Рішення № 137753526, 29.06.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1948/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Логойда І.В., за участю секретаря судового засідання Сабо І.Й., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у залі суду у м. Ужгород Закарпатської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, згідно з яким просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 102832519 від 03.12.2023 року в розмірі 18275 грн., в тому числі заборгованість за тілом кредиту 5000 грн., заборгованість за відсотками 12325 грн., заборгованість за комісією 950 грн., сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу.

Позов мотивовано тим, що 03.12.2023 року між фізичною особою позичальником ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит № 102832519, згідно з умовами якого відповідач отримав 5000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору № 102832519 від 03.12.2023 р.) відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором. Кредитодавець умови кредитного договору виконав в повному обсязі. Відповідач для отримання кредиту зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця через заповнення відповідної реєстраційної форми на веб-сайті. На підставі реєстраційних даних інформаційно-комунікаційна система кредитодавця здійснила реєстрацію відповідача, створила обліковий запис та особистий кабінет. Відповідач в особистому кабінеті вказав банківську карту, на яку будуть зараховані кошти при позитивному рішенні по заявці на кредит. Перед перерахуванням коштів кредитодавець здійснив верифікацію доданої відповідачем банківської карти. Електронна ідентифікація відповідача здійснилась при вході в особистий кабінет, шляхом перевірки кредитодавцем правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого на номер мобільного телефону або електрону пошту відповідача, які були вказані при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. Для отримання кредитних коштів відповідач здійснив заповнення заяви на отримання кредиту на веб-сайті кредитодавця. Після прийняття рішення надати кредит відповідачу, товариство надіслало в особистий кабінет відповідача проєкт кредитного договору (оферта). Відповідач ознайомившись з умовами кредитування визначеними в проєкті договору підтвердив його підписання (акцепт). Для підписання договору інформаційно-комунікаційна система надіслала відповідачу одноразовий ідентифікатор із кодом для підписання договору, отриманий код відповідач використав для підписання відповіді про прийняття пропозиції кредитодавця щодо укладення Договору про споживчий кредит. Електронна форма індивідуальної частини укладеного кредитного договору розміщена в його особистому кабінеті. Тобто, укладаючи кредитний договір відповідач та кредитодавець уклали договір у вигляді електронного документа у відповідності до ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті dідповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п. 2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти, зареєстрованої відповідачем в особистому кабінеті та визначеної в кредитному договорі, що підтверджується платіжним дорученням на користь відповідача від кредитодавця.

26.03.2024 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги 106-МЛ/Т від 26.03.2024 р. Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за кредитним договором № 102832519 від 03.12.2023 року, що укладений між кредитодавцем та відповідачем.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 квітня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Постановлено витребувати від АТ «Ощадбанк» інформацію.

