Рішення № 137757425, 26.06.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/564/26

Провадження № 2/293/588/2026

26 червня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Проценко Л.Й.,

за участю секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Черняхів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

23.04.2026 до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" подана представником Грибановим Д.В., який діє на підставі довіреності від 09.01.2026 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. За змістом позову позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №256826 в розмірі 17 900,00 грн, з яких:

- 14 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 3 150,00 грн. сума заборгованості за комісією за надання кредиту;

- 750,00 грн. сума заборгованості на штрафом.

Позивач також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що 17.10.2024 ОСОБА_1 шляхом підписання заяви про приєднання до публічного договору про споживчий кредит стандарт продукту «Розстрочка NovaPay» приєднався до встановлених ТОВ «НоваПей Кредит» умов публічного договору про споживчий кредит, які разом із заявою про приєднання №256826 від 17.10.2024 становлять кредитний договір. Заяву про приєднання підписано позичальником електронним підписом.

12.11.2025 між ТОВ «НоваПей Кредит» та ТОВ «ФК "Європейська агенція з повернення боргів" (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено договір факторингу №12112025, відповідно до умов якого ТОВ «НоваПей Кредит» передає (відступає) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «НоваПей Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 12.11.2025 до договору факторингу №12112025 від 12.11.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в сумі 17 900 грн, з яких:14 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 3 150,00 грн.- сума заборгованості закомісією; 750,00 сума заборгованості за штрафом.

З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Позивач зазначає, що всупереч умов кредитного договору, відповідач не виконав свої зобов`язання та заборгованість за кредитним договором не погасив ні перед первісними кредитором, ні перед фактором (позивачем).

З метою захисту свого порушеного права позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Згідно відповіді №2653117 від 27.04.2026, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» за запитом судді Проценко Л.Й. по справі №293/564/26 відповідач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.43).

27.04.2026 суд постановив ухвалу, якою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи постановив проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Перше судове засідання суд призначив на 10 год. 00 хв. 02.06.2026 (а.с.45).

02.06.2026 сторони в судове засідання не з`явились. Позивач повноважного представника в судове засідання не направив. В прохальній частині позову представник позивача просить розгляд справи проводити у відсутності представника банку. У випадку неявки в судове засідання відповідача просить ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів (а.с.3).

Відповідач в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.48).

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, суд відклав розгляд справи на 11:00 год. 26.06.2026 у зв`язку з першою неявкою відповідача (а.с.49).

26.06.2026 сторони в судове засідання не з`явились. У матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи у його відсутності. Позов підтримує. Відповідач причини неявки до суду не повідомив. Відзив на позов не подав. Про день та час розгляду справи повідомлений судовою повісткою направленою на адресу місця реєстрації. Однак конверт повернувся до суду без вручення адресату з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.51).

Відповідно до вимог п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомлений про день та час розгляду справи в суді, оскільки днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку.

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, зазначених у рішенні у справі «Вячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16 - учасник справи, що повідомлявся за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, ухилявся від отримання судової повістки, тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

В порядку ст.178 ЦПК України відповідач у визначений строк відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки явка відповідача судом не визнавалась обов`язковою, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, а також враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд розглядає справу за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 8 ст.178 ЦПК України.

В ході розгляду справи, суд відповідно до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

17.10.2024 ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання №256826 до умов Публічного договору про споживчий кредит (публічна пропозиція) Стандарт продукту «Розстрочка Nova Pаy». Шляхом підписання цієї заяви позичальник приєднався до встановлених Товариством з обмеженою відповідальністю «НоваПей Кредит» умов публічного договору про споживчий кредит

Згідно п. 2.1. Заяви загальний розмір кредиту становить 15 000,00 грн. Розмір процентної ставки за користування кредитом 0,00001% річних (п.2.4.).

Комісія за надання кредиту становить 3,5% в місяць (42 % в рік) (п.2.6.).

Строк користування кредитом 6 місяців. Дата повернення кредиту 17.04.2025 (п.2.13, 2.15).

