Ухвала суду № 137759943, 29.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

29.06.2026м. ДніпроСправа № 904/3835/26

за позовом керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра, 49000, м.Дніпро, вул.Архітектора Олега Петрова, 23, код ЄДРПОУ 0290993824 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпро, просп.Дмитра Яворницького, буд.75, код ЄДРПОУ 26510514

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веларіс", 49000, Дніпропетровська область, мДніпро, проспект Олександра Поля, буд.36, офіс 012, код ЄДРПОУ 19314362

про стягнення безпідставно збережених коштів

Суддя Перова О.В.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веларіс", в якій просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Веларіс" (код ЄДРПОУ 19314362) на користь Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514) безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд.18, з кадастровим номером 1210100000:02:417:0026 площею 0,0426 га за період з 18.10.2022 по 20.11.2025 у розмірі 272 478,58 грн;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Веларіс" (код ЄДРПОУ 19314362) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м.Дніпро, просп.Дмитра Яворницького, буд.38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) понесені судові витрати за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2026 справу № 904/3835/26 передано на розгляд судді Перовій О.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Разом із позовною заявою керівником Центральної окружної прокуратури міста Дніпра подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Веларіс" (код ЄДРПОУ 19314362) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо об`єкту нерухомого майна: нежитлові приміщення поз. 106, 107, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд.18 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 259175312101) в межах ціни позову.

В обґрунтування поданої заяви виконувач прокурора посилається на те, що предметом позову у даній справі є стягнення коштів у розмірі 272 478,58 грн, які є безпідставно збереженими коштами за використання земельної ділянки за адресою: м.Дніпро, вул. Воскресенська, буд.18 з кадастровим номером 1210100000:02:417:0026 за період з 18.10.2022 по 20.11.2025, від сплати яких відповідач безпідставно ухилився.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що на підставі укладеного з Приватним підприємством "Ньютон" (код ЄДРПОУ 32781785) договору купівлі-продажу № 8 від 15.08.2018 на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Веларіс" належать нежитлові приміщення поз.106,107, загальною площею 113,5 кв.м, опис: в адміністративній будівлі торгового центру літ. Д-4,5 на 1-му поверсі приміщення поз. 106,107 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 259175312101).

З 18.10.2022 по теперішній час земельна ділянка по фактичному розміщенню згаданих нежитлових приміщень за адресою: м.Дніпро, вул. Воскресенська, буд.18 з кадастровим номером 1210100000:02:417:0026 використовується відповідачем без договору оренди земельної ділянки.

Водночас у період з 18.10.2022 по 20.11.2025 відповідач використовував земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:02:417:0026 площею 0,0426 га за адресою: м.Дніпро, вул. Воскресенська, буд.18, без укладеного договору оренди та за відсутності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, чим порушив права територіальної громади у сфері дотримання законного порядку платного користування земельними ділянками комунальної власності та позбавляє територіальну громаду міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради права на отримання доходу у вигляді орендної плати у розмірі 272 478,58 грн.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову з огляду на таке.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя.

Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в господарському судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в господарській справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Виходячи із системного тлумачення положень закону, убачається, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.

Частиною першою статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову (п. 46).

Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами (п. 47).

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (п. 48).

Прокурор зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Веларіс" у період з 18.10.2022 по 20.11.2025 безпідставно збережені кошти у розмірі 272 478,58 грн за використання земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:417:0026 площею 0,0426 га за адресою: м.Дніпро, вул. Воскресенська, буд.18, без укладеного договору оренди та за відсутності державної реєстрації речового права на земельну ділянку.

Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвідношення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що, зрештою, надасть змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі № 904/3783/21, від 26.09.2022 у справі № 911/3208/21.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у пункті 23 постанови від 03.03.2023 у справі №905/448/22 звертав увагу, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Водночас, накладення арешту на майно не має стосуватися саме майна, яке належить до предмета спору.

У пункті 24 постанови від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Суд зазначає, що обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №914/2072/20.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

При цьому суд звертає увагу, що забезпечуючи позов, судом має бути враховано баланс можливого (допустимого) заходу забезпечення позову та необхідного заходу забезпечення позову.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).

Верховний Суд неодноразово наголошував (у тому числі в постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що "умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу".

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18).

Прокурор у даній справі має намір захистити права держави в особі позивача - Дніпровської міської ради, порушені (на його думку) внаслідок ухиляння відповідача від виконання зобов`язання зі сплати коштів за користування земельною ділянкою, на якій розташоване належне йому на праві власності нерухоме майно, внаслідок чого відповідач безпідставно зберіг кошти у розмірі 272 478,58грн.

Бездіяльність відповідача, яка виражається в ухиленні від сплати вказаних грошових сум, свідчить про потенційну можливість ухилення останнім від виконання і судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

Відчуження нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, яку відповідач використовує без достатньої правової підстави може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у випадку задоволення позовних вимог.

Слід зазначити, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Судом з`ясовано, що нежитлові приміщення поз.106,107, загальною площею 113,5 кв.м, опис: в адміністративній будівлі торгового центру літ. Д-4,5 на 1-му поверсі приміщення поз. 106,107 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 259175312101) належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Веларіс" на підставі укладеного з Приватним підприємством "Ньютон" договору купівлі-продажу № 8 від 15.08.2018. З договору купівлі-продажу № 8 від 15.08.2018 убачається, що вартість нежитлових приміщень становить 340 000,00 грн.

Отже, з огляду на викладене, доводи прокурора про необхідність заборони відповідачу та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо об`єкту нерухомого майна: нежитлові приміщення поз. 106, 107, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд.18 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 259175312101) в межах ціни позову (стягнення 272 478,58 грн), є обґрунтованими, оскільки невжиття таких заходів створює реальний ризик утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду про стягнення грошових коштів.

При цьому доказ наміру відчуження не є обов`язковим достатньо існування ризику, що виконання майбутнього судового рішення може бути ускладнено.

У даному випадку прокурор не зобов`язаний доводити безпосередній факт наміру чи підготовчих дій до відчуження майна, оскільки метою забезпечення позову є запобігання таким діям до їх вчинення.

Застосування заборони вчинення реєстраційних дій щодо майна, що належить відповідачу на праві власності є превентивним (тимчасовим) заходом, спрямованим на збереження активів відповідача до вирішення спору по суті.

Інакше кажучи, доказ наміру відчужити майно не є обов`язковою умовою для забезпечення позову достатньо існування ризику утруднення виконання рішення через можливість відчуження майна у будь-який момент.

З огляду на викладене, ураховуючи характер спірних правовідносин, суд доходить висновку, що спосіб забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Веларіс" та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо об`єкту нерухомого майна: нежитлові приміщення поз.106, 107, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул.Воскресенська, буд.18 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 259175312101) в межах ціни позову, є співмірним та не призведе до невиправданого обмеження його майнових прав, оскільки обтяжене майно фактично перебуває у власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Суд убачає наявність зв`язку між зазначеним заходом забезпечення позову і вказаним заявником предметом позову, співмірність заходу із вказаними позовними вимогами.

Ураховуючи зазначене, заява керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради про забезпечення позову підлягає задоволенню шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Веларіс" та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо об`єкту нерухомого майна: нежитлові приміщення поз.106, 107, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул.Воскресенська, буд.18 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 259175312101) в межах ціни позову.

Вжиття наведеного заходу забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може унеможливити виконання рішення господарського суду в разі прийняття його на користь позивача.

За приписами частин шостої, восьмої статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Наразі суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.

На підставі частини першої статті 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись статтями 86, 136, 137, 140, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Заяву керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра задовольнити у повному обсязі.

Заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Веларіс" (код ЄДРПОУ 19314362) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо об`єкту нерухомого майна: нежитлові приміщення поз. 106, 107, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд.18 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 259175312101) в межах ціни позову.

Стягувач: Дніпровська міська рада, 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпро, просп.Дмитра Яворницького, буд.75, код ЄДРПОУ 26510514

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Веларіс", 49000, Дніпропетровська область, мДніпро, проспект Олександра Поля, буд.36, офіс 012, код ЄДРПОУ 19314362

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання 29.06.2026.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" та може бути пред`явлена до виконання у строк до 30.06.2029 включно.

Учасники судового процесу мають право звернутися до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О.В. Перова