Рішення № 137758690, 29.06.2026, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/907/26

Провадження № 2/692/768/26

29.06.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року с-ще Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Левченко Л.О.

за участю секретаря Савенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» обґрунтовує тим, що 11.11.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 25117-11/2025, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону. Відповідно до Договору товариство надає клієнту фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Вказує, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, та умови кредитування.

25.02.2026 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 25022026, відповідно до якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає права вимоги до боржників, вказані у реєстрах боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 25022026 від 25.02.2026 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло прав грошової вимоги до відповідача на суму 23784,00грн.

Вказує, що позичальник свого обов`язку не виконав. Після відступлення прав вимоги не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання прав вимоги до відповідача позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.

Зазначає, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 25117-11/2025 в розмірі 23 784,00 грн., з яких: 8 000,0 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 704,00грн. сума заборгованості за відсотками; 7 280,00грн. сума заборгованості за штрафом; 800,00 грн. сума комісії за видачу кредиту.

Тому просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та понесені судові витрати, розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін. В ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 05 червня 2026 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду відзив на позовну заяву не надходив, про дату та час судового засідання відповідач повідомлялась належним чином, заяв та клопотань не надсилала.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що згідно Договору про надання фінансового кредиту № 25117-11/2025 від 11.11.2025, його сторонами є ТОВ «Стар Файненс Груп» (товариство) та ОСОБА_1 (клієнт).

Згідно п. 1.1. Договору товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 8000,00грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Згідно п. 1.2 Договору тип кредиту: кредит, мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта, строк кредиту: 120 днів, дата надання кредиту: 11.11.2025, кінцева дата погашення кредиту: 10.03.2026, клієнт зобов`язаний погасити кредит в останній день вказаного строку кредитування.

Згідно п. 1.4 Договору за користування кредитом нараховуються проценти у розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості та одноразова комісія за видачу кредиту у розмірі 800,00грн.

Згідно п. 1.4.1 Договору денна процентна ставка складає 0,98% в день. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату укладення цього Договору складає 2572,74%. Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення цього Договору складає 17440,00грн. Загальні витрати по кредиту складають 9440,00грн.

Згідно п. 1.5 Договору детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту.

Згідно п. 1.6 Договору кредит надається у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4441 - 11xx - xxxx - 1495.

Згідно п. 3.1 Договору за користування кредитом нараховуються виключно проценти, повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом і комісія за видачу кредиту здійснюватимуться згідно з Графіком платежів.

Згідно п. 4.4.2 Договору клієнт зобов`язаний своєчасно повернути кредит та сплачувати всі нараховані платежі за видачу та користування кредитом в порядку, встановленому договором.

Згідно п. 7.1 Договору він вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, визначеного п. 1.2 Договору.

Час укладення договору: 17:34:41, від позичальника ОСОБА_1 договір підписано електронним підписом Y482.

Додатком № 1 до Договору про надання кредиту № 25117-11/2025 є графік платежів, розрахований з 11.11.2025 по 10.03.2026, всього 5 періодів. Чиста сума кредиту 8000,00грн./сума платежу за розрахунковий період всього: 17440,00грн., сума кредиту за договором/погашення суми кредиту: 8000,00грн., проценти за користування кредитом, всього: 8640,00грн., комісія за надання кредиту: 800,00грн., реальна річна процентна ставка: 2572,74%, загальна вартість кредиту: 17440,00грн.

Згідно даних паспорта споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, він містить відомості про умови кредиту у розмірі 8000,00грн. строком на 120 днів та підписаний споживачем ОСОБА_1 11.11.2025, НОМЕР_1 .

Згідно заявки-анкети клієнта на отримання фінансового кредиту вона містить відомості про особисті та контактні дані ОСОБА_1 номер кредитної картки 4441 - 11xx - xxxx - 1495 та історію кредитування у фінансовій установі.

Згідно повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 3426_260518161905 від 18-05-2026, Товариство підтверджує успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта: 11-11-2025 17:35:12 на суму 8000,00грн., маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 917471282, призначення платежу: Зарахування 8000,00грн. на карту № НОМЕР_3 , ПІБ клієнта: ОСОБА_2 .