Представник відповідача подала відзив на позов, згідно з яким просить позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково. Стягнути з відповідачки суму непогашеного тіла кредиту в розмірі 5 000,00 грн. Застосувати правовий висновок Великої Палати Верховного Суду та відмовити у стягненні відсотків, які були нараховані позивачем після закінчення строку кредитування. Клопотання представника відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу задовольнити. У стягненні витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 8 000,00 грн відмовити частково у зв`язку з їх явною неспівмірністю, необґрунтованістю, недоведеністю фактичного понесення та зловживанням процесуальними правами з боку позивача. Вказала, що відповідачка діє відкрито та добросовісно. Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. Сторона відповідача підтверджує та не оспорює: факт укладення Договору про споживчий кредит № 102832519 від 03.12.2023 року з ТОВ «Мілоан»; факт отримання кредитних коштів (тіла кредиту) у розмірі 5 000,00 грн. Сторона захисту категорично не згодна з розрахунком заборгованості в частині нарахованих відсотків (12 325,00 грн), які більш ніж у 2,5 рази перевищують тіло кредиту, оскільки їх нарахування є грубим порушенням норм цивільного права та ігнорує сталу судову практику Верховного Суду. Відповідно до пункту 1.3. Договору про споживчий кредит № 102832519 від 03.12.2023 року кредит надається строком на 105 днів з 03.12.2023 року. Згідно з п. 1.3.1 Договору, пільговий період складає 15 днів (завершується 18.12.2023 року). Згідно з п. 1.3.2 Договору, поточний період складає 90 днів та закінчується 17.03.2024 року (дата остаточного погашення заборгованості). Отже, договірний строк кредитування чітко обмежений датою 17 березня 2024 року. Однак, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах (після порушення строку повернення) права та інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (інфляційні втрати та 3% річних). Зазначила, що у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 висловлено чітку та однозначну правову позицію щодо неприпустимості нарахування надмірних відсотків фінансовими установами. Позивач долучив платіжну інструкцію від 26.03.2024 року на підтвердження факту переходу прав вимоги. Однак, з цього загального платежу на понад 1,6 млн грн неможливо встановити, чи включав він оплату прав вимоги саме за кредитним договором ОСОБА_1 , адже позивач не надав суду повного Реєстру боржників з підписами сторін факторингу, а лише витяг, створений самостійно. Крім того, відповідачку не було належним чином повідомлено про зміну кредитора. Щодо неспівмірного розміру витрат на правову допомогу. Кричуща неспівмірність з ціною позову (сумою боргу). Ціна позову становить 18 275,00 грн. Заявлені витрати на адвоката 8 000,00 грн. Сума витрат на правничу допомогу складає майже 44% від суми позову, а якщо порівняти з реальним тілом кредиту (5000 грн), то послуги адвоката оцінені у 1,6 раза дорожче, ніж сам кредит. Стягнення таких сум суперечить принципу розподілу судових витрат, метою якого є відшкодування об`єктивно необхідних збитків, а не каральна функція щодо відповідача чи штучне збагачення представника фінансової компанії. Ця справа є типовою та малозначною справою про стягнення мікрокредиту. Позови такого типу масово формуються колекторськими компаніями та АО «Апологет» автоматично (за допомогою CRM-систем) шляхом підстановки ПІБ боржника у єдиний шаблон. Позовна заява не містить індивідуального правового аналізу. Усі додані документи генеруються автоматизованою системою позивача за лічені секунди. Справа не потребує вивчення великого масиву специфічного законодавства, не містить складних юридичних конструкцій, а судова практика щодо них є уніфікованою. Недостовірність та перебільшення часу у «Детальному описі». Позивач надав «Детальний опис наданих послуг» (до Акту №Д/15356 від 28.01.2026), де вказано 6 годин 30 хвилин витраченого часу. Цей розрахунок є очевидно роздутим: усна консультація клієнта (30 хв). Клієнт (ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») це професійна фінансова компанія, яка спеціалізується на масовому стягненні боргів і має штатних юристів. Вона не потребує 30-хвилинних «усних консультацій» перед подачею кожного з тисяч типових позовів. Це штучно вигаданий пункт. Ознайомлення з матеріалами кредитної справи (2 год 00 хв). Матеріали складаються з типового договору на кілька сторінок та короткої виписки. На ознайомлення з ними адвокату, який щодня працює з такими ж справами, достатньо 5-10 хвилин, а не 120 хвилин. Погодження правової позиції (30 хв). Правова позиція позивача в усіх таких справах ідентична і не потребує щоразу індивідуального "погодження". Складення позовної заяви (3 год 30 хв). Витрачати три з половиною години на генерацію та роздруківку шаблонного тексту з комп`ютерної бази це відверте завищення. Формування такого документа займає хвилини. З поданого Акту №Д/15356 від 28.01.2026 вбачається, що витрати фактично ще не понесені клієнтом (у пункті 6 Акту вказано: "Клієнт зобов`язаний зробити перерахунок... протягом 1 року"). З огляду на масовий конвеєрний характер позовів ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», існують обґрунтовані сумніви, що компанія реально перераховує АО «Апологет» по 8000 грн за кожну таку справу. Такі докази мають ознаки створення фіктивних зобов`язань з метою перекладання штучних витрат на відповідачів-громадян.

