Рішення № 137755711, 16.06.2026, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/467/26 року

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

16 червня 2026 року м.Теребовля Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Малярчука В.В.

за участю секретаря судового засідання Зіньковській Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Теребовля цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 10.08.2021 у розмірі 48638,81 грн.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 10.08.2021 відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту. 10.08.2021 відповідач підписав власноручно заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови: Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 50000 грн.; Тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору); Процентна ставка, відсотків річних: 42,0% (п.1.3 Договору); Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору); Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору); Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору). Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України. Відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії - 03/28, тип -Універсальна, також згодом було отримано: кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії - 08/28, Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку.

Відповідач користувався кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняв операції, таким чином, згідно до Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, що затверджено Постановою НБУ №164 від 29.07.2022 р., Відповідач є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 22.02.2026 року має заборгованість 48638.81 грн., яка складається з наступного: 38360.39 грн. - заборгованість за тілом кредиту 10278.42 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 10.08.2021 у сумі 48638,81 грн, а також стягнути сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою суду від 02.04.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, за наявними матеріалами справи, просить стягнути з відповідача заборгованість та судові витрати задоволити позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву, у якій просить відмовити у задоволенні позову. Мотивуючи тим, за його заявою відкрито кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211080000150 від 19.06.2025 за фактом вчинення шахрайських дій з попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.4 ст.190 КК України.

За вказаних обставин, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно із статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 10.08.2021 відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту. 10.08.2021 відповідач підписав власноручно заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови: Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 50000 грн.; Тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору); Процентна ставка, відсотків річних: 42,0% (п.1.3 Договору); Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору); Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору); Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).

Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України. Відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії - 03/28, тип -Універсальна, також згодом було отримано: кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії - 08/28, Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №б/н від 10.08.2021 року клієнт ОСОБА_1 станом на 22.02.2026 рік має заборгованість

48638,81 грн. з яких 386360,39 грн. заборгованість за тілом кредиту, 10278,42 грн.- заборгованість за простроченими відсотками. Як вбачається із вказаного розрахунку заборгованості, що 18.06.2025 року було здійснено витрати клієнтом кредитних коштів в сумі 42402,91 грн., 19.06.2025 року було внесено 3000 грн на погашення кредиту, 07.12.2025 року було внесено 1042,52 грн. на погашення кредиту.

Згідно виписки від 23.02.2026 року за договором б/н за період 01.09 2021-22.02.2026 року було здійснено грошові перекази та зняття готівки 18.06.2025 року по 19.06.2025 з кредитної картки № НОМЕР_3 , після чого здійснено перекази грошових коштів у сумі 41404,77 грн. на інші картки ОСОБА_1 № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 і в подальшому зняття вказаних грошових коштів.

Як встановлено з копії анкети-заяви ОСОБА_1 про приєднання до умов і правил надання банківських послуг у Приватбанку від 10.08.2021 року, відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Паспортом споживчого кредиту складають між нею та банком договір банківського рахунку.

При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та правила розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, щодо сплати процентів у визначеному в позові розмірі, та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приватбанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом.

Крім того, правила надання банківських послуг Приватбанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Суд відхиляє ці докази як належні, достовірні та достатні на підтвердження існування договірних кредитних відносин між сторонами по справі, оскільки вони не містять відомостей про укладення саме кредитного договору.

Позивачем не надано будь-яких інших доказів на підтвердження того, що відповідач виявив бажання отримати кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

З наданих розрахунку заборгованості та виписки за договором, якими позивач обґрунтував свої вимоги вбачається, що станом на 22.02.2026 рік має заборгованість 48638,81 грн. з яких 386360,39 грн. заборгованість за тілом кредиту, 10278,42 грн.- заборгованість за простроченими відсотками. Вказана заборгованість мотивована ти, що 18.06.2025 року було здійснено витрати клієнтом кредитних коштів з кредитної карти в сумі 42402,91 грн., 19.06.2025 року було внесена сума 3000 грн на погашення кредиту, 07.12.2025 року було внесена сума 1042,52 грн. на погашення кредиту.

Крім того, з наданого відповідачем ОСОБА_1 копії постанови про визначення підслідності від 30.06.20255 року вбачається, що на підставі його заяви від 19.06.2025 р. до ЄРДР внесено відомості про вчинене щодо нього кримінальне правопорушення за ч.4 ст.190 КК України, за ознаками вчинення шахрайських дій та перерахування грошових коштів з належної йому карти «ПриватБанк».

СВ відділення поліції №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.06.2025 за №12025211080000150 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України на підставі заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , про те, що 18.06.2025 близько о 11.4 5год., невідома особа, за допомогою електрообчислювальних машин отримала доступ до кредитної картки заявника, № НОМЕР_3 , після чого здійснила дев`ять переказів грошових коштів у сумі 41000 грн. на інші картки ОСОБА_1 № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 і в подальшому здійснила зняття вказаних грошових коштів у сумі 38000 грн. із даних карток (по 19000 грн. з кожної) у банкоматі ABNK в м. Дніпро, вул. Батумська, 11.

В ході проведення заходів, направлених на встановлення особи, причетної до вчинення злочину достовірно встановлено місце зняття грошових коштів із карткових рахунків № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 , належних ОСОБА_1 18.06.2023 року о 11:54 год. в сумі по 19000 гривень з кожного у банкоматі АТ «А-Банк» №CRAB1004, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Батумська,11., відділення АТ «А-Банк» №153.

Постановою прокурора Теребовлянської окружної прокуратури від 30.06.2025 року визначино місцем проведення досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України та внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.06.2025 за №12025211080000150, територію, яка перебуває під юрисдикцією СВ Дніпровського районного управління поліції №2 ГУІШ в Дніпропеtровської області. Відомості про прийняте рішення внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформувати СВ ВП №3 (м.Теребовля) Тернопільського районного управління поліції ГУІШ в Тернопільській області. Матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025211080000150 від 19.06.2025 року надіслати в Лівобережну окружну прокуратуру міста Дніпра для організації проведення досудового розслідування.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Устатті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палат Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-і (провадження № 61-1396св18) вказано, що: "користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якій спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувача або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателі крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втрат незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або інші інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висиова сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі І 6-71цс15.

Позивач не довів того, що відповідач втрачав та/або сприяв незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціював платіжні операції.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової паля Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі № 127/23496/Ш (провадження № 61-3239св18) зазначено, що: "встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли - втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61 -1396св18) вказано, що:

«користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71 цс 15.

Відповідно до правового висновку викладеного Верховним Судом України у постанові від 13.05.2015 у справі N 6-71цс15, лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення особи до цивільно-правової відповідальності.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів»).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до статей 12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено, що відповідач сприяв незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дала змогу невідомій особі здійснити платіжні операції.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень п. 2 ч. 2ст. 141 ЦПК України, згідно якої у разі відмови в задоволенні позовних вимог судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.526,528,530,610, 638, 1049, 1050,1054, ЦК України, ст. ст.7,8,10,12,18,77,81,247,259,263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк "Привабанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -відмовити.

Судові витрати по справі, понесені позивачем при зверненні з позовом, віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, буд.1Д, м. Київ, 01001;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 .

Суддя В.В. Малярчук