Рішення № 137759831, 29.06.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 червня 2026 року Справа № 903/780/22 (903/366/26)

Господарський суд Волинської області у складі головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича, розглянувши у приміщенні Господарського суду Волинської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу №903/780/22 (903/366/26) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Ліфт" до Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флексіс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бас Мотор», Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група Богдан», Товариство з обмеженою відповідальністю «СКД-Промоушн», Компанія «Саревін Інвестментс ЛТД», Головне управління ДПС у Волинській області, Комунальне підприємство «Тролейбусне депо №3», Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Приватне акціонерне товариство «Автомобільна компанія» Богдан Моторс», Товариство з обмеженою відповідальністю «УК Промсила» про визнання недійсними правочинів, результатів аукціону та застосування наслідків недійсності правочину, в межах справи №903/780/22 за заявою Приватного акціонерного товариства Автомобільна компанія Богдан Моторс в особі ліквідатора Приватного акціонерного товариства Автомобільна компанія Богдан Моторс Шимана Євгена Олександровича до Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

16.04.2026 зареєстрована позовна заява Сердюк Марини Миколаївни, яка виконує повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Ліфт" до Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс, арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флексіс», в якій позивач просить суд:

1.Визнати недійсним результати другого повторного аукціону з продажу майна Дочірнього підприємства «Автоскладальний Завод №1» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс» у складі лоту №903/780-30 «Аукціон з продажу дебіторської заборгованості банкрута, а саме права вимоги (Дебіторська заборгованість) ДП «АЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» на загальну суму 80 352 126,69 (вісімдесят мільйонів триста п`ятдесят дві тисячі сто двадцять шість грн. 69 коп.), що виникла під час здійснення господарської діяльності ДП «АЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс», оформленого протоколом про проведення аукціону № BRD001 UA-20250818-52613, який сформовано 29.08.2025 року.

2. Визнати недійсним протокол про проведення аукціону № BRD001-UA-20250818 52613, який сформовано 29.08.2025 року.

3. Визнати недійсним Акт про придбання майна на аукціоні від 29.08.2025 року, підписаний між Дочірнім підприємством «Автоскладальний Завод №1» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс» в особі ліквідатора Григор`єва Валерія Васильовича та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС».

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» передати отриману за результатами аукціону № BRD001-UA-20250818 52613 дебіторську заборгованість Дочірньому підприємству «Автоскладальний Завод №1» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс».

В обгрунтування зазначає про наявність порушень в частині підготовки до продажу майна (дебіторської заборгованості) боржника ДП «АЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс», що призвело до неповідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛЮС ЛІФТ» як боржника про продаж відповідної заборгованості всупереч положень ч. 1 ст. 76 Кодексу України з процедур банкрутства та абз. 2 п. 53 Порядку організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), а також до порушення прав кредиторів ДП «АЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс», у зв`язку з заниженою ціною продажу такого майна, що зумовлена неналежним формуванням складу лоту та визначення початкової та граничної цін продажу.

Відповідно до протоколу передачі судової справи від 20.04.2026 справу передано для розгляду судді Гарбару І.О.

20.04.2026 від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому остання просить суд:

1. Не залучати арбітражного Григор`єва Валерія Васильовича у статусі відповідача за позовною заявою ліквідатора ТОВ «Плюс Ліфт» арбітражної керуючої Сердюк М.М. про визнання недійсними правочинів, результатів аукціону та застосування наслідків їх недійсності в якості відповідача.

2. Залучити до участі у справі за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Плюс Ліфт» Сердюк М.М. про визнання недійсними правочинів, результатів аукціону та застосування наслідків їх недійсності третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Бас Мотор» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 1А, код ЄДРПОУ: 37741291).

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ: 43453613)

-Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група Богдан» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 8, код ЄДРПОУ: 32347815) .

- Товариство з обмеженою відповідальністю «СКД-Промоушн» (18015, м. Черкаси, вул. Надпільна, буд. 252/1, код ЄДРПОУ: 45289686) .

- Компанія «Саревін Інвестментс ЛТД» (07301, м. Вишгород, вул. Мазепи, буд. 3, кв. 114, податковий номер: 880004613) 8. Головне управління ДПС у Волинській області (43010, м. Луцьк, Київський м н., 4, код ЄДРПОУ 44106679).

- Комунальне підприємство «Тролейбусне депо №3» (61099, м. Харків, вул. Свистуна, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ: 37765993).

- Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22в, код ЄДРПОУ: 13358826).

- Приватне акціонерне товариство «Автомобільна компанія» Богдан Моторс» (49027, м. Дніпро, пл. Соборна, буд. 1Б, код ЄДРПОУ: 05808592).

- Товариство з обмеженою відповідальністю «УК Промсила» (вулиця Харківське шосе, 144-в, м.Київ, 02091, код ЄДРПОУ: 39659728).

В обгрунтування вважає за необхідне уточнити склад учасників справи в частині визначення відповідачів, зокрема щодо зазначення арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича як відповідача-2. Таке визначення процесуального статусу було здійснено помилково, оскільки Григор`єв Валерій Васильович діє у спірних правовідносинах виключно як арбітражний керуючий ліквідатор ДП «АЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс», призначений постановою Господарського суду Волинської області від 11.06.2024 року, та не є самостійним суб`єктом спірних матеріально-правових відносин.