Представник позивача подав відповідь на відзив, за яким просить позовні вимоги задовольнити, поновити строк, мотивувавши таке, що суд вважає таким, що підлягає задоволенню. Вказує у відповіді на відзив, зокрема, що нарахування заборгованості здійснювалось відповідно до нижчезазначених пунктів кредитного договору № 102832519 від 03.12.2023 року, а саме: 1.2. Сума (загальний розмір) кредиту становить 5 000.00 гривень. 1.3. Кредит надається загальним строком на 105 днів з 03.12.2023 р. (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. 1.3.1. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 18.12.2023 р. (рекомендована дата платежу). Пільговий період це строк, що настає з дати видачі кредиту, згідно п.1.3 та завершується у визначену п.1.3.1 Договору дату (рекомендовану дату платежу). Під час дії цього періоду, проценти за користування кредитом можуть, якщо це передбачено умовами договору, нараховуватись за зниженою відсотковою ставкою. З дати завершення пільгового періоду строк виконання зобов`язання позичальником вважається таким, що настав і триває протягом поточного періоду. 1.3.2. Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 17.03.2024 р. (дата остаточного погашення заборгованості). Поточний період це строк, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується у визначену п.1.3.2 Договору дату (дату остаточного погашення заборгованості). Протягом дії цього періоду проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною ставкою. Позичальник має виконати зобов`язання в день завершення пільгового періоду, але не пізніше останнього дня поточного періоду. З завершенням поточного періоду спливає строк кредитування за Договором. З дня наступного за днем завершення поточного періоду, у випадку існування непогашеної заборгованості, строк виконання зобов`язання зі сплати платежів (заборгованості) вважається порушеним (простроченим) позичальником, що тягне настання наслідків обумовлених розділом 4 цього Договору та надає кредитодавцю право розпочати процедуру врегулювання простроченої заборгованості та/або стягнення її в примусовому порядку 1.4. Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 18.12.2023 р. (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 17.03.2024 р. (останнього дня строку кредитування). Зазначаємо, що дата повернення кредиту/дата остаточного погашення заборгованості визначена п.1.3.2 Договору календарна дата, з настанням якої завершується поточний період та строк кредитування за Договором. Вся наявна за Договором заборгованість, що не була погашена раніше, підлягає остаточній сплаті позичальником протягом дня на який припадає ця календарна дата. Будь-яка заборгованість за Договором, що не була погашена протягом цього дня, після його завершення вважається простроченою, а позичальник таким, що порушив умови Договору. 1.5. Загальні витрати позичальника за пільговий період складають 2825.00 грн. в грошовому виразі та 5409714.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 18575.00 грн. в грошовому виразі та 21836.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування). Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 7825.00 гривень. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 23575.00 гривень. Всі вказані в цьому пункті розрахункові величини як за пільговий період так і за весь строк кредитування, включаючи загальні витрати. Позичальника за кредитом, орієнтовну реальну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості згідно п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань. 1.5.1. Комісія за надання кредиту: 950.00 грн., яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. 1.5.2. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1875.00 грн., які нараховуються за ставкою 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. 1.5.3. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 15750.00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. 1.6. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована Варто зауважити, що кредитному договору № 102832519 від 03.12.2023 року зазначено, що Позичальник не повинен сплачувати на користь кредитодавця будь які платежі не передбачені цим договором. Вказані в цьому договорі розміри комісій, процентів та будь-яких інших винагород кредитодавця не можуть бути збільшені кредитодавцем без згоди позичальника. Дані умови чітко прописані у кредитному договорі № 102832519 від 03.12.2023 року, що є підтвердженням того, що позичальник надає свою згоду на укладення кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов`язується неухильно дотримуватися умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною договору. При цьому сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором № 102832519 від 03.12.2023 року було передано позивачу від первинного кредитора ТзОВ «Мілоан» згідно Договору відступлення прав вимоги № 106-МЛ/Т від 26.03.2024 року. Тобто після отримання права вимоги до відповідача позивачем жодних нових сум щодо стягнення заборгованості не нараховувалося. Відповідно до чинного законодавства усі дії позивача є правомірними, оскільки у своєму позові позивач не має наміру стягнути з відповідача штраф, санкції чи пеню, а лише тіло кредиту, прострочену заборгованість за сумою відсотків та прострочену заборгованість за комісією. Продовження поточного періоду за який щодня нараховується процент 2.30% від тіла кредиту (п.п 1.6, 1.5.3 кредитного договору з урахуванням змін до Закону України «Про споживче кредитування») 07.01.2024-17.03.2024 Відповідно: 2.30% від 5000,00 грн = 115.00 грн 115.00 грн * 71 день = 8165,00 грн нараховано процентів за поточний період. Отже, 1875,00 + 3325,00 + 8165,00 1040,00 = 12325,00 грн. загальний розмір нарахованих відсотків за кредитним договором № 102832519 від 03.12.2023 року. Згідно Договору про споживчий кредит №102832519 від 03.12.2023 року, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, відсотки за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.5.3. Договору. Отже, у зв`язку з тим, що відповідач не повернув кошти до 29.10.2023 р. строк кредитування збільшувався на 1 день кожен раз коли позичальник продовжував користуватись кредитними коштами та загалом не перевищувало 60 днів. Додатково, варто зауважити, що п 2.3.1 договору передбачена пролонгація на пільгових умовах за меншою процентною ставкою, але відповідач нею не скористався. Варто зауважити, що в кредитному договорі № 103532547 від 17.10.2023 року зазначено, що позичальник не повинен сплачувати на користь кредитодавця будь-які платежі не передбачені цим договором. Вказані в цьому договорі розміри комісій, процентів та будь-яких інших винагород кредитодавця не можуть бути збільшені кредитодавцем без згоди позичальника. Дані умови чітко прописані у кредитному договорі №103532547 від 17.10.2023 року, що є підтвердженням того, що позичальник надає свою згоду на укладення кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов`язується неухильно дотримуватися умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною договору. При цьому сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором №103532547 від 17.10.2023 року було передано позивачу від первинного кредитора ТзОВ «Мілоан» згідно Договору відступлення прав вимоги №105-МЛ/Т від 28.02.2024.

