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 ЦК України є зобов`язання орендаря повернути земельну ділянку, яка була предметом цього договору" (пункт 227).

Зважаючи на викладене, наявність фундаменту багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138200:03:014:0034 не спростовує доводи Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова та обраного нею способу захисту інтересів держави - зобов`язання АТ "Українські енергетичні машини" повернути Харківській міській територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:03:014:0034 площею 0,1132 га по проспекту Олександрівському (стара назва - Косіора), 1-Д у м. Харкові у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому одержало її в оренду, оскільки зазначений обов`язок покладений на відповідача пунктом 21 Договору оренди землі від 23.03.2007, який зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", в Державному реєстрі земель від 14.05.2007, № 740767100026.

Окрім того, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 06.05.2026 №476043488, об`єкти нерухомості за адресою: просп. Олександрівський, 1-Д у м.Харкові за АТ "Українські енергетичні машини" або іншими фізичним/юридичними особами не зареєстровано.

Разом з тим, АТ "Українські енергетичні машини", з урахуванням ст. 120 Земельного кодексу України, у заяві з додатковими поясненнями від 27.04.2026 зазначено про те, що за принципом "superficies solo cedit" (збудоване на поверхні слідує за нею) орендодавцю (Харківській міській раді) повинен бути переданий фундамент, водночас відповідачу має бути запропонована справедлива компенсація, оскільки його наявність дозволяє продовжити будівництво житлового будинку.

Водночас, відповідачем не зазначено про порушення зі сторони Орендовавця (Харківської міської ради) умов Договору, зокрема, пункту 29 (обов`язки Орендодавця), який зареєстрований 14.05.2007 за № 740767100026, у тому числі які, на думку відповідача, можуть бути підставою для відшкодування вартості зроблених полишень спірної земельної ділянки.

Також, слід звернути увагу на постанову Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 20.10.2025 у справі № 420/13307/23, згідно з п. 22 якої до виникнення права власності на новозбудоване нерухоме майно право власності існує лише на матеріали, обладнання та інше майно, що було використано в процесі будівництва. Особа стає власником новоствореного об`єкта нерухомості після завершення його будівництва, прийняття нерухомого майна до експлуатації та державної реєстрації. Таким чином, право власності на новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільних прав виникає з моменту державної реєстрації права.

Таким чином, з урахуванням правової позиції Касаційного адміністративного суду від 20.10.2025 у справі № 420/13307/23, до моменту введення багатоквартирного житлового будинку по просп. Олександрівському, 1-Д у м. Харкові в експлуатацію в установленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядку, фундамент багатоквартирного житлового будинку по просп. Олександрівському (Косіора), 1-Д у м. Харкові фактично є будівельним матеріалом (необоротним активом, капітальною інвестицією), який перебуває на балансі АТ "Українські енергетичні машини", однак не є об`єктом цивільних прав.

Разом з тим, за умовами Договору, земельна ділянка з кадастровим номером 6310138200:03:014:0034 площею 0,1132 га по проспекту Олександрівському (стара назва - Косіора), 1-Д передана Харківською міською радою ДП "Завод "Електромажмаш" для завершення будівництва багатоквартирного будинку, яке не завершено в обумовлений термін до 01.10.2009 за власним рішенням Орендаря, чим не виконано умови пункту 15 Договору.

Таким чином, доводи АТ "Українські енергетичні машини" щодо обов`язку Харківської міської ради компенсувати відповідачу витрати на поліпшення спірної земельної ділянки перебувають поза межами предмету спору та не спростовують доводи прокурора щодо обов`язку орендаря повернути земельну ділянку 6310138200:03:014:0034 площею 0,1132 га по просп. Олександрівському, 1-Д у м.Харкові до земель запасу м. Харкова.

З урахуванням викладеного, керівником Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова у справі № 922/739/26 обрано належний спосіб захисту.

З огляду на викладене, вимога прокурора про повернення відповідачем спірної земельної ділянки орендодавцеві у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому вона була одержана в оренду, є законною та обґрунтованою.

