Рішення № 137761552, 29.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.06.2026Справа № 910/4380/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Дочірнього підприємства державної компанії Укрспецекспорт - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство «Спецтехноекспорт» (вул. Степана Бандери, буд. 7, м. Київ, 04073; ідентифікаційний код 30019335)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Укрспецтехнологія» (просп. Миру, буд. 4, оф.206, м. Київ, 02105; ідентифікаційний код 40375077)

про стягнення 410 434,93 грн,

без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Дочірнє підприємство державної компанії Укрспецекспорт - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство «Спецтехноекспорт» (далі за текстом - ДПДК Укрспецекспорт - ДГЗП «Спецтехноекспорт», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Укрспецтехнологія» (далі за текстом - ТОВ «КБ «Укрспецтехнологія», Відповідач) про стягнення 410 434, 93 грн витрат транспортування продукції за договором комісії №STE-22-53-Д-21 від 16.08.2021 (далі за текстом - Договір).

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що Відповідачем не в повному обсязі здійснено розрахунок за Договором та не відшкодовано витрати, які Позивач поніс в ході виконання Договору.

2. Стислий виклад позиції Відповідача

Заперечуючи щодо задоволення позову Відповідач зазначає, що умовами Договору, а саме пунктом 1.1 останнього передбачено безкоштовне вивчення обладнання.

Крім того, повернення обладнання згідно умов Договору мало відбутися в аеропорту міста Бориспіль (Київ).

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

12.05.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

16.08.2021 між Позивачем (Комісіонер) та Відповідачем (Комітент) укладено Договір, пунктом 1.1 якого визначено, що Комітент доручає Комісіонеру, а Комісіонер бере на себе зобов`язання від свого імені, за дорученням та за рахунок Комітента вчинити правочин в рамках раніше укладеного зовнішньоекономічного Контракту від 31.03.2021 № STE-22-33-K/KE-21 з компанією «Gainwell Commosales Private Limited» (надалі - Замовник) щодо тимчасового ввезення на територію України обладнання у кількості та по номенклатурі, що вказана у Додатку № 1 (надалі - Продукція) до даного Договору, з метою безоплатного вивчення можливостей інтеграції з трансмісією «Алісон».

Таким обладнанням є Двигун у кількості 1 шт. вартістю 62 000,00 USD, що підтверджується Додатком № 1 до Договору № STE-22-53-Д-21 від 16.08.2021.

За умовами розділу 2 Договору Комісіонер зобов`язується передати Комітенту на тимчасове використання Продукцію, отриману від Замовника за контрактом разом із відповідною супровідною документацією, здійснити за власний рахунок транспортування продукції на умовах, визначених пунктом 4.1 цього Договору, або укласти договір з третьою особою, яка здійснить транспортування продукції на підставі відповідного договору на транспортування.

Відповідно до пункту 2.1.7 Договору по виконанню доручення Комітента, Комісіонер надає відповідний звіт, в якому відбулися будь-які фінансові операції. Звіт надається не пізніше 15-го числа наступного за звітним.

Відповідно до пункту 2.2.4 Договору Комітент зобов`язується відшкодувати витрати, які здійснив Комісіонер у зв`язку із виконанням своїх обов`язків за цим Договором на умовах, визначених розділом 5 цього Договору в тому числі але не виключно, витрати на завантаження, розвантаження, перевалку, транспортування, зберігання, охорону продукції (підпункт 2.2.4.2 Договору).

У відповідності пункту 5.1 Договору усі витрати Комісіонера, зроблені ним згідно пункту 2.1.4 Договору відшкодовуються Комітентом та відображаються у відповідному звіті, який складається та подається Комітенту в письмовій формі з додаванням документів, що підтверджують ці витрати.

Комітент оплачує (відшкодовує) Комісіонеру понесені витрати протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання звіту шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Комісіонера (пункт 5.3 Договору).

Комітент відшкодовує Комісіонеру всі можливі витрати та понесені збитки, яких він може зазнати при вчиненні контракту з Замовником щодо продукції, стосовно якої вчиняється угода визначена пунктом 1.1 Договору, якщо застосування таких санкцій буде обумовлено відповідною вимогою Замовника (пункт 5.4 Договору).

Згідно пункту 14.1 Договору він укладений і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, за згодою сторін цей Договір укладений без визначення строку і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

На виконання умов Договору Позивачем здійснено митне оформлення вантажу в режимі тимчасового ввезення з використанням Корнету А.Т.А. за Договором № STE-22-53-Д-21 від 16.08.2021р.

У зв`язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України між Позивачем та Замовником погоджено маршрут повернення продукції додатковою угодою № 1 до Контракту № STE-22-33-K/KE-21, якою внесено зміни до підпункту 4.4 Контракту та викладено його у наступній редакції: « 4.4 Сторона-1 повинна повернути Обладнання Стороні -2 на умовах CPT Міжнародний аеропорт імені Нетаджі Субхас Чандра Боса, м. Колката, Індія, у відповідності до правил INCOTERMS-2010, в робочому і такому ж доброму стані, в якому воно було поставлено Стороні-1 ...».

На виконання умов Контракту, Позивачем здійснено повернення продукції Замовнику що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 090223/1, експортним інвойсом.

У зв`язку із чим у Позивача виникли зобов`язання перед перевізником по оплаті витрат транспортних послуг з перевезення вантажу у розмірі 410 434, 93 грн., що підтверджується актом надання послуг № 147 від 28.02.2023, які оплачено платіжною інструкцією № 1156.

Позивачем на адресу Комітента, листом № 31.47/1274/1583-23 від 14.03.2023 направлено Звіт комісіонера від 28.02.2023 по Договору та підтверджуючий документ витрат на транспортування - Акт надання послуг № 147 від 28.02.2023 (транспортні послуги з перевезення вантажу у сполучення Київ-Прага-Калькутта).

Відповідь від Комітента не надійшла.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів пред`явлення Комітентом Комісіонеру заперечень по звіту комісіонера від 28.02.2023 у строки, визначені пунктом 5.2 Договору.

При цьому, факт отримання такого звіту Відповідачем не спростовується та не заперечується.

Позивачем на адресу Комітента, направлено лист № 31.67/1501-6738-23 від 23.08.2023 з проханням підписати акт звіряння взаємних розрахунків за Договором та оплатити рахунок № 49 від 18.08.2023 у сумі 410 434, 93 грн (транспортні витрати).

Листом від 07.09.2023 № 230907/1 Відповідач повідомив, що акт звірки не може бути підписаний, оскільки згідно Договору Відповідач не несе ніяких фінансових витрат щодо поставки та відправки Продукції.

Відповідач вважає доцільним відповідні рахунки направити Інозамовнику.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач неодноразово вживав заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення на адресу Відповідача листів з проханням оплатити транспортні витрати та погодити Акти звірки, проте Відповідач не визнає своїх зобов`язань за Договором, вважає що у нього відсутнє зобов`язання оплачувати транспортування продукції.

Оскільки витрати Відповідачем не сплачено, це стало підставою для звернення до суду з позовом.

Із поданого відзиву вбачається, що після отримання позовної заяви з копіями контракту між підп

Відповідач звертає увагу суду, що якби у 2021 році йому були відомі ці умови по поверненню обладнання він би не укладали Договір з Позивачем, перш за все тому, що виконання нами зобов`язань по вивченню можливості інтеграції обладнання з трансмісією «Аллісон» планувалося проводити на безоплатній основі, що підтверджується пунктом 1.1 Договору.

Відповідач звертає увагу суду, що згідно пункту 4.1 Договору Комітент мав передати Комісіонеру продукцію за контрактом на умовах СРТ аеропорт Бориспіль (Київ), а повернення продукції на умовах FCA аеропорт Бориспіль (Київ).

Відтак, на переконання Відповідача, будь які витрати по транспортуванню обладнання з Києва в Індію за Договором не передбачалося.

При цьому обладнання згідно акту прийому - передачі товару від 03.02.2023 у належному стані передано Комітентом Комісіонеру.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Суд вказує, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами у цій справі, ґрунтуються на укладеному між ними договорі комісії.

Правовідносини за договором комісії регулює глава 69 ЦК України.

Відповідно до статті 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Договір комісії - це один з видів посередницьких договорів, тобто надання посередницьких послуг, які передбачають здійснення дій в інтересах іншої особи, створюючи для неї певні юридичні наслідки (виникнення, зміну, припинення прав чи обов`язків). Особливістю договору комісії є вчинення правочинів комісіонером від свого імені але за рахунок комітента та у його інтересах. Проте особа, з якою комісіонер уклав договір, не стає учасником договору комісії. Між нею та комісіонером існує самостійний договір, який підпорядковується правилам залежно від виду цього договору. У цьому зв`язку стаття 1014 ЦК України передбачає, що комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок.

