Ухвала суду № 137761490, 29.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

м. Київ

29.06.2026Справа № 910/2827/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Демидової М.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ"

про забезпечення позову

у справі №910/2827/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ" (04176, дорога Набережно-Рибальська, буд.3, м. Київ, код 39963305)

до 1) Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича (07401, вул. Янченка Дмитра, буд.2, оф. 7, м. Бровари, Київська обл., РНОКПП НОМЕР_1 )

2) Державного підприємства "СЕТАМ" (01001, вул. Стрілецька, буд. 4-6, м. Київ, код 39958500)

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРТЕМ ОФЕЛІЯ" (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 56 А, код 38742673)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 )

про визнання недійсними результатів електронних торгів та стягнення грошових коштів,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

16.03.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ" до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича, Державного підприємства "СЕТАМ" , Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРТЕМ ОФЕЛІЯ" про визнання недійсними результатів електронних торгів та стягнення грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, будучи переможцем електронних торгів та сплативши повну вартість майна, не набув права власності на нього, оскільки на момент проведення торгів майно перебувало під судовим арештом із забороною відчуження, що унеможливлює завершення процедури та свідчить про порушення порядку її проведення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2026 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 21.04.2026 об 11:30 год.

25.06.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій Товариство просило суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Приватному виконавцю виконавчого округу Київської області Трофименку Михайлу Михайловичу, у межах заявленого до відповідача 1 позову у сумі 3 036 200,00 грн. (три мільйони тридцять шість тисяч двісті гривень 00 копійок).

25.06.2026 через систему Електронний суд" від Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка М.М. надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову. Заперечення обґрунтовані тим, що накладення арешту на грошові кошти приватного виконавця перешкоджатиме здійсненню виконавчої діяльності, порушить права інших учасників виконавчих проваджень, а позивач не довів наявності реальної загрози невиконання можливого рішення суду та необхідності застосування заходів забезпечення позову. Крім того, 09.09.2025 2 760 181,82 грн приватний виконавець Трофименко М.М. перерахував третій особі ОСОБА_1 як стягувачу, у зв`язку з чим вважає, що вимоги щодо цієї суми не мають бути заявлені до нього.

Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю "АКТИВ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ" заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до частини 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) або повернення майна чи про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (схожий за змістом висновок сформульовано у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 05.09.2019 у справі № 911/527/19, від 23.07.2021 у справі № 915/1429/20).

При цьому особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №910/1261/20, від 25.09.2020 у справі №921/40/20).

Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Вказаний викладено у постанові Верховного Суду від 19.10.2021 у справі № 903/533/21.

Як вбачається з поданої до суду заяви, заявником жодними належними та допустимими доказами не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах суми позовних вимог може в майбутньому істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі.

Разом з тим, суд зазначає, що наведені у заяві доводи про можливе ухилення відповідача 1 від виконання майбутнього судового рішення ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними і допустимими доказами. Сам по собі факт неповернення спірних коштів на вимогу позивача до моменту вирішення спору не свідчить про намір відповідача 1 у майбутньому ухилятися від виконання можливого рішення суду чи вчиняти дії, спрямовані на приховування, відчуження або виведення належних йому активів.

Крім того, суд враховує, що заявник просить накласти арешт на грошові кошти приватного виконавця, які знаходяться на рахунках, відкритих ним відповідно до вимог Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" та Закону України "Про виконавче провадження".

Як убачається з матеріалів справи, такі рахунки використовуються для обліку та перерахування стягнутих з боржників коштів стягувачам, а тому на них можуть перебувати грошові кошти, які належать не приватному виконавцю, а іншим особам.

За таких обставин накладення арешту на зазначені кошти може призвести до обмеження прав та законних інтересів осіб, які не є учасниками цієї справи, а також створити перешкоди у здійсненні приватним виконавцем покладених на нього законом повноважень щодо виконання судових рішень. Водночас забезпечення позову не повинно порушувати баланс інтересів сторін та інших осіб і не може застосовуватися за відсутності належного підтвердження необхідності вжиття такого заходу.

Крім того, у запереченнях приватний виконавець зазначає, що 09.09.2025 перерахував стягувачу ( ОСОБА_1 - третій особі у даній справі) грошові кошти у сумі 2 760 181,82 грн., які є частиною спірної суми і є також частиною суми, щодо якої заявлено вимоги про забезпечення позову. Вказану обставину підтверджено також і письмовими поясненнями ОСОБА_1 , наданими суду.

Зазначені обставини є предметом дослідження під час розгляду справи по суті та не можуть бути вирішені на стадії розгляду заяви про забезпечення позову. При цьому незалежно від наведених заперечень заявником не доведено існування реальної загрози утруднення чи неможливості виконання можливого рішення суду.

Отже, наведені заявником доводи про існування ризику невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду ґрунтуються переважно на припущеннях та не підтверджені належними і допустимими доказами. Заявником не доведено наявності фактичних обставин, які б свідчили про вчинення відповідачем 1 дій, спрямованих на приховування чи відчуження майна або грошових коштів, ухилення від виконання можливого рішення суду чи існування інших обставин, які б об`єктивно зумовлювали необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, застосування заявленого заходу забезпечення позову може призвести до обмеження прав та законних інтересів осіб, які не є учасниками цієї справи, а також порушити баланс інтересів сторін.

Суд також враховує, що забезпечення позову є винятковим процесуальним заходом, застосування якого можливе лише за наявності належно підтверджених обставин, що свідчать про реальну необхідність такого забезпечення. У даному випадку заявником таких обставин не доведено.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність передбачених статтями 136, 137 Господарського процесуального кодексу України підстав для вжиття заходів забезпечення позову, у зв`язку з чим заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ" про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 232- 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ" від 25.06.2026 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 29.06.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Марія ДЕМИДОВА