Кредитний договір підписано ОСОБА_1 ОТП паролем 17.10.2024 13:33 (а.с.9-14).

У паспорті споживчого кредиту, який також підписаний електронним цифровим підписом ОСОБА_1 зазначено основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту (а.с.7-8).

Надання кредитних коштів ТОВ «Нова Пей» ОСОБА_1 в розмірі 15 000 грн. підтверджується платіжною інструкцією №256826 від 17.10.2024 (а.с.15).

Відповідно до розрахунку заборгованості за даним кредитним договором складеним ТОВ «Нова Пей Кредит» ОСОБА_1 за період з 17.10.2024 по 11.11.2025 має заборгованість за договором в розмірі 17 900,00 грн, з яких:14 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу (1 000 грн. сплачено); 3150,00 грн - сума заборгованості за комісією та 750,00 грн. заборгованість за штрафами (а.с.16).

12.11.2025 між ТОВ «НоваПей Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу №12112025 відповідно до умов якого ТОВ «НоваПей Кредит» передає (відступає) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «НоваПей Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с.17-23).

Відповідно до реєстру боржників від 12.11.2025 за договором факторингу №12112025 від 12.11.2025 до ТОВ «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором заявою 256826 в розмірі 17 900,00 грн. (а.с.24).

IV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

За правилами ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч.1 ст.638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Відповідно до положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України).

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (надалі - Закону), згідно ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

За правилами ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Згідно із ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст.12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Досліджені судом докази підтверджують, що ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» за своїми правовими статусами відносяться до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договір відступлення права вимоги укладений між ними на підставі статті 204 ЦК України є обов`язковими для виконання.

Суд установив, що 17.10.2024 між ТОВ «Нова Пей Кредит» та ОСОБА_1 підписано заяву про приєднання №256826, яка становить кредитний договір укладений між сторонами.

Вказаний договір укладений в електронній формі, підписаний за допомогою електронного підпису одноразовими ідентифікаторами.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Нова Пей Кредит» надало відповідачу кредит у розмірі 15 000 гривень, а останній зобов`язався повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними.

ТОВ «НоваПей Кредит» на підставі договору факторингу від 12.11.2025 №12112025 відступлено право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» і таке відступлення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.512 ЦК України.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, що виникла внаслідок неналежного виконання ним зобов`язань за кредитним договором в сумі 17 900,00 гривень, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 14 00,00 гривень, заборгованість за комісією 3150,00 гривень та заборгованість за штрафом 750,00 грн.

З урахуванням викладеного, задоволенню підлягає вимога про стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою заборгованості в розмірі 14 000 грн.

Що стосується заборгованості за комісією в розмірі 3150,00 грн. суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що 10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Разом з тим, закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Окрім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У кредитному договорі №256826 від 17.10.2024, не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія, також позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За вказаних обставин, вимога про стягнення комісії задоволенню не підлягає.

Стосовно вимоги позивача про стягнення штрафу в розмірі 750,00 грн., то суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову в цій частині, виходячи з таких обставин.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX та набрав чинності 17.03.2022, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 11.10.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновизнаним є факт, що Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.

Таким чином, оскільки кредитний договір №256826 укладений сторонами 17.10.2024 та діє в період дії в Україні воєнного стану, то нарахована позивачем сума штрафних санкцій у розмірі 750,00 грн не може бути стягнута із відповідача, оскільки відповідач нормою закону звільнений від обов`язку такої сплати. Нараховані санкції підлягає списанню позивачем.

Відповідно до норм закріплених у ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За викладених фактичних обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 89, 247,259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за кредитним договором №256826 від 17.10.2024 в розмірі 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" 2082 (дві тисячі вісімдесят дві) гривні 26 копійок сплаченого судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Відомості про учасників справи:

Позивач:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"

Місце знаходження: вул.Лісова, 2, м.Бровари, Київська область, 07400, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне рішення складене та підписане 26.06.2026.

Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО