Рішення № 137756649, 25.06.2026, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/42/26

Провадження № 2/584/334/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25.06.2026 Путивльський районний суд Сумської області

складі: головуючого - судді Данік Я.І.,

за участі: секретаря Кравченко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Путивль в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду з указаним позовом, який обґрунтовує тим, що 21 березня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено кредитний договір №7709316, у вигляді електронного документу із застосуванням електронного підпису, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача №5375-41XX-XXXX-1245, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» надав йому кредит у розмірі 6900 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом, але всупереч укладеному договору відповідач порушив строки погашення кредиту та процентів, в зв`язку з чим станом на 8 січня 2026 року має заборгованість в розмірі 31257 грн. 20 коп., в т.ч.: 6900 грн. заборгованості за тілом кредиту, 18216 грн. - заборгованості за відсотками, 6141 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

23 жовтня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №23.10/24-Ф про 8 квітня 2024року про відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №7709316 від 21 березня 2024 року.

В подальшому, 16 травня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №16/05/25-Е про відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №7709316 від 21 березня 2024 року.

Посилаючись на вказане, позивач просить стягнути з відповідача борг в розмірі 31257 грн. 20 коп. та понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при подачі позову клопотав про розгляд справи у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав, в силу ч.7 ст.128, ч.4 ст.130 ЦПК України вважається таким, що повідомлений належним чином про час і місце судового засідання (а.с.18,21,22).

Враховуючи зазначене, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено судом, 21 березня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №7709316, за умовами якого банк надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6900 грн. на строк 360 днів, зі сплатою відсотків у розмірі 2,20% у день.

Як вбачається з листа АТ «Універсал Банк» від 22 квітня 2026 року №БТ/Е-15658 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) емітовано карту НОМЕР_2 , на яку за період з 21 березня 2024 року по 26 березня 2024 року було зараховано кошти на суму 6900 грн. (а.с.19).

Відповідач прострочив виконання свого зобов`язання, оскільки порушив строки повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, внаслідок чого станом на станом на 8 січня 2026 року має заборгованість в розмірі 31257 грн. 20 коп., в т.ч.: 6900 грн. заборгованості за тілом кредиту, 18216 грн. - заборгованості за відсотками, 6141 грн. заборгованість за штрафними санкціями, що підтверджується розрахунками заборгованості та випискою з особового рахунка за кредитним договором №7709316 від 21 березня 2024 року.

23 жовтня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №23.10/24-Ф про 8 квітня 2024року, в тому числі і за кредитним договором №7709316 від 21 березня 2024 року, що підтверджується копією реєстру боржників від 23 жовтня 2024 року.

В подальшому, 16 травня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №16/05/25-Е про відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №7709316 від 21 березня 2024 року, що підтверджується копією реєстру боржників від 16 травня 2025 року.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч.13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що спірний договір укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Згідно з ч.1 ст.526, ч.1 ст.530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Згідно з п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Тобто з відповідача підлягають стягненню відсотки за користування кредитом у розмірі 2,2% у день по 22 квітня 2024 року, відповідно до умов договору в тому числі і за кредитним договором №7709316 від 21 березня 2024 року,нараховані первісним кредитором, а саме у сумі 4857 грн. 60 коп., а починаючи з 23 квітня 2024 року по 19 липня 2024 року у розмірі 1,5% у день, у сумі 9004 грн. 50 коп. (103,5 грн.*87 днів = 9004,5 грн.).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 20762 грн. 10 коп. (6900 грн. заборгованості за тілом кредиту, 13862 грн. 10 коп. заборгованості за відсотками).

У зв`язку із частковим задоволенням позову, відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 2200 грн. 87 коп. витрат по сплаті судового збору при подачі позову, пропорційно розміру задоволених вимог (20762,1х2662,4/25116=2200,87) та 5786 грн. 54 коп. витрат на правничу допомогу (20762,1х7000/25116=5786,54).

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.526-527, 610, 611, 1054 ЦК України, ст.ст.142, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: вул.Поправки Юрія, буд.6, каб.13, м.Київ, 02094, код ЄДРПОУ 42986956) 20762 грн. 10 коп. (двадцять тисяч сімсот шістдесят дві гривні десять копійок) заборгованості по кредитному договору №7709316 від 21 березня 2024 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 2200 грн. 87 коп. (дві тисячі двісті гривень вісімдесят сім копійок) витрат по сплаті судового збору при подачі позову та 5786 грн. 54 коп. (п`ять тисяч сімсот вісімдесят шість гривень п`ятдесят чотири копійки) витрат на правничу допомогу.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Путивльським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі невручення заочного рішення суду у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд шляхом подачі відповідної заяви протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Я.І.Данік