Позивач не заявляє жодних самостійних позовних вимог до ОСОБА_2 як до фізичної особи, у зв`язку з чим відсутні підстави для його участі у справі в статусі відповідача.

Щодо залучення третіх осіб вважає, що залучення зазначених осіб обґрунтовується тим, що спір у даній справі виник за результатами продажу майна банкрута ДП «АЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» у межах провадження про банкрутство, а його предмет безпосередньо пов`язаний із формуванням ліквідаційної маси боржника, результатами реалізації його майна та, відповідно, впливає на обсяг задоволення вимог кредиторів. У разі задоволення позовних вимог щодо визнання недійсними правочинів та результатів аукціону можливі зміни у складі та вартості ліквідаційної маси ДП «АЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс», що, у свою чергу, прямо вплине на права та законні інтереси кредиторів у справі №903/780/22, зокрема на черговість та розмір задоволення їх грошових вимог.

Крім того, відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, кредитори є активними учасниками провадження у справі про банкрутство, а їх права тісно пов`язані з усіма діями щодо управління, реалізації та повернення майна боржника. Відтак будь-які судові рішення, які стосуються правомірності відчуження майна боржника або результатів його реалізації, не можуть ухвалюватися без урахування позиції таких осіб.

Ухвалою суду від 21.04.2026 позовну заяву залишено без руху. Позивачу не пізніше 10-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви та подати суду:

- письмові пояснення, в яких вказати суб`єктний склад учасників справи;

- зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), про що повідомити суд.

Представник позивача отримав ухвалу суду 21.04.2026, отже, строк для усунення недоліків до 04.05.2026.

27.04.2026 зареєстровано уточнену позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Ліфт" до Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флексіс», в якій позивач просить суд:

1.Залучити до участі у справі № 903/780/22 (903/366/26) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

-Товариство з обмеженою відповідальністю «Бас Мотор» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 1А, код ЄДРПОУ: 37741291);

-Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ: 43453613);

-Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група Богдан» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 8, код ЄДРПОУ: 32347815);

-Товариство з обмеженою відповідальністю «СКД-Промоушн» (18015, м. Черкаси, вул. Надпільна, буд. 252/1, код ЄДРПОУ: 45289686);

-Компанію «Саревін Інвестментс ЛТД» (07301, м. Вишгород, вул. Мазепи, буд. 3, кв. 114, податковий номер: 880004613);

-Головне управління ДПС у Волинській області (43010, м. Луцьк, Київський м-н., 4, код ЄДРПОУ 44106679);

-Комунальне підприємство «Тролейбусне депо №3» (61099, м. Харків, вул. Свистуна, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ: 37765993);

-Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22в, код ЄДРПОУ: 13358826);

-Приватне акціонерне товариство «Автомобільна компанія» Богдан Моторс» (49027, м. Дніпро, пл. Соборна, буд. 1Б, код ЄДРПОУ: 05808592);

-Товариство з обмеженою відповідальністю «УК Промсила» (вулиця Харківське шосе, 144-в, м. Київ, 02091, код ЄДРПОУ: 39659728).

2.Визнати недійсним результати другого повторного аукціону з продажу майна Дочірнього підприємства «Автоскладальний Завод №1» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс» у складі лоту №903/780-30 «Аукціон з продажу дебіторської заборгованості банкрута, а саме права вимоги (Дебіторська заборгованість) ДП «АЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» на загальну суму 80 352 126,69 (вісімдесят мільйонів триста п`ятдесят дві тисячі сто двадцять шість грн. 69 коп.), що виникла під час здійснення господарської діяльності ДП «АЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс», оформленого протоколом про проведення аукціону № BRD001 UA-20250818-52613, який сформовано 29.08.2025 року.

3.Визнати недійсним протокол про проведення аукціону № BRD001-UA-20250818 52613, який сформовано 29.08.2025 року.

4.Визнати недійсним Акт про придбання майна на аукціоні № BRD001- UA-20250818 52613 від 03.09.2025 року, підписаний між Дочірнім підприємством «Автоскладальний Завод №1» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс» в особі ліквідатора Григор`єва Валерія Васильовича та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС».

5.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» передати отриману за результатами аукціону № BRD001-UA-20250818 52613 дебіторську заборгованість Дочірньому підприємству «Автоскладальний Завод №1» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс».

6.Зобов`язати Дочірнє підприємство «Автоскладальний Завод №1» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс» повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» кошти у розмірі 289 267 (двісті вісімдесят дев`ять тисяч двісті шістдесят сім) гривень 66 копійок, що були сплачені за придбану дебіторську заборгованість на аукціоні № BRD001-UA-20250818- 52613.

Ухвалою суду від 28.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачі ухвалу суду від 28.04.2026 отримали 28.04.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Отже, строк для подачі відзиву до 14.05.2026.

Залучені треті особи, ухвалу суду отримали також 28.04.2026.

Отже, строк для надання письмових пояснень до 08.05.2026.

Представниця ТОВ «Фінансова Компанія «Флексіс» 13.05.2026 сформувала в системі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому просить суд:

1.Здійснювати подальший розгляд справи №903/780/22 (903/366/26) за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття підготовчого провадження у справі та з викликом сторін у справі.