03.12.2023 року між ТзОВ «Мілоан» та позивачем, відповідно до чинного законодавства України, було укладено Договір відступлення прав вимоги № 106-МЛ/Т від 26.03.2024 року (надалі Договір відступлення права вимоги) (копія наявна у матеріалах справи). Відповідно до умов даного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТзОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача за кредитним договором. Сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором № 102832519 від 03.12.2023 року було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно Договору відступлення прав вимоги №106-МЛ/Т від 26.03.2024 року. Відповідно до умов даного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТзОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача за кредитним договором. Варто зазначити, що сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором №102832519 від 03.12.2023 року було передано Позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно Договору відступлення прав вимоги №106-МЛ/Т від 26.03.2024 року. Згідно п. 3.1 (d) Договору відступлення права вимоги вся інформація, яка міститься у реєстрі боржників (додаток №1 до договору відступлення права вимоги) добросовісно передана кредитором новому кредиторові та є повною достовірною, правдивою і співпадає з відомостями, які містяться у документації і у Договорі та його додатках. Також від ТзОВ ФК «Кредит-Капітал» була направлена претензія вих. № 23453281/5066, де зазначена інформація про укладення Договору про відступлення вимоги за кредитним договором №102832519 від 03.12.2023 року, з проханням негайно погасити заборгованість за кредитним договором № 102832519 від 03.12.2023 року у сумі 18 275,00 грн у зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань за кредитним договором і визначено реквізити для оплати ТзОВ ФК «Кредит-Капітал». Також було повідомлено, що у разі невиконання вимог, справу буде передано до суду.

Представник відповідача подала заперечення на відповідь на відзив, за якими просить позовні вимоги про стягнення заборгованості задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5 000,00 грн., клопотання представника відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу задовольнити. Зазначає, зокрема, наступне. У відповіді на відзив наявні невідповідності заперечень умовам кредитного договору. У своїй відповіді на відзив позивач намагається обґрунтувати нарахування процентів у розмірі 12 325,00 грн, посилаючись на те, що договір містить умови про можливість щоденного автоматичного збільшення строку кредитування на 1 день (пролонгація) у разі неповернення тіла кредиту, загальним строком до 60 днів. Сторона відповідача заперечує проти такого трактування умов договору. Укладення будь-яких додаткових угод в електронній формі щодо пролонгації договору № 102832519 від 03.12.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 не відбувалося. Відповідач не підписувала жодних документів одноразовим ідентифікатором для продовження строку кредитування. Позивач наголошує на «автоматичному» характері пролонгації. Проте автоматичне нарахування відсотків за підвищеною або навіть стандартною ставкою після закінчення строку кредитування у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання є прихованим накладенням фінансових санкцій за порушення строків повернення кредиту. Вказує про відсутність належних доказів реального виконання договору відступлення (факторингу).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при цьому у позовній заяві просить суд розглянути вказану справу без участі позивача та задовольнити заявлені позовні вимоги, не заперечує проти постановлення заочного рішення.

В судові засідання відповідач не з`явився, належним чином повідомлений. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав.

За приписами ч. ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

03.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 102832519 (індивідуальна частина). Згідно з п. 2.1 договору сума кредиту 5000 грн. За умовами п. 1.3 договору кредит надається на 105 днів з 03.12.2023. Згідно з п. 1.4. договору позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 18.12.2023р. (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 17.03.2024р. (останнього дня строку кредитування). Згідно з п. 1.5. договору загальні витрати позичальника за пільговий період складають 2825,00 грн. в грошовому виразі та 5409714,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 18575,00 грн. в грошовому виразі та 21836,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування). Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 7825,00 гривень. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 23575,00 гривень. Всі вказані в цьому пункті розрахункові величини як за пільговий період так і за весь строк кредитування, включаючи загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовну реальну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості згідно п. 1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань та можуть не оновлюватись у випадку продовження позичальником строку кредитування. Згідно з п. 1.5.1. договору комісія за надання кредиту: 950,00 грн., яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Згідно з п. 1.5.2. договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1875,00 грн., які нараховуються за ставкою 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. У відповідності з п. 1.5.3. договору проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 15750,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. У відповідності до умов п. 2.1. кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Договір з додатками підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором 415674. Додано паспорт споживчого кредиту, довідку ТОВ «Мілоан», анкету-заяву на кредит, платіжне доручення, розрахунок згідно з умовами договору з 03.12.2023 по 17.03.2024, виписку по особовому рахунку.

