Рішення № 137760974, 28.04.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/17695/25

Номер провадження2/205/1467/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (далі Позивач) в системі «Електронний суд» через свого представника звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 15.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 306734-КС-005 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 вищевказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» надало позичальнику грошові кошти в розмірі 5 000 грн 00 коп., а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти, сплатити проценти за користування кредитом та комісійну винагороду у порядку та на умовах, визначених договором.

Однак до теперішнього часу боржник не сплатив заборгованість за Договором № 306734-КС-005 про надання кредиту, розрахунок та розмір якої зазначені у розрахунку заборгованості за Договором № 306734-КС-005 позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

Оскільки відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, порушив умови договору, внаслідок чого станом на 30.10.2025 року має заборгованість у загальному розмірі 10 025 грн 65 коп., що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 4 700 грн 00 коп., суми прострочених платежів по процентах у розмірі 5 287 грн 52 коп. та суми прострочених платежів за комісією у розмірі 37 грн 21 коп.

У зв`язку з вищевикладеним позивач змушений звернутися до суду та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за Договором № 306734-КС-005 про надання кредиту від 15.01.2022 року у загальному розмірі 10 025 грн 65 коп. та судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.

Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву не подав.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача подав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. У такій заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог та просить здійснити розгляд справи за його відсутності, та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 28.01.2026 року вирішено витребувати у АТ «ОТП Банк» (місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43): 1) письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; 2) письмовий доказ у вигляді виписки про рух коштів по рахунку, відкритому для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 , за період з 15.01.2022 року (дата видачі кредиту) по 02.07.2022 року (дата закінчення строку кредитування).

На виконання зазначеної ухвали суду АТ «ОТП Банк» надано витребувані судом докази, які долучено до матеріалів справи та досліджено судом під час її розгляду.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подавав.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд відповідно до ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення з огляду на таке.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 15.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 306734-КС-005 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 вищевказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» надало позичальнику грошові кошти в розмірі 5 000 грн. 00 коп. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0,871700000 процентів за кожен день користування кредитом.

Згідно з п.п. 2.3, 2.7 вказаного Договору сторони узгодили строк дії кредитного договору (строк, на який надано кредит) 24 тижні, тобто до 02.07.2022 року, а пунктом 3.2.3 такого Договору врегулювали графік платежів за кредитом та розмір комісійної винагороди позивача у загальному розмірі 750 грн. 00 коп.

Під час огляду судом паспорта споживчого кредиту, який визначає умови кредитування, розмір процентної ставки та орієнтовну загальну вартість кредиту, встановлено, що він підписаний відповідачем та уповноваженим представником фінансової установи за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Матеріалами справи, зокрема наданою АТ «ОТП Банк» на виконання ухвали суду випискою по рахунку відповідача, підтверджено, що позивач свої зобов`язання за договором кредиту виконав та надав позичальнику грошові кошти в розмірі 5 000 грн. 00 коп. шляхом їх перерахування на рахунок відповідача, відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 .

Позивач наголошує, що в порушення умов вказаного кредитного договору відповідач допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого станом на 30.10.2025 року за договором виникла заборгованість у загальному розмірі 10 025 грн. 65 коп., що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 4 700 грн. 00 коп., суми прострочених платежів по процентах у розмірі 5 287 грн. 52 коп. та суми прострочених платежів за комісією у розмірі 37 грн. 21 коп.

Оскільки відповідач у добровільному порядку вказану заборгованість не сплачує, суд доходить висновку, що між сторонами виник спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення такого договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Приписами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено поняття підпису у сфері електронної комерції. Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону, електронного підпису одноразовим ідентифікатором або аналога власноручного підпису у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов`язання за вказаним кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу обумовлену сторонами грошову суму.

За правилами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У даному випадку судом встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов`язання за договором та надав кредитні кошти у встановленому розмірі шляхом їх перерахування на рахунок відповідача, відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 , що підтверджується наданою АТ «ОТП Банк» на виконання ухвали суду випискою по рахунку відповідача, яка є належним та допустимим доказом у справі.

При цьому доказів сплати відповідачем позики у строк та в порядку, що встановлені кредитним договором, матеріали справи не містять.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено виникнення між сторонами кредитних правовідносин та наявність з боку відповідача невиконаних зобов`язань за укладеним кредитним договором.

З огляду на положення ч. 1 ст. 1046 ЦК України, а також ч. 1 ст. 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики.

Застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд доходить висновку, що відповідач зобов`язаний повернути позивачу фактично отримані кредитні кошти. Оскільки отримання відповідачем кредитних коштів підтверджено належними та допустимими доказами у справі, а у нього в силу укладеного договору виник обов`язок щодо їх повернення, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у заявленому позивачем розмірі 4 700 грн. 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Суд вважає, що шляхом підписання кредитного договору та паспорта споживчого кредиту відповідач, як споживач, був належним чином проінформований про реальну процентну ставку, загальні витрати за кредитом та інші істотні умови кредитування, передбачені ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування».

Суд, приймаючи до уваги неналежне виконання відповідачем зобов`язань з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення процентів, нарахованих у межах строку дії кредитного договору. Зазначена заборгованість підтверджується поданим позивачем розрахунком, який є арифметично правильним та відповідачем не спростований.

Стосовно вимоги про стягнення комісії суд зазначає таке.

Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, у тому числі, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

У даному випадку витрати щодо комісії передбачені кредитним договором та чітко визначені у графіку платежів, який був підписаний відповідачем. Зазначені витрати врегульовані положеннями ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» як такі, що входять до загальних витрат за споживчим кредитом та підлягають сплаті споживачем.

Відтак суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення із відповідача комісії у заявленому розмірі.

Таким чином, виходячи з наведеного, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» підлягає стягненню заборгованість станом на 30.10.2025 року (згідно з наданим розрахунком заборгованості) за Договором № 306734-КС-005 про надання кредиту від 15.01.2022 року у загальному розмірі 10 025 грн. 65 коп., що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 4 700 грн. 00 коп., суми прострочених платежів по процентах у розмірі 5 287 грн. 52 коп. та суми прострочених платежів за комісією у розмірі 37 грн. 21 коп.

Суд зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд даної цивільної справи по суті, у судове засідання не з`явився, заперечень проти позову та доказів на їх обґрунтування суду не надав, що відповідно до ст. 280 ЦПК України надає суду право під час заочного розгляду вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, відповідно до приписів ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 7681, 89, 141, 223, 247, 258, 259, 263265, 280282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за Договором № 306734-КС-005 про надання кредиту від 15.01.2022 року, станом на 30.10.2025 року, у загальному розмірі 10 025 грн. 65 коп., що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 4 700 грн. 00 коп., суми прострочених платежів по процентах у розмірі 5 287 грн. 52 коп. та суми прострочених платежів за комісією у розмірі 37 грн. 21 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) судовийзбір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Мовчан Д.В.