2. Відмовити в повному обсязі ТОВ «ПЛЮС ЛІФТ» у задоволенні позову про визнання недійсними результатів аукціону, визнання недійсним протоколу про проведення аукціону та акта про придбання майна на аукціоні у справі №903/780/22 (903/366/26).

Щодо призначення розгляду справи в загальному позовному провадженні вказує наступне.

Відповідно до ч.4 ст. 250 ГПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Вважає, що спір у даній справі має вирішуватися в загальному позовному провадженні з викликом сторін, оскільки, вирішується питання щодо визнання недійсним результатів аукціону, за умови задоволення таких позовних вимог настають наслідки щодо повернення коштів, також слід врахувати обсяг та характер доказів у справі, для об`єктивного та повного з`ясування обставин справи, а відтак розгляд даної справи слід проводити за правилами загального позовного провадження та призначити у справі підготовче судове засідання. Також, справа містить значну кількість учасників, потребує детального дослідження доказів, що неможливо зробити без проведення підготовчого засідання (яке зазвичай не проводиться у спрощеному провадженні).

Так, за приписами ч.3 ст.12 Господарського процесуального кодексу України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що завданнями підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті (ч.1 ст.177 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо по суті заявлених позовних вимог, зазначає, що ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» категорично не погоджується з підставами позовних вимог, вважає, що вимоги є необґрунтованими та безпідставними, також, Позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували обставини викладені в позові, а ввесь позов обґрунтовано лише наведенням ряду норм з законодавства та побудований виключно на припущеннях Позивача.

Відзив надісланий позивачу - 13.05.2026 до електронного кабінету.

Отже, строк для надання відповіді на відзив до 18.05.2026.

Відповідь на відзив на адресу суду не надходила.

Разом з цим, 21.05.2026 представниця ТОВ «Цикл Фінанс» сформувала в системі «Електронний суд» письмові пояснення, в яких просить суд:

1.Дозволити Товариству з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» подати наступні пояснення третьої особи щодо позову, приєднати їх до матеріалів справи та врахувати їх при прийнятті рішення для забезпечення рівності прав сторін справи та повноти судового розгляду.

2. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В даних поясненнях зазначає, що ухвалою суду запропоновано третім особам не пізніше ніж у 10-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відповідно до ст. 168 ГПК України подати письмове пояснення на позовну заяву.

Відповідно до ч.5 ст.119 ГПК України, пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним (ч.5 ст.168 ГПК України).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції) від 16.12.1992р.).

Прийняття судом даних пояснень третьої особи щодо позову на даній стадії процесу не сприятиме затягуванню судового розгляду, не спричиняє безладності судового процесу, на запобігання яким встановлені визначені ГПК України обмеження щодо строків подання пояснень.

Ухвалою суду від 25.05.2026 клопотання представника ТОВ «Цикл Фінанс» про надання додаткового строку для подання пояснень задоволено. Поновлено строк ТОВ «Цикл Фінанс» для надання письмових пояснень та приєднано пояснення до матеріалів справи. Відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ «ФК «Флексіс» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

26.05.2026 представниця "Плюс Ліфт" сформувала в системі «Електронний суд» письмові пояснення, в яких просить позовні вимоги задовольнити.

Одночасно суд звертає увагу на положення статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до яких суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

При цьому суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом господарських спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Тобто, виходячи з цієї норми, в першу чергу, суд має справедливо, тобто з дотриманням принципу верховенства права, вирішити господарський спір.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, судом враховано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує процесуальну справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та інші проти Греції). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом узагалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Mirolubovs and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), § 103).

З огляду на практику ЄСПЛ, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства, а рішення суду не буде відповідати критеріям законності.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Як слідує з матеріалів справи, Постановою від 11.06.2024 процедуру розпорядження майном у справі про банкрутство Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс та повноваження арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича припинено. Дочірнє підприємство Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс строком на 12 місяців. Ліквідатором Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс призначено арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича (основна справа: т.14, а.с.62-71).

У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 11.06.2024 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення повідомлення про визнання боржника Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (основна справа: т.14, а.с.77).

З доводів позивач слідує, що 28.08.2025 відбувся аукціон з продажу дебіторської заборгованості, а саме права вимоги ДП «АЗ №1» АТ «АК «БОГДАН МОТОРС» до ТОВ «ПЛЮС ЛІФТ» та інших боржників на загальну суму 80352126,69 грн. Під час аналізу складу даного лоту, що був проданий на аукціоні, встановлено, що Відповідач-1 не повідомило ТОВ «ПЛЮС ЛІФТ» про факт продажу такої дебіторської заборгованості, що призвело до порушення ч.1 ст.76 Кодексу України з процедур банкрутства та абз.2 п. 53 Порядку організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність). Право вимоги до ТОВ «ПЛЮС ЛІФТ» продано на суму 15 064 822,06 грн, проте як вимоги в банкрутстві визнано на 12 162 633,25 грн. (вимоги 4 черги) та 76 700,00 грн. вимоги 1 черги. Враховуючи, що на аукціоні право вимоги до ТОВ «ПЛЮС ЛІФТ» продано на 2902188,81 грн більше ніж визнано в судовому порядку і є прямим порушенням норм законодавства. Також, вказує, що ліквідатором наведено лише копії документів на підтвердження існування заборгованості та не підтверджує чи досліджено ним розмір заборгованості в повному розмірі та чи була вона підтверджена дебітором.