На виконання ухвали суду АТ «Ощадбанк» надав листом від 16.04.2026 інформацію щодо зарахування грошових коштів у сумі 5000,00 грн. за вказаний період часу, по банківському рахунку № НОМЕР_2 (UAH), до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_3 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), в установі AT «Ощадбанк», а також долучив платіжну інструкцію.

Наявність та розмір заявленої до стягнення заборгованості відповідача за тілом кредиту, нарахованих відсотках, комісії витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем.

26.03.2024 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги 106-МЛ/Т від 26.03.2024 р., додаткову угоду №1 від 04.02.2025, акт приймання-передачі реєстру боржників від 26.03.2024. Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за кредитним договором № 102832519 від 03.12.2023 року, що укладений між кредитодавцем та відповідачем. Додано також платіжну інструкцію за договором відступлення прав вимоги, що свідчить про реальність виконання такого договору, досудову вимогу.

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьою статті 203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 509 ЦК визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК).

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 вказаного закону).

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або тож кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, укладаючи договір по споживчий кредит в електронній формі сторони погодили умови та порядок повернення відповідачем кредиту шляхом здійснення платежів з оплати процентів за користування кредитом, комісії та обов`язком позичальника повернути суму кредиту. Вимоги позивача за сумою кредиту 5000 грн. відповідачем визнано.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Згідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, відповідач після укладання кредитного договору належним чином не виконував свого зобов`язання, в тому числі новому кредитору, із здійснення платежів, чим допустив порушення умов повернення кредиту, тобто строків та розмірів внесення щомісячних платежів, а тому допустив порушення виконання своїх зобов`язань. Отже вимоги позивача в межах цієї суми є цілком правомірними та обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить стягнути у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), відсотків за користування кредитом у розмірі 12325 грн., комісії 950 грн., що суд вважає обґрунтованими.

Заперечення відповідача щодо нарахування відсотків в частині безпідставності їх нарахування спростовуються п. 4.2 укладеного між сторонами договору, яким передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування (датою остаточного погашення заборгованості), з урахуванням пролонгацій, має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною ставкою передбаченою п. 1.5.3. Договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної ставки, передбаченої п. 1.5.3. Договору. Нарахування процентів відбувається (якщо кредитодавець скористався правом) щоденно на суму простроченої заборгованості. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог кредитодавця. У зв`язку з наведеним, не релевантним є посилання постанову Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, оскільки у наведеній справі сторони строк договору окремо не визначили, а погодили строк кредитування, термін закінчення кредитування, а також термін щомісячного виконання зобов`язання. Щодо несправедливості умов договору та порушення прав позивача, то суд відзначає, що відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Щодо заперечення переходу прав вимоги до позивача, то такі підтверджені належними і допустимими доказами.

Отже, суд приходить до переконання, що позивачем доведено позовні вимоги. Відповідачем не спростовано належними і допустимими доказами позовні вимоги.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Питання про судові витрати суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому статтею 141 ЦПК України, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з письмових доказів, 01.07.2025 між Адвокатським бюро «Апологет» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107, акт №Д/15356 наданих послуг від 28.01.2026 відносно відповідача, детальний опис наданих послуг, за якими АБ «Апологет» надано ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» правничу допомогу в розмірі 8 000 грн. із зазначенням обсягу здійснених робіт.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи викладене, а також те, що заявлені позивачем витрати, надані адвокатські послуги, затрачений часом на надання правничої допомоги,з урахуванням заперечень представника відповідача, враховуючи розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, незначну суму заборгованості, типовість справ про стягнення кредитної заборгованості, часткове визнання позовних вимог відповідачем, тому суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 3000 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-81,83,141, 223, 258, 259, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму заборгованості за кредитним договором № 102832519 від 03.12.2023 року в розмірі 18275 грн., в тому числі заборгованість за тілом кредиту 5000 грн., заборгованість за відсотками 12325 грн., заборгованість за комісією 950 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», Код ЄДРПОУ: 35234236, юридична адреса: 79018, Львівська область, місто Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 29.06.2026.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В.Логойда