Рішення № 137756808, 29.06.2026, Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/2170/26

Провадження № 2/734/1113/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 червня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі

головуючого-судді Іванюка Т.І.,

за участю секретаря судових засідань: Ієвлевої О.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

22.05.2026 року Позивач звернувся до Козелецького районного суду з вказаною позовною заявою. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , актовий запис про смерть № 13. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої входить належні їй земельні ділянки на підставі Державного акту на право власності на землю серії ЯГ № 849785 від 04 березня 2008 року на земельну ділянку, що розташована на території Вовчківської сільської ради,Чернігівського району,Чернігівської області за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. За життя ОСОБА_4 розпорядилася своїм майном, склавши заповіт, що посвідчено 21 грудня 2011 року секретарем виконавчого комітету Вовчківської сільської ради Лось В.М., яким належне на день смерті майно вона заповідала позивачу у справі ОСОБА_1 , крім нього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у рівних частинах кожному. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є рідними братом та сестрою для позивача та всі є дітьми спадкодавця. Таким чином позивач у справі є спадкоємцем за заповітом на майно померлої ОСОБА_4 , однак своє право на спадкування вчасно не реалізував. Упродовж строку, який наданий законом для прийняття спадщини, позивач, не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Це пов`язано з тим, що одразу він не знав про наявність такого власного розпорядження, заповіту, не знав про наявність спадкового майна, не мав оригіналу такого документу та правовстановлюючого документу на земельну ділянку, і не знав про його наявність, вже всі спадкоємці, про наявність заповіту дізнались пізніше, а коли довідались про його наявність, визначились щодо кола спадкоємців, і лише на даний час ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись з заявами про небажання оформлювати спадкові права матері, що унеможливило у сукупності вчасно реалізувати своє право на прийняття спадщини. Документи на спадкове майно та заповіт віднайшов нещодавно, у березні 2026 року. Звернувся і до сільської ради за місцем складання заповіту, де також йому повідомили, що заповіт чинний і дійсно був складений спадкодавцем, про що надали Витяг про реєстрацію заповіту у спадковому реєстрі. З цих причини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини не подав вчасно заяву до державної нотаріальної контори про прийняття спадщини. Тоді одразу після поховання, в кінці не було розмови про наявність таких документів, заповіту, про наявність спадкового майна, а проживали позивач з спадкодавцем окремо, однак за будинком доглядав. Нині, позивач у справі, ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем на дану спадщину після смерті ОСОБА_4 , за заповітом і за законом, враховуючи заяви про небажання оформлювати спадкові права ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , інших спадкоємців не має, спадкоємців які мають право на обов`язкову частку у спадщині не має.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, надали суду письмову заяву, в якій просять цивільну справу розглянути за їх відсутності, позовні вимоги підтримують, просили їх задовольнити.

Представник Кіптівської сільської ради у судове засідання не з`явився, надав заяву в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнає.

Треті особи надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнають.

Відповідно до п.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , актовий запис про смерть № 13.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої входить належні їй земельні ділянки на підставі Державного акту на право власності на землю серії ЯГ № 849785 від 04 березня 2008 року на земельну ділянку, що розташована на території Вовчківської сільської ради,Чернігівського району,Чернігівської області за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За життя ОСОБА_4 розпорядилася своїм майном, склавши заповіт, що посвідчено 21 грудня 2011 року секретарем виконавчого комітету Вовчківської сільської ради Лось В.М., яким належне на день смерті майно вона заповідала позивачу у справі ОСОБА_1 , крім нього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у рівних частинах кожному.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є рідними братом та сестрою для позивача та всі є дітьми спадкодавця. Таким чином позивач у справі є спадкоємцем за заповітом на майно померлої ОСОБА_4 , однак своє право на спадкування вчасно не реалізував.

Упродовж строку, який наданий законом для прийняття спадщини, позивач, не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Це пов`язано з тим, що одразу він не знав про наявність такого власного розпорядження, заповіту, не знав про наявність спадкового майна, не мав оригіналу такого документу та правовстановлюючого документу на земельну ділянку, і не знав про його наявність, вже всі спадкоємці, про наявність заповіту дізнались пізніше, а коли довідались про його наявність, визначились щодо кола спадкоємців, і лише на даний час ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись з заявами про небажання оформлювати спадкові права матері, що унеможливило у сукупності вчасно реалізувати своє право на прийняття спадщини.

Документи на спадкове майно та заповіт віднайшов нещодавно, у березні 2026 року. Звернувся і до сільської ради за місцем складання заповіту, де також йому повідомили, що заповіт чинний і дійсно був складений спадкодавцем, про що надали Витяг про реєстрацію заповіту у спадковому реєстрі.

З цих причини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини не подав вчасно заяву до державної нотаріальної контори про прийняття спадщини. Тоді одразу після поховання, в кінці не було розмови про наявність таких документів, заповіту, про наявність спадкового майна, а проживали позивач з спадкодавцем окремо, однак за будинком доглядав.

Нині, позивач у справі, ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем на дану спадщину після смерті ОСОБА_4 , за заповітом і за законом, враховуючи заяви про небажання оформлювати спадкові права ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , інших спадкоємців не має, спадкоємців які мають право на обов`язкову частку у спадщині не має.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропуску строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Судом встановлено, що позивач пропустив встановлений законодавством строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутися до суду з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Постановою Верховного Суду України від 23.08.2017 у справі № 6-1320цс17 зазначено, що правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Аналогічний правовий висновок висловив і Верховного Суду у постанові від 26.06.2019, справа №565/1145/17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Аналізуючи зібрані у справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин.

Як було зазначено у позовній заяві та підтверджено, Позивач не знав про наявність такого власного розпорядження, заповіту, не знав про наявність спадкового майна, не мав оригіналу такого документу та правовстановлюючого документу на земельну ділянку, і не знав про його наявність, що унеможливило у сукупності вчасно реалізувати своє право на прийняття спадщини. Відтак, строк для прийняття спадщини був пропущений з поважних причин, не залежних від позивача.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини поважними, а позов задовольнити, та визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцю додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважатися таким, що прийняв спадщину.

Згідно з заявою позивача судовий збір з відповідача не стягується.

На підставі викладеного, ст.ст.1268,1270,1272 ЦК України, керуючись ст.ст.259,263-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк протягом 6 місяців достатній для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом та за законом, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті матері ОСОБА_4 .

Судовий збір залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,).

Відповідач Кіптівська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області ( с. Кіпті, вул. Слов`янська, буд. 51 а, Чернігівського району, Чернігівської області, ЄДРПОУ: 04413360).

Третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Третя особа - ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ).

Суддя