Позивач вважає, що організація аукціону та його проведення відбулося з порушенням норм законодавства, у зв`язку з недосконалим формуванням лоту заборгованість продана лише за 289 267,66 грн, а не за номінальною вартістю 80 352 126,69 грн.

На сайті Прозоро https://prozorro.sale/auction/BRD001-UA-20250818-52613/ опубліковано відомості про результати проведення аукціону з продажу дебіторської заборгованості ДП «АЗ №1» АТ «АК «БОГДАН МОТОРС», згідно якого встановлено, що гібридний голландський аукціону на якому було зареєстровано лише 1 учасника для участі.

29.08.2025 року відбувся аукціон з продажу дебіторської заборгованості банкрута, а саме права вимоги (Дебіторська заборгованість) ДП «АЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» на загальну суму 80352126,69 (вісімдесят мільйонів триста п`ятдесят дві тисячі сто двадцять шість грн. 69 коп.), що виникла під час здійснення господарської діяльності ДП «АЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс», що підтверджується відповідним протоколом про результати аукціону № BRD001-UA-20250818-52613 від 29.08.2025.

Згідно із частинами першою, третьою статті 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За частиною шостою статті 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно із приписами ст.63 Кодексу України з процедур банкрутства після проведення інвентаризації та отримання згоди на продаж майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута на аукціоні. Продаж майна боржника на аукціоні відбувається в електронній торговій системі.

Продаж майна боржника на аукціоні відбувається в електронній торговій системі. Порядок функціонування електронної торгової системи, організації та проведення електронних аукціонів, сплати, повернення гарантійних внесків та сплати винагороди операторів електронних майданчиків затверджується Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст.68 КУзПБ).

Згідно ч.4 ст.68 КУзПБ, Замовником аукціону є арбітражний керуючий, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Кодексом.

У відповідності до ст.78 КУзПБ, Державному органу з питань банкрутства, адміністратору електронної торгової системи, замовнику та оператору авторизованого електронного майданчика заборонено вчиняти дії, спрямовані на надання іншим особам відомостей про учасників аукціону, до моменту завершення аукціону та опублікування таких відомостей електронною торговою системою. Переможцем аукціону є учасник, який запропонував найвищу ціну на час закінчення аукціону, або учасник, який запропонував наступну за величиною ціну у випадку, передбаченому частиною першою статті 86 цього Кодексу.

Негайно після завершення аукціону електронною торговою системою формується протокол про проведення аукціону, який надсилається всім учасникам та замовнику аукціону (ч. 1 ст. 83 Кодексу України з процедур банкрутства).

Відповідно до ч. 1 ст. 87 Кодексу України з процедур банкрутства придбане на аукціоні майно, майнове право передається, а право вимоги відступається покупцю після повної сплати запропонованої ним ціни. Про передачу майна складається акт про придбання майна на аукціоні.

У разі проведення аукціону з продажу права вимоги також укладається договір купівлі-продажу права вимоги боржника (ст. 82 Кодексу України з процедур банкрутства).

В акті про придбання майна на аукціоні зазначаються:

-ім`я (назва) та місце проживання (місцезнаходження) продавця та покупця, а також оператора авторизованого електронного майданчика;

-відомості про майно, придбане на аукціоні, та його ціна;

-адреса веб-сторінки, на якій розміщено відомості про проведення аукціону;

-інформація про повну сплату ціни за придбання майна на аукціоні. Акт про придбання майна на аукціоні складається у простій письмовій формі та не потребує нотаріального посвідчення. Такий акт підписується замовником аукціону та покупцем не пізніше трьох робочих днів після повної сплати переможцем запропонованої ним ціни. За несвоєчасне підписання замовником аукціону акта чи несвоєчасне надання його покупцю замовник аукціону сплачує пеню у розмірі 0,5 відсотка на день від ціни продажу за період прострочення (ст.88 КУзПБ).

Отже, торги у формі аукціону у справі про банкрутство за своєю суттю є передбаченою законодавством послідовністю дій (процедур), вчинених учасниками аукціону з метою продажу майна боржника. Процедура проведення аукціону у справі про банкрутство складається з: 1) передпідготовки проведення аукціону (призначення ліквідатора, отримання згоди заставного кредитора на реалізацію заставного майна, вибір організатора аукціону, оформлення проєкту договору на проведення аукціону), 2) підготовки до проведення аукціону (укладення договору з організатором аукціону, публікація оголошення, прийняття заяв на участь в аукціоні, внесення гарантійних внесків учасників аукціону),3) проведення аукціону, 4) оформлення його результатів.

Тобто процедура проведення аукціону на практиці обєднує в собі, зокрема, етапи:

1) передпідготовки, підготовки, організації та проведення аукціону з продажу майна боржника;

2) оформлення результатів аукціону, який з-поміж іншого передбачає складання протоколу за результатом проведеного аукціону та укладення договору купівлі-продажу майна боржника з подальшою передачею майна переможцю торгів (аукціону).