Щодо наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює три основні функції, у тому числі представництво інтересів держави в суді у виключних випадках та в порядку, визначених законом.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановленому законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Стаття 53 Господарського процесуального Кодексу України передбачає право прокурора звертатися до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави. Прокурор, звертаючись до суду, у позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Конституційний суд України у рішенні від 08.04.1999 у справі № 3-рн/99 зазначив, що із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовують в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначають орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У справах за позовами прокурорів, заявлених в інтересах держави в особі уповноважених органів, позивачами є відповідні уповноважені органи, а прокурор у таких справах здійснює представництво їх інтересів в суді. Статус позивача прокурор набуває лише у випадках, коли звертається з позовом в інтересах держави у разі відсутності уповноваженого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду (постанова ВСУ від 21.02.2018 у справі № 553/3280/16-а).

Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно зі ст. 7, 140 Конституції України, в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Територіальна громада має право самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон), однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад, сіл селищ, міст через міські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Як визначено ст. 10 вищевказаного Закону, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 16 Закону, від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно зі ст. 26, ст. 33 Закону та ст. 12 Земельного кодексу України, до компетенції сільських, селищних, міських рад, та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охоронною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 5 ст. 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

При цьому, враховуючи вимоги ст. 19 Конституції України, територіальна громада м. Харкова як власник спірної земельної ділянки делегує Харківській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Отже, Харківська міська рада є належним позивачем у вказаній справі.

Згідно з положеннями ст. 142 Конституції України, державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.

Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб (ст. 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до статті 69 Бюджетного кодексу України, до доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать плата за землю, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування.

Внаслідок неповернення АТ "Українські енергетичні машини" земельної ділянки, Харківська міська рада позбавлена права розпорядитися спірною земельною ділянкою та отримувати дохід від її використання.

Таким чином, місцеві інтереси знаходяться у тісному зв`язку із загальнодержавними, а місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому.

Недоотриманням коштів місцевим бюджетом порушує визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади м. Харкова як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку.

Так, важливим елементом, який становить невід`ємну частину підстав представництва прокурором інтересів держави, є нездійснення чи неналежне здійснення захисту порушених інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також його відсутність.

Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України, селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з пунктом 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Статтею 189 Земельного кодексу України встановлено, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

При цьому спір, що виник, порушує інтереси держави та територіальної громади м. Харків, як законного власника вказаної земельної ділянки, а відсутність належного владного контролю на вказаному напрямі створює сприятливі умови для незаконного використання земель.

Відновлення порушеного інтересу держави та територіальної громади на законне розпорядження спірною земельною ділянкою може бути реалізоване шляхом зобов`язання АТ "Українські енергетичні машини" повернути спірну земельну ділянку територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, прокурор, реалізуючи представницькі повноваження, виконує субсидіарну роль та замінює в судовому провадженні компетентний орган, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту інтересів держави або робить це неналежно.

Бездіяльність компетентного органу означає, що такий суб`єкт знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Разом з цим, слід звернути увагу на рішення Конституційного суду України від 03.12.2025 № 6-р (ІІ)/2025 у справі № 3-28/2024 (59/24), яким визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року.

У п. 4.2 вказаного рішення Конституційний Суд України наголошує, що пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України уповноважує прокуратуру на здійснення представництва інтересів держави в суді тільки у виключних випадках та в порядку, що визначені законом, а не на здійснення такого представництва у випадках, визначених органами прокуратури.

У п. 4.3 вказаного рішення Конституційний Суд України констатує, що в пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прикметник "виключний" означає виняток із загальних правил. З огляду на це словосполучення "у виключних випадках", яке міститься в зазначеному конституційному приписі, вказує на обмежувальний характер останнього. Він не наділяє прокуратуру універсальними повноваженнями щодо представництва інтересів держави в суді та не встановлює для неї загальної чи альтернативної компетенції, а стосується представництва інтересів держави в суді лише у виняткових, нетипових за своєю юридичною природою обставинах.

Відповідно, й припис "у виключних випадках і в порядку, що визначені законом", який міститься в пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, серед іншого, означає, що хоча законодавець і має дискрецію щодо унормування в законах України випадків і порядку здійснення представництва прокуратурою інтересів держави в суді, однак обов`язковим є те, щоб такі випадки не лише установлювалися законом, а й були об`єктивно винятковими, чітко обмеженими, зведеними до мінімально необхідних, обумовленими особливими обставинами та сприймалися стороннім спостерігачем не як загальні правила, а саме як винятки.

Визначення таких випадків є дискрецією законодавця. Однак, на думку Конституційного Суду України, ними можуть бути, зокрема: невизначеність (відсутність) у законодавстві України суб`єкта владних повноважень, уповноваженого на захист відповідних інтересів держави; колізії повноважень кількох органів публічної влади, якщо це унеможливлює захист ними інтересів держави в межах спірної компетенції; заподіяння шкоди інтересам держави правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, якщо цивільний позов у кримінальному провадженні не був чи не міг бути поданий або залишений без розгляду; звернення до прокуратури уповноваженого на захист інтересів держави суб`єкта з клопотанням про подання позову до суду; виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням фактів порушення або загрози порушення важливих інтересів держави, що потребують належного судового захисту.

Також слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.12.2025 по справі № 344/12305/18 зазначає, що Рішенням від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 Конституційний Суд України ухвалив визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Однак відповідно до пункту 4 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

У мотивувальній частині цього Рішення Суд також наголосив, що представництво інтересів держави в суді, передбачене пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, має винятковий та субсидіарний характер.

Конституційний Суд України також зазначив, що в умовах правового режиму воєнного стану особливої ваги набуває всебічне забезпечення захисту інтересів держави Україна, а неперервність виконання прокуратурою визначених Конституцією України функцій є важливою передумовою належного функціонування держави в цей період (пункт 9 мотивувальної частини). Такий конституційний підхід підтверджує правомірність здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах до моменту втрати чинності відповідними нормами або до їх законодавчого врегулювання, за умови наявності визначених законом підстав для такого представництва.

Слід звернути увагу, що в постанові від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила що, оскаржуючи рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування та правочин щодо розпорядження майном, прокурор вправі звернутися до суду або як самостійний позивач в інтересах держави, визначивши такий орган відповідачем (коли оскаржується рішення останнього), або в інтересах держави в особі відповідного органу, зокрема тоді, коли цей орган є стороною (представником сторони) правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. У разі задоволення вимоги про визнання недійсним правочину та про повернення отриманого за ним (наприклад, земельної ділянки) чи про витребування майна від набувача таке повернення та витребування відбувається на користь держави чи територіальної громади, від імені яких відповідний орган може діяти тільки як представник.

Аналогічні висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21.

Позов прокурора спрямований на поновлення правомочностей власника - Харківської міської територіальної громади у користуванні і розпорядженні належною їй на праві комунальної власності земельною ділянкою.

Отже, саме представницькому органу Харківської міської територіальної громади - Харківській міській раді, через який територіальна громада реалізує правомочності власника, і належить право вимоги за сформованими прокурором позовними вимогами.

Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити будь-яка сторона правочину, Харківська міська рада, як сторона правочину, може мати статус позивача.

Таким чином, вимога в інтересах держави в особі позивача - Харківської міської ради, як однієї із сторін правочину (орендодавець), про зобов`язання АТ "Українські енергетичні машини" (орендар та правонаступник усіх прав і обов`язків ДП завод "Електроважмаш" та АТ "Завод "Електроважмаш") повернути спірну земельну ділянку територіальній громаді в особі Харківської міської ради, згідно зі статтею 31 Закону України "Про оренду землі", є вимогою про застосування юридичних наслідків договору, термін дії якого закінчився, - а саме повернення у натурі всього, що товариство одержало на виконання цього правочину.

Водночас Харківською міською радою після 01.10.2009 по теперішній час не вжито заходів щодо повернення територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:014:0034 площею 0,1132 га у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому її одержано в оренду.

Позов прокурора подано в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (позивач), оскільки саме нею укладено договір оренди земельної ділянки від 23.03.2007.

Ураховуючи вищевикладене та факт бездіяльності Харківської міської ради, в даному випадку вбачається виключний випадок, зазначений в рішенні Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р (ІІ)/2025, на здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді шляхом звернення до суду з даним позовом.

Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

На виконання вимог, визначених абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", обласною прокуратурою попередньо, до звернення з цим позовом до суду, повідомлено Харківську міську раду щодо прийняття рішення про представництво інтересів держави в її особі, доказом чого є лист від 23.02.2026.

З урахуванням положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді у даній справі Немишлянською окружною прокуратурою м. Харкова 23.09.2025 за № 51-105-4913ВИХ-25 скеровувався лист на адресу Харківської міської ради.

У листі повідомлялося про виявлені порушення законодавства у сфері земельних відносин АТ "Українські енергетичні машини", як правонаступника усіх прав та обов`язків ДП завод "Електроважмаш" та АТ "Завод "Електроважмаш" під час користування вищевказаною земельною ділянкою. Також запитувалося про вжиті заходи реагування, у тому числі у судовому порядку, щодо усунення зазначених порушень.

У відповідь на зазначений лист Департамент земельних відносин Харківської міської ради листом від 12.11.2025 № 10524/0/225-24 повідомив, що між Харківською міською радою та ДП завод "Електроважмаш" укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:014:0034 площею 0,1132 га для завершення будівництва багатоповерхового житлового будинку до 01.10.2009 (але не пізніше прийняття об`єкта в експлуатацію).

Додаткові угоди до зазначеного договору оренди землі не укладалися, а земельна ділянка з кадастровим номером 6310138200:03:014:0034 до земель запасу міста не повернена.

Відповідно до інформації Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради, містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єктів будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138200:03:014:0034 по просп. Олександрівському (Косіора), 1-Д у м. Харкові Департаментом не надавалися.

Згідно з інформацією Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради, у Реєстрі будівельної діяльності, розміщеному на офіційному веб-сайті Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (e-construction.gov.ua), який містить відомості про документи, що дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття об`єктів до експлуатації з травня 2011 року, відсутня інформація про отримання дозвільних документів щодо об`єкта будівництва на вказаній земельній ділянці, замовником якого є АТ "Українські енергетичні машини" або будь-які інші фізичні чи юридичні особи.

Зі змісту вказаних листів вбачається, що Харківською міською радою не вживалися заходи щодо повернення спірної земельної ділянки у її розпорядження, незважаючи на те, що товариство не здійснило будівництво багатоповерхового житлового будинку до 01.10.2009 (але не пізніше прийняття об`єкта в експлуатацію) та не уклало додаткові угоди до договору оренди землі.

Встановлено, що АТ "Українські енергетичні машини", як правонаступник усіх прав та обов`язків ДП завод "Електроважмаш" та АТ "Завод "Електроважмаш", з 23.03.2007 по теперішній час використовує земельну ділянку площею 0,1132 га з кадастровим номером 6310138200:03:014:0034 за адресою: м. Харків, просп. Олександрівський (Косіора), 1-Д на підставі договору оренди землі.

Водночас Харківською міською радою заходи щодо усунення порушень договору оренди землі від 23.03.2007 та чинного законодавства у частині ефективного та раціонального використання спірної земельної ділянки, її повернення до земель запасу міста не вживалися.

За наявною в Департаменті діловодства Харківської міської ради інформацією, будь-які звернення від АТ "Українські енергетичні машини" або інших фізичних чи юридичних осіб щодо продовження строку дії Договору оренди землі №740767100026 від 23.03.2007 протягом 2020-2025 років не надходили.

Додаткові угоди до Договору оренди землі № 740767100026 не укладалися, а земельна ділянка не повернена до земель запасу міста.

Таким чином, у Харківської міської ради був достатній строк для самостійного вирішення питання щодо повернення спірної земельної ділянки, однак до цього часу вона не повернута територіальній громаді міста Харкова.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 (п. 6.43) зазначено, що сам факт не звернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захисти порушені державні інтереси, свідчить про те, що указаний суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства.

Крім цього, Немишлянською окружною прокуратурою м. Харкова на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомлено листом позивача про намір подання відповідного позову до суду.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи положення п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, а також те, що повернення земельної ділянки є прямим обов`язком відповідача в силу приписів ст. 34 Закону України "Про оренду землі" і п. 21 Договору оренди, приймаючи до уваги, що відповідачем не доведено вжиття усіх можливих заходів для виконання цього свого обов`язку, а також не надано належних доказів ухилення позивача від прийняття земельної ділянки, суд не вбачає підстав для застосування п.9 ст.129 ГПК України та визнав за необхідне покласти судові витрати у цій справі на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 1, 4, 13, 20, 73-80, 86, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов`язати Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" (код ЄДРПОУ 05762269) повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:03:014:0034 площею 0,1132 га по проспекту Олександрівському (стара назва - Косіора), 1-Д у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому одержало її в оренду.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (просп. Героїв Харкова, буд. 199, м. Харків, 61037; код ЄДРПОУ 05762269) на користь Харківської обласної прокуратури (вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, м. Харків, 61001; код ЄДРПОУ 02910108; банк отримувача: Державна казначейська служба України м.Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) - витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "29" червня 2026 р.

СуддяН.М. Кухар