Зміст вказівок комітента складають умови правочину, який повинен вчинити комісіонер, зокрема, про сторони, ціну товару, порядок оплати, тощо. Закон не покладає на комітента обов`язку давати комісіонеру детальні вказівки, водночас, комісіонер, хоча і наділений свободою у виборі способів та порядку доручення, але обмежений обов`язком виконати доручення відповідно до звичаїв ділового обороту чи інших вимог, що як правило ставляться.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду щодо застосування статей 1011, 1014 Цивільного кодексу України містяться у постанові від 25.04.2023 у справі № 910/6474/20.

Відповідно до частини 1 статті 1013 ЦК України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Статтею 1020 ЦК України визначено, що комісіонер має право відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента, якщо інші кредитори комітента не мають переважного перед ним права на задоволення своїх вимог із грошових коштів, що належать комітентові.

Згідно статті 1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

Згідно частини 1 статті 1024 ЦК України комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв`язку з виконанням своїх обов`язків за договором комісії, зокрема у випадку, якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину, але не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали.

Відтак, враховуючи суть та правову природу договору комісії, посилання Відповідача на безкоштовність Договору є виключно суб`єктивним трактуванням спірних правовідносин.

В силу викладених вище норм та пунктів 2.1.7, 2.2.4 та 2.2.4.2 Договору останній в межах спірних правовідносин передбачав витрати, зокрема, на транспортування, які мають бути відшкодовані стороною Комісіонера, враховуючи належність поставки обладнання Комітенту.

Суд вказує, що пункт 1.1 Договору передбачає безкоштовне вивчення можливості інтеграції з трансмісією «Алісон», що не спростовує обов`язок Відповідача відшкодовувати витрати, які забезпечують можливість такого вивчення.

З матеріалів справи вбачається, що витрати Позивача в розмірі 410 434, 93 грн включено до звіту комісіонера від 28.02.2023.

Враховуючи відсутність заперечень з боку Відповідача по суті такого звіту, визначений пунктом 5.2 Договору 30-ти денний строк звіт вважається прийнятим стороною Комітента, а відповідні витрати повинні бути відшкодовані оскільки зобов`язання Відповідача (враховуючи пункт 5.3 Договору) в цій частині є таким, що настало.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом враховано доводи Відповідача в частині передачі обладнання через аеропорт м. Бориспіль (Київ) однак суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України запроваджено воєнний стан, який триває дотепер, в силу чого, аеропорт м. Бориспіль (Київ) не здійснює своє функціонування авіаційної діяльності в повній мірі з огляду на закриття повітряного простору.

Зазначені обставини є загальновідомими фактами в розумінні частини 3 статті 75 ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 1014 ЦК України комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Відтак, суд погоджується з тим, що враховуючи існування у Позивача зобов`язань за контрактом від 31.03.2021 № STE-22-33-K/KE-21 з компанією «Gainwell Commosales Private Limited», пунктом 4.4 якого визначено, що обладнання має бути повернуто в аеропорт м. Нью Делі, обладнання в межах виконання Договору повернуто на найбільш вигідних для Комітента умовах.

Докази зворотного суду не надано.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

З огляду на встановлені судом обставини на підставі наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про порушення Відповідачем умов Договору в частині оплати витрат Позивача в межах виконання Договору у зв`язку з чим заявлені вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Дочірнього підприємства державної компанії Укрспецекспорт - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство «Спецтехноекспорт» - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Укрспецтехнологія» (просп. Миру, буд. 4, оф.206, м. Київ, 02105; ідентифікаційний код 40375077) на користь Дочірнього підприємства державної компанії Укрспецекспорт - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство «Спецтехноекспорт» (вул. Степана Бандери, буд. 7, м. Київ, 04073; ідентифікаційний код 30019335) заборгованість - 410 434 (чотириста десять тисяч чотириста тридцять чотири) грн 93 коп та судовий збір - 4 925 (чотири тисячі дев`ятсот двадцять п`ять) грн 20 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 29.06.2026

Суддя Антон ПУКАС