Порушення встановлених законодавством правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними

Згідно зі ст. 650 ЦК України особливості укладення договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, аукціонах (публічних торгах), конкурсах тощо встановлюються відповідними актами законодавства.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Системний аналіз положень наведених норм свідчить, що правова природа реалізації у справі про банкрутство майна боржника на торгах у формі аукціону полягає у продажі цього майна, тобто у забезпеченні переходу прав власності на нього до покупця переможця торгів (аукціону).

Подібна правова природа продажу майна з торгів (аукціону) дає підстави для можливості визнання (за наявності підстав) результатів таких торгів (аукціону) недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, у тому числі й на підставі норм цивільного законодавства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19).

Статтею 73 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що правочин щодо продажу майна, вчинений на аукціоні, проведеному з порушенням встановленого порядку його підготовки або проведення, що перешкодило або могло перешкодити продажу майна за найвищою ціною, може бути визнаний недійсним господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за заявою боржника, арбітражного керуючого, кредитора або особи, інтереси якої були при цьому порушені.

Згідно з нормами ст. 75 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий визначає умови продажу щодо майна, яке не є предметом забезпечення, за погодженням з комітетом кредиторів. До обов`язкових умов продажу належать: склад майна (лот); початкова ціна; крок аукціону.

При цьому, у разі якщо арбітражний керуючий не згоден з прийнятим комітетом кредиторів рішенням, арбітражний керуючий зобов`язаний звернутися до суду. У такому разі умови аукціону визначаються судом (ч. 7 ст. 75 Кодексу України з процедур банкрутства).

Крім того, рішення зборів / комітету кредиторів не є нормативними актами (п. 57 Постанови Пленуму Верховного Суду від 18.12.2009 № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»), вони є доказами факту волевиявлення, які оцінюються судом нарівні з іншими доказами по справі при вирішенні певних питань у процедурах банкрутства

Аналіз положень ст. 73 Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави стверджувати, що основним принципом та метою проведення аукціону з продажу майна боржника у процедурі банкрутства є реалізація майна за найвищою ціною з метою максимального задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Така мета очевидно може бути досягнута шляхом збільшення кола потенційних покупців, які прийматимуть участь в аукціоні, а ліквідатор банкрута, в свою чергу, зобов`язаний сприяти цьому.

Водночас, пропонуючи продаж всієї дебіторської заборгованості банкрута на суму 80 352 126,69 грн одним лотом не зважаючи на те, що заборгованість виникла з різних по своїй суті договорів та не зважаючи на різний стан дебіторів ліквідатор не сприяв продажу лоту за найвищою ціною.

Разом з цим, на засіданні комітету кредиторів ЗА голосував лише один кредитор у якого було 56,09 % голосів, що ледве перевищує кворум, кредитор же правонаступником якого є ТОВ «Цикл Фінанс» (Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України») в якого були наявні 31,75 % голосів голосував проти погодження таких невигідних для кредиторів умов продажу (а.с.87-108, даний протокол зборів в загальному доступі на сайті https://prozorro.sale/auction/BRD001-UA-20250818-52613/).

Такий висновок про досягнення мети проведення аукціону шляхом збільшення кола потенційних покупців, які прийматимуть участь в аукціоні кореспондується зі сталою судовою практикою Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме:

- висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.02.2020 у справі № 909/548/16: «Визначальним критерієм для обрання способів продажу майна банкрута є отримання найвищої ціни за це майно» (аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський суд у постановах від 02.10.2018 у справі № 904/9958/15, від 13.06.2019 у справі № 910/2526/14).

Системний аналіз норм Закону про банкрутство, якими урегульовано порядок продажу майна банкрута та права й обов`язки арбітражного керуючого свідчить, що ліквідатор боржника, обираючи спосіб реалізації його активів у ліквідаційній процедурі, зобов`язаний використати усі свої повноваження при реалізації майна та обирати таку процедуру його реалізації, яка унеможливить обмеження потенційної кількості учасників аукціону, виходячи з місця знаходження майна та особливостей попиту на предмет продажу, що визначаються ринком продажу майна боржника, відтак забезпечить його відчуження за найвищою ціною.

За наведеного формування ліквідатором лоту шляхом об`єднання в ньому об`єктів нерухомого майна, які значно територіально віддалені один від одного та суттєво різняться за своїм цільовим використанням є таким, що не відповідає принципам розсудливості дій ліквідатора, оскільки має безумовний вплив на потенційне коло покупців майна, що є об`єктом продажу.»

- висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.02.2020 у справі № 4/86-Б-10: «Також суди попередніх інстанцій залишили без належної оцінки ознаки майна, що входить до складу цілісного майнового комплексу, яке за своєю природою різного призначення (виробниче обладнання, офісне обладнання, нерухоме майно, автомобілі, земельні ділянки, тощо) та можливості продажу такого окремими лотами задля його реалізації за максимальною ціною на чому на протязі усього часу проведення торгів звертав увагу АТ «Укрексімбанк» у м. Хмельницькому.

