Ухвала суду № 137759970, 29.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

29.06.2026м. ДніпроСправа № 904/3832/26

за заявою Керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра про забезпечення позову у справі

за позовом Керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра, м. Дніпро в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Старосельського Володимира Олександровича, м. Дніпро

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками, скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна

Суддя Колісник І.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Центральної окружної прокуратури міста Дніпра через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Фізичної особи-підприємця Старосельського Володимира Олександровича та просить:

- зобов`язати Фізичну особу-підприємця Старосельського Володимира Олександровича (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) усунути перешкоди Дніпровській міській раді (код ЄДРПОУ 26510514, 49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75) у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, буд 19 б, площею 0, 0814 га з кадастровим номером 1210100000:02:135:0288 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 626523912101) та суміжною земельною ділянкою площею 0,0780 га, розташованою в межах огорожі автостоянки за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 19 Б, яка прилягає до земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:135:0288, та повернути земельні ділянки шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва - автостоянки, що складається з: літ. А-1 сторожка, літ. Б, В, Д, З навіси; № 1, 2 огорожа; І замощення, розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, 19 б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 483377912101);

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності Фізичної особи-підприємця Старосельського Володимира Олександровича (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на об`єкт нерухомого майна автостоянку, що складається з: літ. А-1 сторожка, літ. Б, В, Д, З навіси; № 1, 2 огорожа; І замощення, розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 19 б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 483377912101), проведену 07.04.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л.В. (номер відомостей про речове право 36197709) із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 483377912101.

Судові витрати прокурор просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на такі обставини.

Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвою Г.О. 22.10.2014 проведено первинну державну реєстрацію права власності за приватним підприємством "Альфа-Мур" (код ЄДРПОУ 38892862) на об`єкт нерухомого майна автостоянку, що складається з: літ. А-1 сторожка, літ. Б, В, Д, З навіси; №1, 2 огорожа; І замощення, розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, 19 б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 483377912101) (далі - спірний об`єкт нерухомого майна).

Підставою для вчинення первинної реєстраційної стало рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2014 у справі № 904/4585/14, яким задоволено позовні вимоги ПП "Альфа-Мур" до ПП оздоровчого центру "Вікторія" та розірвано укладений між ПП "Альфа-Мур" та ПП оздоровчий центр "Вікторія" інвестиційний договір від 24.01.2014 за № 240114, визнано за ПП "Альфа-Мур" право власності на автостоянку, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, Бабушкінський р-н, вул. Панікахи, 19 б, яка складається з Літ А будівля охорони площею 16,8 кв.м, Літ Б - навіс площею 75 кв.м, літ В - навіс площею 102 кв.м, літ Г - навіс площею 291 кв.м, літ Д - навіс площею 105 кв.м, літ Е - навіс 195 кв.м, літ Ж - навіс 225 кв.м, літ З - навіс площею 36 кв.м; літ №1, 2 - огорожа площею 121 кв.м, літ I - замощення площею 597 кв.м.

Разом з цим постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 (за 2 дні до державної реєстрації права власності) задоволено апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2014 у справі № 904/4585/14 скасовано частково та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПП "Альфа-Мур" у частині визнання права власності на вищевказану автостоянку відмовлено.

24.10.2014 (через два дні після державної реєстрації права власності) на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя № 957 від 24.10.2014 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською (Андрєєвою) Г.О. право власності на вказаний об`єкт зареєстровано за приватним підприємством "Булава-64" (код ЄДРПОУ 39404083).

У подальшому право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна автостоянку приватним нотаріусом Андрєєвою (Павловською) Г.О. 12.04.2016 перереєстровано за ФОП Кузьміновим Володимиром Олександровичем (РНОКПП НОМЕР_2 ). Підставою внесення запису було рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29244957 від 14.04.2016, прийняте приватним нотаріусом Андрєєвою Г.О. Документами, поданими для державної реєстрації, визначено дублікат свідоцтва про право власності серії та № 350, виданий 06.06.2016 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О.

Разом з тим на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі за № 1239 від 10.06.2016, спірний об`єкт нерухомого майна зареєстровано на праві власності за Старосельською Ольгою Вячеславівною (РНОКПП НОМЕР_3 ).

На теперішній час право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна належить Фізичній особі-підприємцю Старосельському Володимиру Олександровичу (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору дарування, посвідченого за реєстровим № 595 від 07.04.2020, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

При цьому Старосельський В.О. згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань є фізичною особою-підприємцем і єдиним можливим способом використання нерухомого майна - автостоянки є ведення господарської діяльності, що відповідає КВЕДам, які наведені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

У свою чергу відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказана автостоянка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:02:135:0288 площею 0,0814 га, яка перебувала в оренді Старосельського В.О. по фактичному розташуванню автостоянки, відповідно до договору від 28.04.2015 за № 341, укладеному строком на 5 років. Протягом дії зазначеного договору право власності на автостоянку було зареєстровано за ПП "Булава-64", ФОП Кузьміновим В.О. та Старосельською О.В., а не за ОСОБА_2 , який водночас залишався орендарем земельної ділянки, на якій розташовано цей об`єкт нерухомого майна.

При цьому відомості щодо укладення договорів оренди земельної ділянки для будівництва зазначеного об`єкта нерухомого майна, а також щодо продовження дії договору оренди від 28.04.2015 № 341 після закінчення строку його дії 28.04.2020 відсутні, що свідчить про відсутність документально підтверджених правових підстав для користування земельною ділянкою після спливу строку оренди.