Відповідно до договору факторингу № 25022026 від 25.02.2026, укладеного між ТОВ «ФК «ЕАПБ» (Фактор) та ТОВ «Стар Файненс Груп» (Клієнт), фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити фактору право грошової вимоги, строк зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані, зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною Договору.

Згідно Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 25022026 від 25.02.2026 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 5323, загальна сума простроченої заборгованості 67 395 295,04грн.

Згідно платіжної інструкції № 50 від 27.02.2026 ТОВ «ФК «ЄАПБ» переказало кошти у розмірі 6 017 489,05грн. ТОВ «Стар Файненс Груп» як плату за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу № 25022026 від 25.02.2026.

Згідно Додатку № 1 до Договору факторингу № 25022026 від 25.02.2026 Реєстру боржників, за № 1570 вказано відомості про боржника: ПІБ ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , номер кредитного договору № 25117-11/2025від 11.11.2025, заборгованість за основною сумою боргу 8000,00грн., сума заборгованості за відсотками становить 7704,00грн., сума заборгованості за штрафом 7280,00грн., сума комісії за видачу кредиту: 800,00грн., сума заборгованості разом: 23784,00грн., кількість днів прострочення виконання кредитних зобов`язань: 77.

Згідно даних розрахунку заборгованості за кредитним договором № 25117-11/2025 від 11.11.2025, ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , вказаний розрахунок проведено за період з 11.11.2025 по 25.02.2026. Тіло кредиту є незмінним протягом усього розрахунку та становить 8000,00грн. Протягом вказаного періоду нараховувались відсотки та прострочені відсотки, а також комісія у розмірі 800,00грн. З 11.12.2025 нараховувались штрафи. Відомості про сплати: 0,00грн. Станом на дату завершення розрахунку 18.03.2026 тіло кредиту: 8000,00грн. , нараховано відсотків: 1224,00грн., прострочені відсотки: 6480,00грн., комісія: 800,00грн, штрафи: 7280,00грн. всього: 23784,00грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Факт укладення кредитного договору, а також досягнення згоди щодо його істотних умов відповідачем не заперечується.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Вказаними Кредитним договором позичальник зобов`язалась повернути отримані грошові кошти та сплатити проценти за їх користування.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

ОСОБА_1 усунулась від виконання передбачених договором обов`язків та отримані кредитні кошти не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором № 25117-11/2025від 11.11.2025, яка складається з заборгованості за сумою кредиту та відсотками.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею204 ЦК України визначено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Тому суд погоджується з вимогою про стягнення заборгованості та тілом кредиту у розмірі 8000,00грн. та відсотками у розмірі 7704,00грн. а всього на суму 15704,00грн.

Щодо вимоги про стягнення штрафу на суму 7280,00грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф і пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

В Україні воєнний стан, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ, введений із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб та неодноразово продовжено, станом на даний час воєнний стан триває.

Враховуючи викладене, той факт, що кредитний договір укладено 11.11.2025, у суду відсутні підстави для стягнення заборгованості за штрафом у сумі 7280,00грн., тому позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 800,00грн. суд зазначає таке.

Пунктом 1.4 кредитного договору № № 25117-11/2025 від 11.11.2025 передбачено комісію, пов`язану з наданням кредиту у розмірі 800грн.

Згідно норм ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

За положеннями частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору) до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Нормами ч. 5 ст. 14 Закону України «Про споживче кредитування» передбачена заборона вимагати від споживача укладення договору про споживчий кредит як обов`язкової умови придбання будь-яких товарів чи послуг у кредитодавця або у його спорідненої чи пов`язаної особи.

Згідно ч. 5 ст. 12 вказаного Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено номативно-правовими актами.

Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.

У Договорі № 25117-11/2025 від 11.11.2025 зазначено, що комісія нараховується за надання кредиту, що суперечить вищевикладеним вимогам закону, які забороняють встановлювати будь-яку зустрічну оплату з боку позичальника за надання кредиту.

Тому вимога про стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 800,00грн. до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково на суму 15704,00грн., що включає заборгованості за сумою кредиту та відсотками.

Позивачем при подачі позовної заяви до суду був сплачений судовий збір у розмірі 2662,40грн., а тому належить стягнути з відповідача на користь позивача, у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 1757,91грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 15,16, 141, 268, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 512, 526, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 25117-11/2025 від 11.11.2025 у розмірі 15704,00грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в сумі 1757,91грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Л.О. Левченко