В даному випадку також продаж майна (дебіторської заборгованості) окремими лотами сприяв би його продажу за значно вищою ціною, однак продаж ліквідної та неліквідної дебіторської заборгованості на суму 80 352 126,69 грн, спричинив не можливість реєстрації на аукціон потенційних покупців через банально високий розмір гарантійного внеску який мають можливість сплатити тільки великі фінансові компанії, які в результаті викуповують дебіторську заборгованість за безцінь як і в даному випадку.

Продаж майна банкрута одним лотом в даному випадку суперечить також висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 07.07.2021 у справі № 914/1875/16:

«Разом з тим в аспекті наведеного, необхідно враховувати основну мету (цілі) аукціону як способу реалізації майна боржника, якою виходячи з аналізу положень Закону про банкрутство передусім є відчуження цього майна за максимальною ціною, що визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції (участі в аукціоні з продажу майна боржника якомога широкого кола осіб) задля задоволення вимог кредиторів банкрута у якнайбільшому розмірі.

На підтвердження вказаного свідчать безпосередньо приписи ч. 1 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою передбачено, що вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором саме з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

А тому, визначальним критерієм для обрання способів продажу майна банкрута є отримання найвищої ціни за це майно (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 02.10.2018 у справі № 904/9958/15, від 13.06.2019 у справі № 910/2526/14)».

В даному випадку, суд погоджується з доводами ТОВ «Цикл Фінанс», що в даному випадку розмір гарантійного внеску на аукціоні на якому було продано дебіторську заборгованість становив майже 5 мільйонів гривень, в той час коли основну його частину утворила дебіторська заборгованість ПАТ «АК «Богдан Моторс» та ТОВ «Плюс Ліфт», які перебувають в процедурі припинення.

Якби дебіторську заборгованість цих двох юридичних осіб було виокремлено в окремі лоти розмір гарантійного внеску становив би не 4821127,60 грн, а 1013418,80 грн, на суму дебіторської заборгованості 16890313,41 грн, що б призвело до значного збільшення потенційних покупців.

Також, якби від наведених 16 890 313,41 грн, дебіторської заборгованості в окремий лот ще виділити борг ТОВ «Бор Авто» на суму 8 475 444,00 грн., яке також перебувало в стадії банкрутства та наразі вже припинена (тобто дебіторська заборгованість була неліквідна), то залишок дебіторської заборгованості (потенційний четвертий лот окрім наведених трьох) становив би 8414869,41 грн, в свою чергу гарантійний внесок на другому повторному аукціоні становив 504 892,16 грн, що призвело б до збільшення кола потенційних покупців та продажу ліквідного лоту за максимальною ціною.

Розподіл вказаної дебіторської заборгованості ще на декілька лотів умовно хоча б по місцю знаходження дебіторів, по роду зобов`язань по сумі прибутку, тощо призвів би до ще більшого збільшення кількості учасників та ціни лоту.

Однак, лот було сформовано без вивчення дебіторів, формально об`єднавши ліквідний актив і неліквідний в один лот, що штучно збільшило його ціну, розмір гарантійного внеску та кроку аукціону, що в свою чергу зменшило кількість учасників фактично до одного який купив лот за мізерною ціною.

Отже, з врахуванням викладеного, формування лоту та проведення аукціону призвело до порушень прав кредиторів.

Формування ліквідатором лоту шляхом об`єднання для продажу товарів з високою реалізаційною мобільністю майна та товарів вузького вжитку не є таким, що відповідає принципам розсудливості дій ліквідатора, оскільки не призводять до отримання найвищої ціни за це майно (постанова Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/2526/14).

В даному випадку формування лота шляхом об`єднання дебіторської заборгованості на невелику суму з високою реалізаційною мобільністю та дебіторської заборгованості на в п`ять раз більшу суму з низькою реалізаційною мобільністю призвело до заниження кінцевої суми отриманої від продажу лоту.

Як вбачається з матеріалів справи, дебіторська заборгованість на суму 80 352 126,69 (вісімдесят мільйонів триста п`ятдесят дві тисячі сто двадцять шість грн. 69 коп.) продана за 289 267,66 грн, тобто за 0,36 % номінальної вартості.

Як слідує з лоту (https://prozorro.sale/auction/BRD001-UA-20250818-52613/) дебіторська заборгованість на суму 80 352 126,69 (вісімдесят мільйонів триста п`ятдесят дві тисячі сто двадцять шість грн. 69 коп.) в даному випадку була продана за 289 267,66 грн. в той час коли дебіторська заборгованість Міжнародного консорціуму «Енергозберігання» (ЄДРПОУ 23753877) на суму 400 000,00 грн., є фактично визнаною та товариство готове поставити непоставлений товар або ж з цього товариства не так складно стягнути авансовий платіж на суму 400 000,00 грн., що вже більше ніж сума коштів отримана за продаж дебіторської заборгованості на суму 80 352 126,69 (вісімдесят мільйонів триста п`ятдесят дві тисячі сто двадцять шість грн. 69 коп.

Згідно інформації, розміщеної ліквідатором ДП «АЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс» Григор`євим Валерієм Васильовичем в розділі «Документація» на сайті Прозорро.Продажі https://prozorro.sale/auction/BRD001-UA-20250818-52613/ в «Описі лоту додаткові умови продажу» зазначено наступне: «Інформація по наданих і повернутих допомогах підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Заборгованість ТОВ «ПЛЮС ЛІФТ» становить 12 162 633,25 грн.

В підтвердження наявності дебіторської заборгованості наявні копії документів скани яких надані в додатках до лоту, оригінали документів відсутні, поряд з цим слід зазначити, що шодо ТОВ «Плюс Ліфт» відкрито провадження справі про банкрутство №908/3082/21 та ухвалою від 11.11.2021 в даній справі було визнано кредиторські вимоги ДП «АСЗ № 1» АТ «АК «Богдан Моторс» на суму 12 162 633,25 грн. (вимоги четвертої черги) та на суму 76 700,00 грн. вимоги першої черги».

Таким чином, з викладеного прямо вбачається, що на продаж було виставлено право вимоги у розмірі, який не відповідає фактичному обсягу зобов`язань Позивача та складає на 2 902 188,81 грн. більше за дійсний розмір існуючої заборгованості.

Продаж права вимоги у розмірі, який перевищує встановлений судом та підтверджений належними доказами обсяг заборгованості, безпосередньо впливає на розмір кредиторських вимог до Позивача та створює для нього реальні негативні правові наслідки. У даному випадку має місце безпосереднє втручання у сферу прав та обов`язків Позивача шляхом відчуження права вимоги у розмірі, який не відповідає встановленим судом обставинам.

Порушення порядку організації будь-якого з наведених елементів доказування, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому (подібні за змістом висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі N 904/3388/15, від 11.08.2020 у справі N 924/1708/14, від 13.08.2020 у справі N 922/600/17, від 27.01.2021 у справі N 910/18250/16, від 07.10.2021 у справі N 922/3059/16, від 13.02.2024 у справі N 910/2592/19).

Тому при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення: чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 06.04.2021 року у справі N 5027/398-б/2012, від 27.04.2021 у справі N 5023/5836/12, від 06.10.2022 у справі N 911/1902/17).

Проведений аукціон в даному випадку та формування лоту суперечить також висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.02.2024 у справі №910/2592/19 де вказано:

«Окрім того, з установлених обставин справи та предмета вимог заявників убачається, що сформований ліквідатором лот продажу поєднував у собі різної природи (призначення) та територіального розміщення майно (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо), що не сприяло залученню до участі в аукціоні більш широкого кола учасників та формуванню високої ціни продажу майна.

Однак ліквідатор боржника, незважаючи на те, що сформоване ним у складі одного лота майно не було відчужено за результатом призначеного аукціону на 31 жовтня 2019 року, який не відбувся через відсутність учасників, продовжив реалізацію майна боржника, поєднаного у складі цього ж лота, шляхом виставлення його на продаж на повторному аукціоні, призначеному на 11 листопада 2019 року (не відбувся через відсутність учасників), та другому повторному аукціоні (оспорюваний аукціон).

Такі дії ліквідатора спричинили негативні наслідки у вигляді звуження кола потенційних учасників аукціону з продажу майна банкрута, а отже, реалізації основної мети проведення аукціону з продажу майна банкрута відчуження майна за максимально високою ціною, яка в цьому разі не була досягнута навіть наближено, оскільки майно боржника було відчужено за ціною на 45 коп. менше розміру гарантійного внеску 49 588 637,20 грн при оціночній вартості 774 822 463,31 грн, тобто в 14 разів менше оціночної вартості. А тому формування ліквідатором лоту шляхом поєднання в ньому майна з високою реалізаційною мобільністю майна та майна вужчого вжитку не може бути визнане таким, що відповідає принципам розсудливості дій ліквідатора, оскільки не призводить до отримання найвищої ціни за це майно (див. близькі за змістом висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 червня 2019 року у справі N 910/2526/14, від 13 лютого 2020 року у справі № 4/86-Б-10).

Отже, наведене свідчить про допущення під час підготовки, організації оспорюваного аукціону з реалізації майна ПрАТ "Білц-інформ» низки порушень, які у своїй сукупності спричинили негативні наслідки у вигляді звуження кола потенційних учасників аукціону з продажу майна банкрута і, як наслідок, недосягнення основної мети проведення аукціону з продажу майна банкрута його відчуження за найвищою ціною.»

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 18.11.2015 у справі № 6-1884цс15, від 13.04.2016 у справі № 6-2988цс15, від 22.02.2017 у справі № 6-2677цс16, від 15.02.2023 у справі №295/17258/21, від 14.02.2024 у справі №554/154/22, головною умовою, яку повинні встановити суди при вирішенні питання про визнання прилюдних торгів недійсними, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Тобто для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, - це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні торгів, повинно бути встановлене порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними».

Отже, з врахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що у даній справі ліквідатором банкрута були допущені порушення в частині підготовки до продажу майна (дебіторської заборгованості) боржника ДП «АЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс», що призвело до порушення прав кредиторів ДП «АЗ №1» АТ «АК «Богдан Моторс», у зв`язку з заниженою ціною продажу такого майна, що зумовлена неналежним формуванням складу лоту та визначення початкової та граничної цін продажу.