Разом з цим окружною прокуратурою встановлено, що спірний об`єкт нерухомого майна є самочинним будівництвом. Отже, право власності на зазначений об`єкт було первинно зареєстровано на підставі судового рішення, яке на момент вчинення реєстраційної дії вже було скасоване в частині визнання права власності, після чого такий об`єкт неодноразово відчужувався та переходив до інших осіб. Спірний об`єкт розташований на земельній ділянці комунальної власності, а відомості про належним чином оформлені та зареєстровані речові права на зазначену земельну ділянку, а також про продовження дії договору оренди землі від 28.04.2015 № 341 після закінчення строку його дії 28.04.2020 відсутні.

Указує прокурор також на те, що спірний об`єкт нерухомого майна фактично розташований та використовується на земельних ділянках комунальної власності загальною площею 0,1594 га, з яких 0,0814 га становить земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:02:135:0288, строк користування якою на підставі договору оренди закінчився, а 0,0780 га - суміжна земельна ділянка комунальної власності, яка відповідачу у встановленому законом порядку не надавалася та була самовільно зайнята для розширення території автостоянки.

Крім того, відповідно до матеріалів кримінального провадження № 12026047150000129 від 18.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 197-1 Кримінального кодексу України, встановлено факт самовільного зайняття та використання земельної ділянки комунальної власності без належних правових підстав.

У межах досудового розслідування встановлено, що несформована земельна ділянка комунальної власності площею 0,0780 га, суміжна із земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:02:135:0288 площею 0,0814 га, фактично використовується як складова частина автостоянки шляхом її включення до огородженої території та використання для розміщення транспортних засобів, без прийняття рішення органом місцевого самоврядування, без укладення договору оренди та без державної реєстрації речових прав, що свідчить про її самовільне зайняття.

Указані обставини, за твердженням прокурора, створюють перешкоди територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради у здійсненні правомочностей власника щодо володіння, користування та розпорядження земельними ділянками, унеможливлюють їх раціональне та ефективне використання відповідно до цільового призначення, позбавляють територіальну громаду можливості використовувати зазначені землі для задоволення суспільних потреб та отримання доходів від їх правомірного використання, а тому потребують судового захисту шляхом усунення порушень прав власника та повернення земельних ділянок у його розпорядження.

Разом із позовом Керівником Центральної окружної прокуратури міста Дніпра подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Фізичній особі-підприємцю Старосельському Володимиру Олександровичу (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо об`єкта нерухомого майна: автостоянки, що складається з: літ. А-1 сторожка, літ. Б, В, Д, З навіси; № 1, 2 огорожа; І замощення, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 19 б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 483377912101).

Заяву про забезпечення позову обґрунтовано обставинами, зазначеними в обгрунтування поданого позову.

При цьому прокурор стверджує, що Фізична особа-підприємець Старосельський В.О., маючи зареєстроване право власності на спірне нерухоме майно, не обмежений в розпорядженні таким майном. Відсутність заборони здійснювати дії по відчуженню майна, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 19 Б, реєстрація права власності на яке оскаржується прокурором, може призвести до відчуження цього майна з метою утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відтак прокурор вважає, що наявні достатні підстави для забезпечення позову в порядку, визначеному статтями 136 - 140 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас прокурор наголошує на тому, що обраний ним вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки обтяжене майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

За загальним правилом, унормованим частиною першою статті 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

ВИСНОВКИ СУДУ, НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з пунктами 2, 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводиться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.10.2018 у справі № 913/257/18).

У постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову (п. 46).

Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами (п. 47).

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (п. 48).

За змістом статей 2, 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суть якої зводиться до того, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною першою статті 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що будь-яка письмова заява з процесуальних питань повинна містити, окрім іншого, перелік доказів (за наявності), що додаються до заяви.

За змістом частин першої, другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Оцінюючи наведені прокурором обставини в обґрунтування заяви про забезпечення позову та надані докази, суд доходить висновку про наявність правових підстав для її задоволення.

Частиною третьою статті 13 Цивільного кодексу України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Отже, учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Зважаючи на викладені прокурором обґрунтування заяви про забезпечення позову, суд вважає їх у правовому сенсі вагомими та переконливими.

Враховуючи загальний обсяг право- та дієздатності юридичної особи-відповідача, а відтак і можливість вільного розпорядження ним майном чи майновими правами, що не потребує доведення, неприйняття заходів забезпечення позову (за наявності високого рівня ризику такого відчуження) може у подальшому ускладнити/унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист права в межах заявленого предмета позову.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 грудня 2023 року у справі № 904/1934/23 (право відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном).

Отже, суд не може покладатися на ймовірність добросовісної поведінки учасників справи за наявного між ними спору.

Тому запропонований прокурором захід забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору є співмірним, адекватним й розумним.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра про забезпечення позову задовольнити повністю.

Заборонити Фізичній особі-підприємцю Старосельському Володимиру Олександровичу (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо об`єкта нерухомого майна: автостоянки, що складається з: літ. А-1 сторожка, літ. Б, В, Д, З навіси; № 1, 2 огорожа; І замощення, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 19 б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 483377912101).

Стягувач: Центральна окружна прокуратура міста Дніпра (ідентифікаційний код/умовний код 0290993824; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Архітектора Олега Петрова, 23).

Боржник: Фізична особа-підприємець Старосельський Володимир Олександрович (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 29.06.2026 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала, як виконавчий документ, може бути пред`явлена до примусового виконання до 30.09.2026 включно.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя І.І. Колісник