Рішення № 137751930, 29.06.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/1460/26

Провадження № 2/345/1563/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

29.06.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Сирка Й.Й.,

з участю секретаря судового засідання Слободян Т.Я.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 04.01.2021 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, відповідачем цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) підписано заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (первісний кредитор) та отримано на свій рахунок грошові кошти в сумі 15 000,0 грн. Під час ідентифікації позичальника останній пройшов однозначне встановлення особи. Кредитні кошти за договором № 3452813 від 04.01.2021 перераховані у користування позичальника строком на 30 днів. Кінцеву дату повернення кредиту з процентами Товариство не зазначає у своєму позові, однак наголошує, що права вимоги за відповідним кредитним договором неодноразово відступлені, останній раз на підставі укладеного 23.05.2024 договору Товариства із ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ». Відповідач у справі не продовжував згідно з умовами укладеного договору визначений його умовами строк кредитування, проте взяті на себе зобов`язання не виконав перед первісним кредитором, що є грубим порушенням чинного законодавства України, внаслідок чого утворилася заборгованість в загальному розмірі 49 200,00 грн, яка є документально підтвердженою. В добровільному порядку відповідач не погашає суму боргу, тому позивач як новий кредитор просить позов задовольнити, стягнувши з відповідача усі понесені судові витрати. Не заперечує проти ухвалення заочного судового рішення за наявності передбачених для цього підстав.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.03.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Судове засідання 03.04.2026 не відбулося у зв`язку з неналежним повідомленням відповідача про судовий розгляд. Однак 16.04.2026 на адресу повернулася надіслана відповідачу копія ухвали про відкриття провадження у справі з довідкою про відсутність адресата за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання останнього.

21.05.2026 відділенням поштового зв`язку повернуто суду надіслану повістку про явку відповідача в судове засідання з відміткою про відмову адресата від її отримання.

В наступні судові засідання 29.05.2026,17.06.2026 та 29.06.2026 відповідач вкотре не з`явився в судові засідання, відтак зі згоди Товариства судом ухвалюється заочне рішення за наявними у справі письмовими доказами.

Дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи Товариства, суд дійшов до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю з таких підстав.

Відповідно до ст.12-13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В свою чергу, положеннями ст.525-527 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 3 ст. 207 ЦК України визначено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач уклав з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі первісний кредитор) договір про надання споживчого кредиту № 3452813 від 04.01.2021 шляхом використання надісланого йому кредитодавцем одноразового електронного ідентифікатора С670240. Грошові кошти в сумі 15 000,00 грн перераховані за реквізитами зазначеної позичальником банківської платіжної картки. При цьому відповідач у цій справі не оспорює факт отримання ним кредитних коштів у вищезазначеній сумі, як і факт укладення кредитного договору з його істотними умовами.

Відповідно до 1.4.-4.2. договору строк кредиту - 30 днів, дата повернення кредиту вказана в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього кредитного договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього договору.

Відповідно до п. 1.5. договору за користування кредитними коштами встановлена: стандартна процентна ставка 1,90% в день та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2 Договору; знижена процентна ставка 1,43 % в день застосовується, якщо споживач у межах строку, визначеного в п.1.4 договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, споживач як учасник програми лояльності отримає від кредитодавця індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (до дати пролонгації(не включно), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою (пп. 1.5.1. п. 1.5.).

Пунктом 4.1. договору визначено, що строк кредиту може бути продовжено за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2.(пп. 4.2.1.-4.2.4.) Договору, або в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3 (пп. 4.3.1 - 4.3.2) договору.

Сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до пп.4.2.2- 4.2.4. договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту. Споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп.4.3.1 договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою споживача, у порядку передбаченому п.4.2.договору.

Абзац 2 ч.1 ст. 1048 ЦК України встановлює, що у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до Графіку платежів (Додаток № 1 до кредитного договору) повернення кредиту з всіма нарахованими процентами у межах 30-ти денного строку кредитування встановлено у договорі датою 03.02.2021 (сукупний одноразовий платіж повинен становити 21 412,50 грн).

З наявного у справі та дослідженого судом письмового розрахунку первісного кредитора про щоденні нарахування та погашення сум за кредитним договором від 04.01.2021 № 3452813 вбачається, що всупереч умовам договору позичальник ОСОБА_1 основну суму (тіло) кредиту з нарахованими процентами за стандартною ставкою не повернув, будь-яких платежів на користь первісного чи змінених кредиторів не здійснював, допустивши заборгованість.

Розрахунок показує, що первісний кредитор, керуючись умовами договору щодо можливої наявності автопролонгації, нараховував позичальнику проценти за стандартною процентною ставкою від залишку неповернутої суми кредиту до 04.05.2021 включно.

Проаналізовані та досліджені судом умови кредитного договору, паспорту споживчого кредиту є чіткими та зрозумілими.

Підписуючи кредитний договір від 04.01.2021 первісний кредитор розраховував на отримання від позичальника у вигляді правомірної плати процентів за умови автоматичного продовження строку кредитування з передбачених у цьому договорі підстав. При цьому нараховані ОСОБА_1 проценти в межах такого строку не є відповідальністю позичальника.

Суд також враховує, що питання автоматичної пролонгації строку кредитування на погоджених між сторонами договору умовах розглядалося Верховним Судом, який у постанові від 30.12.2024 (справа № 174/968/23) чітко зазначив про необхідність перевірки судами обставин ознайомлення позичальника з такими умовами кредитування та паспортом споживчого кредиту. У таких випадках йде мова про свідоме визнання споживачем умов кредитного договору про «автопролонгацію» строку кредитування за наявності цих обставин та виникнення зобов`язань позичальника щодо сплати процентів у межах продовженого строку.

Відповідачем у справі умови кредитного договору не виконувалися, внаслідок чого виникла заборгованість, що дає суду підстави для задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь Товариства підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Частиною 2 вказаної ст. 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ч. 2 ст.137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

У постанові від 28.09.2023 у справі № 686/13892/19 колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Згідно з вимогами ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. У разі недотримання вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн. Товариством надано суду договір про надання правової допомоги з додатками, в яких деталізовано кожен вид виконаних робіт та наданих послуг.

Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат Товариством на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, зваживши на необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 4 000,00 грн., оскільки такий розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію обґрунтованості, розумності розміру витрат на правничу допомогу, з урахуванням конкретних обставин цієї справи, її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Керуючись ст.258,263-265,268,280-284,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521) заборгованість за кредитним договором № 3452813 від 04.01.2021 у розмірі 49 200,00 грн, з яких: 15 000,00 грн основний борг та 34 200,00 грн нарахованих, але не сплачених процентів.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду складено та підписано 29.06.2026.

Суддя