Водночас Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №5006/5/39б/2012 виснував, що вимагати визнання недійсними результатів аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть:

1) боржник (зокрема, арбітражний керуючий від імені боржника),

2) кредитори,

3) зареєстровані учасники аукціону,

4) особи, які вважають себе власниками майна, що виставляється на аукціон. Інші особи, які бажали взяти участь в аукціоні, з такими вимогами звертатися не можуть.

Тобто, Верховний Суд визначив коло суб`єктів, які мають право на оскарження аукціону, проведеного в межах справи про банкрутство та укладеного за його результатами договору із застосуванням поєднання двох критеріїв, які дозволяють з`ясувати наявність в особи такого права, а саме: 1) статусу особи, яка оскаржує аукціон; 2) зацікавленості цієї особи у продажі майна за найвищою ціною.

Згодом судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 20 травня 2021 року у справі № 910/24368/14 уточнила сформований нею у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 5006/5/39б/2012 правовий висновок щодо кола осіб, які можуть оспорювати результати аукціону з продажу майна банкрута, включивши до кола таких суб`єктів уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника.

Отже, можливість оскарження особою результатів проведеного в межах справи про банкрутство аукціону та укладеного за його наслідком договору купівлі-продажу майна боржника перебуває в залежності від наявності порушеного права чи інтересу такої особи під час продажу майна боржника. До осіб, які можу звернутися до суду з вимогами про визнання недійсними результатів аукціону з реалізації майна боржника в порядку, визначеному Законом про банкрутство, належать:

1) боржник (зокрема, арбітражний керуючий від імені боржника);

2) кредитори;

3) зареєстровані учасники аукціону;

4) особи, які вважають себе власниками майна, що виставляється на аукціон;

5) уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника;

6) особа, яка не є "зареєстрованим учасником аукціону" і водночас щодо якої організатором торгів не прийнято жодного з рішень, передбачених приписами статті 61 Закону про банкрутство (зокрема, про відмову в допуску заявника до участі в аукціоні), у разі встановлення в судовому порядку обставин здійснення такою особою усіх передбачених цим Законом дій щодо набуття статусу ?зареєстрованого учасника аукціону? та вчинення перешкод з боку організатора аукціону для участі такої особи в аукціоні;

7) особи, які не були допущені до участі в аукціоні (за умови попереднього або одночасного оскарження ними рішення організатора аукціону про визначення учасників аукціону та встановлення судом за результатом оскарження порушення статті 61 Закону про банкрутство в частині допуску до участі в аукціоні).

Велика Палата Верховного Суду вважає сформований судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду підхід до визначення кола субєктів, які можуть звернутися до суду з вимогами про визнання недійсними результатів аукціону з реалізації майна боржника, обґрунтованим, таким, що враховує особливості провадження у справі про банкрутство та характер завдань, які переслідує застосована до боржника ліквідаційна процедура, в межах якої здійснюється реалізація майна боржника задля задоволення вимог кредиторів. Тому не вбачає підстав для уточнення чи відступу від наведених висновків Верховного Суду щодо кола осіб, які можуть оскаржити результати аукціону з реалізації майна боржника.

Інші особи, які бажали взяти участь в аукціоні, але не були зареєстровані і, відповідно, не змогли бути його учасниками, не мають права оскаржувати результати аукціону шляхом пред`явлення вимоги про визнання недійсними результатів аукціону.

Вирішуючи питання про спосіб захисту інтересу осіб, які бажали взяти участь в аукціоні, слід мати на увазі, що оспорювання результатів аукціону не призводять до захисту цього інтересу.

У разі коли особа не змогла взяти участь або перемогти в аукціоні, визнання недійсним результатів аукціону саме по собі взагалі не поновлює її прав, адже її правове становище внаслідок визнання аукціону недійсним не змінюється.

Nota bene - справа № 910/24368/14 - щодо уточнення висновку стосовно встановлення вичерпного переліку осіб, які можуть оспорювати результати аукціону з продажу майна боржника.

Отже, позивач не відноситься до кола осіб, які мають право на подання такого позову.

З врахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, у задоволенні позову слід відмовити з покладенням на позивача судових витрат.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Аналогічна позиція викладена у п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

За таких обставин, інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору впливу не мають.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 236-242 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Ліфт" до Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флексіс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бас Мотор», Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група Богдан», Товариство з обмеженою відповідальністю «СКД-Промоушн», Компанія «Саревін Інвестментс ЛТД», Головне управління ДПС у Волинській області, Комунальне підприємство «Тролейбусне депо №3», Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Приватне акціонерне товариство «Автомобільна компанія» Богдан Моторс», Товариство з обмеженою відповідальністю «УК Промсила» про визнання недійсними правочинів, результатів аукціону та застосування наслідків недійсності правочину, в межах справи №903/780/22 за заявою Приватного акціонерного товариства Автомобільна компанія Богдан Моторс в особі ліквідатора Приватного акціонерного товариства Автомобільна компанія Богдан Моторс Шимана Євгена Олександровича до Дочірнього підприємства Автоскладальний Завод №1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна Компанія Богдан Моторс про банкрутство, відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення суду підписане 29.06.2026.

Суддя І. О. Гарбар